Крим чекає крах транспортної системи — експерт

Про це в блозі на порталі Крим.Реалії пише економічний оглядач Артур Воронін.

«В умовах санкцій з’ясувалося, що Криму нікуди і нема чого возити — ні поїздами, ні кораблями. "Кров економіки" виявилася просто непотрібною. Більше того — настає пора зимової погоди, коли Керченську переправа — тепер основний перевізник вантажів для Криму — буде все довше простоювати через шторми, вітри, обмерзання, і окупований півострів все частіше буде опинятися відрізаним від світу островом», — пише він.

За даними експерта, три основні транспортні підприємства півострова — «Кримська залізниця», «Кримтролейбус» і «Кримські морські порти» — балансують на межі виживання. Під загрозою звільнення опинилися 7000 з 18 000 працівників галузі.

На переконання Артура Вороніна,  міст через Керченську протоку Крим не врятує: «Навіть якщо його таки побудують, інтенсивного завантаження транспортної інфраструктури чекати не слід».

Причин кілька і головна — Росія буде вкладати кошти в Тамань і Новоросійськ, а не в «затиснутий санкціями Крим, оскільки ніхто не впевнений в тому, що санкції будуть зняті».

«Іншими словами, великі інвестиційні вливання в порти Керченського півострова не передбачені. Тому навіть після скасування санкцій вантажопотік в Крим може скласти не більше 15 мільйонів тонн на рік, та й то через років 8—10, коли при сприятливих умовах в Криму в цих вантажах можуть виникнути потреби, але ніхто не гарантує, що це так і буде», — пише експерт.

Нині ж кримські порти втратили весь морський вантажопотік.

«Не те, що в Середземне, а й по Азовському морю возити нічого. Через санкції всі контрагенти перервали угоди, а орієнтація на російську річкову глибинку для Криму збиткова. Днями Федеральна антимонопольна служба Росії спробувала примусити їх до співпраці з російськими колегами. Державне унітарне підприємство "Кримські морські порти" було оштрафовано на 257 000 рублів за відмову в укладанні агентського договору з ТОВ "Морське агентство «Річка-Море»" (Ростов-на-Дону)», — додає експерт.

Ознакою кризи галузі стало також згортання проектів зі складання автомобілів і тролейбусів з причин економічної недоцільності в умовах санкцій, браку кваліфікованої робочої сили і обладнання. Залишили інвестори без уваги і проекти «кримської влади» із запуску «малої авіації».

«У нинішніх умовах більшість аеродромів півострова знову віддані в розпорядження влади і військових. Так, інфраструктура аеропорту "Заводське" в Сімферополі в перспективі буде використовуватися як база для службової авіації, тобто органів влади, МВС, МНС і т. д. Кримський аеродром Бельбек залишиться військовим об'єктом, так же як і 8 інших, багато з яких при Україні були переведені в цивільні об'єкти», — додає Артур Воронін.

Читайте також:

Які продукти купував Крим до і після анексії — інфографіка