Нові політичні, економічні та логістичні шляхи українського збіжжя у світі — інсайти Grain Ukraine

Третій рік поспіль бізнес, інфраструктура та економіка функціонують в умовах повномасштабної війни. Перед українськими агровиробниками щодня постають нові виклики: ускладнена логістика, блокування моря та західних кордонів, заміновані поля, мобілізація і брак робочої сили, безпека, складна енергетична ситуація чи суттєве скорочення інвестицій в агросектор. Які перспективи розвитку зернової галузі бачать наразі українські та іноземні експерти? Ми зібрали ключові висновки з IX міжнародної конференції Grain Ukraine, що відбулася у Києві 30-31 травня 2024 року.

“Україна залишається стратегічним постачальником продовольства для світу”, — цими словами розпочала свій виступ Маріанна Ворд (Marianne Ward), директорка World Food Program в Україні. Вона презентувала на події ініціативу Grain from Ukraine та оцінила її вплив на продовольчу безпеку в світі. “Україна впродовж десятиліть була одним із ключових постачальників зернових та олійних у межах Всесвітньої продовольчої програми (WFP). І навіть під час повномасштабного вторгнення у 2023 році Україна була першою у топ-10 країн, що  постачають продовольство у межах WFP. Завдяки програмі Grain from Ukraine, ініційованій президентом України, понад 160 тисяч тонн українського зерна було експортовано до країн Африки, що гарантувало продовольчу безпеку для 8 мільйонів людей”, — розповіла експертка.

Проте експорт українського зерна та продовольства стикається з багатьма перепонами, серед яких і запровадження обмежень від ЄС, і бюрократичні та регуляторні труднощі. Під час панельної дискусії «Перспективи європейської інтеграції українського агросектору» на Grain Ukraine експерти обговорювали, як побудувати конструктивний порядок дій для інтеграції українського агросектору з країнами ЄС та зменшити вплив політичних чинників на економічні інтереси країн ЄС.

“Якщо говорити про готовність українського АПК до вступу до ЄС, то хоч і більшість нормативно-правових актів, що регулюють якість сільськогосподарської продукції, було імплементовано в рамках виконання Угоди про асоціацію, але законодавство, що регулює аграрне виробництво в межах внутрішнього ринку, ще не було імплементовано. Ми маємо звернути увагу на “домашнє завдання”, зокрема, що стосується регулювання конкурентних відносин на внутрішньому ринку та захисту прав малих виробників, аби їхні інтереси не утискались. Також маємо попрацювати над розробкою систем PLIS, IACS і FADN, що є трьома важливими стовпами спільної аграрної політики ЄС”, — зазначила Ольга Трофімцева, експертка у галузі АПК, експосолка з особливих доручень МЗС України.

Тарас Качка, заступник міністра економіки — торговий представник України, переконаний, що європейські фермери мають усвідомити той факт, що Україна вже є частиною ринку ЄС, і без тієї моделі сільського господарства, що існує в Україні, їм не вижити, а Україні потрібно забезпечити відсутність спротиву до запровадження правил ЄС.

“Одне з ключових завдань України — перемогти в думках і серцях людей, — зазначила Хелен Фейрлемб (Helen Fairlamb), консультантка з агрофінансування. — Потрібно запрошувати європейських фермерів до України, розповідати їм, чого б ви хотіли досягти”.

Ще один інструмент європейської інтеграції українського агросектору окреслив Мартін Теплі (Martin Teplý), керівний директор HaBeMa Futtermittel GmbH & Co. KG. Він вважає, що в Україні потужна агрокультура і якісні харчові продукти, яким потрібні ефективний маркетинг для просування серед європейських споживачів.

Окрім зовнішніх викликів, українські агровиробники змушені долати труднощі, спричинені повномасштабним вторгненням росії в Україну. Серед найбільш відчутних локальних викликів українського агросектору є дисбаланс розвитку регіонів. Модеруючи цю панельну дискусію, Богдан Костецький, операційний партнер торговельно-аналітичної компанії Barva Invest, що фермерам на прифронтових територіях доводиться працювати попри пошкоджену землю та інфраструктуру — зокрема за підсумками 2023 року постраждало 36% довоєнних зернових площ, кожен четвертий аграрій скоротив виробництво, а 1/3 компаній покинула ринок.

