Міграція хвороби: чому пташиний грип поширюється?

Чому поширюється пташиний грип, що змушує остерігатися настання весни та які превентивні міри впроваджують промислові виробники, щоб не допустити недугу на господарства ― дізнавався Agravery.com.

Наприкінці минулого року в Україні зафіксували перший спалах пташиного грипу. Тоді всі експерти одностайно говорили, що джерело вірусу ― міграційні шляхи перелітних птахів, які частково пролягають через територію України.

Вогнище захворювання швидко локалізували і сподівалися, що випадок не повториться. Але у перший день нового року у Чернівецькій області від пташиного грипу загинула пара лебедів, а за кілька днів там же констатували хворобу і в домашньому господарстві. А напередодні Різдва уже на промисловій фермі із Одещини загинули більше тисячі голів птиці (із загального стада у 10 тис. курей та гусей).

Читайте також: Птицю на карантин: як пташиний грип потрапив в Україну та до чого він призведе

«Скоріше за все, на цьому підприємстві просто не дотримувались заходів біобезпеки і відбувся контакт поголів’я господарства із дикою птицею. Це й призвело до зараження усього поголів’я, що там загинуло», ― вважає Сергій Карпенко, генеральний директор асоціації «Союз птахівників України» (СПУ).

Прогнози

За словами Наталі Атамась, орнітолога Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, потрібно рахуватися і з тим, що значна частина птахів, які можуть переносити грип, залишаються зимувати в Україні. Наприклад, водоплавні качки та лебеді. Вони мігрують лише на недалекі відстані. Це означає, що у місцях скупчення диких перелітних птахів вони можуть перетнутися із зараженими тваринами і, мігруючи Україною, розповсюджуватимуть захворювання й упродовж січня та лютого. «Сьогодні вони переміщаються водоймами, де немає криги, більше їм нічого не треба. Для прикладу, навіть під Києвом є декілька водойм, куди ТЕЦ скидають теплу воду і дичина пересиджує зиму», ― розповідає Наталя Атамась. Хоча, за її словами, це питання у нас не надто досліджено.

Судячи із повідомлень Держпродспоживслужби, офіційні структури реагують на прояви захворювання миттєво ― одразу визначають межі епізоотичних осередків, зони захисту (3-кілометрова зона, де знищують усе поголів’я) та нагляду (10 км від осередку H5N8). Але як ситуація розвиватиметься далі ― експерти прогнозувати не беруться. «Будемо сподіватися, що на цьому все закінчиться. Але враховуючи, що наближається весняний період міграції і спостерігаємо за подальшими спалахами у європейських країнах на кордонах з Україною, ― ризик повторення випадків дуже високий», ― каже Карпенко. Тим більше, що, за словами Атамась, у основних переносників пташиного грипу у дикій фауні (водоплавні качки, гуси та лебеді) весняна міграція починається дуже рано. «Наприклад, гуси з’являться у нас як тільки почне сходити сніг. Тобто уже наприкінці лютого вони почнуть з’являтися», ― розповідає вона.

Читайте також: Аграрний 2016-й: чому птахівники так чекають дотацій

Досвід боротьби із африканською чумою свиней показує, що цей процес має всі шанси затягнутися надовго. Адже щоб не допустити поширення хвороби ― на відстані трьох км від спалаху, згідно із українськими ветеринарно-санітарними нормами, потрібно знищувати усе контаміноване поголів’я (що потенційно мало змогу контактувати з хворим). Це тягне за собою матеріальні втрати для відшкодування збитків громадянам. Всю минулу осінь ветеринари доводили чиновникам, що найефективніший механізм, який перевірили у країнах-членах ЄС, для припинення подальшого розповсюдження хвороби (тоді йшлося про АЧС) ― негайні виплати власникам тварин. Інакше довіра до держави зникає.

Експерти порахували, що для припинення поширення хвороб тварин чи їх недопущення потрібно понад 350 млн грн. Однак у цьогорічному держбюджеті України на боротьбу із усіма епізоотичними захворюваннями виділили усього 50 млн грн.

«Тому, звичайно, ми остерігаємося, що як і в випадку із АЧС громадяни, побоюючись втратити гроші будуть замовчувати про випадки захворювання. Трапляється, коли населеному пункті виявляють пташиний грип, селяни стараються швидко вирізати і переробити своє поголів’я», ― розповідає очільник Союзу птахівників України.

Що ж робити?

У СПУ кажуть, що усі промислові господарства попереджені про можливі наслідки, їм радять посилювати заходи біобезпеки. Найпершою мірою у недопущенні захворювання називають унеможливлення контакту утримуваного поголів’я із перелітною птицею.

Під особливим «прицілом» господарства, що знаходяться у так званих ризикованих регіонах ― де вже виникли випадки та ті, через які пролягають шляхи міграції дикої перелітної птиці (Херсонська, Одеська, Миколаївська, Чернівецька області, анексована АР Крим, а також регіони, що знаходяться на кордоні із Румунією та Польщею, де також фіксуються спалахи хвороби).

Читайте також: Напоїти поле: як аграрії борються з глобальним потеплінням

Тим часом ключові гравці вітчизняного промислового ринку птахівництва кажуть, що посилили превентивні міри із недопущення захворювання ще після першого випадку пташиного грипу в Україні. І це при тому, що на таких фермах, здебільшого, і без того чітко дотримуються правил біобезпеки. Так, Олексій Марченко, виконавчий директор ТОВ «Комплекс Агромарс», розповів, що отримавши інформацію про спалахи пташиного грипу вони повністю припинили рух транспорту компанії у регіони, що визнали неблагополучними по цьому захворюванню: «Ще ми посилили контроль на в’їздах і виїздах наших ферм, попередили персонал, що якщо вони можуть їхати у зони, визнані неблагополучними ― після того обов’язково повинні проходити відповідні карантинні заходи».

Експорт

Наразі для України діє заборона експорту столових яєць до Гонконгу із Херсонської області, курятини та продукції із неї у Республіку Білорусь із «заражених» регіонів, а також усього українського м’яса птиці та продуктів із нього до країн-членів ЄС.

Читайте також: Тіберіу Діма: Ми помітили суттєве збільшення земель під соняшник і зменшення під кукурудзу

За словами Сергія Карпенка, із європейськими партнерами тривають переговори. «Сподіваємося, що уже на наступному тижні буде прийнято відповідне рішення, що дозволить Європейській Комісії запровадити принципи регіоналізації і відновити співпрацю», ― каже він.

Експерт каже, що проблема у тому, що європейці наполягають і чекають аби Україна визнала їхнію систему зонування/регіоналізації (коли забороняється ввезення продукції лише із того регіону, де виявлено захворювання). Але Україна керується правилом, що коли у країни-партнера виникало те чи інше заразне захворювання, Україною накладається повна заборона на всю країну щодо ввезення цієї продукції. Потім, після надання інформації щодо вжитих заходів із країни, де виник спалах, та іноді після інспектування, Україна вдавалася до зонування ― закривала лише ті адміністративні райони, де виникли спалахи.

Ірина Музиченко

фото: tribuneindia.com