Погода на рекорд: яким буде врожай озимих в Україні?

Минулий рік був досить сприятливим для посіву озимих культур. Осінь була теплою і з достатньою кількістю вологи. М’яка зима дозволила рослинам гарно перезимувати. А прохолодна та дощова весна покращила стан озимих. Усе це дає надії на рекордний для України врожай озимих культур. Але чи не стануть ті ж самі погодні умови причиною негараздів? За словами Сергія Кучерова, керівника групи Агроцентри BASF в Україні, велика кількість опадів – це також виклик для аграріїв. «Агрономи кажуть, що їм потрібно побільше дощу, ось - отримали. Але чи змогли вони впоратись із ним і захистити свої культури від хвороб?», - задається він питанням та додає, що цього року на ділянках в агроцентрах компанії BASF відмічався розвиток пероноспорозу на ріпаку та велика кількість борошнистої роси на зернових.

Проте агрономи були готові до такого розвитку подій. «Проблем із хворобами у нас не було, оскільки ми застосовували якісні фунгіциди. Для захисту пшениці ми вносили фунгіцид Адексар СЕ Плюс. І тепер візуально культура виглядає дуже добре», - говорить Владислав Кривченко, головний агроном ФГ «Світанок», що знаходиться у Сумській області. У фермерському господарстві «Аллазаров» також задоволені станом посіву озимих культур. За словами головного агронома Юрія Горбачова, пшениця знаходиться в ідеальному стані: «Після ріпаку на цьому полі залишилось багато азоту, тому рослини стоять насичено-зелені, майже чорні. Їх стан набагато кращий, ніж у минулому році. Та й погодні умови сприяють гарному розвитку цієї культури».

Читайте також: Відкриті двері для berry, або як працюватиме Дорожня карта українського ягідництва

Кількість хвороб підтверджують демо-поля, на яких не застосовувались фунгіциди. «Через опади пшениця цього року краща, але й хвороб значно більше. Це ми бачили під час засідання клубу агроноваторів у селі Терезине, Київської області, де на демо-полях можна було оцінити розвиток хвороб без відповідного захисту», - розповідає Юрій Белінський, заступник голови ФГ «Альфа».

Краще на Півдні, де традиційно менше опадів і вище температура, що зменшує шанси хвороб на поширення. «Проблем із хворобами після дощів у нас не було, оскільки після опадів виходило сонце, яке просушувало рослини. А затяжних дощів не було взагалі. Проте фунгіциди ми все одно вносили», - стверджує Володимир Семенченко з господарства ТОВ АФ «Ім. Шевченка» у Херсонській області. Але навіть при невеликій кількості опадів у господарстві планують зібрати 5 тонн ячменю. 

Читайте також: Секрети сої: коли сіяти, як підживлювати та чим правильно захищати?

Загалом аграрії налаштовані оптимістично. Головне аби погода під час жнив не підвела і не залило усе дощами, як минулого року. Проте в Укргідрометцентрі заспокоюють, що дощі очікуються лише на Заході, але там до жнив ще далеко. «Наразі жнива розпочались лише на Півдні України і там ми у найближчий час опадів не очікуємо. Дощі будуть випадати лише на Західній Україні, а інша частина країни «горітиме». Тому для жнив жодних перешкод, але на Півдні через високі температури зерно може не виповнитись», - стверджує начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко.

Але чи зможе такий гарний збіг обставин призвести до рекордного врожаю озимих культур в Україні та що про це говорять аналітики?

Олена Нероба, радник президента Української Зернової Асоціації

- Новий маркетинговий рік обіцяє бути не менш цікавим, ніж поточний. Першим із зернових прибирають ячмінь, виробництво якого в цьому сезоні очікується на рівні 8,4 млн тонн. Зростання забезпечене переважно за рахунок росту ціни в останні два сезони. Крім того, у новому сезоні на український ячмінь дивиться Китай, який через посуху втратив свого стандартного постачальника - Австралію. Загальний експорт цієї зернової культури очікується на рівні 4,9 млн тонн. Класично, 70% врожаю будуть вивезені до початку обкосів кукурудзи.

У пшениці також хороші перспективи. Зростання виробництва, за оцінками аналітиків, до 28-30 млн тонн, і зниження внутрішнього споживання дозволить експортувати до 19 млн тонн пшениці всіх класів. Невирішеним залишилося питання по вимогах Індонезії, але незважаючи на них, вже після вступу в силу умов щодо прожарювання, до цієї країни було відвантажено 433 тис тонн. Як і раніше - це найбільший споживач української пшениці. Але якщо погода знов сприятиме розвитку сажки та інших грибкових захворювань, то ми ризикуємо втратити цей ринок. З іншими країнами Азії проблем немає, об’єм торгівлі зростає, а істотних претензій за якістю ніколи не було.

Читайте також: Вертикальна кооперація: як працюватиме південно-східна програма підтримки фермерів

До того ж, в Росії очікується урожай нижче, ніж в минулому році (від 74 до 82 млн тонн за оцінками різних аналітиків), що створить підтримку цінам. Але самим "веселим" рік обіцяє бути для кукурудзи. У 2019/20 маркетинговому році ми очікуємо понад 32 млн тонн виробництва, а експортний потенціал оцінюється в 26 млн тонн. З огляду на ситуацію в США, де в кінцевому підсумку урожай може скоротитися на 35 млн тонн (але на мою думку прогноз ще відкорегують і зменшення врожаю буде не таким відчутним), українська кукурудза буде користуватися гарним попитом. Зараз триває цінове ралі і можна взяти хороші контракти, тому що в період збирання пшениці, яка вже сьогодні дешевше кукурудзи, покупці перемкнуться на більш дешевий замінник.

Скорочення посівних площ під соєю виправдано як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками: на світовому ринку соя дешева, попит нижчий за пропозицію. В Україні ПДВ повертають тільки виробникам. Тому дрібні і середні фермери, які не вміють експортувати самостійно, опинилися в заручниках ситуації. Зате з ріпаком ситуація зворотна: скорочення виробництва в Європі - це тренд останніх років. Україна у цьому році збільшила площі на 22%, і до вступу в силу "експортних поправок" відкривається гарна можливість поставок в ЄС. Урожай ріпаку ми очікуємо на рівні 3,7 млн тонн, соя - 4,1 млн тонн.

Олексій Єрьомін, аналітик компанії "Agritel"

- Цього року врожай буде гарним. Згідно прогнозам ми плануємо отримати близько 30 млн тонн пшениці, що є рекордним показником для України. Озимій дещо зашкодили дощі, що пройшли на Західній Україні, проте це суттєвого впливу на загальну картину не матиме, лише погіршить якість зерна у цьому регіоні. Ціни на даний момент дещо нижчі, ніж у минулому році, вони коливаються від $165 до $175 за тонну на базисі CPT в залежності від класу пшениці. Також очікується, що цього року буде менше фуражної пшениці, тоді як зазвичай в Україні співвідношення фуражу до товарного зерна складає 50/50. Але тут постає питання меморандуму на експорт товарної пшениці. І для того, аби його обійти, гравці ринку можуть йти на хитрощі та маркувати товарну пшеницю як фуражну. Проте, ще не зрозуміло, чи буде взагалі підписуватись цей меморандум у 2019 році, враховуючи гарні перспективи на врожай.

У нашого основного конкуренту – Росії, цього року рекордного врожаю не очікується, згідно світових прогнозів там очікується врожай на рівні 78 млн тонн, проте на нашу думку та за даними російських джерел врожай буде дещо вищим. Тому російське зерно буде конкурувати із нашим на ринку Єгипту. Перші тендери на російську та румунську пшеницю у цій африканській країні завершились із ціною $196 за тонну на базисі FOB Чорне море. Але, як відмічають аналітики, перші закупівлі в Єгипті завжди відбуваються по нижчій ціні, ніж подальші продажі. Наша пшениця коштує дещо дешевше за російську, але усю перевагу нівелює ціна доставки, яка дещо більша за поставки з Росії та становить приблизно $13 за тонну. Таким чином фінальна ціна для Єгипту на українську пшеницю майже така сама, як і на російську. А отже варто очікувати на важку конкуренцію за цей ринок.

Вікторія Блажко, консультант-аналітик компанії "Agritel"

- На сьогоднішній момент ми очікуємо рекордний врожай ріпаку в Україні. Це обумовлене зростанням посівних площ під цією культурою. Погода також сприяла гарному посіву, перезимівлі та весняній вегетації культури. За прогнозами USDA врожай у цьому році складе 3,9 млн тонн, на нашу думку цей показник дещо завищений і врожай складе 3,6 млн тонн, що все одно залишається рекордним показником по врожайності. Для порівняння, у минулому році в Україні зібрали 2,9 млн тонн цієї олійної культури.

Читайте також: Захопити в чотири способи: найпоширеніші варіанти рейдерства та як із ним боротися

Наразі ціна на базисі CPT порт Одеса коливається у межах $400 за тону. Попит на ріпак з України зі сторони ЄС має бути доволі високим.Там відмічається істотне падіння виробництва цієї культури через посуху під час посівної. Тому в Європі багато площ не були засіяні і основні виробники цієї культури – Франція та Німеччина істотно зменшать рівень виробництва. У наступному сезоні ЄС може імпортувати 5,5 млн тонн ріпаку, що на 1 млн тонн більше, ніж у сезоні 2018/19 маркетингового року. При цьому, близько 90% усього експортованого ріпаку з України постачається саме до країн Єврозони. Таким чином високий врожай в Україні буде створювати тиск на ціни, а великий попит на ринку ЄС буде підтримувати баланс. Загалом за цей сезон було експортовано 2,5 млн тонн, а згідно з прогнозами у наступному маркетинговому сезоні експорт зросте на 1 млн тонн.

Також варто враховувати, що з 1 січня 2020 року в силу вступають олійні правки, тому усі будуть намагатись експортувати ріпак до цього моменту. Хоча він і так зазвичай вивозився за перші три місяці. Але дивлячись на збільшення врожаю – цей процес буде відбуватись інтенсивніше. Також відмічається зростання внутрішньої переробки олійної. У сезоні 2017/18 року було перероблено 220 тисяч тонн ріпаку, тоді як у наступному сезоні рівень переробки може зрости у два рази.