Невільна європейська: чи могли аграрії розраховувати на полегшення торгівлі з ЄС

«Ніякого відкриття ринків не відбулося. Знаєте, у колесах є такий механізм, називається ніпель. В один бік пропускає, в інший бік — ні. Отака приблизно ситуація зараз у нас з європейськими ринками», — заявив в інтерв’ю власник «Миронівського хлібопродукту» Юрій Косюк. За його словами, Європа каже про Зону вільної торгівлі з Україною, але водночас підписано купу виключень та обмежень для експорту українських товарів.

Ця заява власника одного з найбільших агрохолдингів, який до того ж першим в своїй галузі почав експорт в ЄС, спровокувала цього тижня безліч розмов щодо зони вільної торгівлі. Деякі співрозмовники Agravery.com заявляли, що проблема не в роботі МХП, а в бажанні агрокомпаній повернути собі податкові пільги. Паралельно про переговори щодо квот заявив президент Української зернової асоціації Володимир Клименко: «Квоти досить маленькі, але повинен сказати, що ми зараз разом з Міністерством аграрної політики проаналізували всю ситуацію і готуємо офіційний документ для переговорів в Євросоюзі з розширення квот на українське зерно та продукти переробки».

Обсяги наданих для безмитної торгівлі квот не відрізняються. 

Agravery.com вирішив вияснити, а на що взагалі могли розраховувати аграрії з 1 січня. Чи варто було думати, що торгівля з ЄС стане вільнішою. 

Марія Колесник, керівник аналітичного відділу консалтингової компанії ААА
— З 1 січня фактично Європа отримала доступ до нашого ринку, а ми додаткових преференцій не отримали, оскільки вони були надані раніше в односторонньому порядку. Фактично всі безмитні квоти на постачання в ЄС діяли для нас і в минулому році. Більш знаковим є гармонізація законодавства та стандартів. Цей процес ще йде, і після його завершення ми зможемо говорити про повноцінну ЗВТ. Для лідерів ринку, яким перебудовувати бізнес-процеси всередині компаній не потрібно, фактично нічого не сталося, і зараз вони зацікавлені тільки в збільшенні квот, що не такі й великі. Для інших це можливість підвищити ефективність бізнесу.

Микола Чемезов, старший юрист компанії ОМР

— Угода про асоціацію між ЄС та Україною була підписана 27 червня 2014 року. 16 вересня 2014 року Угода про асоціацію була одночасно ратифікована Верховною Радою та Європейським парламентом. Встановлення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) передбачено Розділом 4 Угоди про асоціацію, положення якого набрали чинності з 1 січня 2016 року. Слід зазначити, що відповідно до статті 25 Угоди про асоціацію, ПВЗВТ створюється поступово протягом перехідного періоду, який не перевищує 10 років з дати набрання чинності зазначених положень Угоди про асоціацію. ПВЗВТ передбачає тарифну, митну та фіто-санітарну ліберизацію. Також це означає, що правила внутрішнього ринку ЄС у широкому розумінні (технічні стандарти, санітарні та фітосанітарні правила, державні закупівлі, конкуренція, інтелектуальна власність тощо) поступово застосовуватимуться в Україні й базуватимуться на українському законодавстві.

Одним важливим винятком у повній тарифній лібералізації з боку ЄС буде сільське господарство, де певна експортна продукція ввозитиметься без справляння ввізних мит, але тільки в межах квот. Проте це не означає, що поза квотою ввезення експортної продукції забороняється, просто в такому випадку потрібно буде сплачувати зазначене в Угоді про асоціацію ввізне мито.

Додатками до Угоди про асоціацію передбачено перелік конкретних дій, які потрібно зробити в сфері законодавства, сертифікації та метрології для повноцінного ефекту ПВЗВТ. Таким чином, впровадження ПВЗВТ відбуватиметься поступово. Для дійсного спрощення торгівлі з ЄС необхідна ефективна робота насамперед Держпродспоживслужби на місцях.

Андрій Ярмак, економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО)
— Власник МХП Юрій Косюк, як і всі інші аграрії, ніколи не був задоволений квотами в рамках ЗВТ. Але це набагато краще, аніж нічого. Потрібно рухатися, лобіювати свої інтереси і інвестувати в них, а не сидіти на п'ятій точці. Напружувати уряд, щоб все рухалося. Ось, наприклад, ми по молоку за рік відкрили три ринки: Китай, ЄС і Казахстан. А також маємо хороші результати по уникненню заборони на постачання до Білорусі, бо зайняли активну позицію. Нашим аграріям час почати активніше брати участь у цих процесах.

Вадим Арістов, експерт
— Україна вступить до ЗВТ з ЄС у два етапи. Перший — з квітня 2014 року режим автономних преференцій відкриває доступ товарів українських на ринок ЄС в обсягах квот (безмитно!) при цьому всі вимоги ЄС щодо безпеки продуктів харчування повинні бути дотримані. Другий етап почався в січні 2016 року і передбачає вже симетричний доступ товарів ЄС на український ринок. Для нас це добре, адже конкуренція змусить ворушиться наших виробників!
А в цілому ЗВТ з ЄС — це величезний стимул для розвитку економіки, бо це гармонізація законодавства, стандартів та процедур сертифікації, підходів до забезпечення і контролю якості та безпеки тих же продуктів харчування (зокрема, продукції тваринного походження). Можливість імпортувати з нульовим митом, як правило, стимулює інтерес до української продукції, але ціна аж ніяк не вирішальний зараз фактор в конкуренції! Всеосяжна поглиблена ЗВТ — це дуже важливий етап на шляху до членства в ЄС! Ось тоді абсолютно вільний доступ до всіх можливостей, але все одно вимоги і найвищі стандарти якості та безпеки!

фото www.24daily.net