На шляху до мрії: чи стане їжа в Україні безпечнішою

Українські та європейські аграрні експерти неймуть віри: невже  українська стане продукція безпечнішою після прийняття закону про якість безпечність харчових продуктів, адже вже за кілька тижнів документ набирає чинності. На шляху до бездоганної якості та абсолютної безпечності ще безліч перепон, адже ні розробники закону, ні його майбутні виконавці не знають, що знаменує собою набрання чинності закону - захист споживачів чи додаткові клопоти для виробників харчових продуктів; Невідомо й те, які принципові відмінності норм нового «харчового» закону від нині діючого в частині розмежування відповідальності за потрапляння на ринок небезпечних продуктів. Міфологічний тиск на виробників та загадкова абревіатура HACCP й зовсім збивають з пантелику. 

Agravery.com спробував пояснити нагальність та необхідність прийняття цього закону та запитає в експертів, чим власне він може стати корисним або ж шкідливим.

Загадковий документ

Чинності нові норми щодо якості й безпечності харчів набувають 20 вересня. Фахівці називають його євроінтеграційним, бо за стандартами безпечності харчових продуктів, які запроваджуються, він наближує Україну до Європи. Закон містить чимало новацій, які торкаються виробників харчових продуктів, їх переробників і реалізаторів. А головне – він запроваджує систему контролю безпечності харчових продуктів на всіх етапах їх виробництва та обігу – як то кажуть, "від лану до столу".

Фахівці запевняють, що окрім дотримання європейського вектору розвитку набуття чинності цим законом корисне й для споживачів, і для виробників харчових продуктів. Основна відповідальність за безпечність харів покладається на на виробників, пстачальників, логістів, зберігальників та продавців їжі. При цьому контроль держави спрямований не на готовий продукт, а на виробництво та обіг. Це посилює захищеність споживачів, які будуть впевнені, що купують безпечний харчовий продукт.

Зиск виробників, тобто бізнесу від впроваждення документу очевидна. Незважаючи на запровадження постійно діючих процедур, які засновані на принципах НАССР,  практика застосування цих процедур в європейських країнах, в США, в Канаді, в Австралії довела їх ефективність. Сам виробник може контролювати себе та перевіряти. І якщо під час виробничого процесу з’ясує, що щось пішло в нього не так і харчовий продукт став небезпечним, він не випустить його на ринок. Він врегулює ситуацію внутрішніми процедурами і не буде покараний компетентним органом. Тому для багатьох виробників постійно діючі процедури, що засновані на принципах НАССР, і простежуваність – як рятувальний жилет у морі.

Як є і як буде

Сьогодні відповідальність за якість харчових продуктів несе виробник. Нова ж законодвча норма стосуватиметься всіх субєктів діяльност, що задіяні у продовольчо-постачальницькому ланцюжку.  Система простежуваності і постійно діючі процедури, засновані на принципах НАССР, дозволяють чітко визначити, хто саме винен, якщо трапився прикрий випадок появи на ринку небезпечного харчового продукту. За це передбачені штрафи. Згідно з новим законом, вони значно збільшуються у порівнянні з чинними. Але виробник, який працює чесно та добросовісно, дотримується встановлених вимог, буде убезпечений від такого ризику десь на 90%.

 Свідомі оператори ринку та міжнародні компанії вже сьогодні  готові впровадити НАССР, тому що вони розуміють переваги, які матимуть від того: зменшення випадків відкликання і вилучення продуктів, витрат на виробництві. Окрім того, нова система повинна запровадити правильну організацію виробничих процесів, оптимізуються витрати.

При цьому вповаджувати все відазу не доведеться: запровадження постійно діючих процедур, що засновані на принципах НАССР, передбачене через 3, 4 та 5 років в залежності від типу харчового продукту. Тобто оператори ринку мають час, аби належним чином підготуватися. Також в законі передбачений спрощений підхід до застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР. Все залежить від ступеня ризику оператора ринку. Якщо він складатиме низький ризик, то до нього застосовуватиметься спрощений підхід, тобто зовсім мінімальні вимоги.

