Олександр Сліпчук: Хто постачав молочні продукти у Росію, ті платили відкати

Молочний ринок минулого року був у центрі уваги. Відкриття китайського ринку, ринку ЄС, збільшення поставок в Казахстан, який замінив російський ринок. І все це на фоні падіння світових ринків та значного зниження цін. Agravery.com обговорило всі ці питання з Олександром Сліпчуком, співвласником компанії «Укрпродукт Групп».  

— Приблизно місяць тому була інформація про те, що компанія збільшила продажі сухого молока на 25% при тому, що ціни на цьому ринку постійно падають. Це намагання компенсувати збитки?

— Наш головний експортний товар — це сухе молоко і масло. Так, вже рік ціни на ці продукти низькі. Ринок обвалився через надлишок продукту в світі. Але нам же треба якось виживати, якось компенсувати збитки, які ми несемо в Україні і в світі. Якось викручуватися треба. Нарощені обсяги не означають зароблених грошей, просто вдалося скоротити збитки.

— Ви компенсували збитки від втрати російського ринку?

— Ми з ним не працювали. Необхідність у ньому завжди була, і на цей ринок ми орієнтувалися, але в попередньому уряді існувала певна корупція, необхідно було платити, щоб отримати право на експорт у Росію. А разом з тим було лобі — комусь дозволяли, а комусь ні. Плюс був місток між Держветфітослужбою і Россільгоспнаглядом, які спільно заробляли гроші. Всі, хто поставляв у Росію, платили за це відкот.

Як можна було потрапити? У нас корупція, в Росії корупція. Згадайте, як йшли торгові войни? Постійно одним давали право продавати, в інших забирали. Це почалося  з 2006 року. Змінюються уряди, змінюються президенти, міняються і компанії, які поставляють. Плюс проїзди через Росію, під час них платять, платять гроші і на українській митниці.

НАЙЦІКАВІШЕ

В інтерв’ю Agravery.com Олександр Сліпчук розповів, що: 

1) за право на експорт в Росію треба було платити; 

2) Китай не купуватиме українську продукцію; 

3) щоб експортувати в ЄС, треба мати зовсім іншу сировину; 

4) сухе молоко продається тільки через трейдерів; 

5) українці можуть собі дозволити молочні продукти тільки тому, що ціни на молоко в світі низькі. 

— Протягом минулого року було заявлено, що для української молочної продукції відкрили декілька нових ринків. Наприклад, ваші заводи отримали дозвіл на експорт в Китай?

— Що означає «відкрили нові ринки»? Ми отримали можливість вийти на китайський ринок. Але треба пройти ще процедуру узгодження та отримання дозволів, знайти партнера, який продавав би це в Китаї. Ось цим ми зараз і займаємося. Але на тлі того, що всі ринки завалилися, Китай хоче отримати більш якісне сухе молоко за нижчою ціною. Тобто зараз, якщо говорити про продажі сухого молока і масла, китайський ринок взагалі не актуальний. Це перше. А друге — китайський ринок дуже вимогливий щодо якості, і поставляти українські молочні продукти в Китай майже неможливо, тому що ми не проходимо по стандартах. Тобто теоретично поставляти ми можемо, але практично поки що Україна ні з точки зору кон’юнктури, ні з точки зору якості поставляти не може. Це я кажу в цілому.

— А конкретно ваші підприємства?

— Я перебуваю в цій країні, підприємства працюють тут же. А отже молочну сировину ми купуємо у тих самих виробників. Стандарти якості на молоко у нас дуже низькі. Саме тому ми спочатку могли постачати молоко на ринок України, країни СНД і ринки Азії та Африки, що розвиваються.

— Але ви ведете переговори з Китаєм?

— Так, чекаємо зміни кон'юнктури за ціною і оформляємо всі необхідні дозволи.

—Але який в цьому сенс, якщо не відповідає якість?

— Хороше запитання, ми теж про це думаємо. У нас зараз відкрили кордон з ЄС, так ми думаємо над тим, що може варто молоко імпортувати з Польщі або Литви. Звідки небудь, де ціна підійде. Якісної сировини в Україні немає і розвивати молочні ферми ніхто не буде.

— А ціна підійде? Чи буде собівартість продукту конкурентною?

— Я поки не знаю, ми просто розглядаємо цей варіант, тому що у нас немає конкурентоспроможної сировини, з якою можна йти на зовнішні ринки.

— Ви продаєте продукцію в Казахстан?

— Ми отримали дозвіл на казахський ринок і починаємо з ним працювати, але зараз девальвує казахський тенге. Якщо девальвація буде більше, ніж в Україні, то від них будуть постачати до нас. Взагалі Казахстан — це транзитна зона в Россію, велика частина того, що йде до них, йде в Росію. Але враховуючи, що перекритий транзит через РФ, то все не дуже добре.

