Перейти на місцеве: як Danone в Україні за чотири роки вдвічі скоротив залежність від імпорту

Про локалізацію

Доля валютнозалежної складової в наших інгредієнтах та упаковці складає - 30-35%, це не тільки імпорт, а й упаковка, вироблена в Україні з імпортного пластику. Ще чотири роки тому було 40-60%

Ми йшли двома напрямками локалізаціі - не тільки починали купувати українські витратні матеріали, але й переходили в імпорті на більш слабкі валюти з більш сильних. Минулого року ми перейшли від імпортних протеїнів до локальних, частина фруктів також була локалізована. Невелика, адже значну частину ми вже локалізували протягом попередніх років.

Проблема України в тому, що вона не стабільна з точки зору цін. Коли курс гривні був вище, тут не було дешевого виробництва. Тільки молоко, яке, дійсно, було дешевше більшу частину часу. Але решта ні - внутрішні виробники вигравали тільки за рахунок мита. Виробництво в Україні здебільшого не надто ефективне, а, відповідно, не дешеве. Поки девальвація йде повним ходом, українські товари конкурентні. Коли ситуація стабілізується, все може повернутися на круги своя з точки зору вартості. Якщо локальні виробники хочуть розвиватися, то їм треба працювати над якістю.

Варто розуміти, локалізація для багатьох компаній - це не питання вартості, це скоріше питання страхування ризиків. Але що зараз відбувається? Всім потрібні локальні поставки і тому виробники вважають, що можна продавати все, що завгодно. Якщо за два три роки вигідніше буде купувати у Європи, виробники купуватимуть там. Якщо є можливості зменшення вартості без втрати якості, чому кінцевий споживач має платити більше?

Про перспективи

Останній рік переорієнтація на локальних виробників йде важко. Адже ми не завжди просто шукаємо аналогів постачальників в Україні: десь це розвиток вже існуючих, а в деяких випадках треба переконувати переносити виробництво з інших країн до нас. Україна зараз з інвестиційної точки зору дуже неприваблива:не здорова інвестиційна атмосфера, політичні кризи, низька купівельна спроможність населення, навіть локація, яку зазвичай вважають нашою перевагою, зараз перестала нею бути. Раніше деякі компанії виходили на український ринок, щоб торгувати звідси з СНД, зараз це вже неможливо. Цього року ми потрапили в ситуацію, коли велика глобальна група-виробник упаковки втратила свій завод в Україні. І, як результат, ми були  змушені перевести закупівлі з України до Польщі.

Не для всіх матеріалів ми змогли знайти оптимальне рішення «ціна-якість»: в тому сенсі, що навіть при задовільній якості ціна зависока.Хоча в принципі, в Україні може вироблятися вся упаковка, за умови якщо довести виробництво до європейської якості. Можна збільшити кількість місцевих фруктів: знайти місцевий персик, яблуко шматочком, але багато залежить від переробки. Закваски зараз купуємо імпортні Щодо крохмалів - теж не можемо поки локалізувати, бо типи крохмалю, які виробляються в Україні, нам не підходять технологічно. Цукор купуємо місцевий.

Про місцеві фрукти

Ми сумлінно працювали над локалізацією постачання фруктів чотири роки тому. Зараз у нас повністю локальна полуниця, яку вирощують наші кооперативи,  чорниця, малина, яблучне пюре, ожина, смородина. Вишня була польська, стала також локальна.

Імпортуємо ми всі екзотичні фрукти, частково малину, персик. Яблучне пюре з локальних фруктів, але концентроване пюре імпортне. В Україні не можуть виробляти концентровану сировину, тому що вирощують багато різних сортів і компанії не в змозі забезпечити однорідність продукту у всіх партіях. Тому концентровані пюре зазвичай імпортують. Концентрований яблучний сік місцевий, але ціна його прив'язана до євро, адже це експортний товар.

Про переробку фруктів

Напряму фрукти ми майже не купуємо, на виробництві використовуються готові фруктові наповнювачі, які пройшли всі ступені обробки. З точки зору вимог до переробки фруктів молочна промисловість одна з найжорсткіших. Ще більш вимогливі тільки дитяче харчування та фарма. Але остання, як правило, купує на ринку напівфабрикат і доводить у себе до потрібної кондиції, щоб забезпечити необхідну якість.. Вимоги кондитерів, виробників цукерок та соків набагато нижчі, що пов’язано з технологічними процесами та стадіями обробки в різних індустріях.Наприклад, нам зі статичної заморозки підходить тільки ягода з оболонкою. М’якіші фрукти для йогуртів потребують шокової заморозки, щоб в процесі подальшої переробки зберігалась якість шматочків цих фруктів..

В Україні багато статичної заморозки. З урахуванням девальвації багато виробників виходить на ринок ЄС, але тільки як постачальники напівфабрикату. Їх фрукти купують за відповідною ціною, а потім пересортовують. Тому фрукти в нашій країні купити можна, а ось  привести в той вигляд, який потрібен, складно, адже дуже мало підприємств, які можуть забезпечити  потрібний нам ступень очищення.

Нам невигідно встановлювати власну лінію переробки фруктів, тому що наша потреба у фруктах значно нижча за потужності. Саме тому ми купуємо їх у відповідних постачальників. Зокрема, всі наповнювачі в Україні наразі виготовляє для нас компанія “Аграна Фрут Україна”, яка, до речі, на наше прохання  й локалізовувала фрукти - наприклад, вони імпортували  для нас вишні, а потім почали постачати її із власних садів. Ми, у свою чергу, постачаємо на це підприємство полуницю з нашого соціального проекту з вирощування полуниці.

Хоча, звісно, це не означає, що ми не купуємо фрукти на інших вітчизняних підприємствах. Наприклад, ми працюємо з "Рівнехолодом". За час праці з нами вони впровадили у себе європейські стандарти якості та зараз експортують на ринок ЄС “дику” ягоду - чорниці та ожину. «Рівнехолод» є постачальником чорниці та ожини для Данон в Європі.

Про молоко

Один з останніх заходів по локалізації - це перехід з імпортних протеїнів, які ми купували для високобілкових продуктів (йогуртів та сирків - продукти з вмістом протеїнів 4% і більше), на українське сухе молоко.

В принципі у нас з молоком проблем немає. Наші молочні кооперативи та сімейні ферми займають в загальному обсязі молока близько 8%. Решту купуємо у великих ферм. Так, нам складно конкурувати по ціні з молоком від бабусь, тому що ми купуємо молоко у ферм з європейською якістю. Але, наприклад на Херсонському молокозаводі, нам вдається досягти норми по вмісту бактерій навіть кращої, ніж вважається прийнятною в ЄС. Серед наших постачальників є такі хороші ферми, як “Долинське” та “Світанок”. Окрема справа - молоко для дитячої продукції “Тьома”. Для неї ми купуємо тільки в “Української молочної компанії” та агрофірми “Розволожжя”, які сертифіковані на виробництво молока для дитячого харчування. Для дитячого харчування використовується молоко виключно екстра класу.

Про упаковку

Якщо дивитися на упаковку, то 98% проблем з нею - це українська якість виробництва. З імпортом проблеми інші - курс, кордони, що закриваються-відкриваються, нестабільні ставки  митних зборів.

На 70-80% упаковка залежить від імпортного пластику, але преформи, кришки та плівки  виробляються в Україні. Ми ведемо постійний діалог з багатьма компаніями щодо покращення технологічних процесів. Не зважаючи на те, що ми велика міжнародна компанія, яка гарантує великі об’єми замовлень та вчасну оплату, не всі постачальники погоджуються удосконалювати своє виробництво для нас. Завжди знайдеться локальна компанія, яка не буде такою прискіпливою, як ми.

Іноді компанії мають начебто хороше виробництво, але результати нашого аудиту незадовільні. На заводі може бути гарне сучасне обладнання, але технологічні процеси не відслідковуються та елементарні гігієнічні умови не дотримані. Наприклад, над лінією висить лампа розжарювання без обплетення, а значить, скло може бути де завгодно. Можуть не перевіряти пластмасові вироби, а значить, скалка може бути де завгодно і поки споживач не вкаже, ми не дізнаємось.

В результаті аудиту ми робимо докладні звіти з рекомендаціями, але до них  не завжди прислухаються.

Про зовнішні ризики

Україна стала найдешевшою тільки з девальвацією. Але це нестійка перевага. Навіть ціна на молоко зараз зрівнялася з латвійським, але там рівень якості вище. Крім того, Прибалтика зараз має надлишок молочної продукції, яка раніше продавалась в Росії. Тому, якщо в Україні і надалі швидко дорожчатиме молоко та молочна продукція, на наш ринок прийдуть молочні вироби з закордону. Поки що в Білорусі, Польщі та Фінляндії ціни вищі, але можливість зрівнятися з українськими все ж таки є. Коли був курс 16-18 грн/долар, на західній Україні на полицях продавалися багато польських йогуртів, які були досить конкурентоспроможніми за ціною. Потім вони зникли. Але можуть повернутися.