Михайло Соколов: Нам потрібно, щоб у нашому парламенті було представлено саме середній і малий агробізнес

Аграрії уже майже півроку боряться за скасування «олійних правок» до Податкового кодексу, які були ухвалені 7 грудня минулого року. Досягнути цієї мети взявся Всеукраїнський аграрний форум – об’єднання профільних аграрних асоціацій. Також – міжфракційне депутатське об’єднання «Аграрна рада». Одним із ініціаторів таких об’єднань, а також основним організатором протестів аграріїв є Всеукраїнська Аграрна Рада. Одним із її лідерів є Михайло Соколов, який у ВАР обіймає посаду заступника голови асоціації.

Останній час у ЗМІ з’явилась хвиля публікацій, в яких особисто Михайла Соколова звинувачували у зв’язках із російською Федеральною службою безпеки, а ВАР – у роботі на Кремль та фірму «Содружество», пов’язану із російським прем’єр-міністром Дмітрієм Мєдвєдєвим. Окрім того, асоціацію звинуватили у платному лобіюванні законопроекту №7403-2, який має зберегти експортне ПДВ для сої і ріпаку, на що ВАР начебто витратила 47 млн доларів.

У деяких ЗМІ опублікували «скрін листування», за яким ви начебто їздили в Москву на минулому тижні, зустрічатись із директором ФСБ Олександром Бортніковим і та власником «Єврохіму» про подальші дії щодо «лобіювання» імпорту російських міндобрив. Чи були ви насправді у Москві? Якщо ні, то де ви були минулого тижня?

- У Москву я не їздив уже декілька років. Я взагалі нікуди не їздив закордон після своєї відпустки, яка була у серпні минулого року. Я підозрюю, що підробники вирішили мене «відправити» у Москву у вихідні дні саме тому, що знають – у мене в будні дуже багато ділових зустрічей та спілкування із ЗМІ. Але, на їх нещастя, у ті дні я був на змаганнях з волейболу. Є навіть фотографії з цих змагань, які я виклав на своїй Facebook-сторінці. Очевидно, ту «заказуху» хлопці робили до того, як побачили мої фотографії із змагань.

Як вважаєте,  чому для атаки вибрали саме вашу персону?

- Звинувачення у мою адресу про «лобіювання інтересів російських компаній» тягнуться уже два роки. До цього навіть самозвані «ветерани АТО» долучались…

А що ті «ветерани АТО» вам закидали?

- Вони заявляли, що «Соколов – нехороша людина, тому з ним не можна мати справи».

Річ у тім, шо не було достеменно зрозуміло, у зв’язку з чим починались ці замовні компанії. У нас тоді було паралельно дві конфлікті історії. Перша – законопроект про новий порядок утилізації упаковки. Ми наполягали, що в Україні потрібно запроваджувати європейську систему утилізації упаковки, а не винаходити велосипед у вигляді нового податку, на якому збагачуватимуться конкретні приватні компанії. Друга – історія із міндобривами. Ще два роки назад ми почали протестувати проти спроб уряду вирішити проблеми виробника міндобрив OstChem за рахунок аграріїв.

Спочатку почалась ось ця маячня у листах, що «Соколов – росіянин, шкодить інтересам України, незрозуміло, що робить в Реанімаційному пакеті реформ, погані реформи проводить». Це подвійна маячня – у той момент я працював над автоматизацією та відлагодженням системи повернення експортного ПДВ і створенням публічного реєстру повернення ПДВ. Зараз усі визнають, що це була одна з найкращих реформ. Я її робив, але мене за неї «нагородили» валом замовних публікацій.

Потім, після початку баталій щодо міндобрив, почали з’являтись публікації, що я захищаю інтереси російських компаній,  а не аграріїв, що переплачують 30% за міндобрива. Тут нічого було коментувати, бо заперечення лише б розкрутили ці публікації. Зрозуміло, що це все робилось за гроші. На жаль, у нас багато чого в ЗМІ публікують за гроші, іноді – просто маячню.