Петр Крогман (Petr Krogman), власник компанії Agromino і президент Українсько-Чеської торгової палати, зазначив, що в умовах війни для аграріїв склалися надто різні умови залежно від регіону і наголосив на тому, що регіонам, які страждають від бойових дій, необхідно більше солідарності і розуміння від тих, що у більшій безпеці. “Наразі агровиробники у прифронтових регіонах втрачають 250 доларів на кожному гектарі. Потрібно активно підтримувати людей на цих територіях, адже це інвестиція у те, аби вони були лояльними до України”.

Петр зазначив, що для допомоги прифронтовим фермерам, держава має компенсувати їхні оперативні витрати, зокрема дуже дорогу логістику або втрати через бойові дії. Сюди мають відноситись відшкодування як через знищення полів, так і через стратегічні рішення ЗСУ, що не дозволяють певні поля використовувати — так в Agromino не засіяли 20% вже підготовлених під сою полів. Петр додав, що на прифронтових територіях є багато вільної землі і можна використовувати її як ресурс для компенсування замість грошей — це буде гарною інвестицією в економічне життя у цих регіонах.

Щоб компенсувати вплив війни на регіони, що найбільше потерпають від атак ворога, держава ініціює програми з підтримання аграріїв. Тарас Висоцький, в. о. міністра аграрної політики та продовольства України, розповів, зокрема, про запровадження Кабінетом міністрів з 1 червня нульової квоти на експорт цукру до ЄС. А за словами Артема Чорноморова, народного депутата України, члена комітету з питань аграрної та земельної політики, голови підкомітету з питань економічного та фінансового розвитку в агропромисловому комплексі Верховної Ради України, планується пільговий податковий період для територій, що були забруднені вибуховими речовинами, а також інші програми підтримання сільського господарства на тимчасово окупованих територіях.

Про те, як воєнні ризики позначаються на морській логістиці, говорили експерти під час панельної дискусії, модератором якої виступив Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації (УЗА). У вступі до дискусії він наголосив, що у воєнні часи логістична складова набула ще більшого значення в українському агросекторі. “Україна залишається одним із найбільших експортерів зерна у світі. В обсягах міжнародної торгівлі на Україну припадає більш ніж 10%, тож якщо ми не будемо постачати це зерно, ми побачимо продовольчу інфляцію у світі”, — переконаний експерт.

При цьому логістичні труднощі, спричинені війною, за оцінками Юрія Васькова, колишнього заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, мали й позитивні наслідки, адже привели до диверсифікації шляхів з урахуванням усіх пережитих викликів, зокрема повного блокування моря і зупинення західних кордонів. Подібним чином ситуація вплинула і на розвиток морського порту Чорноморськ, який наразі є одним із найкращих портів України з огляду на обсяг перевалки, що становить 44% продукції. Це позначилося і на розвитку Дунайського пароплавства.

Експерти іншої логістичної панелі, присвяченої суходолу, також говорили про диверсифікацію як спосіб подолання логістичних викликів та створення альтернативи морю на західному кордоні України. “Для того щоб збільшити передавання вантажів, ми лобіюємо створення спільного кордону, щоб контроль здійснювався в одному місці, наприклад, щоб митники з польської і української сторони спільно оглядали вагони”, — поділився з учасниками конференції Валерій Ткачов, заступник директора департаменту комерційної роботи АТ “Укрзалізниця”, адже, на його переконання, однією з основних причин, що заважає передаванню вантажів на західному кордоні, є координація з контрольними органами.

“Попри складні часи, за результатами 2023 року Україна все одно має гарні показники експорту, зокрема 13% — частка постачань кукурудзи у світі, 8% — пшениці та ячменю. Відкриттям сезону серед ринків стала Індія, куди вперше експортували українську пшеницю,” — так розпочала дискусію торговельної панелі модераторка Світлана Малиш, менеджерка аграрних цінових індикативів, старша аналітикиня аграрних ринків Чорноморського регіону компанії Refinitiv.

Наголосив на гарних показниках в експорті і Дмитро Фурда, старший трейдер Tiryaki Group. Так, за результатами 2023 року експорт української продукції до Туреччини становив 19%, зокрема 51% кукурудзи. Також експерт підкреслив, що в Україні з’явилася велика кількість нових постачальників, і це гарний сигнал для ринку. Він вважає, що потрібно думати про ідентичність української продукції на зовнішніх ринках. “Виробникам та експортерам варто звертати увагу на контроль якості, бо це шлях до збільшення прибутковості. Приклад кукурудзи: в Україні вона не ГМО, тож потрібно це позиціонувати, інакше український виробник загубиться серед постачальників з Південної Америки, що виробляють більш стійку та дешеву ГМО-кукурудзу”.

