Птицю на карантин: як пташиний грип потрапив в Україну та до чого він призведе

Перелітні птахи принесли пташиний грип в Україну. Чи не стане це проблемою для всього птахівництва?

У вівторок Держпродспоживслужба сповістила про заборону на експорт столових яєць у Гонконг із Херсонської області, де наприкінці минулого місяця, виявлено спалах грипу курей у присадибному секторі. Також у повідомленні сповістили про відмову від поставок м’яса птиці та продуктів із нього із усієї території України до країн ЄС. Agravery.com розбирався звідки в Україну потрапив вірус та як згадані обмеження вплинуть на наш ринок птахівництва.  

Летять птахи перелітні

На своїй сторінці у фейсбуці очільник Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа пояснив появу пташиного грипу тим, що через Україну частково пролягають міграційні шляхи дикої птиці, що є основним джерелом поширення. «Статистика говорить сама за себе ― на кінець листопада в Україні був зафіксований 1 випадок, в Росії 3, в ЄС ― 224 випадки», ― повідомив він.

Вітчизняні орнітологи підтвердили слова держслужбовця. Так директор Українського центру кільцювання птахів Анатолій Полуга провів аналогію із 2005-им роком, коли вірус пташиного грипу H5N1 прийшов в Україну вперше. Тоді спеціалісти центру ще влітку попереджали, що восени відбудеться занесення вірусу на територію України. «У серпні-вересні того року осередки H5N1 проявилися на Півночі Казахстану та на Заході Сибіру. А у цей час починається міграція диких птахів, шляхи яких досить проходять через Україну, зокрема через Азово-Чорноморський коридор. Там досить висока концентрація водоплавних птахів, а саме з ними пов’язували поширення цього штаму», ― розповідає експерт. За його словами така ж ситуація й проявляється зараз. Бо птахи скупчуються у місцях зимівлі ― перезаражують одна одну, а потім розповсюджують хвороби на різні континенти.

Читайте також: Володимир Лапа: Із такими підходами ми дійдемо до того, що свиней не буде

Експерт каже, що оскільки вірус постійно мутував, з’явився H5N8, який також циркулював у Китаї та Південно-Східній Азії. А кілька місяців тому почали з’являтися випадки хвороби у Західній Європі, де вірус з’явився не тільки у дикій фауні, а й фермери мусили знищувати тисячі голів птахів. «Якраз у цей час проходять масові переміщення птахів, зокрема із Євразії досить багато птахів летить у Західну Європу. Там, напевне, збирається половина світової популяції білолобої гуски, дуже багато качок. Тобто переноситься велика біомаса птахів», ― додає Полуга.

Таким чином вірус і потрапив на Херсонщину. Орнітолог Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Наталя Атамась каже, що Південні області України ― своєрідна зона ризику через близькість до озера Сиваш. Тож у таких величезних скупченнях водно-болотних птахів (куликів, диких качок і гусей) випадки захворювання дуже вірогідні. «Це степова зона, вузька концентрація птахів, але є де перепочити, вода і чим поживитися перед тим, як робити великий стрибок на Африку, Індостан і так далі», ― розповідає вона. За її словами, це унікальне місце, яке охороняється і входить до усіх можливих списків заповідних територій, як найважливіше у світі для міграції птахів. Там збирається усе ― і птахи із північної Росії і з півночі Палеарктичного регіону (екозона, що охоплює Європу, Азію на північ від Гімалаїв і Аравійського півострову та Північну Африку до південного краю пустелі Сахара).

За словами генерального директора Асоціації «Союз птахівників України» Сергія Карпенко, вірус виявили у південно-західній частині селі Новоолександрівка Каланчацького району Херсонської області у підсобних господарствах громадян. Там домашня птиця мала прямий вихід до річки, де пересиджувала синантропна птиця.  «Грип пташок страшний тим, що поширюється на всю домашню птицю (кури, качки, гуси, індики). Тому спалах швидко локалізували ― усіх птахів села знищили. Наразі триває безперервний моніторинг у десятикілометровій зоні від місця спалаху (як серед домашніх тварин, так і в дикій фауні). Зразки, які відбирають, не підтверджують чергові випадки захворювання», ― розповідає експерт.

Політичне ембарго

Але, навіть не зважаючи на те, Україна постійно інформувала країн-партнерів, які купували курятину, про заходи, що вживаються з метою недопущення подальшого поширення цього захворювання, ембарго все таки ввели.

