Події аграрного фронту (01.07.2022 - 07.07.2022)

Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень.

Тема підняття тарифів на вантажні перевезення залишається темою «номер 1» в українському аграрному середовищі. Стрімке зростання тарифів на вантажні перевезення залізницею шокувало ринок. З 29 червня інфраструктурний тариф на вантажні перевезення залізницею зріс на 70%. Про різке підвищення бізнесмени дізналися за декілька днів до цього, адже ніяких громадських слухань та обговорень підняття тарифу не було. В Укрзалізниці прямо кажуть, що аграрії мають "хорошу ціну в порту Констанца", тому і підвищення для них не буде проблемою. А зрівняти тарифи з металургами не змогли через швидкість ухвалення рішення про підняття тарифів. Виправити ситуацію обіцяють при наступному підвищені тарифів. Аграрні асоціації закликали передивитись ставлення уряду до тарифоутворення для залізничних вантажних перевезень. Інакше УЗ може взагалі лишитись клієнтів з аграрного сектору, в свою чергу АПК може не дорахуватись сотні підприємств через удорожчання і без того високовартісної логістики.

А про закриття господарств, опитанні нами фермери говорять у відкриту, при цьому таке рішення вони розглядали ще до новин із підняттям тарифів Укрзалізниці. Собівартість виробництва традиційних для України культур вже давно перевищила ціну, яку пропонують сьогодні вітчізняні трейдери. З підняттям тарифів ціни упадуть ще більше, кажуть фермери, адже покупці не збираються нести збитки за збільшення логістичних витрат. Ті аграрії, яким пощастило працювати біля західних кордонів заявляють про те, що зерно будуть возити вантажівками. Це для них дешевше і не потрібно принижуватись при укладані договорів із залізничним монополістом та стикатись із його бюрократизмом. Тим більш, що черги вантажних вагонів в західному напрямку сягають 90 діб. А поки Укрзалізниця говорить про падіння доходів, монополіст все одно приділяє уваги більше експорту руди, тариф на яку майже вдвічі менше, ніж на перевезення зерна. Сьогодні перевезення руди складає близько 61% і близько 21% - зерна. Аграрні асоціації закликають уряд змінити підхід до ціноутворення, зрівняти тарифи та надати пріоритет вивезенню зерна, який приносить в бюджет більше валютної виручки ніж товари металургійної галузі.

Ще одну важливу тему зачепили у Всеукраїнській Аграрній Раді – проблему нестачу ємностей для зберігання зерна. На тлі заблакованих портів, через які вивозилось 80% агропродукції до повномастабного вторгнення, черг на західних кордонах, зруйнованих елеваторів в Україні постає гостре питання у зберіганні нового врожаю. На сьогодні в Україні ще залишається до 20 млн тонн зерна ще з минулого року. на підході 50-60 тонн після завершення жнив. Тож у ВАР прогнозують збільшення попиту на поліетіленові рукава та силоси. Вони можуть дати аграрію оперативний та відносно дешевий варіант збільшення обсягів зберігання зерна. Але ця продукція має імпортні бар’єри, коли на сьогодні вони вкрай необхідні для агросектору. Тому у ВАР звернулись до міністра аграрної політики та продовольтва України з проханням зняти мито на ввезення полімерних рукавів, силосів наметового типу та причепів (бункера-перевантажувачі). Це суттєво покращить ситуацію із зберіганням зерна в Україні.

В Україні з початком війни очікувалося зростання посівних площ бобових як способу швидкого забезпечення продовольством. Чи справдилися ці прогнози, яка ситуація на ринку, чим сьогодні стурбовані фермери? Ці питання обсудили із очільницею ГС «Співтовариство виробників і споживачів бобових України» Антоніною Скляренко. Вона розповіла, що в підсумку весняної сівби 2022 року посіяно 124 тис. га гороху. Якщо в умовах війни український яровий клин зайняв 75% прогнозованих площ, то не дивно, що й посівні площі гороху склали 50% до минулорічних показників. Інша ситуація з нутом. На відміну від гороху, збільшити площі нуту могли лише ті фермери, які мали відповідний запас насіння. Посівні площі нуту складають близько 5,3 тис. га.

Посівна закінчилась і аграрії готуються до жнив. Про труднощі, з якими проходили роботи на полях, розчарування в постачальниках, героїзм співробітників та ризик втратити поля назавжди. розповідає директор агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД Олександр Овсяник. Холдинг обробляє 70,5 тис. га землі в Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях та вирощує соняшник, кукурудзу, озиму пшеницю, сою та ріпак. Головним успіхом в АГРОТРЕЙД вважають те, що вони готувались до «війни» ще з осені. Звісно в компанії сподівалися, що її не буде, проте допускали, що, напевно, буде якась ескалація, подорожчання, дефіцит, але точно не повномасштабна війна. З огляду на це керівники заздалегідь завезли на склади добрива, ЗЗР та насіння. Але весь обсяг не змогли забезпечити. Наприклад, по добривах було 80% сухих і 30% рідких. Також було законтрактовано 1,6 мільйона тонн палива, щоб вистачило й на жнива, та техніку, адже власного було лише 50%.