Київ-Берлін: що цікавить німецьких інвесторів в Україні

Україна вважається аграрною країною. В Німеччині АПК займає менше відсотка ВВП. Але при цьому сальдо торгівлі аграрною та харчовою промисловістю не в нашу користь вже декілька років поспіль (дивіться графіку по німецько-українському експорту-імпорту). І це не враховуючи того, що головними напрямками аграрного експорту в Німеччині вважають  продаж в Україну не продуктів, а сільськогосподарської техніки, добрив та агрохімії. За даними Держстата, тільки за січень-лютий цього року Україна купила німецьких тракторів на вісім млн доларів.

"Співпраця в аграрній сфері з Україною означає для Німеччини кілька важливих моментів. Це місце збуту для таких галузей, як сільськогосподарське машинобудування, виробництво засобів захисту рослин, селекція ВРХ, які дуже розвинені в Німеччині. Це також можливості впровадження для німецьких технологій, ноу-хау і т.д. З огляду на потенціал аграрного сектора нашої країни, ця співпраця є і формуванням базису для німецьких інвестицій”, - впевнена керівник проекту "Консультування України в питаннях аграрної торгівлі - в рамках повної та всеохоплюючої угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС" Ольга Трофімцева. За її словами, Україну там не вважають «сировинним придатком», “в нас бачать потенційного партнера і конкурента в багатьох галузях. І ставляться до цього спокійно”.

Навіть криза не зробила український ринок непривабливим. “Німці в шоці, бо через два роки після початку війни люди продовжують будувати, інвестувати і не здаються. Тому може спочатку побоювання були, але за два роки вони скінчились. Час показує, що на місці не стоїм”, - заявив Agravery.com регіональний менеджер компанії Horsch Вадим Коваль. “Німці такі люди, що рахують копійку, але вони розглядають Україну в перспективі. Зараз, попри всі труднощі, я маю карт-бланш на працю. Навіть в минулому році ми розширили сервісну служби, набираємо нових монтажників”, - розповів представник компанії Buschhoff Микола Демчак.

Крім того, що Україна є непоганим ринком збуту, сюди приїзжають працювати фермери з Німеччини. За словами керівника проекту «Німецько-український агрополітичний діалог» (АПД) Фолькера Зассе, близько 40 німецьких фермерів орендували тут землю і ведуть своє господарство. Україна цікава їм тому, що тут  можна набагато краще заробити - маржа 20-30%, при тому, що в Німеччині вважається нормальним 3-4%.

Читайте також: Німецький аграрний аташе: Україна поки залишається привабливою для інвестицій

Нема порядку

Їх було б значно більше, говорить Зассе, якби була впевненість в політиці і економічному стані держави. “В першу чергу німці не розуміють корупції, яка присутня на всьому ланцюгу української влади. Також вони не розуміють несумлінного підходу до праці та будь-якого порушення нормативних вимог, тому говорити навіть про крупно вузлове збирання німецької сільгосптехніки на українській території думаю наразі не йдеться”, - впевнена керівник аналітичного відділу консалтингової компанії ААА Марія Колесник. Її слова підтверджує аташе з аграрних питань посольства Німеччини в Україні, за словами якого наразі нічого не відомо про плани німецьких виробників техніки хоч якось локалізувати виробництво.

“Основна проблема полягає в тому, що закони в Україні не працюють. Це означає, що законодавство в більшості випадків досить чітко прописано, але його не дотримуються”, - розповідає менеджер з персоналу компанії Оттен Консанлинг, що займається консультуванням німецьких компаній в Україні, Юлія Пророченко. За її словами, наприклад, українських бухгалтерський облік носить більше формальний характер, простіше кажучи «форма переважає над суттю». Наприклад, в разі надання послуг в Україні використовуються 3 документа: рахунок, акт + податкова накладна. У Німеччині все це регулюється лише одним документом - рахунком.

Додає складнощів і те, що компанії часто не можуть грати за правилами українського ринку. “Якщо компанія стикається з незаконним зловживанням владою з боку контролюючих органів - не важливо, мотивованих фіскально або корупційно - необхідні зовнішня підтримка, час і готовність, при необхідності, боротися. У таких випадках іноді «швидке» рішення здається більш легким і дешевим виходом, але потрібно розуміти, що німецькому менеджеру, за підкуп в Україні загрожує кримінальна відповідальність за свій вчинок у Німеччині”, - говорить Пророченко.

Боротися та досягати

Такі складнощі мають компанії з усіх країн, якщо їх чомусь занесло в Україну. Відмінність намців у тому, що вони намагаються якось “переробити” український АПК на цивілізовані рейси. Такої кількості різноманітних держаних та недержавних програм та фондів, як Україна має з Німеччиною, нема з жодної іншою країною. Насамперед у сфері АПК.

Читайте також: Берлінський ярмарок: Україна міняє зерно на тютюн

Головний - проект «Німецько-український агрополітичний діалог», що фінансується Федеральним Міністерством продовольства та сільського господарства з 2006р. і наразі до кінця 2018. Проект має підтримувати Україну в питаннях розвитку сталого сільського господарства, ефективної переробної промисловості та підвищення міжнародної конкурентоспроможності відповідно до принципів ринкової та регуляторної політик та з урахуванням потенціалу розвитку, який виникає в рамках Угоди про Асоціацією між ЄС та Україною. За цією програмою вони ретельно вивчають український АПК, моніторять стан галузі та водночас надають певну наукову, аналітичну та технічну підтримку українському аграрному бізнесу.