Чиновникам Мінагрополітики варто віддати належне: вони за рік зробили більше, ніж за попередні 5-10 років. Вони досягли хороших результатів у порівнянні з попередниками. Але що вони можуть зробити? Синхронізувати законодавство з іншими країнами, зробити дозволи або щось подібне. Але в результаті ми, виробники, повинні вийти на ті ринки з продуктом, який буде конкурентоспроможний за ціною, буде відповідати стандартам якості і це буде саме той продукт, який затребуваний на цих ринках, а не те, що ми хочемо туди продати. Нас ніде не чекають.

— А як же Близький Схід?

— Взагалі ніхто ніде не чекає. Вигідно, самі прийдуть. Але це традиційний ринок, ми туди і поставляємо.

— Ви отримали право на експорт в ЄС?

— Нещодавно була нарада робочої групи при міністерстві і співробітник міністерства розповідав, як це робити. Ніхто ж не знав, як треба отримувати. Якісь десять підприємств якось взяли і відкрили. Ми займаємося цим питанням. Але щоб мати дозвіл, треба виконати ряд процедур, які коштують грошей. А що ви туди будете поставляти? У нас стандарти якості не відповідають стандартам ЄС. З точки зору ветеринарії нашу продукцію на кордоні не пропустять. Так було завжди. З такої сировини якісний продукт не вийде. Нам треба будувати молочні ферми, тоді країна зможе зайняти якусь нішу на цьому ринку.

— А хто ж будуватиме в таких умовах, як зараз?

— В Україні вартість молочної продукції така ж, як в світі. І Україна періодично стає нетто-імпортером того ж масла. Я не бачу підстав для того, щоб ферми не будувалися. Що може стати підставою для того, щоб будувати тут ферму? Можливість виробляти молоко дешевше, ніж в іншому місці. Тут ростуть корми, і ці корми дешевші, ніж в світі.

Якщо Україна аграрна країна, то наше завдання не стати нетто-експортером сировини, а продавати продукти з доданою вартість. Наприклад, сухе молоко і не в слаборозвинені країни, а сильним гравцям за світовими цінами. Ми ж зараз продаємо з дисконтом в 10-15%.

— Через якість?

— По-перше, якість нижча, по-друге на ринках, де у нас купують товар, сидять трейдери. І ці трейдери купують по передоплаті в Україні і везуть в країни. Тобто на всіх ринках сухого молока, де ми працюємо, ми працюємо через трейдерів, тобто експортуємо не ми, а експортують трейдери.

— А чи можна напряму продавати?

— Так, ми можемо брати участь в тендері, але його треба виграти, потім завезти необхідний обсяг, а потім від 30 до 90 діб чекати оплату. Тобто ми повинні зібрати багато молока, доставити і потім чекати ще. Це займає 3-4 місяці, а це заморожені гроші. А які в нас ставки по кредитах всі знають.

— Яку частку внутрішнього ринку ви втратили з Донбасом та Кримом?

— Відсотків 20-30%. Це не найбільший, але найбільш густонаселений і платоспроможний регіон, а на літо в Крим збиралося багато відпочиваючих, які теж багато купували. Тобто це втрата для всіх. Це п'ять мільйонів платоспроможного попиту, які треба замінити неплатоспроможним попитом в умовах девальвації.

— І що ви для цього робите?

— Ми міняємо лінійку продуктів, міняємо маркетингову стратегію. Останній рік у нас пройшли глобальні зміни всередині компанії, що стосувалися торгівлі, маркетингу, продуктів. Бо треба звикати до нових реалій та жити з ними. В минулому році пройшли вже значні скорочення персоналу, ми скорочуємо собівартість продукції. Привели компанію до спартанського стилю, адже повинні робити продукцію, яку покупці здатні оплатити. У структурі собівартості — 60-80% сировина. А значить, що українці можуть собі дозволити молочні продукти тільки тому, що ціни на молоко в світі низькі. Якщо ціни підуть вгору, полетить уверх і молочка в Україні. Внутрішній ринок дуже крихкий. Зараз весна настане, народ знову перейде на підніжний корм, і продажі у всіх впадуть. Вони завжди падають, але зараз падіння буде ще сильнішим. У нас, до речі, продажі збільшуються місяць від місяця, можливо, тому, що ми провели вчасно структурні, цінові та продуктові зміни.

— А які конкретно?

— Неактуальні продукти ми вивели — дорогі сорти сиру з високою собівартістю, за них люди платити не можуть. Проте за більш дешеві платити готові, наприклад, за сирні продукти, тому ми збільшили їх лінійку.

— Якщо ситуація буде такою ж, як зараз, є шанси на беззбитковість?

— Якщо хоча б так, то у нас є шанси на беззбитковість. Але це буде велике щастя.

Наталія Гузенко