Новий режим експортного забезпечення: на що варто звернути увагу виробникам насіння

З 1 грудня 2024 року почав діяти новий режим експортного забезпечення. Він був введений Кабінетом Міністрів України на період дії воєнного стану з метою регулювання експортних операцій з певними видами агропродукції. 

У відповідальних Міністерствах пояснили це нововведення виявленням низки випадків, коли експортні операції з продажу сільгосппродукції проводилися з ознаками ризику неповернення валютної виручки. Тож з метою зменшення порушень законодавства при експорті агротоварів, уникнення тінізації економіки та отримання Держбюджетом валютних надходжень Уряд запроваджує механізм експортного забезпечення для деяких категорій аграрної продукції.

Отже, про ключові зміни.

Постанова №1261 «Про запровадження режиму експертного забезпечення» передбачає наступні нововведення:

Реєстрація податкових накладних до митного оформлення

Якщо раніше експортер мав право зареєструвати податкову накладну після митного оформлення, то тепер цей порядок змінюється. Нова процедура передбачає, що до подання митної декларації експортер має зареєструвати податкову накладну, і лише після цього йому дозволять почати процедуру замитнення. В такий спосіб регулюючі органи мають на меті забезпечити прозорість фінансових операцій і повернення валютної виручки.

Мінімальні експортні ціни

В залежності від групи товарів Мінагро визначило мінімальні експортні ціни для кожної. Всі експортери агропродукції, щодо якої діє режим експортного забезпечення, мають прослідкувати, щоб різниця між фактурною та митною вартістю товарів не була від'ємною. Це спрямовано на боротьбу з ухиленням від сплати податків.

Пільгове оподаткування 

Експортери, які у визначені терміни повертають 80% і більше валютної виручки, користуються пільгою нульової ставки при експорті. Решта ж мають сплачувати 14% або 20%  в залежності від групи товарів.

На що потрібно звернути увагу експортерам насіння?

По-перше, це спрощені умови для малих партій насіння
Вимоги нового режиму експортного забезпечення сільгосппродукції не поширюються на українські компанії, що займаються експортом дрібних партій насіння — до 500 кг.

По-друге — перевірка фітосанітарним інспектором

Компанії, що експортують насіння, мають обов'язково отримати фітосанітарний сертифікат на кожну партію. Ще до проведення перевірки товару компанія-експортер має надати інспектору, що видає такий сертифікат, витяг, що особа є платником податку на додану вартість, витяг датований не пізніше 10 днів до оформлення експорту. 

Перевіряється одночасно, чи особа включена до Державного реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва; чи особа надала державному фітосанітарному інспектору копію сертифіката на насіння Організації економічного співробітництва та розвитку на об’єкти регулювання, на які видається фітосанітарний сертифікат. 

Копія сертифіката на насіння Організації економічного співробітництва та розвитку не вимагається, якщо кількість таких об’єктів регулювання в одному вантажі не перевищує 500 кілограмів.

По-третє — сертифікація насіння

Українські компанії експортують насіння в десятки країн. В різних країн-імпортерів відрізняються вимоги до обов'язкової сертифікації насіння з України. Для більшості партнерів наявності в українського насіння сертифікату ISTA вже достатньо. Це міжнародно визнана система сертифікації, яка передбачає тестування продукції в мережі акредитованих ISTA лабораторій.
Однак деякі країни-імпортери додатково до ISTA сертифікату вимагають документ від  OECD, оформлення якого займає додатковий час та має додаткові  витрати.

Складнощі для експортерів

Бюрократичні перепони

Як зазначалося вище, для того, щоб компанія-експортер отримала фітосанітарний сертифікат інспектора, вона має надати йому витяг, що є платником ПДВ. Цим має опікуватися сама компанія, адже інспектори не мають доступу до даних.

На момент перевірки цьому витягу має бути не більше 10 днів, інакше він стає недійсним. У разі постійного експорту компанії-експортеру потрібно кожні 10 днів оформлювати послугу отримання витягу, інакше це може загальмувати подальший процес експорту партії насіння.

Суперечливість вимог до реєстрації

Ще один обов'язковий аспект  за вимогою фітосанітарного інспектора — наявність даних Держреєстру в суб'єктів насінництва та розсадництва. Згідно з постановою факт компанії субʼєкта насінництва  має бути підтверджений саме на дату експорту. 

Період виробництва насіння, що експортується, значення не має. Це дійсно полегшує процес.

Складність полягає в тому, що не всі компанії-експортери є зі статусом виробника насіння, особами, які здійснюють вирощування зокрема. А в Держреєстрі суб'єктів насінництва офіційно визначені саме ті, хто вирощує.

Багато компаній, що експортують насіння, працюють у партнерстві, тобто є господарства, які вирощують для них під їх наглядом і супроводом. Вони і отримують статус субʼєкта насінництва, експортер самостійно проводить доробку, планують та оформлюють експорт згідно з укладеними контрактами. Такі компанії не можуть надати інформацію з Держреєстру суб'єктів насінництва тому, що вони працюють за договірною моделлю  з фермерами, господарствами. 

Витрати

Експортерам потрібно добре рахувати, оскільки здійснення всіх процедур щодо оформлення фітосанітарних сертифікатів та особливо у випадку, коли вимагається як  ISTA, так і сортовий OECD, накладає фінансове навантаження на бізнес. Отримання цих сертифікатів на кожну партію коштує близько 10 тис. грн. А якщо компанія відправляє пробні невеликі партії насіння (кілька тонн чи тонну), то така відправка просто не окупиться.

Ризики для довгострокових контрактів

Встановлення державою граничних мінімальних цін теж може ускладнити укладання форвардних контрактів. У зв'язку з цим компанії-експортери агропродукції пропонують оновлювати мінімальні ціни частіше, ніж раз на місяць. Це дозволило б уникнути ситуацій, коли ціни на світових ринках опускаються нижче мінімального дисконту, що ставить під загрозу вигідність контрактів для учасників ринку.

У підсумку

Запровадження режиму експортного забезпечення є важливим етапом поліпшення контролю за експортними операціями. Однак для ефективного функціонування цієї новації необхідно враховувати реалії роботи експортерів і створити умови для зручного виконання нових вимог. 

Ймовірно, на початку 2025 року бізнес спільнота вже матиме перший досвід експортування згідно з новими регуляціями. Без сумніву, всі зауваження та пропозиції будуть озвучені, ми з колегами з НАУ будемо уважно стежити за процесом і, ймовірно, згодом поділимося позицією експортерів щодо необхідних змін.