Нішеве борошно не має великого попиту через відсутність культури його споживання

Про це розповів голова асоціації «Борошномели України» Родіон Рибчинський, пише «Пропозиція».

За підсумками 2015 року частка пшеничного та пшенично-житнього борошна складала 92,8%, при цьому 6,5% ― це суто житнє борошно, решта ― інші види борошна, зокрема, кукурудзяне, рисове, вівсяне, ячмінне, гречане тощо.

Експерт зазначив, що хлібопекарі вимушені імпортувати житнє борошно з Білорусі.

Так, у 2015/16 МР завезли 20,6 тис. т, а в 2016/17 МР включно із березнем уже 20,8 тис. т. Причина ― сільгосптоваровиробнику не вигідно виробляти жито через низьку урожайність, тому обсяги виробництва культури в Україні знижуються.

«Де-факто, жито стало нішевою культурою, і незабаром може стати нею де-юре. По факту, обсяги житнього виробництва незабаром дорівнюватимуть іншим видам нішевого борошна», ― заявив Рибчинський.

Наразі близько мільйона тонн зерна на рік переробляє ДПЗКУ. Проте найбільше компаній зосереджено у приватних руках і вони виробляють 4/5 українського борошна. Лише невелика кількість із них завантажені на 80% потужностей, решта працює з 50-60% завантаженням.

«Аналогічна ситуація з експортом: є обсяги, які експортує державна корпорація, але сумарно набагато більше експортують приватні підприємства. На борошномельному ринку ніяких преференцій державним борошномельним підприємствам не існує ― вони працюють у такому ж податковому полі та ринкових умовах, як і решта», ― зауважив експерт.

Читайте також:

Українським виробникам доводиться демпінгувати на світовому ринку борошна

Річну квоту на експорт до ЄС української пшениці майже вибрано