Партії селу: чим політсили зазивають агробізнес до підтримки

Цьогорічні вибори місцевої влади, що відбудуться вже післязавтра – по-своєму унікальні. По-перше, вражає кількість партій, по-друге, сама система, яку в народі називають «суперпропорційною»: якщо обрали кандидата в окрузі, а політсила не пройшла в місцеву раду, то голосування не дає йому права бути депутатом. Проте українці потроху визначаються з фаворитами гонки за крісла місцевих можновладців. 

Згідно зі списком партій, яких у поточній кампанії аж 285, очевидний зв'язок з агросферою мають одиниці – щоб їх перерахувати, недостатньо пальців однієї руки, проте на дві руки претендентів на підтримку аграріїв не вистачить. Зокрема, Аграрна партія, партія "Селянський блок аграрна Україна", політична партія "Всеукраїнське аграрне об’єднання "Заступ", Партія відродження села, Партія селян, Селянська партія України. Загалом – 6. Проте з цих шести на слуху тільки перша – Аграрна партія, та ще лишився після парламентських виборів ностальгічний присмак у «Заступу». 

Серед лідерів жодного аграрного депутатського формування немає. Тому ми спробували з’ясувати, що пропонують найрейтинговіші політсили для агрогалузі та чи варто за них голосувати.  

"Солідарність" (Блок Петра Порошенка)
Президентська партія приваблива для аграріїв тим, що з 11 членів аграрного комітету Ради семеро – її члени. Серед цих семи - половина аграріїв, які активно відстоюють пільговий режим оподаткування для галузі, контролюють рівень закупівельних цін на агропродукцію, лобіюють прийняття стратегічних законів, зокрема, про якість і безпечність харчової продукції та  корми. Наприклад, голова комітету Тарас Кутовий та колишній голова Асоціації птахівників Олександр Бакуменко. Крім того, цікавлять агродепутатів питання впровадження ринку землі. Однак у партії діючого президента, так само як і у більшості інших політичних формувань, немає аграрних гасел. Спекулятивні гасла щодо миру, подолання корупції, побудови сильної держави   відносно дотичні до кожної сфери економіки.

"Батьківщина"

Один представник цієї політсили, Вадим Івченко, затесався між колегами з БПП у агрокомітеті й, за нашими даними, досить плідно співпрацює з колегами. Проте, якщо говорити про партію в цілому, то її лідер, Юлія Тимошенко, основні акценти ставить на соціальній політиці, цінах на газ та комунальних тарифах. Також чарівне словосполучення «децентралізація влади» та «викорінення корупції» -  безпрограшний хід цього виборчого сезону, яким, напевно, не знехтував жоден політичний діяч. Безумовно, спекулятивною є тема військового протистояння, мовляв, заробляти на війні – це погано.  Власне, основні акценти партії Юлії Тимошенко на цьому закінчуються.

Опозиційний блок

Опозиційні політики все більше спекулюють на цінах, звертаючись до минулого, нібито більш стабільного. Страшилки із серії «ціни зросли, «економіка розбита, голод та холод» апелюють до невдоволених нинішньою владою виборців. І, що цікаво, згадування загадкових люстрацій, розрух, звинувачення діючої влади діє – політсила займає третю позицію за рейтингом. Однак наразі колишні «регіонали», а партія заснована саме членам Партії регіонів, за свідченнями ЗМІ потерпають від рейдерства та колосальних обмежень. Зрозуміло, що працівники, наприклад, фабрики Бориса Колеснікова - «Конті», можуть підтримати саме Опоблок, так само як й співробітники банків, яких здебільшого пов’язують із  колишніми можновладцями часів Януковича.

Аграріям опозиціонери не обіцяють нічого, крім стабільності. А цим вже нікого не здивуєш. Серед аграріїв з блоку представлений Денис Омельянович (співвласник свинарського бізнесу – компанії АПК-Інвест), який є членом агрокомітету на пару з Дмитром Добкіним.

Самопоміч

Фракція Самопоміч має як прибічників, так й ярих противників, оскільки їхнє гасло на минулих виборах, парламентських, себе не виправдало. «Візьми і зроби», - казали тоді нові обличчя політсили. Проте ані взяти, ані зробити  нічого радикального не вдалось.

Однак для аграріїв ця політсила може бути цікавою з тієї точки зору, що саме за її квотою призначено нинішнього міністра агрополітики Олексія Павленка. А він обіцяє радикальні реформи, які, за свідченням експертів громадської організації Reforms.ua, вже вдалось здійснити на цілих 80%. До того ж Мінагрополітики веде активну роботу по просуванню української продукції в Європу. А депутат парламенту Іван Мірошниченко вважається чи не одним з найавторитетніших аграріїв Ради поточного складу.

