Під кулями: як пройшла посівна кампанія на Донбасі

Попри негативні очікування, що панували на початку року, посівна в Донецькій та Луганській областях завершена. Незважаючи на майже трикратне зростання вартості основних компонентів та «корективи», які внесли бойові дії, сільгоспвиробники по  обидві сторони лінії розмежування вивели трактори і сівалки в поле, продемонструвавши неймовірну здатність до роботи в критичних умовах.

На низькому старті

Це була найскладніша в історії краю посівна. За оцінкою ФАО, продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, сільгоспвиробники через бойові дії втратили значну частину врожаю. Зокрема, 530 тисяч тонн ячменю і 300—400 тисяч тонн соняшнику. Крім того, артилерійські обстріли пошкодили ферми, теплиці, сади та техніку, а частина полів опинилася замінованою чи всіяною гільзами та осколками.

Але навіть в тих районах Донбасу, які ніколи не випадали з підконтрольній Україні території, аграрії не чекають рекордів урожайності. Причина — брак обігових коштів, що змусило селян йти на здешевлення технологій.

У більшості випадків на посівну-збирання аграрії беруть кредити в банках. Але виробникам Донбасу на кредити розраховувати не варто.  «В квітні зверталися до Ощадбанку по кредит. Гроші не отримали. Довелося думати, на чому можна зекономити, — розповідає фермер з Біловодського району Луганської області Сергій Любка. — Ми вже не перший рік працюємо за нульовою технологією. Це дає змогу скоротити витрати на техніку, пальне. Гірше тим, хто дотримується традиційного обробітку».

За його словами, всі площі засіяли, але довелося піти на порушення технологій. У господарстві, зокрема, відмовилися від підживлення озимини, заощадили на ЗЗР та придбали дешеве насіння соняшнику та кукурудзи. «До цього ми купували дорогі німецькі пестициди BASF. У цьому році перейшли на китайські ЗЗР. Звісно, все це позначиться на врожайності. Тому зараз більше сподівань на погоду», — додає Сергій Любка.

«Складно, але посівну провели. Чи зберемо — сказати важко. Плануємо сьогодні на сьогодні. Якщо кредитів не буде чи допомоги, власних коштів до кінця сезону не вистачить. І так економимо на всьому», — погоджується з колегою фермер з Артемівського району Донецької області Едуард Левітов.

Аграрії краю зіштовхнулися ще з однією проблемою — заміновані поля. «Наш район був в епіцентрі бойових дій. Приїжджали "еменесники", розміновували поля. Але й зараз трапляються "подарунки"», — розповідає Едуард Левітов.

Усього в Донецькій області на підконтрольній Україні території втручання саперів потребувало 22,3 тисячі гектарів угідь, в Луганській — 10,6 тисячі, підрахували в Мінагрополітики. З них розміновано 7 та 9,1 тис. га, відповідно.

Ускладнюють посівну й труднощі з логістикою. Багато доріг в поганому стані, низка мостів зруйнована, погіршилося залізничне сполучення. Частину полів, у тому числі й засіяних, військові використовують для своїх цілей — риють окопи, будують укріплення. Як зазначають аграрії, усе це також матиме негативний вплив на собівартість виробництва.

У «мінімальному» режимі

Військові дії підкосили і найбільшого в регіоні виробника сільгосппродукції — HarvEast Holding, акціонерами якого є СКМ Рината Ахметова та «Смарт-Холдинг» Вадима Новинського.

За даними прес-служби компанії, в Донецькій області HarvEast обробляє майже 150 тисяч гектарів площ, третина з яких знаходиться на території, непідконтрольній українській владі. Однак управління цими активами холдинг не втратив.

«Ми не зупиняли посівну кампанію, але внесли в неї корективи. Керуємося перш за все безпекою працівників. Ми обробляли землі, у нас є зобов’язання перед людьми», — наголошують в прес-службі компанії.

Виняток становлять лише землі, що знаходять в зоні бойових дій. Йдеться про майже 10% банка холдингу, або 15 тисяч гектарів. «При цьому ми повинні платити сільгоспподаток з врахуванням цих площ, що несправедливо. Ми намагаємося донести свою позицію керівництву країни. Щодо орендної плати нашим пайщикам, чиї землі випали з обробітку, ми маємо намір її платити, незважаючи ні на що, адже для багатьох це дуже суттєві кошти», — зазначають в прес-службі.

Там також повідомили, що компанія мала все необхідне для весняної посівної. Водночас в холдингу прийняли рішення перевести на мінімальні технології землі в районах, непідконтрольних офіційному Києву. Це, як порахували в компанії, дасть змогу вивести ці угіддя  на самоокупність.

Торік HarvEast запустив два об’єкти: насіннєвий завод і лабораторію. У світлі останніх подій холдинг вирішив «заморозити» інвестиції. Під питанням і робота перевалки в Маріупольському порту.

Жити по-«народному»

Як повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко, за неофіційною інформацією, на окупованих територіях засіяно лише 50% прогнозованих площ ярих культур. У цілому через втрату територій Україна недорахується 1—1,2 мільйона тонн зерна, зробили попередній прогноз у міністерстві.

Згідно повідомлень офіційного сайта «ДНР», сіяти завершили в 20-х числах травня. Понад 90% площ засіяно в Тельмановському та Старобешівському районах. Найгірша ситуація в Ясинуватському районі. «Ми знаходимося на периметрі фронту, поля заміновані досі, нема можливості навіть розмінувати їх, не те, щоб сіяти», — розповів «Донецькому агентству новин» глава Ясиноватського району Юрій Корсар.

Як повідомив міністр агропромислової політики і продовольства «ДНР» Максим Савенко, всього на території, підконтрольній «республіці», ярими зерновими засіяно 39 тисяч гектарів із запланованих 44 тисяч. Основні культури — ячмінь, пшениця та кукурудза. Він підкреслив, що експорт сільськогосподарської продукції не передбачається. «Весь урожай буде розподілено на внутрішньому ринку», — розповів міністр «Донецькому агентству новин».

Аграрії, з якими вдалося поспілкуватися, називають ті ж проблеми, що й у їхніх колег на підконтрольній Україні територіях: брак добрив, насіння, ЗЗР, повністю чи частково зруйновна інфраструктура, проблеми з логістикою. «З добривами допомогла нова влада. Обміняли частину минулорічного врожаю. Також радять сіяти пшеницю — з борошном тут важко», — зазначив на умовах анонімності фермер з-під Тореза.

«З пестицидами — взагалі біда. З України поставок немає. Для зернової групи ще знайшли. А от для овочів, які вирощуємо, спеціальних ЗЗР взагалі не дістали», — додає фермер зі Сніжного.

Найважче в «прифронтових» районах. «Два з половиною місяці провели під обстрілами. Зруйновано склад і зерносховище частина врожаю згоріла. Знищена нова поливальна машина. Навіть боюся рахувати збитки. Мільйони», — розповідає керівник одного з господарств. З його слів, на компенсацію з боку нової влади не розраховує. Додає: працювати не заважають, хоча не зрозуміло, як платити податки та кому продавати вирощене: «Щось прогнозувати зараз — немає сенсу. Розумію одне  — нас в Росії точно не чекають».

фото: Володимир Гамалиця  [Agravery ]