Податкове сьогодення: що означають для аграріїв зміни в Податковому кодексі

Вчора Верховна Рада України після мітингу аграріїв та довготривалого узгодження ухвалила урядовий законопроект № 3688 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році”. За проголосував 251 депутат.

Як з 1 січня 2016 року зміниться система оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників?

"Головною і найважливішою нормою, на якій принципово наполягали аграрії, стало збереження спрощеної системи оподаткування для сільгоспвиробників (так звана четверта група) до 1 січня 2017 року", - заявляють фахівці Української аграрної конфедерації. 

Водночас, збільшено розміри ставок податку з 1 га (у відсотках бази оподаткування):

 - для ріллі, сіножатей і пасовищ до 0,81 (попередній розмір ставки – 0,45), а в гірських зонах та на поліських територіях до 0,49 (попередній розмір ставки – 0,27);

 - для ріллі, сіножатей і пасовищ, які використовуються для вирощування продукції рослинництва на закритому ґрунті, до 5,4 (попередній розмір ставки – 3);

 - для багаторічних насаджень до 0,49 (попередній розмір ставки – 0,27), а в гірських зонах та на поліських територіях до 0,16 (попередній розмір ставки – 0,09);

 - для земель водного фонду до 2,43 (попередній розмір ставки – 1,35).

2. Спеціальний режим оподаткування (акумуляція ПДВ) переформатовано: загальна сума ПДВ буде розподілятися пропорційно – частина акумулюватиметься на спеціальних рахунках підприємств, а частина перераховуватиметься до Державного бюджету України. Пропорційність залежатиме від виду реалізованої продукції.

3. Відшкодування ПДВ при експорті

Здійснюється відшкодування ПДВ при експорті зернових і технічних культур. Крім того, законодавчо закріплено створення двох публічних відкритих Реєстрів сум бюджетного відшкодування з хронологічним порядком. Один з яких міститиме перелік заявників на автоматичне відшкодування, а інший – для решти суб’єктів господарської діяльності. Також встановлено чіткі критерії для юридичних осіб, що претендують на автоматичне відшкодування ПДВ:

 - доля експортних операцій у господарській діяльності складає понад 40%;

 - у разі наявності у суб’єкта господарської діяльності податкового боргу, сума автоматичного відшкодування буде здійснюватися за мінусом того податкового боргу.

Втім, ці норми лише частина того, що буде в оновленому кодексі. Поки що на сайті Верховної Ради не опубліковано фінального тексту. Як заявив Agravery.com один з депутатів профільного комітету, "поки не з"явилась стенограма, можуть бути нюанси". Втім, деякі моменти, а особливо процедуру прийняття, можна оцінити вже зараз.

Андрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради

- Вчора ми побачили в парламенті безпрецедентну за своєю нахабністю ситуацію. Зміни такої важливості та масштабу приймали без обговорення, без наявного в депутатів тексту проекту. Проголосували за 30 секунд. В принципі ніхто до пуття не може сказати, що ж було прийнято, адже потім будь-які зміни можна буде пояснювати стенограмою. При тому, нагадаю, два рази голосування провалювали.

Якщо говорити про сутність податкових змін, то фактично кинули кістку тваринникам, залишив їм частково спецрежим оподаткування. В принципі можна було б сказати, що це було однією з умов мітингуючих аграріїв, якби під час обговорення законопроекту не з"явилась норма про подвійний реєстр платників ПДВ. Адже ми говорили про скасування спецрежиму для рослинництва із паралельним введенням норми про обов"язкове відшкодування ПДВ. Подвійний реєстр призведе до того, що ПДВ отримають тільки обрані. Можу сказати, що ті, хто проголосували за цей закон, тварі.

Михайло Соколов, партнер компанії Kesarev Consulting

- Що вони зробили? Поки не було норми про подвійний реєстр, один з яких передбачатиме автоматичне відшкодування, ніхто не підтримував зміни до податкового кодексу. Тільки ця норма з"явилась, одразу до Блока Петра Порошенко додалися голоси Опозиційного блоку та "Відродження". Наголошу ще на тому, що цю пропозицію вніс Віталій Хомутиник, який ще при попередній владі був відомий своєю "діяльністю" у Податковій службі. Фактично, він зробив все, щоб податкова продовжувала красти та це можна було робити через її працівників.

Очевидно, що бюджет не має достатньо коштів, але нагадаю, що все відшкодування ПДВ вже забезпечене заплачений ПДВ. Навіть Мінфін визнавав, що немає різниці між платниками ПДВ. Тому відшкодовувати мали б усім.

Денис Марчук, керівник центрального апарату Аграрної партії

- По суті те, що ми отримали по спецрежиму ніяких можливостей для розвитку бізнесу не має. Особливо це стосується рослинництва по цій групі 15 % ПДВ йтиме на рахунок аграріїв 85 на рахунок держави. Ще не зрозуміла ситуація з подвійним реєстром повернення ПДВ при експорті. Чим складніший механізм дає можливості для корупції. Це ганебні рішення, що ставлять на коліна весь аграрний сектор країни. Народні депутати, що проголосували за зміни в податковий кодекс є представниками якогось іншого народу, а не українців. Вимоги аграрїв не були почуті тому вже з завтрашнього дня ми готуємося до страйкових дій на головних магістралях країни.

Тарас Кутовий, голова парламентського комітету з питаньаграрної полтики та емельних відносин

- Я неодноразово говорив, і якщо  спитати кожного, хто працює в агросекторі, чи задоволені вони сьогодні галуззю, і тим балансом розвитку компаній, який існує, більшість відповість негативно. У мене тоді виникає питання — чи можемо ми покращити ситуацію, якщо ми нічого не будемо змінювати? Фактично, якщо зберігати всі попередні засоби, режими і так далі, ми просто зберігаємо стару систему. Чому тоді повинно щось змінитися? Нічого не зміниться, все буде так само. От чого дуже не вистачає, так це державної підтримки сільського господарства. Ми вже майже забули про підтримку садівництва, вирощування ягід, а це якраз ті галузі,  в яких можна залучати багато робочих місць. Чому наші люди сезонно їдуть в Польщу на ягоди, а не працюють в Україні? Хіба тут ягода гірша? Просто не створені умови, і я вважаю, що до цього треба повернутися і розвивати ті сектори, які дають можливість працевлаштовувати людей, конкурентноспроможні, які мають суттєвий сегмент доданої вартості.

Іван Мірошніченко, член парламентського комітету з питаньаграрної політики та емельних відносин

- У нас середній обсяг всієї підтримки товаровиробнику на 1 гектар становить лише 40 євро. У Європі це близько 520 євро на гектар. Є країни, де виділяється більше дотацій, є країни, де їх менше, але в Євросоюзі середня допомога становить 520 євро. Але при цьому Україна, як уже було сказано, є ключовим гравцем на світових ринках. Ми повністю на рівних конкуруємо з усіма лідируючими країнами виробниками, працюємо в одних цінах, в одних форматах. Мало того, у нас імпортна складова дуже суттєва: техніка, запчастини, насіння, паливо, нафтопродукти, і ніяких особливих пільг порівняно з країнами конкурентами немає.

Фіксований сільгопподаток завжди сплачувався з 1 гектара, його платили всі. Мало того, в цьому році ми як парламентарії вже в поточному році збільшили цей податок в 21 раз. І сектор вже це прийняв і оплачував. Це 6,5 млрд грн на рік. На моє переконання, посилювати фіскальне навантаження можна тільки в сильних економіках, які стабільно розвиваються, мають постійний довгострокове зростання, мають так званий «запас жиру». У нас все навпаки: ми падаємо, ВВП впав на 30% за два роки, у нас величезна інфляція, девальвація, повна відсутність зовнішніх інвесторів в країні. Більшість західних банків пішли з ринку. А хто не пішов, просто не має можливості це зробити. Внутрішній фінансовий ринок швидше мертвий, ніж живий. Тому неправильно думати, що після посилення фіскального тиску бізнес буде платити більше. 

Тарас Висоцький, генеральний директор  Українського клубу аграрного бізнесу

- Проголосований розподіл внутрішнього ПДВ за групами товарів - 15% можуть залишити зерновики та виробники олійних, 80% - виробники великої рогатої худоби та молока й половину - всі інші - доки є сворідною таємницею, оскільки ніхто ще не розуміє, як ці податки адмініструвать. Якщо дивитись суто по цифрах, то наче й непогано, але з практичної точки зору неясно, як це організувати в бухгалтерії. Я думаю, що це буде невеличкий нічний кошмар.

Олексій Вадатурський, генеральний директор агрокомпанії НІБУЛОН 

- Я принциповий прихильник скасування всіх і всіляких пільг для будь-яких галузей. І аграрна - не виняток. Щоб побудувати нормальну країну, в якій можна гідно жити і працювати, українцям треба навчитися платити податки. Ми ж набагато частіше воліємо випрошувати пільги то в уряду, то у країн-сусідів, то у міжнародних організацій.

Так не можна: у нас унікальні природні умови і багаті землі, зараз відкриті кордони для наших товарів, але ми все одно сподіваємося на чиюсь підтримку і намагаємося якомога менше заплатити податків. Тому я поділяю і підтримую позицію міністра фінансів Наталки Яресько та МВФ про скасування особливого статусу оподаткування сільгоспвиробників.

Іван Томич, президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України

- Скасування спецрежиму з ПДВ для аграріїв може спровокувати в Україні продовольча криза в 2016 році. Якщо у аграріїв забрати спецрежим ПДВ, інвестиції зменшаться, виробництво продукції скоротиться. І вже наступного року ми отримаємо перманентний продовольчу кризу. Зараз і погодні умови складаються несприятливо, особливо для виробництва зерна, тому що з'являться серйозні проблеми. Це робиться або цілеспрямовано, на користь інших« гравців »на світовому ринку, або без повного розуміння, усвідомлення процесів в АПК, через непрофесіоналізм людей, які приймають рішення. Сказати однозначно складно. Але, на мою думку, перший момент точно присутній. МВФ точно діє не в інтересах агровиробників.

Наталія Гузенко, Марія Бровінська