Кроки до розвитку села. Як забезпечити громади коштами?

Україна – аграрна країна, але села продовжують зникати, молодь виїжджає, а бізнес реєструється у великих містах. Така ситуація викривляє логіку побудови сільських бюджетів та знижує рівень життя в сільській місцевості.

Зараз досить важливо забезпечити молодь робочими місцями, створити привабливі умови для проживання, вибудувати ефективну співпрацю між бізнесом, державною владою, органами місцевого самоврядування. Земельна реформа дозволить забезпечити бюджети громад коштами, однак, це не єдине джерело надходження коштів. Є й інші, зокрема, отримані  через перерозподіл податків та подолання «тіньового» обробку землі. Ці та інші питання обговорювалися під час національного круглого столу «Сільський розвиток в контексті земельної реформи та децентралізації».

Податкова справедливість  

Сьогодні законопроєктом № 3131-д пропонується запровадити новий механізм оподаткування доходів всіх власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення шляхом встановлення однакового податкового навантаження на доходи, що отримуються ними з одного гектару землі. «Поставлене податкове зобов'язання», тобто мінімальна сума, яку мають сплатити власники або користувачі землі з доходів від її використання, на думку експертів, це базова основа з точки зору забезпечення справедливого оподаткування та находження коштів до місцевих бюджетів. Ця ініціатива обговорюється протягом 5 років і зараз вийшла на фінальний етап її прийняття. Важливо розуміти, що жодного додаткового податкового навантаження не передбачається для тих, хто сумлінно платив та платить податки.  

«Супутниковий моніторинг показав, що на близько 30 млн га ведеться товарне виробництво, з них - 20,5 млн га офіційно оформлені як оренда та з них сплачуються податки. 1,5 млн га – дрібні ділянки менше 1 га, які використовують для ведення особисто-селянського господарства, а от 8 млн га – також залучені під товарне виробництво, але офіційно не оформлені. При товарному виробництві маржинальність може досягати 50-80%, але при цьому підприємці не сплачують податків навіть у розмірі 1500 грн/га – це несправедливо по відношенню до людей, які проживають на тих територіях, у межах яких знаходяться ці земельні ділянки. Це все місцеві податки.

Ми пропонуємо для тих хто обробляє до 20 га таких земель зареєструвати сімейне фермерське господарство і при його реєстрації отримати пільгову систему оподаткування. Навіть за найбільш консервативними оцінками, додатково місцеві бюджети отримають 10,3 млрд грн. Мінфін вже  представив зміни до Податкового кодексу, де одним з елементів є справедливе оподаткування на гектар», - розповів Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Другий момент, який вимагає вирішення – це те, що велика частина землі знаходиться у довгостроковій оренді на 30-49 років. Ці договори укладалися ще у 2000-х роках, вони діють, а от податки сплачують одиниці. Тому чекати на покращення інфраструктури, медицини, освіти у таких регіонах не варто, адже наповнення бюджету неналежне.

«Є зареєстрована ініціатива 5385 про зміни інституту постійного користування. Її ідея полягає у запровадженні хоча б від 5% податку з земель, які знаходяться у постійному користуванні. Ці податки також повинні потрапляти у місцевий бюджет. Це значні кошти», - додає Тарас Висоцький.

Три основних блоки: справедливе оподаткування на гектар, завершення дискусії по довгострокових договорах та оподаткування земель постійного користування – повинні бути вирішенні до кінця поточного року. Саме вони стануть суттєвим додатком до завершення децентралізації та допоможуть наповнити міські бюджети.

Читайте також: Дикий мед. Чи відродиться бортництво як бізнес?

Перерозподіл коштів

Наповнення місцевих бюджетів надзвичайно важливе, оскільки  це реальний механізм збереження  села. Тому сьогодні важливо також розвивати та створювати умови для розвитку сільських територій. У цьому допоможе перерозподіл ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) та ДФРР (Державного фонду регіонального розвитку).

«Ми дійшли до того етапу, коли децентралізація та земельна реформа поєдналися. Що стосується сільських територій це трохи інше відгалуження. Державний фонд регіонального розвитку має бути ключовим інструментом, за рахунок якого сільські місцевості будуть розвиватися та підтягуватися до урбанізованих міст.

