Підтримка хімічної галузі має відбуватися не за рахунок квотування імпорту добрив — експерт
«Спілка виробників, імпортерів і трейдерів агрохімії» (СВІТ агрохімії) разом з аграрними асоціаціями вважають, що підтримка хімічної галузі повинна відбуватися не за рахунок квотування імпорту міндобрив.
Таку думку висловив Сергій Рубан, голова «Спілки Виробників, Імпортерів і Трейдерів Агрохімії», передає прес-служба спілки.
«Порушення національного інтересу є основною темою протистояння великих хімічних підприємств і споживачів та трейдерів мінеральних добрив. Наслідки для української економіки виходять далеко за межі втрат фермерів від зростання цін добрив. Про це заявляють і представники ЄС», — йдеться в повідомленні.
Не зважаючи на низку консультацій, уряд продовжує розглядати введення квот на імпорт добрив як єдиний варіант підтримки хімічної промисловості. Аргументація хіміків:
- хімічна галузь — один з базових секторів української економіки;
- на підприємствах працює велика кількість людей, вони залежать від діяльності заводів;
- «хімія» потребує підтримки;
- всі проблеми на ринку добрив через трейдерів;
- національній промисловості заважає імпорт;
- цього разу (яка за рахунком спроба?) велика вітчизняна «хімія» зробить все правильно і аграрії отримають добрива дешево і вчасно.
«Завдяки лібералізації ринку газу хімічні підприємства вже значно покращили економічні результати. Самі хіміки розповіли про те, що експортна програма „Дніпро Азоту“ залишалася конкурентоздатною завдяки забезпеченню підприємства газом українського видобутку, у той час як шлях обмежень лише тимчасово консервує незадовільний стан українського хімпрому. Проблеми хіміків намагаються вирішити за рахунок перерозподілу коштів з інших галузей», — зазначає Рубан.
Також, потенційне зростання цін на добрива — це лише один вимір квотування імпорту. 29 травня пройшли консультації, метою яких було встановлення механізму «справедливого ціноутворення» на ринку. Але навіть погодження такого механізму не скасовує негативних наслідків квотування.
«Другий вимір — це кількість, якість і номенклатура добрив. Українські підприємства не здатні забезпечити повну номенклатуру добрив, яка задовольняє аграрні підприємства. Високотехнологічна техніка і продуктивні сорти культур запрограмовані під використання високоякісних добрив із заданими характеристиками», — додає голова спілки.
На його думку, ці добрива можуть не потрапити у визначену урядом квоту, але проблема навіть не в цьому. Монополіст будує розгалужену систему дистрибуції добрив, яка може охопити до 70% потенційних обсягів ринку. Добрива будуть вироблятися/імпортуватися і розподілятися до кінцевого споживача через єдиний фінансово-логістичний канал. Це дозволить керувати «лояльністю» споживачів. Наприклад, вимагати попередніх оплат за кілька місяців до поставки. Або відмови від всіх інших постачальників.
«Згідно заяв монополістів головною метою квот є рівномірне завантаження виробництва протягом всього року. Куди буде потрапляти товар вироблений в період сезонного падіння попиту? Зберігати його протягом кількох місяців і відволікати обігові кошти — не вигідно. Трейдинг, який раніше викуповував ці обсяги — за заявами великих хімічних підприємств — не потрібна паразитична ланка ринку. Лишається або перекласти не продуктивні витрати на споживача, або примусити його придбати товар заздалегідь. Бо під час сезону всі обсяги вже розподілені», — підкреслюють у спілці.
Також експерти вважають, що третім виміром квот на добрива стане удар по товарних стосунках з іншими країнами. Під час консультацій країни ЄС вже заявили, що у вигляді «balancing measures» («врівноважувальні заходи») може постраждати експорт з України зернових, курятини та яєць.
«Таким чином аграрні підприємства, з подачі окремих лобістів в уряді, можуть бути ошукані двічі. І при формуванні безумовної монополії на мінеральні добрива і страждаючи від зустрічних кроків країн імпортерів української агарної продукції», — стверджує Рубан.
В результаті, політика національного протекціонізму може бути виправдана в країнах з потужною, конкурентоздатною і динамічною національною промисловістю. Таку промисловість безумовно треба розвивати і підтримувати через інструменти інвестування і податкових преференцій. Але для експорт орієнтованої країни, стабільність якої залежить від світового ринку, це може мати серйозні негативні наслідки.
Нагадаємо, Саакашвілі має намір заблокувати впровадження квот на імпорт міндобрив.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)