Є й інші проекти - наприклад, нещодавно Україна та Німеччина домовились про створення навчального центру який будет поширювати інформацію про нові технологічні рішення в АПК.

Про спільні проекти ​Владислава Рутицька,

заступник міністра з питань аграрної політики та продовольства:

1) Під час неодноразових візитів до Німеччини та візитів німецьких колег до України ми  обговорювали реалізацію проекту експортного потенціалу  українських виробників сільськогосподарської продукції «Надання консультацій Україні з питань аграрної торгівлі (в рамках підписання Угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі)». Зараз вже можна сказати, що офіційно проект стартує в травні – це буде сучасний колл-центр, який має допомогти вітчизняним аграріям у вирішенні тих викликів, з якими вони стикаються під час експорту продукції. Проект передбачає впровадження заходів, що сприяють експортним можливостям українських агропідприємств, надання послуг з модернізації  роботи підприємств у галузі аграрного експорту, інформування на тему аграрної торгівлі у рамках ЗВТ для зацікавлених установ Німеччини. Також передбачається створення спеціального онлайн-інструменту технічної підтримки ЄС з питань експорту.

Впровадження Проекту дозволить утворити комплексну інформаційно-дорадчу платформу, забезпечити консультаційну підтримку щодо  аграрної торгівлі в рамках підписання Угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі для зацікавлених установ України та Німеччини та впровадити заходи, що покликані сприяти експортним можливостям українських підприємств сільського господарства та харчової промисловості.

Для нас важливо, аби у всіх виробників був максимальний доступ до важливої інформації у галузі торгівлі. Наприклад, необхідні технічні вимоги, наявність позицій по квотам, процедури на митниці тощо. Україна має величезний потенціал для того, щоб стати ключовим партнером ЄС та Німеччини, зокрема у аграрній торгівлі. Сьогодні близько 30% запитів інформаційної служби Мінагрополітики стосуються експорту до ЄС. Тому відкриття коол-центру наразі є нагальним та необхідною умовою для збільшення експортного потенціалу України. Проект розрахований на 3 роки.

2) Стартує проект «Кооперація професійних об’єднань між Німецьким селянським союзом (НСС) та Даховим союзом аграрного господарства України». Зважаючи на угоду про Асоціацію ЄС з Україною, ми розробили Національну стратегію для сільського господарства та сільського розвитку 2015-2020. Документ містить стратегічне бачення та створює політичні рамки для реформи сільськогосподарського сектору та сільських регіонів. Ціллю Стратегії є покращення конкурентоспроможності сільського господарства та безпеки продуктів харчування, а також стале сприяння сільському розвитку відповідно до ЄС та міжнародних стандартів. Для нас важливим є посилення позицій виробників, як на рівні виробництва через створення кооперативів та професійних об’єднань виробників, так і на рівні професійних союзів. Сприяння та підтримка маленьких та середніх сімейних господарств є ядром німецької та європейської аграрної політики та відбивається у численних міністерських та союзних ініціативах. Прикладом для даного проекту є Німецький Селянський Союз, який об’єднує близько 90% усіх фермерів Німеччини і дає їм можливість злагоджено та ефективно впливати та формування державної політики у сфері сільського господарства, а також, поміж іншого, отримувати переваги від членства у Європейському селянському союзі COPA Cogeca, а також у Світовому Об`єднанні Фермерів WFO.

3) Також відзначу реалізацію та ефективну співпрацю з проектом «Німецько-український агрополітичний діалог». Хочу висловити подяку Федеральному Уряду Німеччини а також всім нашим німецьким колегам за постійну підтримку в розбудові нашого сільськогосподарського сектору. Переважна частина всіх факторів виробництва, які використовують українські аграрії надходять з Німеччини. Окрім цього, ми отримуємо колосальну підтримку в галузі аграрної освіти, розвитку міжнародної торгівлі та багато інших.

“Для українських фермерів найбільш корисним був би німецький досвід по виробництву якісного молока, тобто побудова нових ферм та впровадження новітніх технологій по відгодівлі та утримуванню корів. Можливо їх може зацікавити інвестиції в переробку молока та виробництво молочної продукції але це  стане реальністю лише за умов наявності якісної сировини”, - говорить Марія Колесник. За словами Ольги Трофімцевої, сліпо запозичувати не варто, але повчитися є чому. “Наприклад, ставленню до агробізнесу саме як до бізнесу. Особливо в таких складних підгалузях, як молочна. Друге - не тягнути ковдру на себе і не намагатися вирішити якісь проблеми самотужки, а вчитися співпрацювати і кооперувати. Вчитися обов'язковості в бізнесі, бо це основа довіри у веденні справ. Починати в цьому з себе, тобто, не намагатися «надути» контрагента, а працювати чесно. Технологічність і точність: наше «аби як», «і так зійде» і «на око» обертається в результаті втратами для бізнесу”, - говорить експерт.

АПК по-німецьки: дос'є країни

Наталія Гузенко, Павло Сивокінь

Читайте також: Земельний переділ: як в Німеччині розпускали колгоспи

Київ-Париж: що цікавить французьких інвесторів в Україні 

Київ-Амстердам: що цікавить голландських інвесторів в Україні