Нагодує чи не нагодує: провідні вчені ніяк не домовляться відносно ГМО

ПРОТИ:

Повернути науці

Чому ГМО рослини не змогли нагодувати світ і як вони допомагають створювати насіннєві монополії

Джек Хайнеман, професор School of Biological Sciences University of Canterbury

Мої дослідження в основному зосереджені на агровиробництві Нової Зеландії. Але наша країна розглядає американський і європейський ринки, як дуже важливий напрямок для експорту своєї сільгосппродукції.

І тому я бачу, що в ЄС зберігається негативна реакція на генетично модифіковані харчові продукти. І тому там готові платити більше грошей, щоб отримати продукти без генетичних маніпуляцій. А також щоб влада прийняла рішення не вирощувати на своїй території генетично модифіковані продукти.

Я був залучений в наукові дослідження і написання міжнародної оцінки сільськогосподарських знань з приводу використання ГМО. Ця робота увійшла в основну доповідь ООН. У ньому я і мої колеги прийшли до висновку, що досі ГМО-культури не допомогли знизити світовий голод або недоїдання. Мої власні дослідження показали, що ці культури у виробництві не продемонстрували чудові якості над звичайними рослинами. Проте прийняття таких культур, на мою думку, трапилося в результаті монополізації поставок насіння декількома постачальниками.

Орієнтуючись на зниження витрат вони впливали навіть на звичайні культури, що не завжди вело до позитивних результатів. Таким чином, я не вірю, що є докази того, що ГМ-культури необхідні, щоб побороти світовий голод. Наше дослідження виявило, що комбінація з продуманою селекцією і збільшення інвестицій в грунт і ферми може зробити більше для скорочення масштабів голоду, ніж всі ГМО у світі.

У питанні розробки лікарських препаратів з модифікованих тварин і рослин також немає однозначної позиції. Я вважаю, що взагалі не потрібна велика кількість посівних площ модифікованих культур, щоб виготовляти препарати і вакцини. Це досить обмежене виробництво. І крім того ці культури можуть бути небезпечні, якщо їх вживати в їжу, а вартість на їх утримання значно вище. Але тим не менш, ГМО вже стали джерелом важливих ліків, таких як інсулін. Але ті, як правило, виготовлені з ГМ-мікроорганізмів, а не рослин.

І я хочу сказати, що генна інженерія як раніше буде важливим інструментом науки для розуміння того, як працюють гени. Вона також залишається єдиним інструментом для деяких методів лікування. Невизначеність настає, коли цей інструмент науки стає технологічним продуктом. Використання генетично модифікованих сільськогосподарських культур має значні соціально-економічні наслідки (наприклад, створення насіннєвих монополій). Зараз наші економічні та політичні системи тільки вчаться контролювати ці побічні ефекти. Тим більше, що на насіннєвих ринках злиття загрожують величезними монополіями не тільки в генетично модифікованих областях. Я думаю, що ГМ-культури і тварини залишаються досить спірним питанням. І головне, що поки їх майбутнє я більше бачу в науці, в розвитку передових методів у медицині і технологіях. А не в масовому виробництві насіння для сільського господарства.

ЗА:

Технологічні переваги

Вріз. Як ГМО може допомогти нагодувати світ та врятувати метеликів.

Грегорі Джефф, директор Biotechnology Project в Center for Science in the Public Interest

Одразу скажу, що загалом, генна інженерія має розглядатися як будь-яка інша технологія. Вона може забезпечити переваги, а може і заподіяти шкоду. Завдання вчених полягає в тому, щоб максимально використовувати переваги, мінімізуючи збитки. Тому не треба розглядати генетичну модифікацію, як певну панацею, це лише спосіб запобігти голоду, та отримати кращі результати.

І цей метод не так вже вирізняється на тлі інших. Вчені століттями використовували хімікати та опромінювання для того, аби розривати генні коди и створювати більш придатні до екстремальних умов рослини. Тому не варто дивитися на це, як на недолугий винахід технічного прогресу.   

Я чудово розумію, що переваги модифікованих культур, також можуть виникати від інших технологій, що використовуються в сільському господарстві. Хімічного мутагенезу, опромінення, геноміки та інші "звичайні" методи розведення можуть дати сорти, які можуть дати більший врожай, протистояти хворобам, або рости в стресових умовах. Точно так само сорти рослин оброблені гербіцидами набувають подібних рис. Тому це не є унікальним для модифікованих культур.

Та в традиційних способах є доволі великі дефекти. Бур'яни і комахи стають стійкими до хімічних пестицидів і гербіцидів. Звичайні пестициди також вбивають багато нешкідливих комах та інших організмів. І ніхто не думає відмовлятися від гербіцидів. Більше того зараз без них неможливе сільське господарство в багатьох регіонах світу. В цьому і є головний принцип – менше шкоди, більше переваг.  

Тому я хочу сказати, що за роки досліджень я поки не знайшов переконливих доказів того, що в зараз генетично-модифіковані продуктів становлять ризик для людини. Тим більше, що в США зараз генетично змінені папайя або кукурудза, вже дозволені до споживання напряму. А ще більше інгредієнтів, виготовлених з ГМ культур, таких як цукор або кукурудзяне борошно також не несуть загрози людям. З них виготовляють як основу для продуктів харчування так і медикаменти.

Адміністрація США  з продуктів харчування і медикаментів, Національна академія наук, Європейське агентство з безпеки харчових продуктів, а також численні інші міжнародні регулюючі органи та наукові органи  прийшли до того ж висновку що і мої колеги.  Ці випробування включали високі дози годування тварин для дослідження білка GE (наприклад, токсинів Bt і білків, які надають стійкість до гербіцидів). Інші тести визначали як швидко білок GE розщеплюється в шлунку.

Нарешті модифіковані культури вирощуються і споживаються американцями з 1996 року без будь-яких ​​побічних ефектів. Хоча визнаю, що оскільки моніторинг споживання генетично-модифікованної їжі людьми не ведеться, можливо деякі побічні ефекти, такі як харчові алергії залишилися непоміченими. Проте такі випадки не є розповсюдженнями. А ось те, що програми генетично модифікованих рослин допомогли кульком країнам, що розвиваються, подолати перманентний голод – це факт. Тим більше люди мають зважати на те, що кліматичні умови в світі змінюються. Деякі види рослин, які раніше були характерними для Європи невдовзі не зможуть тут рости. Для них буде надто спекотна та посушлива погода. Тому ми маємо вже зараз подбати про те, аби в нас була альтернатива коли цей час настане.   

Наостанок розкажу ще один приклад, того як генетично-модифіковані рослини можуть зберегти стійкість певної екосистеми. У Північній Америці останніми роками надзвичайно знизилася популяція метеликів монархів. Одна з багатьох причин цієї проблеми є винищення рослини, яка відома, як молочай. На полях Середнього Заходу США. Ця рослина, яка є основнім джерелом їжі для метеликів вважається бур’яном на фермах. Фермери використовую гербіциди для боротьби з ним. Використання рослин які мають більш стійку до бур’янів систему коренів та пагонів дозволило б не обробляти усі поля гербіцидами. А також винищувати молочай навіть там де непотрібно, аби він не насіявся на полях. А тому і не поставить на межу знищення популяції метеликів. Ясна справа усі аспекті генетично-модифікованих росли та тварин треба буде досліджувати ще довгі роки. Але я не сумніваюся, що при обережному підході цю технологію можна використати з великими перевагами.  

Павло Сивокінь

farmersweekly.co.nz, cont.ws