ДФРР зараз конкурує з Мінсоцекономіки, адже ми маємо прагнути не до ручних механізмів розподілу, а до більш інституційних. У цьому контексті ДФРР, звичайно не досконалий, є зловживання, але зараз зареєстрований законопроект 4200, який повинен реформувати фонд. Крім того, зареєстрований урядовий законопроект про засади державної регіональної політики, у якому зашитий механізм, а саме окрема квота під сільський розвиток, яка повинна замінити частини ДФРР у цьому напрямку, тільки на конкурсному і більш прозорому підході», - говорить Віталій Безгін, Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Принцип нарахування ПДФО не є справедливим до малих та середніх громад. Чиновники пропонують шукати нову формулу перерозподілу податків на доходи фізичних осіб. Якщо планується розвивати сільську місцевість, то податки повинні находити у бюджети за місцем реєстрації працівника. Якщо ж говорити про боротьбу за інвестора, у цьому випадку потрібно робити ставку на сплату ПДФО за місцем розташуванням виробничих потужностей.

«З цього питання проходить активна дискусія. Єдиної точки зору немає навіть серед голів громад. Саме тут асоціації у середині самих себе повинні провести роботу. Те, що рішення має буде – це факт», - зазначає Віталій Безгін.

Читайте також: Чому обрали KUHN? Обприскувач Fighter: топовий функціонал доступний кожному

Без корупції та «кумівства»

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) в останні роки перебуває у постійному трансформуванні: змінює назви, приймає/віддає ті чи інші функції. Зараз важливо побудувати сервісно-орієнтоване відомство, яке буде співпрацювати з громадами на прозорих основах.

«Держгеокадастр  зацікавлений не тільки у тому, щоб скинути з себе корупційно-небезпечні повноваження та змінити правове регулювання таким чином, щоб шансів для незаконних проявів було менше. Вже зараз відомство передало великі площі у комунальну власність. На даний час ми розробили проект закону про монетизацію права на безоплатну приватизацію землі. Адже громади розуміють, що той земельний ресурс повинен використовуватись на користь усіх, а не ділитися між «обраними».

Сьогодні Держгеокадастр позбавлений можливості проведення державної експертизи землевпорядної документації. Крім того, істотно скорочується сфера погоджень документацій землеустрою. Це крок до більшої прозорості, крок в сторону від корупції», - повідомив Анатолій Мірошниченко, перший заступник голови Держгеокадастру.

Держгеокадастр все ж таки залишає за собою контрольні функції, частину яких на себе може перебирати громада. Нормативно-грошова оцінка – це проблема, яка за словами експертів має технічне коріння. Для її вирішення необхідні великі ресурси, але коли вони надійдуть, ніхто не береться прогнозувати.

Читайте також: Поле чудес: чи зроблять санкції до імпорту доходним виробництво добрив?

Прозорість громад

У Межівській громаді вже давно працює геопросторова карта для оцінки ризиків провадження бізнесу,  яку можна відкрити та побачити, що та де знаходиться на землі, навіть є інформація про склад ґрунту. Саме вона унеможливлює проведення корупційних схем та маніпуляцій з землею.

«Межівська ОТГ була створена у 2017 році, і коли ми почали реалізовувати свої ідеї щодо її розвитку, ми скористалися тими інструментами, які дала нам держава на цьому етапі. Фінансовий ресурс був невеликий, але у нас був інший інструмент – ефективне управління землями.

Завдяки пілотному проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку в Україні» ми розробили геопортал, який показує всю інформацію щодо земель розташованих на території Межівської ОТГ. Наш геопортал має декілька шарів і кожний з них відображає необхідну інформацію для інвестора», - ділиться досвідом Володимир Зражевський, голова Межівської ОТГ Дніпропетровської області.

Тільки вмотивовані громади можуть управляти земельними ресурсами на благо людей, які живуть у цій місцевості. Саме для них була розроблена програма USAID АГРО і вже на сьогоднішній день в Україні нараховується 75 геопорталів і стільки ж громад, які впровадили систему управління земельними ресурсами та стали прототипами для підготовки законопроекту, який був прийнятий, а це Закон України 711-IX від 17.06.2020 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель».

«З 1 липня ми вступаємо в ринок землі, а з 24 липня – у нас починається ера просторово-комплексного планування за сучасними методами. Ми підготували 7 кроків, які має пройти громада на цьому етапі:

• Зібрати та оприлюднити усі дані про землі громад в електронному вигляді;
• Зареєструвати право власності громади на земельні ділянки;
• Проявити піклування про довкілля (створити рекреаційні зони, визначити місця для насадження лісів, консервація малопродуктивних та техногенно забруднених земель тощо);
• Визначити, навіщо громаді потрібні земельні ресурси (запланувати об’єкти для суспільних потреб, виділення ділянок тощо);
• Визначитись з цілями планування на найближчі роки (залучення інвесторів);
• Розробити та оприлюднити карти громад;
• Підтримка земельних реформ

Хочу сказати, що ми й надалі будемо підтримувати земельну реформу в Україні і запускати нові пілотні проекти», - розповів Сергій Кубах, керівник напрямку земельної реформи Програми USAID АГРО.