Падаючий тренд. Чому соя втрачає позиції у посівних площах України?

Зернотрейдери, аналітики, виробники зібралися у рамках Trend&HedgeClub поміркувати над майбутнім сої в Україні і одностайно зійшлися на тому, що в країні настала епоха так званої «десоїзації». За даними української державної статистики, посівні площі сої в Україні становили 1,28 млн га у 2021 році. Це вдвічі менше від прогнозів, які робили аналітики, коли соя тільки з’явилася на українських полях.

Звернувшись до історії розвитку сільського господарства, можна відзначити, що ця культура є відносно новою для України, активно у сівозміни вона увійшла приблизно з 2005 року. У той час кліматичні умови були більш сприятливими для культивування сої, і тоді цій зернобобовій з високим вмістом білку прогнозували посівні площі мінімум до 2,5 млн га. Насправді ж вона взяла «стелю» посівних площ в Україні, незначно перевищивши 2 млн га, і на цьому її переможна хода зупинилася частими посухами і неможливістю культивування у всіх областях України. Сьогодні лише на Західній Україні умови вважаються дуже сприятливими для вирощування. Тому лідером з вирощування сої в Україні є Хмельницька область, де у 2021 році посіяно 133 тис. га, за даними Укрдержстату. В інших регіонах на зміну сої поступово приходить здебільшого кукурудза.

Чому скорочують площі сої?

— Скорочуються площі сої, в першу чергу, через клімат. Деякі виробники з культурою не справляються. По-друге, фермери починають вирощувати більш дорогі культури, наприклад, кукурудзу. Або на місце сої приходить соняшник, котрий невибагливий до фактору вологи, на відміну від сої. Великого стимулу для розвитку виробництва сої сьогодні немає. Щодо підвищення її врожайності, то це можливо тільки за рахунок поливу. Якщо зараз середня врожайність 2,2-3 т/га, то з поливом може становити 3−4,5 т/га. І взагалі важливим є вміння працювати з соєю і не боятися її, але тут виникає питання, яку сою вирощувати, ГМО або не ГМО?, — зазначає Максим Павлюченко, директор з трейдингу LLC «Agrarian System Technologies».

Ще один фактор, який знижує популярність сої, це певне цінове співвідношення з іншими культурами.

— Важливо зважати на співвідношення цін між соєю та кукурудзою. Останні два роки ця пропорція була не на користь сої. Аграрії не бажали ризикувати та частіше надавали перевагу вирощуванню соняшника. Хоча я переконаний, що коли ти сієш соняшник, то будеш віддавати ще й в наступних роках, оскільки це важка культура для сівозміни. Ще 5 років назад здавалося, що людина на власній землі не буде вирощувати соняшник, це ірраціонально, з огляду на виніс поживних речовин з грунту. Однак посіви соняшнику весь час зростають. Повертаючись до сої, цілком можливо, що згідно циклів, співвідношення ціни може змінитися на користь сої на світовому ринку, тоді фермери почнуть знову нарощувати площі під соєю. Але вибухового зростання популярності сої складно очікувати, — вважає Дмитро Мотузко, експерт зернового і логістичного ринку.

За словами експертів, не менше 800 тис. га з-під сої «пішли» під кукурудзу і соняшник в останні роки. Свою справу зробила й історія так званих «соєвих правок», коли через недалекоглядний податковий тиск, фермери почали скорочувати посіви сої. Незважаючи на їх відміну, колишня популярність до сої не повернулася.

А може легалізувати ГМО?

Існує поширена думка, що легалізація ГМО-рослин дозволить нагодувати світ. Та на сьогодні премія за вирощування не ГМО-сої є дуже привабливою.

— Якщо знімуть заборону на вирощування ГМО-сої, то її почнуть вирощувати набагато більше, в тому числі агрохолдинги, які не налаштовані незаконно вирощувати ГМО-сою, — вважає Максим Павлюченко. В той же час Олена Нероба, менеджер з розвитку бізнесу компанії Maxigrain каже: «ГМО - це слизьке питання, яке всі намагаються обійти стороною, оскільки офіційно у нас ГМО-сої немає. На ділі ж, щоб активніше експортувати на нові ринки, слід позбутися „чорної мітки“ ГМО. Чому б не легалізувати ГМО-сою?».

У питанні легалізації сої експерти сходяться на думці, що фермери можуть самостійно обрати вирощування не ГМО-сої, зважаючи на низку чинників.

 — З одного боку, в Україні значні земельні масиви, на яких вирощувати ГМО сою простіше, але якщо подивимося на Аргентину і Бразілію, то там вже не «працює» гліфосат. Щодо того, що врожайність ГМО-сої вище, це не завжди так. Україні взагалі слід визначитися по всіх культурах, або ми вирощуємо ГМО, або взагалі ні, — вважає Дмитро Мотузко.

Цінова премія вражає

Якщо скасують заборону на вирощування ГМО, то, зважаючи на поточні ціни, фермери все рівно оберуть не ГМО варіант.

— Потрібно дивитися на цінову премію за вирощування не ГМО сої. В Україні не ГМО соя дуже скорочувалася, коли премія падала. Цієї весни премія за не ГМО зросла на 200 доларів, і фермери швидко перебудовувалися. Якщо премія за не ГМО сою і надалі буде близько 100 доларів, то висока ймовірність, що фермери будуть вирощувати не ГМО сою, — розмірковує Максим Павлюченко.

За свідченнями експертів, сьогодні премія на не ГМО сою становить 140 доларів на тонні. Це високий показник, і часом незрозуміло, а що робити з ГМО-соєю, оскільки зараз все на користь не ГМО варіанту. Олена Нероба каже: «На не ГМО сою премія занадто висока, і, наприклад, Індія закуповує вже великий об'єм ГМО сої. Другий дзвінок — Європа дозволила додавати в корми тваринам м'ясо-кісткове борошно, а значить, вони шукають шляхи здешевлення кормів».

— Щодо премії за не ГМО-сою, то ринок постійно балансує: коли вона була 15−20 доларів на тонні, то її було нецікаво вирощувати, а 100 доларів на тонні - досить цікаво, і такі цикли будуть повторюватися, це нормально для ринку, — вважає Дмитро Мотузко.

Нове покоління обирає

Ще одним чинником щодо популярності вирощування сої, і, зокрема, не ГМО варіанту, є сучасний світогляд молоді, зелений рух тощо.

— Нове покоління може бути тригером, молодь прагне екологічності. В Німеччині, коли посилилися «зелені», то взагалі заборонили ГМО, — каже Дмитро Мотузко. Максим Павлюченко підтверджує: «Коли заборонять гліфосат взагалі, то доведеться вирощувати не ГМО».

Зелені прагнуть також і поширити вживання рослинного м’яса, а це шлях до скорочення сектору тваринництва і, відповідно, попиту на сою в якості корму. "Штучне м'ясо не замінить тваринні протеїни. Всупереч трендам сьогодні у світі зростає споживання м'яса тварин. Мені складно уявити, що у найближчі 50 років люди перейдуть на вживання штучного м'яса. Перше таке м'ясо, насправді, з'явилося ще в 1918 році, але тоді «сосиску світу» заборонили називати сосискою і робити її розового кольору. Тож соя завжди була продуктом, який асоціюється з бідністю", — згадує історію Дмитро Мотузко. Проте маркетинг творить дива, і сьогодні штучне рослинне м'ясо відомого американського бренду коштує близько 1000 грн/кг.

Тінь сої

За оцінками експертів, до 10% ринку сої сьогодні знаходиться в тіні. Максим Павлюченко пояснює: «Сіру сою вирощують там, де землі з певних причин знаходяться у тіні, не на обліку. Або зовсім дрібний фермер, який не платить ПДВ, працює тільки на кеш, може продавати сою по-сірому. Пізніше вона легалізується в „паперових“ колгоспах».

На завершення доцільно згадати ціни на сою, які склалися. За даними «Фенікс Агро», на внутрішньому ринку України, на минулому тижні ціна на соєві боби СРТ-завод підвищилась до 18 000 грн/т (+500 грн/т) через високий попит від припортових заводів та низьку кількість пропозиції від фермерів.

Кому сьогодні продавати сою? Не ГМО соя у більшості своїй буде відправлена на експорт, з огляду на цінову премію, яка може зростати і далі. Зацікавлені в українській сої Білорусь, Європа, Китай. Та ГМО аналог може бути реалізованим переважно всередині країни.