Органічно вписуються: чому Україна ще не стала лідером ринку

Зараз в Україні працюють 300 органічних сільгоспвиробників, які обробляють понад 400 тис. га сільгоспземель. При цьому сертифіковані органічні площі становлять 0,9% серед загального обсягу усіх сільськогосподарських угідь України. Це лише початок і виробники зможуть легко потроїти обсяги виробництва, говорить міністр Тарас Кутовий. "Кількість виробників за останні шість років збільшилась на 90%, а обсяги експорту продукції з країни  зросли у 200 разів. Ми експортуємо понад 80% від виробленого. Навіть країни, у які важко  потрапити, приміром США, готові вести перемовини щодо  поставок органічної продукції", – закликав він. Але поки що органічний ринок розвивається виключно за рахунок експорту, який не завжди "йде" без перешкод.

Попит більший за пропозицію?

За твердженням опитаних Agravery.com органіків, на сьогодні  галузь все ще знаходиться на стадії формування. Експортний ринок зростає набагато швидше, ніж внутрішній. За даними Федерації органічного руху України, іще декілька тому ринок експорту органіки становив 36 млн євро, а внутрішній – 12 млн. За словами президента Академії Органічного Садівництва "Ekogarden" Валентини Лановенко, минулого року органічний ринок оцінювався у 20 млн. євро, що на 17% більше, ніж у 2015 році. При цьому на внутрішній ринок, як правило, йдуть органічні свіжі овочі, зелень та продукти переробки, яких все  ще недостатньо виробляють  – в Україні всього 10 сертифікованих органічних виробників овочів і зелені.

Серед факторів, що уповільнюють  розвиток сегменту всередині країни можна назвати падіння купівельної спроможності населення та непоінформованість як споживачів, так і виробників органічної продукції щодо особливостей її вирощування і продажу. Нарікають підприємці і на роботу із ритейлом, мовляв, кабальні умови торгівлі, які вони висувають до виробників  абсолютно суперечать діючому антимонопольному законодавству. Торгові націнки на органіку подекуди сягають 35%, тому споживачі не хочуть купувати – надто дорого.

Читайте також: З рук в руки: чи допоможе Кабмін Укрзалізниці швидше перевозити зерно?

Краще справи йдуть у підприємств, які  вже зі старту орієнтовані на експорт. "Найбільше покупців із країн ЄС цікавлять продукти тваринництва, заморожені ягоди та плодова продукція (яблука, груші), у свіжому та переробленому вигляді, органічна телятина, мед", – говорить Валентина Лановенко.

З одного боку, експортна частина розвивається за рахунок того, що українці бачать у ній додаткові можливості, перспективу і самі вкладають гроші. З іншого – не мало інвестують європейські бізнесмени. Найбільш цікавим для них залишається сегмент виробництва органічних ягід, дикоросів та зернових. Зокрема, експерти відзначають на Західній Україні, великий притік фінансування у створення органічних ферм. Чехів, німців та швейцарців не зупиняють економічні негаразди в країні, набагато важливішим для них є отримання  "профіту", говорить голова правління ГС "Органічна Україна" Олена Березовська. "У нас великі масиви земель, порівняно низька заробітна платня", – пояснює прогнення іноземців експерт із органічного виробництва сертифікації Роман Макухін.

Читайте також: $70 мільйонів спотикання: як історія з грошима "Каргілу" вплине на інвестклімат?

Але є й проблеми. За словами Макухіна, репутація стабільного виробника органічної продукції у України ще не сформована. Низка скандалів кількарічної давнини, коли під видом органічної продукції на європейський ринок надходила звичайна сировина, ще не забулась, тож державі потрібно продовжувати виборювати "місце під сонцем", адже до виробництва органічної продукції долучається все більше і більше країн. Власник органічного господарства "Галекс-Агро"  Олександр Ющенко  застерігає, незважаючи на  "казкові" перспективи, розширювати виробництво слід дуже обережно. "Ринок  ЄС за деякими  органічними позиціями перенасичений. За останні два роки ціни на молочну продукцію впали втричі і купують в України лише у випадку, коли не вистачає", – говорить він. Тим більше, що органіка передбачає довгий цикл виробництва. "На так званий перехідний період  потрібно мінімум 2 роки, ще додати до цього вартість сертифікації  і те, що урожайність, у органічному виробництві, як правило нижча, тож без підтримки, принаймні на початковому етапі, обійтись важко", – стверджує директор компанії "Кварк" Василь Лобан.

Втім, окрім ЄС підприємці органічного напрямку бачать перспективу експорту ринки США та Азії. За словами директора АФ "Поле" Івана Томенка, вони вже спробували експортували  до Америки зернову продукцію і залишились задоволеними. Колегу підтримує Олександр Ющенко: "Зараз ми стабільно працюємо по поставках молочної продукції  із 5   європейськими країнами. З 2014 року поставляємо продукцію до ОАЕ, проте партії відносно не великі".