Останні публікації, які з’явились у ЗМІ, були якраз пов’язані з тим, що ми, виявляється, відстоюємо повернення експортного ПДВ на сою не в інтересах фермерів, які втратять на падінні цін, а в інтересах іноземних компаній.

До речі, про інтереси іноземних компаній. Прихильники «олійних правок» заявляють, що збереження експортного ПДВ на сою і ріпак буде на руку фірмі «Содружество», яка начебто наближена до прем’єр-міністра  Росії Дмітрія Мєдвєдєва, і  яка начебто будує новий завод із переробки сої в Білорусі. Але чи існує ця компанія в реальності, і чи справді вона будує завод в Білорусі?

- Я не можу якось авторитетно стверджувати, бо я ніколи не цікавився, що це за компанія така, «Содружество».  Учасники ринку кажуть, що це «Содружество» справді існує, що воно навіть має активи в Україні. Тут я не готовий нічого стверджувати, бо я питання не вивчав, у відповідні бази даних не заглядав.

Окрім інших, прозвучали звинувачення, що ВАР начебто зібрала 47 млн доларів на лобіювання законопроекту 7403-2  про повернення експортного ПДВ на сою і ріпак, а також, що ВАР планує завести у парламент групу з 20 депутатів після наступних парламентських виборів. Чи проводить насправді ВАР збір грошей, і чи має асоціація політичні амбіції?

- Якщо мене спитати, чи це правильний підхід завезти депутатів у ВР від аграріїв, я скажу так – це правильний підхід. Дійсно, аграріям потрібно думати, як розширити своє представництво у парламенті, щоб воно було жорсткішим та впливовішим, і блокувало будь-які спроби вирішувати проблеми олігархів за рахунок аграрного середнього і малого бізнесу.

Нам потрібно, щоб у нашому парламенті було представлено саме середній аграрний бізнес, і щоб там були депутати, які будуть відповідати перед середнім та дрібним аграрним бізнесом. Зараз у нас там занадто багато депутатів, які залежать від крупних олігархічних компаній. Тому я не буду заперечувати, що ми маємо політичні амбіції. Ми хочемо змінити ситуацію у ВР і добитись того, щоб представники олігархів, хоча б аграрних олігархів, були меншістю порівняно з представниками середнього і малого аграрного бізнесу. І ми справді думаємо, як це краще зробити.

Відносно збору 47 млн доларів – було б нівроку, аби це було правдою. Ми всі знаємо, що вибори коштують грошей. Поки ці гроші платитимуть олігархи, вони і замовлятимуть музику у парламенті та у владі в цілому. Але, на жаль, до 47 мільйонів доларів далеко. Ми дійсно збираємо кошти, членські внески, зокрема і на проведення акцій протесту. І ми звітуємось за кожну зібрану і витрачену копійку перед своїми членами, які вносять ці гроші. Наші члени, коли почули цифру у 47 млн доларів, реготали. Вони то знають, які гроші вони здають. Розумієте, у чому справа: не йдеться навіть про мільйон гривень, якщо говорити в контексті останньої протестної кампанії, не те що 47 млн дол.

На вашу думку, хто може стояти за останньою дискредитаційною кампанією з приводу «олійних правок» проти вас?Хто міг замовляти негативні публікації?

- Для мене незрозуміле походження хіба що ось цього останнього «листа», де я начебто їздив у Москву, бо там одночасно піднімають теми і міндобрив, і олійного ПДВ. Тут напевно сказати, хто це конкретно зробив із обох інтересантів, не можна, бо ті й інші раніше неоднократно спекулювали на темі, що ми боремось не за інтереси аграріїв, а за інтереси росіян. Тому, хто конкретно це зробив, думаю, ми ніколи не дізнаємось.

Відносно інших публікацій – їх зміст сам за себе говорить про їх замовників. Ті публікації – спроби так чи так очорнити нашу роботу, в рамках якої добиваємось збереження експортного ПДВ на сою і рапс. Кому це вигідно? Той, хто хоче, щоб ці поправки діяли, і ми всі знаємо хто ці люди. Я б їх назвав «колективним Хомутинником».

Зрозуміло, що він там не один в цій схемі, і не єдиний інтересант, і хто там із цього колективного Хомутинника спромігся це все провернути – складно сказати. Але це власне і неважливо.

Насправді, поява цих публікацій говорить, що у наших опонентів нема аргументів. Голова податкового комітету ВР Ніна Южаніна постійно говорить, що нема аргументів у аграріїв для протестів. Але у нас аргументи залізні. У нас статистика, яка свідчить, що у 2015 році, коли не було повернення ПДВ, рапс коштував на 21% дешевше, аніж на світовому ринку. А зараз він коштує на 6% дешевше. Тобто ми за цей час виграли 15% світової ціни. Що за цей час змінилось? ПДВ стали повертати, і нічого більше не змінилось – ні обсяг врожаю, ні потужності з переробки. Саме відновлення компенсації експортного ПДВ нам дало +15% до світової ціни.

Те ж саме із соєю. Експортне ПДВ на цю культуру повертали завжди. Але до 2016 року компенсація сплаченого податку працювала погано – ДФС або вимагала «відкати», або просто невчасно повертала ПДВ. Така ситуація була рівноцінною неповному поверненню сплаченого експортного ПДВ. Але тільки запустили систему автоматичного повернення експортного ПДВ, так ми одразу виграли близько 3% від світової ціни, якраз те, що раніше йшло в кишеню фіскалам.

Тому у нас аргументація ну просто залізна. А от аргументація наших опонентів – не зрозуміла. Вони досі не можуть сказати, для чого їм скасовувати експортне ПДВ. Вони ж заперечують, що це їм потрібно для того, щоб знизити ціни. Вони кажуть, що це потрібно, аби встигнути закупити сировину на переробку.

У нас був круглий стіл із переробниками. Я у них запитував «у вас нема оборотного капіталу, щоб скупити необхідні вам обсяги сої одразу після збору урожаю?». Вони говорять – «ні, є». – «У вас нема елеваторів?» «Так, нема елеваторів». «А чому ви не можете на наших елеваторах зберігати? Відповіді нема. А це, між іншим, загальноприйнята практика. Для чого вивозити зерно із елеватора, яке там зберігається, раніше, аніж воно знадобиться на заводі? Лежить собі, і лежить, і так, і так доведеться витрачатись на зберігання.

Якщо говорити про власні суб’єктивні враження з того круглого столу?

- Я нарешті зрозумів, чому їм не вистачає. У мене був час перечитати ось ті замовні матеріали проти нас, і там вони чисто випадково обмовились. Річ у тім, що на цілому ряді світових ринків діє мито на соєву олію, але нема мита на насіння сої. І щоб зайти на такі ринки, потрібно купувати сою на переробку із дисконтом, іншими словами – перекласти на фермерів сплату імпортного мита на соєву олію.

Інакше вони зі своїм маслом будуть зовсім неконкурентоздатними. Очевидно, переробники вирішили, що захоплять ці ринки за рахунок грошей аграріїв. Наприклад, є ринок США, де діє 19,1% мито на імпорт соєвої олії, і нема мита на імпорт насіння сої. І туди ніяк із соєвим маслом не зайти, на відміну від фермерів, які продають сою. А от якщо своїм фермерам опустити закупівельну ціну на 16%, то з таким дисконтом можна спокійно подолати  імпортне мито на соєве масло. Тут все ясно, як Божий день.

Один із закидів, який також звучить у вашу адресу – що ви начебто громадянин Російської Федерації…

- Але я отримав українське громадянство, і це було восени. Я достатньо довго чекав цього, хоч живу в Україні постійно уже 12 років, з 2005 року. До цього часу я мав вид на проживання. У мене тут син, у мене тут дружина, у мене тут все. Я звідси нікуди не виїжджаю, я у Росію вже декілька років не їжджу. У мене були всі підстави для отримання громадянства. Це зайняло достатньо багато часу, бо громадянство я отримав лише з другої спроби.