Джонатан Грендж (Jonathan Grange), партнер Sunstone Brokers, відзначив уміння України пристосуватися до викликів за всіма ланцюжками постачань від початку російського вторгнення. Він зазначив, що раніше у світі існували упередження щодо якості української продукції, але тепер, після відкриття нових ринків, вони поступово сходять нанівець.

На на ринок повертаються форвардні контракти, а отже, на думку учасників дискусії, рік буде дуже конкурентним.

Спікери Grain Ukraine не оминули увагою і проблему залучення інвестицій в український агросектор у стані війни. Нині агрокомпанії переважно самостійно фінансують власний розвиток, і в цьому є свої переваги, оскільки це свідчить про стійкість бізнесу і його незалежність від кон’юнктури на інвестиційному ринку. “Натепер немає проблем із грошима, є проблеми з бажанням. Бізнес перебуває в інвестиційній депресії, бо переймається питаннями бронювання, логістики, механізмів співпраці з міжнародними партнерами тощо. Але цей острах потрібно долати щоденним плануванням власного розвитку”, — вважає Сергій Цівкач, керівний партнер в Україні американської інвестиційної компанії Chicago Atlantic.

Інші учасники дискусії наголосили, що в інфраструктуру вкладаються обережно, пріоритетним напрямом для інвесторів є захід України, а найбільше інвесторів цікавлять перероблення та продукція з доданою вартістю.

Про можливості фінансування розповідала Анна Лебединець, асоційована директорка, старша банкірка департаменту агробізнесу EBRD. Вона анонсувала запуск грантової інвестиційної програми для фермерів з 1 липня, за якою діятимуть гарантії від ЄС, тож банки зможуть на себе брати більше ризиків. Про програми підтримання агровиробників з розвитку потужностей зберігання та дороблення зернових і олійних культур, а також з розвитку переробних потужностей говорив і Олександр Приходько, менеджер з розвитку аграрних ринків Програми USAID АГРО, анонсувавши запуск нової програми «Harvest».

Під час панельної дискусії про перспективи споживання збіжжя українськими продуктовими компаніями експерти говорили про внутрішнього і зовнішнього споживача. “Модель, яка існувала з 2000-х років до початку повномасштабного вторгнення, вже не працює, бо заточена на рослинництво та експорт. Потрібне таке тваринництво, яке могло б не збільшити споживання збіжжя, а зробити зміну у використанні площ і сівообігу”, — переконаний Арсен Дідур, виконавчий директор Спілки молочних підприємств України.

Панель, присвячена ринку землі під час війни, розпочалася з презентації Земельного банку Віталієм Ковалем, головою Фонду держмайна України: “Ми створили прозорий ринок оренди державних сільськогосподарських земель — Земельний банк, щоб перевести агросектор у прозоре, конкурентне, відкрите поле через проведення аукціонів суборенди”. Спікер додав, що таке рішення допоможе наповнювати держбюджет до 8 мільярдів гривень щороку і вивести з тіні понад 800 тис. га угідь, які не мали системного підходу до управління ресурсами та генерували корупцію.

Щодо цін за землю, то Михайло Різак, директор із взаємодії з органами влади “НІБУЛОН”, зазначив, що вони є приблизно такими самими, як і до повномасштабної війни, і залежно від регіону (прифронтова територія чи центральні регіони) коливаються у межах 1000-1200 доларів та 2000-2300 доларів за гектар відповідно.

Андрій Усенко, співзасновник та СЕО “Твоє коло”, наголосив, що бачить очевидні переваги у відкритті ринку землі для юридичних осіб і що натепер на них уже припадають понад 20% ринку. “За чотири  місяці після відкриття ринку землі ми побачили цікаву тенденцію: темп ринку і його попит задають не агрохолдинги, а середні фермери з 3-5 тис. гектарів землі. Вони вбачають своїм основним завданням сформувати, утримати і розширити свої земельні банки”, — поділився топменеджер.

Організатор події — компанія IdeasFirst. Партнерами щорічної конференції виступають група терміналів TIS та інвестиційна компанія SD Capital. Контент-партнер конференції — Trend & Hedge Club. Генеральні спонсори конференції —  Укргазбанк і Контейнерний Термінал Мостиська. Офіційний партнер заходу — OТП Банк.

Конференція Grain Ukraine — міжнародна галузева платформа для діалогу найбільших представників агроринку, керівників агропродовольчих компаній, комерційних та інвестиційних банків, а також технологічних трендсетерів в агросфері, що існує з 2016 року. Тут обговорюють тренди аграрного ринку, а також розвиток стійких бізнес-моделей та впровадження технологічних агроінновацій.