На Львівській міні-фермі Tante Snails вироблятимуть жаб’яче м’ясо у промислових масштабах

Про це повідомляє Kurkul.com.

Орест Давидко, засновник фермерського господарства Tante Snails та львівський ресторатор, щоб задовольнити потреби ресторану та його клієнтів у стравах із жаб’ячих лапок, разом зі своїми компаньйонами минулого року вирішили вирощувати на своїй равликовій фермі жаб.

«Ми розширили власну равликову ферму і це переросло в окремий вид діяльності. Із жабками вийшло так само як і з равликами», — розповідає Давидко.

За його словами, вони спочатку закуповували жаб у різних постачальників в Україні. Потім все-таки вирішили купити «правильне» маточне стадо, обладнали невеличку водойму та розплідник і дали старт повноцінній жаб’ячій фермі.

«Пара породистих жабок для розведення на спеціальній фермі коштує від $100. При цьому треба обов’язково дотримуватися правильних умов транспортування, температурного режиму, води та кормів, бо породисті жаби досить чутливі до цього», — розповідає підприємець.

Також, у пошуках нових можливостей для подібних нішевих стартапів Андрій Дзюбан, партнер по бізнесу, знайшов інформацію про конкурс «Село. Кроки до розвитку» та можливість отримати грант МХП. Заявку на участь у конкурсі заповнили, проект захистили, втім особливих очікувань на перемогу не мали. Але конкурсна комісія таки вирішила надати грант підприємцям у розмірі 50 тис. грн для запуску жаб’ячої ферми.

«Багато чого для жаб’ячої ферми ми зробили самостійно, але ці гроші по гранту МХП ми витратили на спеціальні ємності для транспортування жабок, знаряддя праці, сітки, огорожі, корми і підготовчі роботи для запуску поголів'я на постійне місце проживання», — додає Давидко.

Фермери зауважують, що технологію вирощування жаб вивчали самотужки: шукали в інтернеті інформацію про діючі ферми в Україні, Франції, Таїланді, зв’язувалися з тими, хто має трошки більше досвіду, розпитували про особливості.

«Якихось супер-секретів щодо розведення жаб, здається, немає. У кожного підприємства є свої успіхи і помилки. Ми самі тільки вчимося. Поки що добре, що жаби не вимагають занадто багато уваги і поглядати на них можна рідше, ніж до звичайних свійських тварин», — підкреслює ресторатор.

Отож, збиратимуть перший «урожай» і вийдуть на промислові обсяги виробництва жаб’ячого м’яса на фермі Tante Snails, імовірно, уже цього року. Також на території ферми для всіх охочих проводять екскурсії та дегустації страв із вирощених тут же молюсків і земноводних.

«Про перспективи розвитку жаб’ячого бізнесу в Україні поки не готовий говорити — наші люди звикли до іншої їжі. Але завдяки фермі, екскурсіям і дегустаціям ми потихеньку прививаємо культуру споживання цих смачних делікатесів», — підсумовує Орест Давидко.

Нагадаємо, на Київщині запустили виробництво равликової ікри.