Навала зі Сходу: чому Польща вводить податок на сезонних робітників?

З наступного літнього сезону в Польщі можуть ввести податок на сезонних працівників. Він складе близько 300 злотих на місяць, а це майже 100 доларів за кожного іноземного робітника. За приблизними оцінками місцевих чиновників, у Польщі зараз може перебувати понад мільйон українців, а порахувати скільки їх насправді — неможливо. 

Нагадаємо, що влітку вступив в дію безвізовий режим Україна-ЄС та наступне літо буде першим сільгоспсезоном, коли українці можуть поїхати за кордон, маючи лише паспорт.  

Теоретично Польща трудову міграцію підтримує, адже багато поляків працюють в інших, заможніших країнах ЄС. Наразі Польща є єдиною країною Шенгенської зони і єдиною країною ЄС, законодавство якої передбачає, що негромадяни Євросоюзу, які перетнули кордон у рамках безвізового руху, тобто за біометричним паспортом, мають право на роботу, якщо оформлять додаткові документи на місці працевлаштування. 

Втім, податок — ознака того, що Варшава хоче контролювати притік робочої сили та мати можливість на нього впливати. А це знак офіційному Києву, що відтік робітників може стати проблемою для українських фермерів, яким сезонні робітники так само потрібні, адже виробництво ягід, овочів та фруктів постійно зростає? 

Читайте також: Секрети прибуткового тваринництва: все про новий фідцентр "Астарта-Київ"

Невдовзі Україні знадобляться іноземні заробітчани

За даними Міністерства закордонних справ минулого року за кордоном працювало п’ять мільйонів українців. Згідно з даними соцопитування Соціологічної групи «Рейтинг» серед українських громадян, які працювали за кордоном протягом останніх п'яти років. Найбільше виїжджали на роботу в Польщі — 36%, на другому місці Росія (25%), по 5% працювали в Чехії і Німеччини, 3% — в Італії, решта — в інших країнах, в основному, Західної Європи. А якщо враховувати, що за даними Державної служби статистики в Україні 26 млн осіб працездатного віку, то це п’ята частина населення. 

Найбільш страждають від відтоку робочої сили прикордонні території. "Існує велика проблема з сезонною трудовою міграцією закордон. Цьому сприяють очевидні фактори: близькість до кордонів, безвізовий режим, та різниця в заробітних платах. Міграційні потоки в сільському господарстві Львівщини є надзвичайно актуальними і мають великий вплив на рішення інвестувати в сільське господарство, будувати великий бізнес. Ці питання задаються великими і меншими компаніями», — зауважила Наталя Хмиз, директор департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної  державної адміністрації. До початку війни з Росією подібні проблеми були і на східних кордонах, але зараз, говорить Олександр Нездюр, директор департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації, відтоку кадрів немає. 

Основна причина відтоку - зарплатня. За словами Хмиз, якщо порівняти зарплатню в Польщі та Україні в ягідництві, то в Україні в місяць можна заробити максимум 8 тис. грн, а в Польщі — до 20 тис.

Джерело: Львівська ОДА

Польський податок розрив зменьшить. Лариса Левківська координатор програм стажування Української асоціації молодих фермерів вважає, що цей податок перекладуть на заробітчан, якщо не влада, то самі фермери. Тому потрібно готуватися до того, що зарплатня буде меншою на 300 злотих. Втім, говорить керівник кооперативу «Файна Поляна» Василь Вега: «Навіть якщо податок ляже на плечі робітників, то це не дуже вплине на відтік кадрів, бо зарплата в Польщі від 500 до 1000 доларів на місяць. Тому навіть якщо відняти 100 доларів, то це все одно краще, ніж зарплатня в Україні. В більшості випадків, хоча і тут можна заробити те саме». «Не думаю, що введення податку кардинально вплине на ситуацію, оскільки люди, які там працюватимуть та сплачуватимуть податок, матимуть соціальні гарантії. Тобто, офіційний працедавець буде змушений офіційно платити їм зарплату і надавати ці гарантії. Можливо дещо зменшиться відтік на сезонні роботи. Але бачимо, що зросла дозволена чисельність працівників, яких легально уряд Польщі погодив з України. І ця численність, думаю, не буде зменшуватися», — коментує Ярослав Кардаш, член Ради Асоціації фермерів та приватних землевласників України. Він говорить, що наразі у Львівській області триває збір картоплі та інших овочі, знайти людей дуже важко, особливо на сезонну роботу. 

Читайте також: «Так» земельної реформи: що з цього матиме простий землевласник?

Але деякі фермери вважають, що можна просто підвищити зарплатню та проблема вирішена. «За рахунок високої зарплати дехто з тих, хто їздив раніше до Польщі повертаються і працюють у нас. Ми так само платимо податок 18% від зарплати. Якщо в нас зарплата буде конкурентоздатна, то і сенсу їхати не буде. Наша продукція експортується майже вся, ціна європейська, тому і платити ми можемо на рівні. Хоча проблема звісно є, людей просто мало взагалі. В нас за сезон працює до 2 тисяч», — говорить Віктор Фарафонов, власник ТОВ «Бетек».

Але рецепт не універсальний. Як зауважує Хмиз, крім зарплатні є й інші фактори: "Люди кажуть, що збирати в сусіда якось не пасує їм, краще зібрати там. Мотивувати людей працювати на односельчанина, який почав свій бізнес, важко". Тож єдиний шлях — розвиток активних людей у сільському господарстві, які не хочуть бути найманою працею, а хочуть працювати на себе, на тих 20 сотках малини, мати достаток, отримувати додаткові надходження. Зокрема через підтримку кооперації. Доречі, вчора заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк заявив, що половина мільярда гривень, виділення якого заплановано на підтримку фермерства в наступному році, буде направлена на підтримку сільськогосподарських кооперативів. Як організувати кооператив, в кого попросити підтримки та якими історіями надихнутися, читайте в спецпроекті Agravery.com «Кооперація - відродження села».