Мене перевіряло СБУ, і я був там на співбесіді. Вони перевіряли мої контакти, все перевіряли. Ці всі процедури потрібні, аби не давати громадянство абикому, і це правильно. І ці всі процедури я пройшов. Коли вперше розсилали замовні статті про мої зв’язки в Росії, я думав, що це робиться, аби я не отримав громадянство України. Але вже пізно: я його отримав. Я дотримуюсь законів і дорожу отриманим громадянством. Знаєте, нікому не побажаєш - жити в країні, і відчувати, що тебе сприймають як людину другого сорту.

Я думаю, що зараз статті про моє російське громадянство – це нерозумний спосіб психологічного тиску. І водночас – спосіб залякати деяких нардепів, з якими я контактую, мовляв, «не спілкуйтесь з цими людьми, подивіться, вони якісь підозрілі, а то потім і про вас писатимемо, що ви із російськими шпигунами спілкуєтесь».

Але подібне уже ж написали і про народного депутата Івана Мірошніченка, з яким ви тісно співпрацюєте…

- Ви маєте рацію, це – яскрава ілюстрація вище сказаного. На прикладі Івана Мірошніченко намагаються залякати інших, нападки на адресу Івана були спрямовані на всю фракцію «Самопоміч». Але, хочу наголосити – до честі цієї парламентської фракції, жоден з її представників не піддався на тиск і залякування. Про це свідчать результати голосувань у ВР по «соєвим питанням». Голосують як один. В жодній іншій фракції нема такої одностайності.

Цієї середи податковий комітет ВР раптово змінив час і місце проведення свого засідання, де ухвалив свій законопроект №7403-д, проти якого також виступали аграрії. Суть цього законопроекту – «олійні поправки» і далі діють, але не стосуються випадків, коли аграрій самостійно експортує свою сою. Чому, попри численні пікети аграріїв, податковий комітет не йде на діалог?

- Справа навіть не у тому, що комітет повідомляє «непотрібних» депутатів про зміну часу і місця проведення комітету за півгодини до начала засідання, як це було із депутатом Віталієм Гудзенко. Справа у тому, що податковий комітет послідовно порушує регламент Верховної Ради. Податковий комітет, за регламентом, як і будь-який інший комітет ВР, може допрацювати законопроект лише за вказівкою ВР. А ВР це робить, якщо законопроект відправили на повторне перше читання, або коли просто розглянула, або коли відхиляє. У будь-якому випадку, потрібне рішення парламенту.

Але що зробив податковий комітет? Він включає у розгляд законопроект 7403-д, який по факту не зареєстрований. Але комітет не може розглядати не зареєстрований законопроект.

А чому  аграріям не вдається системно вплинути на податковий комітет?

- У тому і справа, що  ВР цього скликання не здатна працювати за законодавством. Вона ухвалює поправки у порушення регламенту, а податковий комітет бореться за їх збереження із порушенням регламенту. Маємо постійні порушення регламенту, аби протиснути те, що потрібно переробникам, і частині комітету, і це найстрашніше.

Ви самі заявляли, що дрібний фермер не може сформувати крупну партію сировини для завантаження на судно. Але дрібний фермер може сформувати невелику партію товару, для експорту сухопутним шляхом. А що якщо автори законопроекти 7403-д якраз вирішили спрацювати в інтересах фірми «Содружество» та їх заводу у Білорусі?

Я б не став так говорити, це може виглядати як спекуляція. Тут інше питання – хто може експортувати крупні партії сої? Хіба що крупні компанії, як то Кернел, які вирощують власну сою у великих масштабах. А от у малих фермерів будуть труднощі, і частина з них виявиться «закритою» для продажів лише в Україні. Нема особливого значення, яким шляхом експортується соя – морським чи сухопутним. Але і це не найголовніше.

У нас є велика підозра, що ось цей законопроект 7403-д податковий комітет ухвалив, щоб наш законопроект №7403-2 «завалити». Голоси нардепів можуть розділитись, і в підсумку обидва законопроекти не ухвалять. Або ж таки пройде комітетський законопроект, і крупні агровиробники отримають подвійні преференції – вони зможуть експортувати свою сою, а у фермерів скуповувати продукцію на переробку за заниженими цінами.

Які у вас подальші плани у боротьбі проти «олійних правок»? І чого взагалі слід очікувати?

- Ми будемо вимагати у голови ВР, аби парламент дотримувався регламенту.  Щоб на голосування ставили законопроекти саме у тому порядку, в якому вони надійшли до сесійної зали. Наш – першим, комітетський – другим. І нехай сесійна зала визначається, і ми чітко будемо бачити, який народний депутат кого підтримує. Люди повинні знати своїх героїв.

Якщо ухвалять таки наш законопроект, ніяких негативних наслідків не слід очікувати. Якщо ухвалять комітетський законопроект №7403-д, ми будемо вносити поправки або взагалі подаватимемо нові законопроекти .

І вийде дещо середнє – частина сої поїде на експорт, тому внутрішні ціни упадуть не так драматично. Тіньовий ринок «підросте», але меншою мірою, і фермери втратять в ціні, але не настільки, як прогнозується.

Якщо не ухвалять ніякого законопроекту, то втілиться найгірший сценарій – внутрішні ціни в Україні просядуть, суттєво виросте торгівля соєю на тіньовому ринку за готівку у цьому році. У наступному – посівні площі під соєю однозначно скоротяться. Цьогоріч їх скорочувати вже не можна було, а от наступного – скоротяться. Статистично тіньовий ринок цьогоріч виглядатиме так: площі посівні збережуться, але офіційна врожайність раптово скоротиться. Наступного року матимемо ще більше падіння збору сої.

Чи буде будуватись нова переробка? Дані асоціації «Укроліяпром» і НААН і так свідчать, що потужності з переробки олійних у нас і так більші за виробництво цих культур. Єдине, що може трапитись – старі заводи підуть на метал, а замість них почнуть будувати нові.

Чи планують аграрії вдаватись до нових акцій протесту, із блокуванням доріг та пікетуванням урядового кварталу, у випадку якщо ВР не скасує олійні поправки?

- Якщо не вдасться відстояти збереження експортного ПДВ на сою і ріпак, ми повернемось до цього питання восени, коли матимемо статистику, до чого привело ухвалення «олійних правок». Які форми матиме тоді наш протест – я не готовий говорити. Ми намагаємось не робити постійно одне і те ж саме, щоб протест приймав найбільш ефективні форми, на поточний момент і час.

Що ми точно будемо робити? Ми будемо весь час працювати в округах тих нардепів, які не підтримають аграріїв. Щоб всі аграрії у цих округах знали, що їх депутат їх зрадив, і це ми будемо робити до самих виборів, і сподіваюсь, що це їм відгукнеться. Також ми будемо відстежувати, в які партії прихильники Хомутинника спробують мігрувати, і будемо доносити до аграріїв, який саме політичний проект надав їм притулок.

Ви припускали, що замовні статті проти вас пишуть, аби відвадити нардепів від  співпраці із вами та ВАР. Чи готові ці депутати з вами працювати і надалі?

- Мені здається, що наші опоненти не розуміють, що народні депутати з нами працюють не через особистісні симпатії чи меркантильний інтерес. Вони працюють нами через співпадіння у світогляді, також тому, що ми діємо в інтересах своїх виборців.  

Ми ж не гроші платимо нардепам, і вони не за гроші з нами працюють, справа не у грошах, вони від нас ні копійки не отримали. Справа якраз у світогляді, на який оті публікації взагалі не впливають, тому все всі розуміють, всі розуміють, що і до чого. Мені здається, що ситуація уже настільки зрозуміла, що всі, кому це потрібно, давно у всьому розібрались.