М’ясо на експорт: на що розраховувати виробникам свинини на ринках Азії та Африки
Коментарі
Китайці здатні споживати весь український експорт м’ясної продукції, а країни MENA готові закупляти великі об’єми халяльної їжі ― про перспективні ринки для українського м’яса розповіли аналітики ринків та представники компаній, що спеціалізуються на експорті продовольчих продуктів.
КНДР
В’ячеслав Лисенко, засновник «Укр Китай Комунікейшн»
Перспективи
Населення Китаю у 2016-му році налічує 1378 млн громадян. За прогнозами, у 2020-му цей показник сягне 1420 млн. Сьогодні на КНР припадає 28% світового споживання м’яса. Із 2000 року імпорт свинини в країну зростає на 17% щороку. Загалом, китайці з’їдають більше половини світових запасів цього виду м’яса. Яловичини в Китаї щороку з’їдають близько 6 млн тонн, птиці ― 13 млн тонн. Експерти прогнозують, що до 2030-го року річний об’єм споживання м’яса китайців сягне 93 кг (у порівнянні із 63-ма кг у 2016-му).
Смакові уподобання
Китайці обожнюють навіть ті частини тушок сільськогосподарських тварин та птиці, які інші країни вважають відходами (субпродукти, хвостики, вушка і т.п.). Споживання імпортних продуктів у країні вважається ознакою високих доходів. Пристрасть продуктів харчування іноземного походження також частково пояснюють низкою скандалів із продуктами, виробленими в країні.
Основні постачальники
Особливості співпраці
Гонконг ― вільна економічна зона. З населенням 7,2 мільйони осіб і номінальним сільськогосподарським і харчовим виробництвом місто майже повністю залежить від імпорту продовольства. Там не встановлюють жодних митних тарифів при імпорті й експорті товарів, так само як і тарифних ставок і квот, ПДВ та інших податків. Акцизний збір стягується тільки з 4-х типів товарів (спиртні напої, табачні вироби, вуглеводневе масло і метиловий спирт).
Україна знаходиться на стадії узгодження і дослідження по КНР щодо відкриття ринку м’яса, зокрема баранини, яловичини, продукції птахівництва. У березні у Мінагрополітики України вирішили створити робочу групу для напрацювання всіх необхідних документів й питань щодо сприяння відкриття експорту в КНР.
MENA
(Алжир, Бахрейн, Джібуті, Єгипет, Ісламська Республіка, Іран, Ірак, Йорданія, Кувейт, Ліван, Лівія, Марокко, Оман, Катар, Саудівська Аравія, Держава Палестина, Судан, Сирія, Туніс, OAЕ , Ємен).
Мартінш Тікнусс, партнер «Гейтевей Балтік»
Перспективи
Населення регіону сягає близько 365 млн чоловік. Із них 60% ― жителі міст. Спостерігаються постійні тенденції до зростання. Збільшується ВВП на душу населення (у 2016-му прогнозують, що цей показник у регіоні підніметься на 4,1%). Країни MENA чутливі до ціни на нафту оскільки у регіоні зосереджено 60% світових запасів нафти і 45% — природного газу. Тривалі громадянські війни, терористичні атаки і дешева нафта — основні причини повільного зростання економіки цих регіонів.
Смакові уподобання
Релігія Іслам забороняє споживання свинини. Таким чином, її продаж незаконний у багатьох мусульманських країнах, особливо в тих, де в рамках конституції діють закони шаріату. У країнах з численними немусульманськими меншинами (Єгипет, Бахрейн, Ліван, Дубай в ОАЕ), свинина доступна в міжнародних готелях і в деяких супермаркетах. Яловичини і курятини споживають найбільше.
Основні постачальники
Особливості співпраці
Для експорту м’яса та м’ясопродуктів до країн MENA обов’язково потрібно отримати сертифікат Halal та відповідати його вимогам. Продукти не повинні включати в себе заборонені інгредієнти («харам»). Зокрема йдеться про: мертвечині, кров, свинину, тварин, умертвлених удушенням або вбитих іншими тваринами, вбитих у результаті високої напруги, удару або падіння, хижих тварин (вовки, леви, тигри та ін.), хижих птахів (сокіл, яструб, орел та ін.), м’ясо собак, віслюків і мулів.