Заступник міністра з євроінтеграції Ольга Трофімцева закликає більше уваги  звертати на потенційні можливості ринків, та використовувати їх на свою користь.  "Постійний моніторинг ринку та вирощування  нішевої продукції із високою доданою вартістю – це дуже перспективно. Крім того, при експорті треба акцентуватись не лише на країни ЄС, а й на Близький Схід, скандинавські країни. Це не прості, проте високомаржинальні країни", – говорить вона.

Державний пріоритет

Незважаючи на те, що розвиток органічного напрямку є одним із пріоритетів державної стратегії Мінагропроду "3+5", чинний закон про органічне виробництво не визначає, як компаніям доводити "органічність" виробництва та хто відповідатиме за порушення.

У лютому проект закону України №5448 "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції" буде вперше слухатись у аграрному комітеті, розповідає заступник профільного міністра  Олена Ковальова. Цей документ був розроблений спільними зусиллями Мінагропроду та гравців органічного ринку. Ковальова пояснює, що в законі буде розтлумачено права та обов’язки суб’єктів та повноваження влади, прописано відповідальність за порушення законодавства тощо. "Буде внесено зміни у систему сертифікації органічної продукції. Сьогодні в Україні 17 сертифікуючих органів, які повинні будуть пройти оцінку відповідності через орган, який підпорядковуватиметься Мінекономіки. Держпродспожив буде наглядати за діяльністю органів сертифікації", – говорить вона.

Читайте також: Поле ягід: як працює виробництво органічної суниці та малини

Зміни стосуватимуться і вітчизняного маркування органіки. У 2015 році було розроблено та затверджено відповідний вітчизняний логотип,  який  наразі проходить процедуру набуття прав інтелектуальної власності і у квітні 2017 році буде офіційно дозволений до застосування. Його нанесення буде для виробника безкоштовним після укладання між Мінагрополітики та сертифікуючим органом відповідної ліцензійної угоди. Надалі орган сертифікації буде наносити логотип на органічну продукцію. Згідно із законопроектом №5448, буде також обмежено застосування написів "еко", "біо" на продукції, що не пройшла відповідну сертифікацію, що цілком відповідає нормам європейського законодавства із захисту прав споживачів.

Керівник підприємства "Ріттер Біо Агро" Віктор Щербачук підтримує цю ініціативу, і розповідає, що через неправомірне маркування та недобросовісну конкуренцію Україна щорічно втрачала потенційних партнерів та отримувала меншу ціну на товар. "Наше підприємство має у активі 3,5 тис га землі. Вже три роки займаємось виробництвом та трейдингом органічної продукції. Європейці, при купівлі української продукції завжди проводять додатковий відбір для аналізу якості органічної продукції. Це не дешево, і відбивається на прибутках підприємства. Додайте до цього проблеми на внутрішньому ринку, зміни оподаткування та збільшення ціни на пальне і стане зрозумілим, що прибутки не настільки високі, як інколи говорять", – засвідчує виробник.

Світові органічні тренди

За оцінками швейцарських експертів, ринок органічної продукції у світі становить близько 90 млрд доларів, а виробництвом органік-продукції у світі займаються понад 2 млн господарств. До 2025 року ринок органічних с/г продуктів виросте до 465 млрд. доларів. При цьому, найбільший попит на органічні продукти припадає на США, Канаду та Європу.

Читайте також: "Зелена" їжа: що треба знати про органічне виробництво в Україні?

На сьогодні 5,4% сільськогосподарських площ Європейського Союзу уже визнані  органічними. Саме у Європі зосереджено 29% органічних сільськогосподарських площ усього світу. Країнами з найбільшою площею органічних сільськогосподарських земель є Іспанія (1,6 млн. га), Італія (1,1 млн. га) та Німеччина (1 млн. га). Найбільший ринок органічних продуктів з товарообігом на суму 6,6 млрд. євро розташований у Німеччині, на другому місці – Франція (3,8 млрд. євро) та Великобританія (1,9 млрд. євро).

Така зацікавленість у органічному виробництві цілком закономірна. Низка країн у складі  ЄС надають чималі дотації тим фермерам, які свідомо відмовляються від хімії на користь органічних підходів. Європейські фермери мають змогу розвивати органічний напрямок, тому що держава надає їм значну фінансову підтримку. Зокрема, в Німеччині дотації складають близько 600 євро/1 га в перші три роки перехідного періоду, в наступні 200-400 євро. Середній розмір такої допомоги в Європі – 200-00 євро/1 га.

Ірина Глотова