Українським виробникам доводиться демпінгувати на світовому ринку борошна
Світовий ринок торгівлі борошном не є великим ― у середньому 15 млн т. Він непогано укомплектований і давно поділений. Тому Україна мусить виборювати позиції. Вітчизняним виробникам доводиться демпінгувати, бути більш лояльними до умов поставок, постоплати, аби закріпитися на ринку і розширювати співробітництво.
Про це розповів голова асоціації «Борошномели України» Родіон Рибчинський, пише «Пропозиція».
За його словами, лідером зі споживання українського борошна є КНДР. Напряму туди поставляється лише близько 10% експорту борошна, проте ще близько 20% іде транзитом через Китай. Дуже інтенсивно росте в останні два роки експорт до Анголи, цей напрямок й надалі вважають перспективним. Якщо у 2015 в цю країну поставлялося лише 2% експорту (7,6 тис. т), то нині ―10% (27 тис. т). Інтенсивно росте експорт у регіон Палестина-Ізраїль –=― спостерігається декількавідсоткова прибавка обсягів. Також з’явилась нова країна на експортній карті українського борошна ― Сомалі, куди за 2016/17 МР уже поставили близько 20 тис. т.
Крім того, у 2015/2016 МР було експортовано 346 тис. т борошна. Наразі поставки випереджають плани, включно із березневими відвантаженнями ― 296 тис т. Випередження Рибчинський пояснює активізацією і пошуком вітчизняними виробниками нових ринків збуту. Залучившись підтримкою FAO та ЄБРР, фахівці мали змогу взяти участь у декількох торгових місіях і виставках на африканському та азійському континентах, були у Танзанії, Ефіопії, ОАЕ, Гонконзі тощо. Відбулося багато місій окремих кампаній в Оман, Єгипет і країни Близького Сходу.
Експерт підкреслив, що в експорті ціна не є визначальним фактором роботи з тією чи іншою країною чи компанією. Вона є лише одним із критеріїв. Набагато важливішим для імпортерів є якість продукту, його логістика та обсяги.
У той же час Рибчинський наголосив на тому, що обсяги відвантаження у дев’яностих роках ХХ ст., у середині двотисячних цілком співставні з сьогоднішніми ― 300-400 тис. т. Однак раніше здебільшого це були контракти з Туркменією та Таджикистаном в обмін на газ і нафту. Нині українські борошномели виходять на міжнародні ринки, де з давнішніх покупців залишилися Молдова і частково Грузія.
«Для гравців міжнародного ринку українське борошно ― terra incognita. З нашим борошном потрібно навчитися працювати, робити пробні випічки, пристосовуватись до українського продавця, а на це потрібен час», ― зауважив Рибчинський.
Читайте також:
Європарламент проголосував проти збільшення квот на українську пшеницю і томати
ФАО оновила свої глобальні прогнози по виробництву зернових на 2017 рік
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)