Молочна трансформація: промвиробники молока витісняють з ринку фермерів

Якщо ще десять років тому на переробку від фермерських та особистих селянських господарств надходило 70% молока, то за підсумками 2015 року ця цифра складе 42%, підрахували експерти.

Причин для цього перерозподілу дві. По-перше, скорочується поголів’я в селянських господарствах. Паралельно погіршується якість молока, що виробляється — загальний показник товарності молока склав у цілому по Україні 17,5% проти 20,5% у 2013 та 2014 роках. З іншого боку росте ефективність виробництва молока на сільгосппідприємствах. Незважаючи на падіння поголів'я корів до 513,3 тис. голів, що на 4,2% менше, ніж у листопаді 2014 року, валове виробництво молока зростає — за підсумками 10 міс. 2015 року вироблено 2,27 млн т молока в сільгосппідприємствах, що на 0,4% більше аналогічного періоду минулого роу. Росте й продуктивність — 5% до 5,3 тис. кг до кінця року, оцінює ФАО.

Agravery.com розпитав провідних експертів ринку, чому відбувається переформатування ринку та чим обернеться цей тренд для промисловості.

Молочне піке

 Економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак прогнозує, що виробництво в Україні молока за підсумками 2015 року зменшиться на 4,5%.

«Цей рік був одним з найскладніших для українських виробників молока. Це пов'язано з кількома факторами. Перше: безпрецедентне зниження світових цін на молоко — таке різке падіння не спостерігалося приблизно 10 років», — каже він.

При цьому, за його словами, багато підприємств взагалі відмовлялося від виробництва молока, за рахунок чого і відбувалося скорочення виробництва. Цікаво, що на початку 2015-го Ярмак прогнозував скорочення виробництва молока в Україні на 0,5-1,5%.

Згідно прогнозів експерта, очікувати перелому тенденції щодо скорочення виробництва та переробки молока в 2016 році не доводиться. Причина — блокада Криму, який є великим споживачем українських молочних продуктів, і заборона поставок продукції на ринок РФ.

«Звісно, наші молочні продукти знаходять вихід на російський ринок, але протягом усього наступного року тиск на цей ринок буде зберігатися. Під тиском на ринок я маю на увазі тиск на ціни сирого молока», — додав він.

Поряд з цим за останній рік Україна незначно збільшила залежність від експортних ринків — з 13% до 15%, оскільки ринок збуту молочники змушені були переформатовувати, шукаючи альтернативні російському ринки збуту.

Загалом, поголів'я скорочувалося як у сільгосппідприємствах, так і у населення. Асоціацією виробників молока було опитано близько 250 підприємств. Згідно результатів опитування, виходили з бізнесу ті, у яких були відносно невисокі надої — від 3 до 4 тонн на корову на рік. Беззбитковими в 2015 році могли бути підприємства, у яких надої були від 7 тонн на рік на одну корову.

Туманні перспективи

За словами керівника аналітичного департаменту консалтингової компанії DYKUN Руслани Бутило, багато фермерів навіть в цих не дуже сприятливих умовах планує збільшувати поголів'я, адже розуміє, що ця криза пройде, а молоко буде потрібне.

«В цьому немає нічого поганого (з точки зору ринку), адже те молоко, яке виробляють селяни, не відповідає стандартам ЄС, а отже продукцію із нього не можна буде поставляти як до країн Співдружності, так і до інших країн, які визнають стандарти ЄС еквівалентарними», — каже Бутило.

Збільшувати обсяги виробництва за рахунок оптимізації поголів'я, поліпшення кормових програм, технологій управління стадом, технологічних інновацій та нарощування поголів'я будуть і підприємства. З опитаних АВМ близько 40% планує збільшення поголів'я в наступному році.

«Зростання закупівельних цін в листопаді-грудні мотивує великих виробників молока до нарощення обсягів виробництва, оскільки за крупні партії можна отримати кращу ціну. Проте, збільшення виробництва відбувається в межах виробничих потужностей (шляхом покращення раціону і т. д.)», — вважає експерт аграрних ринків асоціації Український клуб аграрного бізнесу Аліна Жарко.

Наразі, як уже писав Agravery.com, будівництво нових товарних молочних комплексів розвивається, хоч не дуже активно. Наприклад, корпорація «Агропродсервіс» будує потужну «фабрику молока», на якій буде міститися 1200 голів високопродуктивного стада. Як розповів заступник директора «Агропродсервісу» Михайло Кузьменко, в даний час на об'єкті змонтовано основні конструкції і дах. Здійснюється закупівля новітнього технологічного обладнання для утримання великої рогатої худоби та доїльного залу. Спеціалізована бригада протягом літнього періоду спорудила дві силосні ями довжиною 90 і шириною 23 метри кожна. Особлива увага приділяється підготовці майбутнього молочного поголів'я. Надсучасна роботизована молочна ферма цього року відкрита на Житомирщині компанією «Ерідон».

Менеджер по Україні компанії Difco International Роман Пучко вважає, що тренд «видавлювання» з ринку фермерів пануватиме й надалі, тобто промисловий сегмент зростатиме, селяни  виходитимуть із бізнесу.

«Ті, котрі займаються цим спеціалізовано, навіть при сучасній ціні на молоко можуть бути беззбитковими. Через рік-два вони будуть на коні, адже багато низькопродуктивних конкурентів вийде з бізнесу. Агрохолдинги або позбавляються від тваринництва, або оптимізовують затрати на нього. Ті господарства, що мають доступ до експортного фінансування, пробують навіть розвивати, але за сучасних умов це не стане моделлю через валютний ризик», — каже він.

Погоджується з ним і Руслана Бутило.

«У кінцевому розрахунку на ринку залишаться тільки ті підприємства, для яких молочне виробництво — це основний бізнес, а не додатковий», — вважає вона. Тут, за словами експертів, може бути один вихід врятування малих підприємств -—укрупнення через кооперацією, і тільки тоді можна буде говорити про питання якості.

Марія Бровінська

фото: agrofoodinfo.com