 На шляху до європейської практики

Поряд з названим вище документом, який закриває лише два регламенти Європейського Союзу – №178 від 2002 року, це, так званий, основний «харчовий» закон в Європейському Союзі, і №852, яким встановлюються вимоги до гігієни харчових продуктів і обов’язкове запровадження постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, на шляху до Європи необхідно прийняти ще кілька. Зараз уже є багато напрацювань, але вони наразі в стадії розробки або прийняття. Наприклад, законодавство у сфері безпечності та гігієни кормів, закон про надання інформації споживачам про харчові продукти, тому що саме наданням інформації на маркуванні фактично регулюється питання якості. В Європейському Союзі питання якості регулюються обізнаністю споживача, який робить потому свій поінформований свідомий вибір, чи купувати той чи інший харчовий продукт.

І, звичайно, треба видати дуже багато підзаконних актів на виконання положень самого закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».Підготовлено вже 7 таких документів, які мають лягти в основу наказів Міністерства аграрної політики та продовольства та сприяти ефективному виконанню положень цього закону.

Микола Гриценко, керівник напрямку «Розвиток ринкової інфраструктури» Проекту USAID «АгроІнвест» 

Введення в дію з 20 вересня Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» є важливим, але лише першим кроком на складному шляху впровадження європейських стандартів безпечності харчових продуктів у нашій країні. Найскладнішими будуть наступні кроки на шляху впровадження норм цього та інших законів у практичній діяльності виробників харчових продуктів. У цьому контексті важливим кроком є інформаційне забезпечення та інформаційний супровід впровадження системи простежуваності і постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР. Це питання є особливо важливим для малих і середніх виробників сільськогосподарської продукції та її переробників. На сьогодні, на жаль, досить невелика частка операторів продуктового ринку знайома з основними принципами системи НАССР, а ще менше з них готові до їх впровадження.

Разом з тим, на мою думку, впровадження системи простежуваності за принципами НАССР може не дати належного результату без одночасного впровадження європейських стандартів/культури сільськогосподарського виробництва та сертифікації самого процесу виробництва сільськогосподарської продукції за системою Global GAP. Переконаний, лише виробництво безпечної сировини та впровадження системи НАССР на етапі її переробки та просування продуктів харчування до споживача може стати надійною запорукою їх безпечності. Саме тому Проект «АгроІнвест» розробив та поширює спрощені методичні рекомендації з питань впровадження системи безпечності продукції за стандартами НАССР та вирощування рослинницької продукції за стандартами Global GAP, відпрацьовує їх впровадження на базі малих і середніх сільгоспвиробників та їх об’єднань. Усіх зацікавлених запрошуємо на веб-сайт Проекту «АгроІнвест», де у розділі «Ресурси: Практичні посібники та аналітичні матеріали» можна ознайомитися з цілою низкою практичних посібників, які допоможуть малим і середнім виробникам сільськогосподарської продукції запровадити принципи НАССР у своєму господарстві.

Яна Добідовська, заступник керівника Проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» 

Для виконання Угоди про ассоціацію України з ЄС цей закон є дуже важливим, оскльки Україна має певні зобов'язання перед ЄС. Прийняття цього документу - один із засобів виконання взятиї на себе обіцянок в частині виконання ветеринарних та фітосанітарних заходів. 

Друга функція закону - захист споживачів, що в Європі стоїть на першому місці. Це є досить досить гарний компроміс між інтересами споживачів та бізнесу, оскільки з одного боку цей закон дуже корисний для наших споживачів гарантує якість, з іншого боку для бізнесу досить прийнятні умови, що не суперечить захисту споживачів. ТОму умови підприємцям буде виконувати кмфортно.