Поряд з люстаціями, антикорупційної діяльністю, децентралізацією країни у "Самопомочі" обіцяють захист інтересів малого та середнього бізнесу, тобто потенційно – фермерства. «Наступний рік має стати роком відчутного розвитку малого і середнього бізнесу. Ми будемо працювати над тим, аби створити такі умови, щоб люди нарешті могли реалізувати свої ідеї в бізнесі та спокійно працювати. Щоб вони не боялися податківців та інших перевірок. Україні потрібен потужний середній клас», - зазначено в програмі партії.

Радикальна партія

Один «радикал», присутній в парламентському аграрному комітеті -  Артем Вітко, звісно ж, нічого не вирішує. Проте всі пам’ятають кошики з овочами, що їх Олег Ляшко приносив в Раду аби дорікнути вимірам інфляції та розміром зарплат депутатам і, ймовірно, самому собі. “Моє стратегічне завдання – створити державу, де кожна людина матиме роботу, гідну зарплату і впевненість у завтрашньому дні. Це дозволить перетворити Україну в одного з світових економічних і геополітичних лідерів», - головне гасло Ляшко. Однак, одіозний депутат після корупційного скандалу з одним з його членів – Ігорем Мосійчуком – втратив довіру частини виборців. Й вилами, які запам’ятались усім з минулої кампанії, напевно, аграріїв тепер особливо не зацікавиш.

"Свобода"

Називаючи «тушками» колег, «Свобода» пишається тим, що і в її рядах немає жодного «перебіжчика» в іншу політсилу. Серед аграріїв «Свобода» стала популярною під час майдану, адже потенційним міністром агрополітики мав стати цукровий магнат Олександр Мирний, та, на жаль, у нього не вистачило вищої освіти. У крісло очільника агроміністерства за кілька хвилин посадили Ігоря Швайку – юриста з Харкова. Проте посаду голови Мінагрополітики він покинув досить непрозоро. Наразі Швайка усіляко намагається протистояти діям керівництва Мінагрополітики і навіть започаткував власний аграрний проект – Аграрну газету, яка видає матеріали в повній опозиції до урядових. Головними гаслами "Свободи" є стабільність, боротьба з корупцією та соціальна справедливість. Свій електорат «Свобода» впевнено тримає переважно на Західній Україні.

Громадянська позиція

Партія Анатолія Гриценко сповнена патріотичними міркуваннями. Проте навіть на сайті політсили досить конкретно розписано основні напрямки роботи в економічній сфері.  Функціонування економіки України на засадах вільної конкуренції, жорсткий контроль держави та суспільства за діяльністю природних монополій, високий платоспроможний попит населення, як головний стимул розвитку внутрішнього ринку України, зменшення залежності національної економіки від коливань і криз на зовнішніх ринках тощо, досить вміло сформульовані, аби переконати людей підтримати колишнього очільника Міноборони. Проте наразі він навіть не є народним депутатом.

Суто аграрні ідеї Громадянської позиції - державна підтримка розвитку малого і середнього підприємництва, запровадження дієвого інституту довгострокової оренди земель сільськогосподарського призначення з можливістю застави для отримання кредиту та передачі права оренди у спадок нащадкам, ревізія та радикальне спрощення дозвільної системи і системи технічного регулювання; сувора відповідність чинних підзаконних актів і відомчих правил законам України, максимальне сприяння держави розвитку перспективних галузей промисловості і сільського господарства, від яких залежить прискорений розвиток економіки України.

"Наш Край"

У Нашого краю немає лідера, тут усіх називають співголовами. Проте найвідомішими у політсилі є два імені: колишнього заступника мера Києва Олександра Мазурчака та власника ринку Барабашово на Харківщині Олександра Фельдмана. Основне прагнення членів політсили – розвиток регіонів. «Ми віримо, що тільки через розвиток громад можливо досягнути розквіту всієї країни!», - зазначено на сайті партії

Поряд з боротьбою з корупцією, соціальними благами, децентралізацією "Наш край" виділив напрям розвитку промисловості та робочих місць – модернізація промислових підприємств, створення умов для залучення інвесторів, місцеві податки, нові робочі місця з конкурентною заробітною платою.

У політсилі запевняють, що будуть відстоювати створення сприятливих умов для залучення інвесторів, максимальне сприяння місцевій владі, створення технопарків із підведеними комунікаціями під ключ для початку будь-якого виробництва; податкові пільги для інвесторів – податок на землю та нерухомість, пільгова оренда комунальної землі. Головний критерій для отримання пільг – створення нових робочих місць із достойною оплатою праці. Відстоювання інтересів нашого краю в отриманні державних замовлень на існуючі промислові підприємства є одним з пріоритетів розвитку..

