На карантині: чи готові аграрії до зустрічі з закордонними ворогами?

Україною продовжують поширюватись карантинні організми, про це повідомила Держпродспоживслужба у своєму звіті за 2018 рік. Не дивлячись на те, що вживаються заходи по локалізації та знищенню карантинних організмів, вони захоплюють все більші площі. Куди саме іде поширення найбільш відомих карантинних об’єктів - західного кукурудзяного жука, американського білого метелика та амброзії полинолистої, та чи готові до цього самі сільгоспвиробники? 

Західний кукурудзяний жук

Як повідомляють у Держпродспоживслужбі, вперше у 2018 році виявлено цього шкідника на території Київської (3 райони), Кіровоградської (2 райони), Миколаївської (1 район), Одеської (7 районів) та Черкаської (3 райони) областей, карантинний режим запроваджено на загальній площі більш ніж 15 тисяч га. Також виявлено нові вогнища шкідника та запроваджено карантинний режим у Вінницькій, Волинській, Житомирській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській та Хмельницькій областях. В цілому по Україні площа під карантинним режимом по західному кукурудзяному жуку збільшилась на 19 тисяч га. Станом на 01.01.2019 року шкідник розповсюджений в 15 областях, 120 районах, 779 населених пунктах на загальній площі більш ніж 108 тис. га.

Читайте також: Рахуємо прибутки: що збагатило топових виробників техніки

Проте далеко не усі сільгоспвиробники вище перерахованих областей зустрічали цього шкідника. «Західного кукурудзяного жука в нас немає. Я чув, що він вже підбирається до Одеської області. У північних районах спостерігаються поодинокі випадки його виявлення. Подивимось, що буде у сезоні 2019 року», - запевняє Сергій Павлюченко з господарства ТОВ «Світанок», що знаходиться в Одеській області. Не бачили кукурудзяного жука і у господарстві ТОВ «Агросолюшинс» з Хмельницької області. «Цього жука в нас не було. Проте ми кожного року проводимо профілактичні обробки кукурудзи від нього. Та і взагалі я не чув, аби в когось були якісь прояви. В сусідніх областях вже чув про таке, а от у нас ще не виявили», - стверджує Віктор Єхіменко.

Але прогноз Держпродспоживслужби стверджує, що з часом ситуація може лише погіршитись. У 2019 році прогнозується збільшення площі в результаті виявлення нових вогнищ. Тому державний орган радить застосувувати певні обмеження та рекомендує дотримуватися сівозміни, в якій кукурудза поверталась би на своє місце не раніше трьох років, та висівати багаторічні трави.

Американський білий метелик

За даними Держпродспоживслужби України, нові вогнища цього шкідника у 2018 році були виявлені у Вінницькій, Житомирській, Миколаївській, Рівненській, Херсонській, Хмельницькій та Черкаській областях на загальній площі 6674 га. Проте, загальна площа розповсюдження американського білого метелика у 2018 році зменшилась на 12959 га і станом на 01.01.2019 року складає 36417 га.

Читайте також: Що сезон аграрний нам готує? Оцінки Міністерства, Гідрометцентру та агрономів

Самі ж сільгоспвиробники поки майже не зіштовхуються із цією проблемою. «У нас не було виявлено в господарстві американського білого метелика. Та і з сусідів ніхто не казав про щось подібне», - стверджує Володимир Семенченко з господарства ТОВ АФ «Ім. Шевченка», що знаходиться у Херсонській області, в якій за даними Держпродспоживслужби цього року було виявлене нове вогнище американського білого метелика. Не бачив його і Ярослав Поліпчук з господарства ПП «Моя надія», що знаходиться у Житомирській області. За його словами з його сусідів також ніхто не згадував про цю проблему. А от Віктор Єхіменко хоч і не зустрічав цього шкідника на свої полях, але вже підготувався до захисту від нього. «Я думаю, що застосування трихограми буде ефективним, та і хімічні засоби захисту, які здатні контролювати цю проблему у нас є», - стверджує він.

За прогнозом контролюючого органу у 2019 році одночасно зі зменшенням площ зараження очікується й збільшення площ насаджень заселених американським білим метеликом.

Амброзія полинолиста

Амброзія полинолиста окремими вогнищами поширена на території всіх областей України. За даними Держпродспоживслужби у 2018 році площа засмічення амброзією полинолистою в Україні зменшилась на 3600 га і станом на 01.01.2019 року складає більш ніж 3 мільйони га. Збільшення площ під амброзією пов’язано з виявленням нових вогнищ в Вінницькій, Донецькій, Житомирській, Луганській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Хмельницькій та Черкаській областях на загальній площі 1769,75 га. Поряд з тим, за рахунок проведення ревізії старих вогнищ та агротехнічних заходів, зменшення площ під бур’яном відмічено в Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Полтавській та Рівненській областях на загальній площі 5369,7 га.

А от із цим карантинним бур’яном аграрії гарно знайомі. «На мою думку, амброзія вже присутня на всій території України. Тому її потрібно виводити вже з карантину і заносити до іншого списку. Наразі впроваджувати карантин по амброзії безглуздо, оскільки тоді потрібно запровадити карантинний режим на території майже усієї країни», - каже Сергій Павлюченко, колишній працівник карантинної служби, а нині агроном з господарстава ТОВ «Світанок». За його словами, цей бур’ян завдає певних незручностей та витрат. Він дещо пізніше сходить в порівнянні з традиційними бур’янами та має декілька хвиль і тому господарство вимушене максимально відтягувати першу гербіцидну обробку, аби забрати ще амброзію. «Це створює ризик переростання інших бур’янів чи самої культури. А якщо застосовувати ґрунтові гербіциди для контролю ранніх бур’янів, а потім працювати страховими гербіцидами, аби позбутись амброзії, то це виходить дорожче», - додає Сергій Павлюченко. Також виявили на своїх землях цей карантинний бур’ян і у господарстві з Житомирської області. «Ми виявляли амброзію у невеликій кількості на узбіччях, тоді як в посівах її не було. Проводили обприскування гербіцидами, аби не допустити її розповсюдження. А от у сусідів амброзії доволі багато», - розповідає Ярослав Поліпчук.

Читайте також: Школа агрономів: сім способів збереження азоту

Карантинні бур'яни не лише завдають прямих збитків господарству, а ще й блокують експорт вирощеної продукції. «У нас декілька років тому була виявлена амброзія полинолиста на одному з полів, але ми швидко цієї проблеми позбавились, оскільки ми відправляємо свою продукцію на експорт і там вимагають карантинний сертифікат. Це було лише декілька рослин, які росли поряд з полем на пустирі, але через це ми не могли експортувати свою продукцію з цих полів», - розповідає Ярослав Мазуренко з господарства «Волинь-Зерно-Продукт», що знаходиться у Рівненській області.

Та не до усіх господарств добрався цей бур’ян. Як стверджує Олег Тіс з господарства ФГ «Каравай», Львівської області, у нього на полях він відсутній. «Ми робили обстеження наших полів і не виявили жодної рослини амброзії полинолистої», - стверджує він. За прогнозами спеціалістів з Держпродспоживслужби у 2019 році площі під амброзією полинолистою будуть як збільшуватись за рахунок розширення старих і в результаті виявлення нових вогнищ бур’яну, так і зменшуватись за рахунок застосування комплексу заходів боротьби.