Також в законі закладено принцип ризикоорієнтованого контролю, коли кожен оператор ринку оцінюється окремо за певною формулою. Залежно від кількості балів, які оператор ринку набере, буде встановлена частота контролю. Якщо, наприклад, оператор знає, що до нього мають планово прийти перевіряючі 4 рази на рік, проте можливий варіант, коли оператора про перевірку попереджати не будуть. Так заведено у всьому світі. Проте той перелік питань, які будуть задані оператору ринку, є вичерпним і крім запланованих питань перевіряючий не може поставити додаткові. Також якщо підприємець чесно виконує всі вимоги, частота перевірок може бути скорочена - з 4 до 2 разів на рік.

Катерина Онул, радник з питань харчового законодавства проекту IFC «Інвестиційний клімат в аграрному секторі України»

Усі контрольні заходи мають грунтуватись на міжнародних стандартах. За основу цього закону було взято європейське законодавство, яке грунтується на міжнародних стандартах Кодекс Аліментаріус. Це ж саме відбувається і в країнах Єдиног економічного простору (Митного Союзу). Якби ми не прийняли цього закону, ми були б змушені працювати тільки в середині України й не мали б можливості нарощувати свої єкспортні обсяги. Тобто цей закон - це вхідний квиток не тільки на ринок ЄС, а й на інші ринки.

Це свого род прорив у захисті споживачів. Як сказала одна відома людина, "здоров'я нації кується у шлунках цієї нації". Тому усім нам потрібно зробити так, щоб ми споживали тільки здорові та якісні продукти. Це можливо задопомогою впроваждення системи простежуваності. Від виробника вимагається, щоби він запровадив у себе принципи управління безпечністю харчових продуктів, які діють в Європі і є обов'язковими для всіх країн-членів СОТ.

Це допоможе підвищити конкурентоспроможність укранських товарів і допоможе повернути довіру споживачів й посилити довіру партнерів. Для нас процес впроваждення норм цього закону не буде простим. Це ніби пересісти з Запорожця на Ferrari. 

Артур Лоза, президент Асоціації свинарів України 

Ми переходимо від філософії контролю результату до філософії контролю власне самого процесу. І як показала світова практика, ця система працює значно ефективніше, ніж попередня. Коли ми купуємо продукти для своєї родини, ми зазвичай задаємось питанням, наскільки вона є якісною й безпечно. Тому прийняття цього акту й його впроваждення надзвичайно важлива. 

Вся суть закону вкладається в три поняття: відповідальність, безпечність й простежуваність. Але крім цього закону треба прийняти низку додаткових, допоміжних законів: про корми, про побічні продукти, про ідентифікацію тварин, подвірний забій та ін

Величезна проблема криється в тому, що майже половина продуктів тваринництва зосереджено в особистих фермерських господарствах. Проблеми є й в логістиці - іноді худобу забивають навіть в посадках, а не в спеціально відведених місцях, без документів і контролю. Цей закон дозволить вирішити всі ці питання.

Для промислового сектору свинарства такої гострої проблеми немає. Проте контроль має бути покращений окрім іншого й за якістю сировини й кормів.

Геннадій Кузнєцов, голова правління Ліги виробників харчових продуктів 

Якщо ми поставили за мету адаптувати своє законодавство до Європейського, варто розуміти, що кількість документів є просто шаленою. Тому коли ми говоримо тільки про один закон, необхідно розуміти масштаби того, скільки ще потрібно зробити для того, аби наше законодавтсво насправді стало тотожним європейському.Попереду ще дуже велика й складна робота. Тільки цим законом ми займалися. Нажаль,я мушу контатувати, що прийняти його можна було набагато швидше. Але ми мали шалений опір з боку всіх онтролюючиї органів, які боялись позбутися своїх провідних функцій. Проте зазначу, що забрати в них хотіли тільки ті функції, якиї немає в жодній розвиненій країні, наприклад, санітарно-гігієнічна експертиза. Ми позбулися цих страхів і це є досягення. Проте навіть зараз в парламенті немає компромісу, зокрема, в частині реєстрації кормів - частина депутатів прагне залишити стару систему. Головне - маючи досвід не повторювати помилок, які вже були зроблені. 

фото: teddy-love.com