(Не)прожитковий мінімум: чому ціни на їжу так зросли
Коментарі
На початок літа набір продуктів харчування перевисив прожитковий мінімум. Експерти відповіли Agravery.com, що спровокувало цій ціновий стрибок.
Протягом останнього року ціна на харчові продукти в Україні різко змінюється. Причини різні - починаючи від неврожаю, як це відбувається з овочами, закінчуючи АТО, як це сталося з яйцями. І головне, що тисне на виробників всіх груп товарів - курс гривні, від якого, зазаначають опитані експерти за великим рахунком залежать всі ціни. Чи напряму - через вартість комплектуючих, чи опосередковано - через зріст цін на енергоносії.
Багато хто з бізнесменів зізнається - якби ціни піднялись би врівень з ростом собівартості, інфляція була б набагато гірша за наявну. Але виробники розуміють, що неможливо підняти на ціну та не втратити обсяги продажу. Тому намагаються балансувати на межі. Але все одно вартість набору продуктів харчування для працездатних осіб у травні 2015 року на 8 відсотків перевищувала встановлений прожитковий мінімум для працездатної особи. Такий висновок зробили експерти громадської спілки «Економічний дискусійний клуб», розрахувавши вартість продовольчої складової прожиткового мінімуму. Відповідно до розрахунків, вартість набору у травні становила 1313,52 грн., тоді як розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи у цей період становив 1218 грн. на місяць. Слід зауважити, що у попередні роки вартість набору продуктів харчування у прожитковому мінімумі для працездатної особи була значно меншою. Так, у травні 2000 року вона становила 55 відсотків, у травні 2005 року – 60, у травні 2010 року – 75. "Вартість продуктового кошика, що входить до складу прожиткового мінімуму, до кінця року поступово зростатиме й надалі, при цьому величина самого мінімуму залишатиметься незмінною", - зауважив виконавчий директор ГО Олег Пензин.
Закон про прожитковий мінімум був прийнятий у 1999 році. Розраховується він із вартості трьох складових - переліків продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг. Роком пізніше Кабінет Міністрів України своєю постановою № 656 від 14.04.2000 затвердив склад цих переліків. До продовольчого кошику, зокрема, увійшли хлібопродукти, картопля, овочі, фрукти, цукор, олія, маргарин, м’ясопродукти та ін. Розрахований урядом прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою в законі про державний бюджет. Переглядається він щороку при формуванні Державного бюджету на наступний рік.
ДУМКА ЕКСПЕРТІВ
Микола Верницький, директор інформаційної компанії "ПроАгро"
Цінові коливання на продукти періодично відбувалися і раніше. Багато в чому подібні колізії виникають, тому що в Україні не вирішені глобальні аграрні питання - 90% причин проблем криється в загальноекономічній області. Приватні господарства взагалі не повинні займатися товарним виробництвом сільгосппродукції, дана галузь повинна функціонувати під пильним контролем держави. Окремо хочу підкреслити, що продуктового дефіциту в Україні немає, відповідно, спроби окремих виробників пояснити зростання цін нестачею товарів на ринку безпідставні.
Ще одне питання: чому держава не використовує можливості, що відкрилися після вступу країни до СОТ. Наприклад, компенсувати за рахунок більш дешевого і якісного імпорту підвищення цін місцевими виробниками. Скажімо, у західних країнах частка завезених продуктів може досягати 60%, а в Україні цей показник становить не більше 10%. Все це наслідки відсутньої цілісної державної політики в цій сфері - влади то проявляють турботу про споживача, то починають кампанії з підтримки вітчизняного виробника, що вносить неабияку плутанину і нестабільність у формування ринку продтоварів.
Леонід Козаченко, президент УАК
Безумовно, потрібно перевірити роздрібні мережі, торгівлю і посередників на предмет маржі. Якщо є зловживання, то покарати. Нині потрібно дуже і дуже прискіпливо підходити до цього.Окрім того, все, що проводиться із застосуванням імпортної сировини або якогось ресурсу, дорожчає. А вже вироблена продукція стає заручницею ситуації. Якщо взяти, наприклад, гречку, то її виробник змушений піднімати закупівельну ціну, бо навесні не буде за що сіяти. Україна - єдина у світі держава, де майже третина валової вартості сільськогосподарської продукції відбирається на«донорський внесок» суспільству. Притому в селі найгірше соціальне забезпечення і найкоротша тривалість життя. Ситуацію потрібно негайно змінювати на краще, тому що в іншому випадку села не буде.
Віталій Скоцик, голова Аграрної партії України
Ріст цін - здебільшого результат паніки населення, яка підігрівається падінням купівельної спроможності. Якщо подивитися на статистику, то підстав для дефіциту продуктів в Україні немає. Ми дійсно виробляємо достатньо продукції. І головна проблема - купівельна спроможність населення: за останній місяць середня заробітна плата впала на 500 гривень. Хоча в окремих регіонах можуть виникати проблеми з нестачею запасів.
Олексій Дорошенко, директор Української асоціації постачальників торговельних мереж
Більшість українських товарів дорожчають тому, що ціни на внутрішньому ринку підтягуються до експортних. Крім курсу долара, другим ключовим фактором, який впливає на вартість товару, є наявність самого товару в країні. Імпортери не можуть купити долари на міжбанку, і, відповідно, не можуть купити товар. Імпортний товар та сировину ми практично не завозимо з листопада минулого року. Сьогодні торгові мережі продають старі залишки, і якщо ситуація не зміниться, скоро нас очікує дефіцит.Що стосується вітчизняних товарів, то на сьогоднішній день лідерами з подорожчання серед них є ті, які йдуть на експорт. Коли є можливість продати товар на внутрішньому ринку по 25 грн. і на зовнішньому -. по 40 грн, то вибір дуже простий. Всі компанії, у тому числі агрокомпанії, що виробляють продукти харчування, закінчили минулий рік зі збитками. Єдина можливість покрити ці збитки, врятувати себе і зберегти робочі місця - це експорт. Таким чином, соціальна відповідальність бореться з проблемою виживання.
відео: Petrovskogo
фото: investigator.org.ua
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)