Молочна географія або кому наша «молочка» до смаку

Це були три тяжкі роки, протягом яких колись процвітаючі виробництва стали перед вибором – закриватися або шукати можливості зберегти традиційні обсяги виробництва і збувати їх на нових ринках.

Хоча серйозні проблеми зі збутом молочної продукції в РФ відчувалися з 2014 року, минулий 2016 рік став першим повноцінним роком без російського ринку, оскільки товарна блокада Криму унеможливила поставки «молочки» через окупований півострів.

Що ми маємо зараз. Основу українського експорту у 2016 році склали молоко та вершки згущені та молочна сироватка (47% та 22% відповідно). Приблизно рівна частка в експорті належить вершковому маслу та незгущеному молоку й вершкам (11% і 10%). Ще 3% припало на ферментовані або сквашені молоко та вершки. Сири, які ще у 2013 році були основою експорту «молочки» з України (43%), минулого року склали лише 7%.

Основні біржові товари: сухе молоко, вершкове масло та сир - постачаються з України в основному до країн СНД. Так, ключовими імпортерами українського сухого молока та вершків є колишні колеги України по Радянському Союзу Казахстан, Туркменістан, Вірменія та Грузія. Крім того, значна доля поставок припадає на далекосхідну країну Бангладеш.

У випадку сирів компанію країн СНД – Казахстану, Молдови, Азербайджану та Грузії – розбавляє  Єгипет з часткою у 9%. Прогнози свідчать, що і цього року Єгипет не послабить своїх позицій у рейтингу імпортерів української молочної продукції, що буде супроводжуватися збільшенням поставок до цієї країни. Наразі Єгипет має всі шанси повноцінно компенсувати для нас втрату російського ринку збуту, адже він здійснює реекспорт продукції до інших країн Африки. Для наших експортерів відкривається вікно до Африки, головне – не проґавити цей шанс.

Експорт вершкового масла  та молочних жирів також переважно здійснюється до країн СНД: традиційно до Казахстану, Грузії та Молдови. Однак країни Північної Африки: вищезгаданий Єгипет та Марокко – разом забезпечують для нас більше 20% збуту, що не є межею.

Країни регіону MENA (Близький Схід та Північна Африка) є одним з найбільш перспективніших напрямків у разі, якщо експортери намагатимуться диверсифікувати свій збут і відійти від традиційних ринків країн СНД. MENA не має змоги виробляти молочну продукцію в тій кількості, яка б задовольнила внутрішній попит, а отже забезпечує стабільний попит на імпортну продукцію. Однак ці країни вимагають пристосування товарної лінійки, адже, наприклад, віддають перевагу білим сирам перед нашими традиційними «російським» чи «голландським».

Більше про перспективи експорту української молочної продукції, про прогнози на 2017 рік ми розповімо на конференції «Виклики, стратегії та інновації в молокопереробному бізнесі 2017», яка відбудеться 2-3 березня в рамках «Ювілейного Х міжнародного молочного конгресу».