Думки експертів щодо можливих наслідків цих заборон розходяться. Так, за словами голови Ради з питань експорту продовольства (UFEB) Богдана Шаповала, заборона на експорт м’яса птиці з України до країн ЄС через спалах пташиного грипу стане ударом по українському птахівництву. Адже у 2015 році лише на Нідерланди прийшлося майже 17% поставок, а за 11 місяців 2016 року ― 12%. За даними УКАБ, за три квартали цього року Україна експортувала 178228,3 тонн курятини, із них лише 28037 тонн ― до ЄС. «Українська курятина успішно продається на ринку ЕС, а також освоює ті ринки, на яких реалізується європейська курятина: Ірак, Арабські Емірати, африканські країни. Таким чином, пташиний грип в Україні став можливістю для Євросоюзу усунути серйозного конкурента», ― каже він.

Загалом, до заборони у ЄС курятину із України постачали три компанії: ПАТ «Миронівський хлібопродукт» (ТМ «Наша ряба»), ТОВ «Комплекс Агромарс» (ТМ «Гаврилівські курчата»), ТзОВ «Птахокомплекс «Губин» (ТМ «Пан Курчак», ТМ «М'ясна точка. Курятина»).

Виконавчий директор ТОВ «Комплекс Агромарс» Олексій Марченко заявив, що своєю забороною Європа вкотре підтвердила, що вони не бачать Україну партнером. «По-перше, тому, що 20000 тон м’яса без мита ― крапля в морі, квоти уже закриті і розраховувати на їх збільшення найближчим часом не варто. По-друге, Європа не стримала слова про те, що допоможе нам компенсувати втрати ринків Митного союзу, куди ми відвантажували до 50000 т м’яса птиці», ― сказав він у коментарі biz.liga.net. Його обурило, що заборона не врахує локалізацію спалахів, тоді як Україна забороняла ввезення вибірково ― із тих регіонів, де зафіксовано пташиний грип.

Читайте також: Керівник ЛАДС: Що робити, до кого звернутись та про що пам'ятати, створюючи кооператив

Тим часом у «Союзі птахівників України» кажуть, що поки рано говорити про якісь кардинальні зміни на ринку. «Ми ще не розуміємо які ще країни введуть обмеження. Є офіційні дані про обмеження з боку Гонконгу і ЄС. Інші країни не надсилали до Держпродспоживслужби офіційних роз’яснень стосовно введення тих чи інших заборон. Що стосується ЄС, ми сподіваємося, що вони переглянуть своє рішення про повну заборону експорту із України і упродовж 7-10 днів застосують принцип регіоналізації. Тобто введуть заборону лише на Херсонську область. Інші області відкриють для експорту», ― каже Карпенко. Якщо ж не застосують регіоналізації, то через 21 день карантин із тієї зони, де виявили спалах, буде знято. Україна направить офіційний звіт у Міжнародне епізоотичне бюро про те, що спалах локалізовано і проведено відповідні заходи. Після цього країни повинні будуть знімати заборони.

«Ми не вважаємо, що той об’єм, який постачали у ЄС сильно вплине на внутрішній ринок. Ми постачаємо м’ясо птиці у більш, ніж 50 країн світу. Тому навіть за умови відмови ЄС від регіоналізації, цей обсяг, скоріше за все, перенаправимо на інші ринки збуту», ― розповів Карпенко.

Зокрема, як повідомили у прес-службі ПАТ «Миронівський хлібопродукт»,   експортні поставки компанії добре диверсифіковані, в країни Європейського Союзу холдинг поставляє близько 20% експортної продукції. У ТЗОВ «Птахокомплекс «Губин» цифр нам не назвали, але також сказали, що потенційну втрату цього ринку їм оцінити складно, оскільки об’єм поставок у ЄС незначний.

Нині виробники зайняли вичікувальну позицію і посилюють заходи біобезпеки. Вони сподіваються, що заборона не пошириться за межі Херсонської області. Загалом, за словами експертів, Південна Україна (зокрема, Одеська, Миколаївська, Херсонська області) не надто насичена по промисловому виробництву продукції птахівництва. «Єдина велика фабрика, що розташована у Херсонській області, входить до Агрохолдингу «Авангард» у Чорнобаївці. Але й вона розташована за 150-160 км від спалаху», ― наголосили у асоціації.

Прес-служба МХП повідомила, що у них немає потужностей з виробництва курятини в Херсонській області. Птахівницькі підприємства холдингу знаходяться в Київській, Дніпропетровській, Вінницькій та Черкаській областях. «На своїх підприємствах МХП гарантує високі стандарти біобезпеки та контролю якості на всіх етапах виробництва» ― кажуть у прес-службі.

Більше того, експерти кажуть, що наші промислові птахоферми навіть захищеніші у порівнянні із європейськими. Адже там, здебільшого, утримують птицю із вільним вигулом при високій концентрації малих ферм. Цим і пояснюють таку кількість спалахів грипу птахів. Тоді як наші птахоферми ― закриті об’єкти, що забезпечує мінімальне поширення вірусу.

Ірина Музиченко

фото: indialivetoday.comotdyhaem.com.ua



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама