Недостовірною інформацією в маркуванні зловживають 7 із 10 виробників продуктів харчування

Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Україна має власну багатовікову кулінарну культуру. Але у питанні трансформації продовольчих систем ми разом із світовою спільнотою сьогодні займаємося пошуком тих шляхів, що допоможуть втілити цілі сталого розвитку та впровадити нові підходи до формування збалансованого раціону кожного українця, а особливо дітей», — повідомляє Тарас Качка, заступник міністра економіки України — торговий представник України.

Щоб підтримати цю ініціативу, уряд планує збільшити державну допомогу малим фермерам за програмами пільгового кредитування до мільйона гривень терміном до 10 років.

«Цього року, формуючи бюджетні запити, ми запропонували збільшити програму пільгового кредитування малих фермерів з 500 тис. грн до мільйона гривень терміном до 10 років. Ці кошти можна буде використати і на купівлю землі, і на придбання агрообладнання та технологій. Ми робимо фокус на тому, що нішу буде обирати фермер для виробництва продуктів здорового харчування», — коментує Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України.

Зауважимо, що у вирощуванні нішевих культур надзвичайно важливою є кооперація, яка може бути не тільки горизонтальною, а й вертикальною. А компанії-лідери ринку, які мають більший доступ до технологій зможуть підтримувати системно малих виробників з тим чи іншим виробництвом нішевого продукту.

«Одним з декількох визначених пріоритетних напрямів у питанні трансформації продовольчих систем в українському контексті є здорове харчування. У межах втілення заходів щодо змін підходів до питання харчування, виділено ключові вектори: здорова та різноманітна їжа у достатній кількості для всіх в Україні; зміна культури споживання харчових продуктів та відновлення сфери HoReCa після пандемії», — додає Олена Ковальова, директор ННІ неперервної освіти НУБІП України, доктор економічних наук.

Присутні на обговоренні представники великого бізнесу ділилися досвідом стосовно співпраці з українськими крафтовими виробниками, які мають деякі особливості у веденні справ та іноді переоцінюють власні можливості. Так, Олена Косюк, директор департаменту технології, якості та безпечності харчових продуктів МХП зазначила, що

За словами Олени Косюк, директора департаменту технології, якості та безпечності харчових продуктів МХП, велику увагу треба приділяти розвитку культури виробництва у фермерів з тим, щоб посилити їх позиції на ринку та спроможність забезпечувати зобов’язання за контрактами. Сьогодні низький рівень харчової культури українців обумовлений низкою факторів, серед яких — негативний вплив недобросовісної конкуренції, що панує на ринку.

«Ми постійно бачимо ситуацію, коли 7 із 10 виробників відверто вводять в оману споживача недостовірною інформацією в маркуванні, приховуючи справжній „нездоровий“ вміст продуктів. В результаті, споживач перебуває в ілюзії, що подібними методами грішать усі без виключення виробники. Це викликає тотальну недовіру до національних виробників. Працювати в такому репутаційному фоні та доводити споживачу, що конкретний виробник працює чесно, виконуючи усі встановлені в країні норми до харчових продуктів, вкрай важко», — підкреслює Косюк.

Однак, не завжди усі продукти відносяться до збалансованого харчування. Наприклад, хліб. Він може бути виготовлений за всіма технологіями, але не відповідати стандартам. Якщо звернути увагу на вміст солі, то на поличках українських магазинів не можна знайти хліб, який відповідає стандартам 0,45 грама солі на 100 грамів хліба. Наразі стандарти перевищено в два рази та більше. Така ж сама історія із консервами, ковбасними виробами. Нажаль, виробники з метою підвищення смакових якостей додають сіль і через це не можна відносити такі продукти до збалансованого харчування.

«В Україні зараз завершується проект з вивчення ситуації з їх утворення, регулювання, та зменшення. Ми не можемо не враховувати відходи харчових продуктів. На сьогодні це питання стоїть дуже гостро, адже законодавство України навіть не передбачає визначення поняття „харчові відходи“», — пояснює Ірина Гук, експертка з питань харчових відходів FAO UN.

Нагадаємо, виробникам продуктів здорового харчування мають намір збільшити держпідтримку.