Нехтують безпекою: чому АЧС продовжує поширюватись

Зима не зупинила поширення АЧС, як того чекали контролюючі органи. Кілька днів тому виявили новий спалах у місті Шпола, що на Черкащині. На місцевому сміттєзвалищі твердих побутових відходів знайшли трупи двох домашніх свиней, власника яких не встановили. Загалом, це 78-й випадок хвороби в Україні із початку 2016 року. За два останніх тижні у різних регіонах України зафіксовано два випадки хвороби у промислових підприємствах. Кожне з них утримувало більше ніж по п’ять тисяч голів свиней. Головні ветеринарні фахівці країни давно визнали, що поширення вірусу неконтрольоване. Agravery.com дізнавався чому не зважаючи на те, що хворобою “палає” ледь не кожен регіон України, господарства досі нехтують елементарними правилами біобезпеки, а також дізнався про досвід найкращих вітчизняних виробників свинини.

Читайте також: Новий курс: чи вдасться Мінагрополітики зупинити поширення АЧС?

Чому ігнорують?

Щоб зрозуміти, чому більшість власників свиней в Україні досі нехтують біологічною безпекою, національний експерт Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) Віталій Башинський умовно поділяє їх на три групи: перші ― промислові підприємства, для яких свинарство ― основне джерело доходу. Це, зазвичай, середній або великий бізнес. Другі ― ті, для кого це додатковий вид діяльності, який приносить прибуток. Треті ― фізичні особи, що не ведуть підприємницької діяльності щодо свинарства. Вони вирощують свиней для того, щоб “заколоти їх на Великдень або Новий рік”. Відповідно, різні групи власників не однаково підходять до поняття біобезпека. Великотоварні виробники вживають усіх необхідних заходів для того, щоб зберегти інвестиції у бізнес. А решта вважають, що “їх це не торкнеться”.

“На жаль, останнім часом все частіше навіть великотоварні виробники втомлюються від постійного дотримання правил та моральної напруги.  Свідченням цьому ― кілька останніх випадків, коли власники свиногосподарств дозволяли людям зі сторони розміщувати на ніч на території ферми сільськогосподарську техніку, що вдень працювала на полях. Саме таким чином ми маємо крупний спалах у Київській області, триває епізоотичне розслідування у Хмельницькій та, судячи із усього, так само занесений збудник на Черкащині”, ― розповідає Башинський.

Читайте також: Україна може втратити галузь свинарства через АЧС — Кутовий

Основна причина легковажного ставлення до біобезпеки -  погана обізнаність та цілковита впевненість у тому, що із ними лиха не трапиться. Також в Україні досі не прийняті оновлені правила поводження із тваринами для свиногосподарств різних форм власності, які Держпродспоживслужба спільно із громадськими об’єднаннями розробила ще два роки тому. Ними виробників не лише змусять підвищувати рівень біобезпеки, а й введуть принцип поділу свиноферм за різними рівнями компартментів (ступенів безпеки). Господарств із високим ступенем біобезпеки не змушуватимуть знищувати все поголів’я, навіть якщо спалах АЧС виявлять не ближче, ніж за 3 км від території ферми. Адже саме так зобов’язані робити господарства за діючими правилами при виявленні спалаху захворювання.

Як зазначив Башинський, проект документу має серйозний супротив від Державної регуляторної служби України, яка апелює незгодою малих фермерів витрачати кошти на огородження, заходи боротьби зі шкідниками, ідентифікацію свиней і так далі. “Але рівень обігу в Україні збудника АЧС, який може викликати це захворювання занадто високий, щоб його ігнорувати. Тож рівень біобезпеки для тих, хто хоче зберегти своє свинопоголів’я має залишатися найпріоритетнішим питанням”, ― наголошує він.

“Базові” заходи біобезпеки

У посібнику виданому за сприяння уряду Японії, Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), ЄБРР та Асоціації свинарів України запропоновано 23 заходи, що сприятимуть підвищенню рівня біобезпеки свиногосподарства.

1. Згодовувати свиням лише термічно оброблений корм. Виключити потрапляння на ферму і згодовування помиїв, харчових відходів.

2. Не купувати живих свиней, корми та сировину в АЧС-позитивних областях, утримуватися від закупівель свиней і корму сумнівного походження без відповідних документів та сертифікатів.

3. Відмовитися від поїздок в регіони та країни, де підтверджено наявність збудника АЧС чи є високий ризик його поширення.

4. Обмежити (до повної заборони) відвідування території особами, що не працюють на підприємстві та не мають на те крайньої необхідності чи відповідних повноважень.

5. Для зменшення ризику, якщо є така можливість, забезпечити, щоб у радіусі 3–5 км довкола ферми не утримували свиней у приватному секторі.

6. Забезпечити повну двоконтурну огорожу господарства, посилити заходи з дератизації й унеможливити доступ на територію будь-яких свійських чи диких тварин, включаючи птахів.

7. Заборонити утримання диких або свійських тварин, у тому числі птицю, на території свиногосподарства. Винятком є сторожові собаки.

8. В’їзд транспорту на територію неможливий без проходження дезобробки.

9. Вхід персоналу у виробничу зону свиногосподарств дозволено тільки через ветсанпропускник, а в’їзд транспорту — через постійно діючий дезінфекційний бар’єр.

10. При вході в ізольоване приміщення (секцію) встановлюють дезванночки або дезкилимки.

11. Для обслуговування тварин потрібно закріпити за кожною технологічною (виробничою) групою відповідальних людей, які пройшли медичне обстеження відповідно до чинних нормативних документів і ознайомлені з правилами та обмеженнями біологічної безпеки.