Щоб ввозити українські м’ясні продукти, експортерам варто:
- Здійснювати регулярні візити на ринки і налагоджувати відносин з партнерами.
- Розумітися на місцевих культурних і релігійних традиціях, звичаях.
- Вивчити і зрозуміти місцеві закони, релігійні традиції, дрес-коду і місцевий уклад.
- Не пропонувати у період Рамадану їжу та напої у денні години.
- Уникати розмов про алкоголь та пропозиції випити.
- «Дружити» із місцевими імпортерами м'яса.
Субсахарська Африка
Володимир Гонтар, експерт із закордонних ринків ФАО
Для оцінки експортного потенціалу в регіон Субсахарської Африки експерти ФАО досліджували всі країни регіону (50 країн, за виключенням Британської території в Індійському океані) за 19 показниками.
За результатами дослідження, країни, які набрали найбільшу сумарну кількість показників були відібрані для подальшого деталізованого розгляду. Серед них:
В деяких із цих країн понад половина населення живе не менше, ніж на 4 долари в день, що для даного ринку підкреслює наявність середнього класу та платоспроможність попиту. Проте середній клас в країнах стрімко розвивається. Крім населення швидко урбанізується.
Окрім обраних ТОП-4 країн дослідження, потенційно цікавими для експорту молочної продукції українського виробництва можуть бути також Бенін, Намібія та Конго. При виборі стратегії розвитку продажів в регіоні Субсахарська Африка експерти радять обирати відразу декілька країн для подальшого опрацювання. Оскільки диверсифікація ризиків для українських виробників ― запорука забезпечення фінансового здоров’я компаній. Більшість країн цього регіону, не дивлячись на високі темпи економічного зростання, економічно, фінансово чи політично не стабільні.
Західна Африка
Богдан Шаповал, координатор Ради з питань експорту продовольства
Перспективи
Якісний вхід на ринок Африки в першу чергу залежить від цінової політики. Прибутковість та обсяги споживання постійно зростають.Кризовий період у Західній Африці, як ресурсній економіці ― один з найлегших для входу українських підприємств. Для прикладу, у Південно-Африканській Республіці добре розвинене виробництво та імпорт яловичини. Перспективні напрямки ― свинина і курятина. ПАР ― трейдер м’яса до Субсахарської Африки у понад 24 країни. Мережі супермакетів ПАР успішно працюють у 11 країнах Субсахарської Африки.
Ангола пропонує високу маржинальність (до 120% на окремі позиції м’ясопродуктів) при низькій якості продукції на полицях маркетів. Крім того, є можливість створення спільних обвалок у ВЕЗ біля Луанди за участі та інвестиційної підтримки держави. Завезення напівтуш з України. Має перспективу розвиток трейдерських шляхів через Анголу до Ботсвани, Намібії та ДР Конго з метою збуту м’ясопродуктів «made in Angola» з українських інгредієнтів.
У Гані відносно розвинений ринок м’ясопродуктів низької якості та невисока маржинальність оптових продаж (до 15%). Християнські традиції споживання м’ясопродуктів.
Особливості співпраці
Африканський ринок ― специфічний та складний. Так, Україна втрачає можливості у доступі на ринки свинини та курятини ПАР через недостатню забезпеченість Держпродспоживслужби кваліфікованими ресурсами. Україна має третє місце по розгляду анкетної інформації стосовно системи виробництва курятини та на сьомому місці ― стосовно м'яса. При відсутності лобіювання інтересів вітчизняного виробника при контролюючому органі ПАР, процес затягнеться на 6-8 років.
Плануючи співпрацю із Анголою, варто пам’ятати про великий дисбаланс між офіційним та реальним курсом американського долара. Можливі проблеми з виводом валюти. Викуп валюти резидентом Анголи триває 4 місяці. У країні криза споживацького ринку після падіння ціни на нафту. Зміна курсу влади на освоєння власного виробництва деяких типів продуктів харчування. Також є питання про корумпованість владних структур, відсутність кваліфікованого персоналу та високорозвинений ринок «сірої дистрибуції». Ключовими конкурентами України на ринку ПАР є США та Бразилія. На ринку Гани ― ЄС та США.
Ірина Музиченко
фото: meatinfo.lv, umairah.com, aquatek-filips.livejournal.com, sethlazar.org, agrolain.ru
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)