Небесний сканер: яку «літальну» технологію обрати аграрію

Сьогодні  безплотні технології розвиваються в Україні надшвидкими темпами. За даними компанії  Fly Technology, український ринок продажів дронів оцінюється приблизно у $1 млн, причому щонайменше чверть покупців – це представники агросектору. За прогнозами агенції ABI Research, до 2025 року світовий ринок дронів перевищить $ 30 млрд, із них 70% припадатиме на комерційний сектор і, в першу чергу, на сільське господарство. Незважаючи на ці вражаючі цифри, часто українські аграрії не розуміють різниці між «літальними» технологіями і переваги їх використання.

Трутень чи друг?

Безпілотні літальні апарати (БПЛА) дуже швидко увійшли в нашу повсякденну реальність. Сьогодні це зовсім не трутень (а саме так перекладається слово «дрон» з англійської) а справжній друг людства, що стоїть на сторожі його інтересів. Якщо ще кілька років тому квадрокоптер, що пролітав у небі, звертав на себе увагу перехожих, то на сьогодні  ця річ стала звичною на нього майже не звертають уваги.

Для багатьох логістичних, будівельних, охоронних та страхових компаній дрони стали основним інструментом отримання даних. Але якщо для багатьох галузей – це тільки перспективний інструмент, що може підвищити ефективність роботи компанії, то для галузі сільського господарства замість питання: «Чи використовувати дрони?», все частіше ставиться питання: «Які саме дрони використати?», «Які ще дані про посіви можна збирати?». За даними опитування журналу «Farm Journal Pulse», проведеному на початку року, майже третина фермерів США вже використовує дрони на своїх полях, а ще третина збирається почати їх використовувати найближчим часом. 

Читайте також: Вадим Івченко: До земельного ринку ми маємо прийти із розвинутим сімейним фермерством

У той же час, за словами співзасновника компанії DroneUA Валерія Яковенка, сьогодні в Україні не більше 10% компаній, використовують дрони на площі не більше десяти відсотків від усіх сільськогосподарських земель. «Сподіваємося, що в цьому році якомога більше компаній з решти 90% почнуть використовувати дрони», – зазначає очільник компанії DroneUA. За його словами, однією з причин такого неактивного застосування дронів є потреба у запровадженні цих технологій у комплексі, а не частково, що обмежує  можливості. 

«Наразі найбільшими клієнтами компаній, які постачають  БПЛА, є агровиробники із земельним банком від 1 до 10 тис. га, але швидкість впровадження таких технологій на дрібних підприємствах блискавична», – додає співзасновник DroneUA. Сьогодні безпілотні технології використовують без винятку всі великі агрохолдинги — приміром, «Астарта», «Кернел», «Ukrlandfarming» та агрохолдинг «Мрія».

Водночас, у дрібних підприємців нові технології викликають радше заперечення, аніж позитив. «Я не готовий купувати для себе ці технологічні новації, адже мене не влаштовує, ані  їх ціна від 100 тис. грн, ні те що його просто нема кому обслуговувати. Та й очі агронома на невеликих територіях у 50-100 га ніякий безпілотник не замінить», – вважає фермер з Черкащини Олексій Шевченко.  А от опитані Agravery.com експерти переконані – фермер просто не розуміє дієвість сучасних технологій.

Приміром, тільки якщо взяти одну функцію моніторингу, то  безпілотні технології можуть забезпечити спостереження за станом рослин на різних етапах їх розвитку: починаючи від контролю за сходами і закінчуючи оцінкою стану озимих на початку весняного відновлення вегетації. Зокрема оцінку забур’яненості, оцінку розвитку рослин у різні фенологічні фази, моніторинг захворюваності та пошкодження шкідниками,  перевірити дозрівання та якість збирання врожаю. Контроль якості виконання технологічних операцій – обробітку ґрунту, сівби, зрошення, внесення добрив тощо. Спостереження за станом ґрунту – дані високоточних зйомок використовують для побудови ґрунтових карт, оцінки неоднорідності ґрунтового покриву, моніторингу ґрунтових деградаційних процесів, що активно розвиваються. А також контроль за надзвичайними ситуаціями (пожежі, порубки, підтоплення) та крадіжками.

Курс польоту

Як засвідчує консультант SmartFarming Вадим Остапенко, важливий аспект для будь-якого підприємця – прорахувати бюджетні витрати на використання таких технологій. Середня вартість звичайного безпілотника починається з €1300. Призначені саме для АПК невеликі апарати без спеціальних технологій коливаються від € 2 до € 3 тис. Технологічні дрони, які використовуються для спеціальних операцій, починаються з €8000, деякі моделі стартують від € 30 тис. (дрони-обприскувачі і БПЛА оснащені спеціальними гіперспектральних камерами і іншим дорогим обладнанням). При чому окупність таких апаратів, залежно від площі та інтенсивності використання, може становити від сезону до декількох років.