12. Увесь обслуговуючий персонал повинен бути забезпечений спецодягом та спецвзуттям із розрахунку не менше двох комплектів на працівника.

13. Потрібно заборонити робітникам ферми утримувати свиней в особистих домогосподарствах і забезпечити мотивацію та механізм реального виконання цього правила.

14. Найкраще організувати централізоване харчування персоналу без- посередньо на території ферми.

15. Прання та дезінфекція спецодягу повинні бути організовані централізовано і повністю виключати можливість того, щоб працівники ферми робили це самостійно в домашніх умовах.

16. Чітко окреслити і промаркувати “брудні” та “чисті” зони на підприємстві.

17. Для забезпечення технологічного процесу у виробничій зоні виділяють спеціальний внутрішньогосподарський транспорт.

18. Крім того, на території господарства проводять розподіл і маркування «чистих» (підвезення кормів, тварин) та «брудних» (вивезення гною, загиблих тварин, відходів забою) автотранспортних шляхів, щоб виключити їх перетинання.

19. Завантаження тварин проводити з рамп, розміщених на лінії демаркації господарства, без в’їзду транспорту на територію. Перевіряти ступінь очистки та відмітки про дезінфекцію транспорту, який приходить на ферму.

20. Тварин, які підлягають вимушеному та внутрішньогосподарському забою, перевозять на забійно-санітарний пункт (забійну площадку) спеціальним транспортом, що виключає витоки біоматеріалу.

21. При завезенні/вивезенні кормів, відходів, додаткових матеріалів на ферми можна пломбувати кабіну водія, не дозволяючи йому таким чином виходити з транспортного засобу на територію ферми.

22. Територію ферми та приміщення, де утримують тварин, тримати в чистоті і за можливості проводити регулярну дезінфекцію. Вживати заходів щодо знезараження гною, гноївки тощо.

23. При можливості встановити параформалінову камеру для дезінфекції одягу та супутнього інвентарю. Також стане в пригоді утилізатор для знешкодження побічних продуктів тваринного походження.

Читайте також: Держпродспоживслужба назвала причини поширення АЧС в Україні

Досвід ТОП-ових українських ферм

Agravery.com поцікавився досвідом топових господарств українського свинарства - ПрАТ “АПК-ІНВЕСТ”, ТзОВ “Даноша”, СП ТОВ “Нива Переяславщини”, ТзОВ “Галичина-Захід” та низки інших. Із правил біобезпеки господарств такого рівня, безсумнівно, можна виготовляти посібники “як не допустити патогени на ферму”.

Персонал

• Деякі ферми наймають для роботи із тваринами виключно жителів міст, щоб мінімізувати можливість контакту із свинями у присадибних господарствах.
• Також можуть забороняти будь-який контакт між працівниками, що знаходяться на фермі та працівниками, які працюють на вулиці (на майданчиках для падежу, рампах для відвантаження тварин, дезінфекційних кімнатах).
• На різних секціях виробничого циклу працівники одягнені у різні кольори спецодягу (наприклад, блакитний ― маточник, зелений ― дорощування, червоний ― відгодівля). Таким чином дуже легко виявляти порушників.
• Низка господарств перейшли на “вахтовий” метод роботи. Коли на території ферми обладнують кімнати для проживання, цілковито забезпечують харчуванням та розвагами і працівники безвиїзно перебувають на фермі по кілька днів чи тижнів.
• Часом виробники проводять вибіркові дослідження за допомогою дронів. Таким чином можуть виявляти випадки, коли, наприклад, працівник із “чистої” зони вилазить через вікно курити, а потім у тому ж одязі повертається до свиней. За це карають звільненням або величезним штрафом.
• ТзОВ “Даноша” оснастила санпропускники “бар’єрними переходами”, як це роблять багато підприємств, що працюють за данськими технологіями. Приклад показано на схемі.

• Тобто має місце фізичний бар’єр, перед яким залишається брудне взуття. Працівник сідає на нього і перекидає ноги на іншу сторону, взуваючи чисті капці.
• Кілька із опитаних підприємств закупили мобільні телефони усім працівникам ферми, щоб вони не проносити особистих на територію. Так роблять тому, що продезінфікувати достатньою мірою кнопковий телефон неможливо. Адже якщо просто забороняти його використання, їх тишком будуть проносити через душ або бігатимуть у “брудну” зону, щоб здійснити “терміновий дзвінок”.

Читайте також: Україна отримала від Китаю замовлення на імпорт свинини, цукру та олії — UFEB

Переміщення тварин та дезінфекція транспорту

• Деякі господарства змушують м’ясопереробників мити скотовози, які їдуть на ферму, ще за 100 км від ферми. А СП ТОВ “Нива Переяславщини”, наприклад, використовує потрійну дезінфекцію скотовоза перш ніж він під’їде до рампи.
• Саму рампу для відвантаження поголів’я більшість опитаних зонують, а також виділяють окремих працівників для перевантаження поголів’я, миття і дезінфекцію рампи.
• Відносною новинкою для українських свиноферм є камери для “запікання” транспорту (термообробки). Вони давно користуються популярністю у США та Європі, а вітчизняні свинарі тільки “знайомляться” із таким способом дезінфекції.
• Тварину, яка опинилася поза межами ферми чи випала з причепа при транспортуванні, негайно забивають.

Боротьба із гризунами

• Запозичивши досвід американців, деякі українські свинарі обсипають периметр свинарників галькою. Таким чином вони унеможливлюють потрапляння мишей та пацюків у приміщення.

Читайте також: ТОП-5 виробників м'яса і м'ясних продуктів

Ірина Музиченко

фото: sputnik-news.ee / Константин Чалабов