Найбільш негативно повномасштабна агресія росії позначилася на ринку м’яса свиней, - Інститут аграрної економіки

Запровадження та використання зернового коридору розширило логістичні потужності для українського експорту, які від початку війни й фактично до серпня обмежувалися наявними можливостями сухопутного транспорту — залізничного й автомобільного. Про це повідомив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

«Завдяки цьому за дев’ять місяців війни — березень-листопад — Україна змогла експортувати всіма видами транспорту 12,3 мільйона тонн кукурудзи, близько 7 мільйонів тонн  пшениці та по 2,8 мільйона тонн олії й ріпаку», — вважає Юрій Лупенко.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, обсяги виробництва продукції вирощування худоби і птиці та виробництва молока 2022 року зменшаться порівняно з торішніми на 10—12% і дадуть змогу забезпечити мінімальні потреби внутрішнього ринку.

Ринок м’ясо-молочної продукції істотно постраждав від знищення або руйнування тваринницьких підприємств, порушення логістичних ланцюжків і технологій, значного відтоку кваліфікованих кадрів, диспропорцій споживчого ринку, енергетичного забезпечення тощо.

«Найбільш негативно повномасштабна агресія росії позначилася на ринку м’яса свиней, оскільки найбільші виробники свинини були в Донецькій, Дніпропетровській та Харківській областях — регіонах активних бойових дій або окупованих агресором. За даними Державної служби статистики України, саме ці три області забезпечили торік 26% обсягів виробництва м’яса свиней сільськогосподарськими підприємствами в забійній масі», — констатує Юрій Лупенко.

Виробництво цукрових буряків, як і більшості видів сільськогосподарської продукції, 2022 року зменшиться. За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, рівень зменшення не перевищить 20% і не буде критичним для ринку цукру. Прогнозовані обсяги його виробництва будуть незначно меншими за рівень 2020 року, коли дефіциту цього продукту не відчувалося.

«Більших втрат  зазнав ринок овочів, оскільки їх вирощують переважно на півдні країни, де тривали і тривають бойові дії. Забезпечення потреб споживачів ускладнюється через порушені канали збуту. У регіонах безпосереднього вирощування овочів пропозиція була надлишковою, а в інших, навпаки, їх бракувало. Тож на ринку овочів спостерігалося істотне зростання цін. Вартість овочевого борщового набору на початку жовтня порівняно із січнем 2022 року зросла на 35%», — зазначає Юрій Лупенко.

За оцінками Інституту аграрної економіки, до кінця 2022 року ціна на продукти переробки зернових культур, такі, як крупи та борошно, не зростатиме, навіть може бути незначне зниження до 5%. Проте протягом першого півріччя 2023-го очікується зростання цін на крупи в середньому на 10—15%.

Коливання цін на ринку м’яса залежить від інтенсивності та тривалості бойових дій.

«У наступному півріччі очікується зростання цін на овочі борщового набору на 15—20% за їх видами. Ціни на яблука теж традиційно можуть зрости до 20—25%. До причин подорожчання овочів і фруктів слід зарахувати: додаткові витрати у зимово-весняний період на електроенергію (зберігання у сховищах), оренду приміщень та комунальні послуги, транспортні витрати, енергоносії, підвищення попиту на плодоовочеві під час Великого посту тощо», — додає Юрій Лупенко.