Читайте також: ​Школа агрономів: можливості та помилки листкового підживлення

За словами фахівця, основна помилка в тому, що виробники агропродукції часто купують безпілотники, не до кінця розуміючи їх призначення. Особливу увагу потрібно приділяти показникам, площі, яку закриває безпілотник за один виліт. Крім того, ці апарати мають бути прості у використанні і на високому ступені автоматизовані. Це дозволить агрономам легше засвоювати технології і працювати з ними в полях.

Дрони літакового типу найкраще підходять для компаній з великим земельним банком та агрохолдингів, оскільки в змозі покривати до 10 разів більше площ, ніж коптери, але і коштують вони значно дорожче.

У агрохолдингу «Мрія» ще декілька років тому прийняли для рішення спробувати  використовувати БПЛА і не прогадали – сьогодні на озброєнні агрохолдингу 10 квадрокоптерів та один безпілотник літакового типу. Останній компанія придбали лише у цьому сезоні за півмільйона гривень. «Головна мета цієї покупки – це спостереження за культурами точного висіву. Безпілотний літальний апарат будемо використовувати, здебільшого, у Тернопільській та Хмельницькій областях для спостереження за цукровим буряком та картоплею, адже саме ці культури є стратегічними для нашого агроходингу. Далі, дані надані із камер безпілотника будемо відвантажувати через вебінтерфейс і його аналізуватиме британська консалтингова компанія і надаватиме нам агрономічні рекомендації», – говорить операційний директор агрохолдингу «Мрія» Андрій Григоров. Він додав, що у випадку, якщо експеримент буде вдалим, компанія придбати безпілотники літакового типу для моніторингу усіх полів підприємства, а це приблизно ще 18 штук.

Читайте також: Володимир Маліновський: Українські вчені є в будь-якій області науки, в будь-якій країні

Раніше для моніторингу за посівами чи контролю за врожаєм у компанії «Мрія» більше використовували квадрокоптери. Проте, як заявляє начальник управління інформаційно-аналітичного забезпечення виробництва «Мрії» Віктор Чернявський, сучасний безпілотник надає повнішу «картину поля» підприємства. Він вигідно вирізняється дальністю та тривалістю польоту (може перебувати в повітрі понад дві години), якістю знімків із камер. «Ми зробили ставку на безпілотники літакового типу, оскільки  вони  за один політ здатні покривати до 8 тис. га площ, та працюють більш ефективно. Обрали безпілотник української компанії «Айтек», а також залучили компанію із Великобританії, яка надає сервіс по аналізу цих знімків. На те аби навчити персонал управляти цим девайсом знадобилось 2-3 дні», – стверджує Чернявський.

Серед недоліків такого обладнання фахівці називають високу ціну, а також те, що через високу швидкість вони не можуть зафіксувати 3D деталі зйомки, крім того, управління  та розшифровка таких надточних даних ним вимагає додаткової підготовки фахівців. А ще незаперечною перевагою таких апаратів є довговічність – вони може експлуатуватись підприємством мінімум 3-5 років, адже рідше за дрони пошкоджуються та падають.

Найоптимальнішим варіантом для невеликого і середнього бізнесу стануть так звані квадрокоптери – вони менші розміром за перший тип і відрізняються відносною дешевизною (до $3 тис.). Ці апарати здатні за короткий час виявляти проблемні ділянки на полях для швидкого реагування  агрономом, вони є більш маневрувальними і, на відміну від беспілотника, який рухається тільки по заздалегідь накресленій території, можуть змінювати свій курс. Але є і недоліки – приміром, час роботи такого пристрою може бути до 40 хвилин, а якість знімків суттєво нижчою, ніж у безпілотника літакового типу.

Читайте також: Закон грошей: яку валютну лібералізацію отримає український бізнес?

Квадрокоптери зараз все частіше використовують при внесенні засобів захисту рослин, вони можуть летіти на заданій висоті над рослинами, розпорошувати задану норму хімікатів або вносити біологічні організми, наприклад, трихограму. «Тут використовуються сенсори, що дозволяють безпілотнику регулювати висоту в міру зміни топографії і географії і, таким чином, уникати зіткнень з об'єктами. У результаті, зменшується кількість хімікатів і сільгоспвиробники економлять бюджет. Сьогоднішні технології дозволяють внесенню дронами бути більш ефективним і швидким способом, ніж традиційному використанню обприскувачів», – рекомендує Остапенко.