Реклама

Овочі в дефіциті, або чому українська картопля не дійде до столів

Коментарі

0

Другий рік поспіль Україна стикається з овочевим дефіцитом. Хоча всі аналітики прогнозували цьогоріч неабияке розширення виробничих площ, цього не сталося. 

виконавчий директор Асоціації виробників картоплі

Вартість овочів, зокрема картоплі, в сезоні-2019 перетворюються на ТОП-тему. Чимало звинувачень традиційно звучить на адресу погоди, що суттєво скоротила обсяги та якість врожаю. Безперечно, небесна канцелярія доклала чимало зусиль, щоб Західні області залило дощем, на Півдні посіви овочевих культур не просто втопило, а ще й для надійності кілька разів покрило градом, натомість на Півночі стомилися благати хоча б крапельку вологи з початку травня. Логічно, що бульб під кущами зав’язало мало, вагу вони набирають погано, а вимолені дощі провокують вторинний ріст картоплі. Про якість майбутнього врожаю краще політкоректно  промовчати.

Проте це лише верхівка цінового айсбергу, який дратує споживачів, які звикли, що картопля коштує дешевше, ніж хліб. Перш за все, треба згадати, що впродовж чотирьох років українське промислове овочівництво катастрофічно згорнулося: для наших виробників закрився ринок не лише РФ, а й майже усіх СНДшних країн, бо транзит овочів по російський території було заборонено.

Через тотальне зубожіння українців консервні заводи, що заготовляли овочі, суттєво скоротили свої  потужності, деякі збанкрутували, або взагалі пішли з українського ринку, бо мали російських інвесторів. Логічно, промислове овочівництво ще скоротило виробничі площі.

Далеко не всім фермерам за роки незалежності пощастило повністю механізувати виробничий процес. Похвалитися досягненнями в цьому напрямку можуть хіба що картопляри, фахівці з вирощування моркви, буряків, цибулі. Та й то доволі часто можна побачити на необсяжних ланах України як причепленою до трактора скобою знімають сформований весною гребінь, а потім із нього вручну сезонні робітники вибирають врожай. Низькі зарплати підштовхнули цих людей піднятися з огіркових платформ, вийти з полів із томатами, перцями, баклажанами тощо, ще в сезоні-2018 податися завдяки безвізу до європейських країн, щоб отримати за свою роботу не жалюгідні 6-8 тис. грн, а цілком адекватні 18-20 тис. грн в євро еквіваленті.

До собівартості овочів у 2019-му непогано додав ріст  цін за зрошення. В деяких областях вода для поливу подорожчала в чотири рази, а очільники водоканалів ще й змусили фермерів своїм коштом відремонтувати канали і водогони.

Окрема тема – вартість земельних паїв. Напередодні відкриття ринку землі вони також підскочили в ціні. Якщо 2018-му фермер сплачував односельчанам у середньому 2 тис. грн/га на рік, то в 2019-му доводилося віддавати вже і 4,5-5 тис. грн/га. Особливо боляче це було тим аграріям, які після посівної кампанії зіткнулися з мерзенним явищем сьогодення – рейдерством. Типовою схемою, за якою діяли проворні ділки на Чернігівщині, було звернення до сільрад і пропозицією заплатити людям замість 2 тис. грн удвічі більше, плюс хабар голові сільради за допомогу в переоформленні документів на вже удобрені та засадженні землі. От і доводилося фермерам у момент посівної брати багатомільйонні позики, щоб віддати їх власникам паїв не наприкінці року з вирощеного і проданого врожаю, а в квітні-травні, щоб не втратити вкладені кошти. Саме в такий спосіб зазнав неабияких збитків почесний президент Української асоціації виробників картоплі Пономаренко Микола Дмитрович – засновник СТОВ «Десна», що на Чернігівщині.

До широкого переліку передумов скорочення овочівництва варто додати загальне подорожчання МТР, які 2019 року зросли ще на 15%. Уявіть, щоб отримати врожайність картоплі на рівні 40-45 т/га, у виробництво потрібно вкласти не менше 70 тис. грн/га при вирощуванні її на богарі, і 120 тис. грн./ га на зрошенні. Для порівняння: вирощування соняшнику – це лише 20 тис. грн і тверда валюта в руках при реалізації врожаю. Подорожчання електроенергії перетворило зберігання 1 т картоплі на сезон за мінімальними розцінками у €50. Їх варто помножити хоча б на 2 тис. т середньостатистичного обсягу картоплесховища, щоб уявити фінансовий тягар, що лягає на плечі картопляра.

