Логістика на західних кордонах має потенціал для збільшення експорту агропродукції, - Володимир Присяженко

Минуло вісім місяців як український експорт спочатку майже повністю зупинився, а потім змінився. З початку повномасштабної війни і до серпня увесь експорт, зокрема й аграрний, йшов через західні кордони. У серпні важливу роль відіграв «зерновий коридор».

Впродовж вересня-жовтня 2022 року близько 60% агроекспорту було відправлено саме завдяки «зерновій ініціативі». Більше того, агроекспорт сухопутними шляхами не зупинився, а продовжує зростати. А ось проблеми вирішуються повільно. 

Із основних перепон на шляху перевізників агропродукції стали: затримки на переходах, перевантаж на вагони з вузькою колією та черги у портах. Сюди додаються різні підходи країн щодо транспортування, продажів та великі обсяги перевезення власної продукції у країнах ЄС. 

Читайте також: Юристи надали практичні рекомендації з фіксації завданих збитків аграрним підприємствам

За даними «Укртрансбезпеки», станом на 1 листопада середня довжина черг на виїзд на західних кордонах України сягає понад 7 км: найбільше на кордоні з Румунією – 34 км; найменше – на пропускному пункті «Шегині - Медика» (2,4 км) на кордоні з Польщею. Зі слів підприємців, вантажівка стоїть на кордоні не менше 5 діб. А це здорожчує вартість логістики. За словами учасника ВАР, директора фірми «Агро-Класік» Володимира Присяженка, тривале очікування породжує корупцію на прохід черги на кордоні. Часто водії бачать як окремі автомобілі пропускають без черги.  

«Здебільшого ми перевозим зерно власними вантажівками. Користуватись послугами «Укрзалізниці» нам не вигідно, через високу ціну та терміни, які витрачаються на доставку. Іноді строки більше ніж автошляхами. Тим не менш, перевезення власним транспортом через наземні пункти пропуску мають низку проблем, яку має вирішити держава в комплексі. Досі не працює система електронної черги на кордоні. Взагалі логістика вивозу агроекспорту через західні пункти пропуску не була розрахована на великі об’єми експорту з України. Поступово ці проблеми вирішуються, це можна бачити на тому як зростають обсяги товарів, які перевозяться в цьому напрямку», - зазначив він.

Читайте також: Укрзалізниця врахувала пропозиції аграріїв для більш прогнозованого використання вагонів-зерновозів

За даними Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академіка НААН, протягом восьми місяців 2022 року змінився перелік головних країн-покупців української агропродукції, який очолили наші європейські сусіди Польща та Румунія.

За словами Володимира Присяженка, розв'язувати проблеми з експортом через західні кордони доможе комплексне бачення усіх проблем. 

«Наприклад, треба робити більше комплексів для перевантаження з вітчизняних вагонів на європейські. Черги на цю процедуру збільшують вартість логістики. В ЄС немає тої кількості вагонів, які можуть вивезти наше зерно. Плюс, вони менші за розміром і не вийде перевантажити вагон у вагон. Постійно потрібні додаткові ємності. Там, де можна, маємо будувати колії однієї ширини до самого порту. Потрібно продовжувати роботу «зернового коридору» та врешті запустити електрону чергу, але її постійно відтерміновують», - каже Володимир Присяженко.

Читайте також: Експерти назвали прогнозні ціни на ячмінь

Нагадаємо: урядова система електронної черги покликана зменшити час перетину кордон. «єЧерга» дозволить записуватись до бажаного КПП у заздалегідь призначений час. Працюватиме система безкоштовно і заїжджати до сервісної зони водіям буде необов’язково. Система автоматично сповіщатиме, коли потрібно під’їжджати до пункту пропуску. Спочатку «єЧергу» впровадять на пункті пропуску «Ягодин-Дорогуськ», потім розширять на інші. В Кабміні обіцяли запустити систему до кінця жовтня.