"Укроп"

Ще одна опозиційна до діючої влади партія – УКРОП. «Це  партія громадян-патріотів, яка захищає інтереси громадянського суспільства в його боротьбі проти існуючої системи влади за побудову в Україні держави вільних громадян. Їх об'єднує любов до країни та її народу незалежно від національності, віросповідання, мови, соціального походження, роду занять або рівня матеріального достатку», - сказано на сайті організації. Лиідер політсили Геннадий Корбан обіцяє електорату стабільність, соціальні блага, а також передусім знищення існуючої бюрократичної корупційної системи. Це передбачає оновлення всіх гілок влади і силових структур, створення нової Конституції і поетапне «обнулення» всіх законів, прозоре фінансування політичних партій, а також націоналізацію стратегічно важливих для держави підприємств. Нова Україна в розумінні партії - це країна соціальної ринкової економіки, в якій більшість громадян є співвласниками великих компаній через пенсійні та суверенні фонди. Детальні кроки та дії щодо АПК в програмі відсутні. 

"Правий сектор"

Скандально відомий "Правий сектор" набув репутації бентежників та безстрашних воїнів, яких навіть почати боятись. Загальні фрази в програмі партії зведені до патріотичного спрямування: «наша мета - реалізація української національної ідеї, здобуття, закріплення і розбудова національної держави – держави української нації на українських землях, яка б забезпечила українському народу гарантований розвиток, усім громадянам України – всебічну Свободу, Справедливість, Добробут». Конкретно до агробізнесу члени правого сектору відношення не мають. Або ж не поспішають про це говорити.

"Відродження"

У програмі партії «Відродження» з-поміж багатьох напрямків відродження окремим пунктов виділена програма відродження села. За переконаннями членів партії, розмір орендної плати за земельні паї має бути не менше 5% визначеної справедливої вартості земельної ділянки, українську землю не повинні продавати за безцінь. Окрім того, податки і збори за землю мають залишатися на місцях для розвитку місцевої інфраструктури. Піклуються тут і про селян. Серед цілей партій: цілодобове забезпечення кожної сільської хати газом, водою та електрикою, якісні дороги в кожному селі з належним освітленням та сучасні дороги між селами, безперебійне курсування безкоштовних автобусів для учнів та вчителів, оснащення кожного сільського ФАПу сучасним медичним обладнанням та транспортом. Справедливими мають стати і мінімальні закупівельні ціни на молоко, що потрібно, на думку політсили, закріпити законом. Й, імовірно, ця політсила може бути цікавою для селян, адже серед лобістів їх інтересів, в агрокомітеті парламенту, є два представники партії – Геннадій Бобов та Олег Кулініч. Лідер партії – колишній регіонал, проте досить добре обізнаний в агросправі депутат Віктор Бондар. На відміну від багатьох інших політсил, «Відродження» виступає за негайне припинення примусового об’єднання сільських громад.

"Аграрна партія"

«Це партія Українського народу, що представляє всіх, кого об’єднують традиційні цінності та духовність українців. Наша Віра і Бог допоможуть нам відродити сильну, незалежну та заможну Україну!», - сказано на головній сторінці сайту партії. У програмі партії чітко прописані економічні передумови необхідності її існування. Лідер партії – Віталій Скоцик, відомий аграрій та викладач. 

Члени політсили зазначають, що в аграрній сфері прямо чи опосередковано задіяна більшість працездатного населення України. Аграрний сектор – оптимальний локомотив для української економіки найближчих десятиліть. Від його успішності залежить, як будуть профінансовані освіта й медицина, наука та соціальні програми. Від його ефективності залежить, скільки відсотків доходу будуть тратити городяни на продукти харчування.

Сучасний агросектор - це вагома частина внутрішнього валового продукту і валютних надходжень в Україну. Завдяки йому Україна забезпечує себе основними продуктами харчування та є провідним експортером зернової продукції у світі. «Однак ми вважаємо, що ці успіхи – лише частка з того, що наш агросектор в змозі заробляти. Адже експортуємо ми переважно сировину, а для справді великих прибутків на світові ринки потрібно постачати готову продукцію», - зазначають в Аграрній партії..

Інтереси аграрної галузі, виробників сільськогосподарської продукції, на думку членів партії, недостатньо представлені у парламенті, інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування України. Внаслідок цього українських хліборобів було усунуто від участі у визначенні стратегії розвитку держави, її агропромислового комплексу, що не відповідає ролі в суспільстві.

фото: joinfo.ua, gazeta.ua