Не забуваємо про триваюче два десятиліття непорозуміння з рітейлерами, які досі не хочуть навіть думати про завчасне контрактування продукції. Заради правди варто згадати, що в березні-квітні 2019го вони вперше були готові платити гроші наперед постачальникам овочевої продукції, з якими встигли восени-взимку 2018-го домовитися про поставки. Останнім довелося докупати, зокрема картоплю, в Білорусії, щоб виконати свої зобов’язання. Як бачимо, рітейлери злякалися справжнього дефіциту, але нічому не навчилися з першого разу – про контрактування в процесі посівної вони не згадали, а даремно.

Другий рік поспіль Україна стикається з овочевим дефіцитом. Хоча всі аналітики прогнозували цьогоріч неабияке розширення виробничих площ – люди традиційно мали б кинутися садити все, що торік підросло в ціні. Проте Європа, чиє насіння використовується в професійному овочівництві, далеко не всіх бажаючих змогла забезпечити насіннєвим матеріалом у бажаних обсягах. Причина – минулорічна надзвичайна посуха, що завадила європейцям виростити вдосталь насіннєвий матеріал.

У результаті браку овочевої продукції фінансово грамотні домогосподарства змогли диктувати ціну на внутрішньому ринку. От дивуються українці томатам по 40 грн/кг, огіркам і баклажанам по 20 грн/кг. Борщовий набор поки що пасе задніх. Це відставання не стосується другого хлібу українців - картоплі. На її полі діють  інші чинники.

У 2019 році картоплярі розширили виробничі площі майже на 25%, але відвели їх не під столову картоплю, що продається в супермаркетах, а під сировину для подальшої переробки на чіпси. На український ринок зайшов потужний гравець – компанія Pepsico (чіпси «Лайс»), що потребує для переробки 50 тис. т. Стільки ж має придбати у професійних виробників компанія Mondelēz International (чіпси «Люкс»), і трохи менше – 40 тис. т – дніпропетровський «Клуб чіпсів». Набирає потужностей найбільший у Східній Європі виробник картопляного крохмалю чернігівський «Вимал», який спроможний виготовляти 20 т крохмалю/доба. На картоплю чекають ТОВ «Крохмалопродукти Оране», ТОВ «Левона», ТОВ «Агроінтех», а також цього сезону запрацює дуже потужний завод агрохолдингу «Мрія», який влився в склад Continental Farmers Group разом із усім своїм картопляним бізнесом.

У черзі на українську картоплю призначенням на фрі стоїть ТОВ «Фуд Сервіс Солюшнс», що розшукує 20 тис. т і задекларував своє прагнення законтрактувати цей же обсяг на 2020 рік. Призначення цієї картоплі – забезпечити автозаправки «ОККО», «КЛО» і WOG не лише картоплею, а й фритюрницями. Адже партнерське підприємство цієї компанії є чи не найбільшим імпортером побутової техніки в Україну. Саме їхні кавомашини стоять на згадуваних заправках, тож і фритюрниці з картоплею знайдуть свою аудиторію.

Трейдери з Катару розшукують 4 тис. т картоплі на чіпси для потреб цієї країни і також готові контрактуватися на наступний сезон. Молдавські трейдери вже зараз  об`їздять українські господарства, щоб «застовбити» необмежену кількість товару (головне високої якості), бо їхня країна серйозно постраждала від градів, які знищили майже 60% картопляного врожаю.

Здавалося б, панове картопляри, розширюйте свої виробничі площі і буде вам благо. Проте доки українська картопля не потрапить на європейський і світовий ринок і почне торгуватися за світовими цінами, що не по кишені пересічним українцям, ніхто повертатися до скорочених потужностей не хоче поспішати. Позитивні зрушення в цьому напрямку є: Україна отримала лист від Єврокомісії із переліком карантинних організмів, на які має перевірити свої виробничі площі. Їх не мало, не багато – 400! Про багатьох із них в Україні навіть не чули, проте європейці хочуть пересвідчитись у нашій «стерильності». Відтак у червні під патронатом Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва і розсадництва Держпродспоживслужби на базі шести господарств, що входять до кладу Української асоціації виробників картоплі стартував пілотний проект із встановлення ділянок вільних від карантинних організмів за європейським зразком. Українські картоплярі з різних регіонів перевірять на безпечність 1000 га промислових насаджень. Восени Україна чекає на візит європейських фахівців, які на власні очі пересвідчаться в бездоганності роботи вітчизняних картоплярів і пере провірять результати досліджень українських фітосанітарних інспекторів.

Навіть якщо в 2019/20 МР українській картоплі не пощастить вийти на європейські горизонти – це серйозний крок уперед, доказ безпечності і високого рівня українських виробників і їхньої продукції, що має коштувати стільки, скільки вкладається зусиль і поту в справжній другий хліб українців.

Вітчизняні овочівники потребують державної допомоги: у вигляді доступних кредитів на придбання МТР, на будівництво переробних підприємств і на обладнання на доробку продукції. Без державної підтримки професійне овочівництво вже опинилося на межі загибелі. Галузь потрібно терміново рятувати, щоб не було запізно.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама