Підтримка хімічної галузі має відбуватися не за рахунок квотування імпорту добрив — експерт

Таку думку висловив Сергій Рубан, голова «Спілки Виробників, Імпортерів і Трейдерів Агрохімії», передає прес-служба спілки.

«Порушення національного інтересу є основною темою протистояння великих хімічних підприємств і споживачів та трейдерів мінеральних добрив. Наслідки для української економіки виходять далеко за межі втрат фермерів від зростання цін добрив. Про це заявляють і представники ЄС», — йдеться в повідомленні.

Не зважаючи на низку консультацій, уряд продовжує розглядати введення квот на імпорт добрив як єдиний варіант підтримки хімічної промисловості. Аргументація хіміків:

• хімічна галузь — один з базових секторів української економіки;
• на підприємствах працює велика кількість людей, вони залежать від діяльності заводів;
• «хімія» потребує підтримки;
• всі проблеми на ринку добрив через трейдерів;
• національній промисловості заважає імпорт;
• цього разу (яка за рахунком спроба?) велика вітчизняна «хімія» зробить все правильно і аграрії отримають добрива дешево і вчасно.

«Завдяки лібералізації ринку газу хімічні підприємства вже значно покращили економічні результати. Самі хіміки розповіли про те, що експортна програма „Дніпро Азоту“ залишалася конкурентоздатною завдяки забезпеченню підприємства газом українського видобутку, у той час як шлях обмежень лише тимчасово консервує незадовільний стан українського хімпрому. Проблеми хіміків намагаються вирішити за рахунок перерозподілу коштів з інших галузей», — зазначає Рубан.

Також, потенційне зростання цін на добрива — це лише один вимір квотування імпорту. 29 травня пройшли консультації, метою яких було встановлення механізму «справедливого ціноутворення» на ринку. Але навіть погодження такого механізму не скасовує негативних наслідків квотування.

«Другий вимір — це кількість, якість і номенклатура добрив. Українські підприємства не здатні забезпечити повну номенклатуру добрив, яка задовольняє аграрні підприємства. Високотехнологічна техніка і продуктивні сорти культур запрограмовані під використання високоякісних добрив із заданими характеристиками», — додає голова спілки.

На його думку, ці добрива можуть не потрапити у визначену урядом квоту, але проблема навіть не в цьому. Монополіст будує розгалужену систему дистрибуції добрив, яка може охопити до 70% потенційних обсягів ринку. Добрива будуть вироблятися/імпортуватися і розподілятися до кінцевого споживача через єдиний фінансово-логістичний канал. Це дозволить керувати «лояльністю» споживачів. Наприклад, вимагати попередніх оплат за кілька місяців до поставки. Або відмови від всіх інших постачальників.

«Згідно заяв монополістів головною метою квот є рівномірне завантаження виробництва протягом всього року. Куди буде потрапляти товар вироблений в період сезонного падіння попиту? Зберігати його протягом кількох місяців і відволікати обігові кошти — не вигідно. Трейдинг, який раніше викуповував ці обсяги — за заявами великих хімічних підприємств — не потрібна паразитична ланка ринку. Лишається або перекласти не продуктивні витрати на споживача, або примусити його придбати товар заздалегідь. Бо під час сезону всі обсяги вже розподілені», — підкреслюють у спілці.

Також експерти вважають, що третім виміром квот на добрива стане удар по товарних стосунках з іншими країнами. Під час консультацій країни ЄС вже заявили, що у вигляді «balancing measures» («врівноважувальні заходи») може постраждати експорт з України зернових, курятини та яєць.

«Таким чином аграрні підприємства, з подачі окремих лобістів в уряді, можуть бути ошукані двічі. І при формуванні безумовної монополії на мінеральні добрива і страждаючи від зустрічних кроків країн імпортерів української агарної продукції», — стверджує Рубан.

В результаті, політика національного протекціонізму може бути виправдана в країнах з потужною, конкурентоздатною і динамічною національною промисловістю. Таку промисловість безумовно треба розвивати і підтримувати через інструменти інвестування і податкових преференцій. Але для експорт орієнтованої країни, стабільність якої залежить від світового ринку, це може мати серйозні негативні наслідки.

Нагадаємо, Саакашвілі має намір заблокувати впровадження квот на імпорт міндобрив.