Керівник департаменту ДФС: Суму неповерненого ПДВ ми до нуля не доведемо (продовження)

Перша частина: як зменшилось повернення коштів на спецрахунки, як перевірряють аграріїв та чому більшість не перейшлана загальну систему оподаткування.

На скільки зросли обсяги заявок по поверненню ПДВ?

- Зрозуміло, що з відміною звільнення від ПДВ операцій з постачання зернових, заявки на повернення ПДВ виросли. Але однозначно говорити, що вона виросла тільки за рахунок аграрної продукції - не можемо. Бо підприємства, що експортують товари 1-24 товарних груп, як правило, експортують не лише зерно. Вони заявляли ПДВ до відшкодування і в минулих роках.

У 2015-му в середньому в місяць до відшкодування заявлялось близько 6 млрд. грн., а вже цього року – більше 7 млрд. Сьогодні ми можемо однозначно сказати, що забезпечуємо повернення більше 90% заявлених до відшкодування сум ПДВ. Ті ж 10% - це сумнівні суми, по яких або проводяться перевірки, або суми не підтверджено перевірками. Плюс до цього треба додати, що в законі про бюджет немає формальних обмежень на суми повернення, як це було 2015-го.

Читайте також: На Черкащині запустять проект співпраці ДФС з аграріями

Але ви згадували, що залишився невиплачений ПДВ за 2015-й рік. Багато?

- На початку року заборгованість з відшкодуванння ПДВ складала близько 800 млн. грн. Потім ми її знизили до 600 млн. А на початок липня складала 3,7 млрд. Але тут потрібно зазначити, що це якраз ті кошти, які ми мали повернути в червні. Це із врахуванням поточних заявок. У результаті такої ситуації ми уже в першій декаді липня повернули більше 4 млрд. грн. Загалом по липню ми повернули 12,2 млрд. гривень. Ті затримки, що були у червні, ми уже виправили, разом із іншими центральними органами, із тим же Мінфіном. Тому зараз стараємося максимально повернути все те, що залишилось. Але при цьому суму неповерненого ПДВ до нуля не доведемо. Частини сум, що були задекларовані, ще знаходяться в судах - і за минулі, і за поточний періоди.

А друга причина - є ПДВ, що було заявлено компаніями, які знаходяться у зоні АТО. Тобто за звітністю він є, ми його не ховаємо, але не можемо повернути, бо немає підтверджуючих документів. Є компанії, що звертаються із скаргами на неповернення ПДВ, який вони задекларували до 2014-го року. Компанії знаходились в Криму або на території проведення АТО. І тоді, коли проводили перевірку фіскальні органи усе підтвердили, але не відшкодували. Після окупації компанії перереєструвались, Але оскільки документи про результати перевірок не були передані за новим місцем обліку, ми не можемо зараз відшкодувати цей ПДВ. Тому, якщо у компанії є якісь копії документів, копії актів перевірок, їх необхідно подати в інспекцію по новому місцю обліку. Територіальний орган розгляне надані документи, можливо проведе додаткову перевірку з того, що є. зауважу, що деякі компанії вже звертаються, приносять документи і ми їх перевіряємо. За результатами такої роботи, коли підтверджуються суми заявок минулих періодів, ПДВ відшкодовується.

Щодо двох реєстрів: ніхто з наших співрозмовників не бачив того, хто потрапив у перший реєстр з повернення ПДВ. А хто ж має на це право по факту?

- З 2011 по 2015 роки для підприємств, які відповідали критеріям автоматичного відшкодування ПДВ, це переважно експортери, відшкодування проводилося в автоматичному режимі, тобто за результатами камеральної перевірки без перевірки первинних документів. З 2016 року таке автоматичне, за наслідками камеральної перевірки, відшкодування ПДВ запроваджено для всіх платників.

Починаючи з 2 березня, оновлені з урахуванням автоматизованої перевірки та новоприйнятих заяв (з урахуванням уточнюючих розрахунків) 2 Реєстри щоденно оприлюднюються на веб-порталі ДФС.

Реєстри (станом на 10.08.2016) містять більше 18 тисяч заяв (18030) на відшкодування на суму 51,2 млрд. грн.

По Реєстру 1 (ті, які самі визначили, що відповідають критеріям для експортерів) – майже 6 тисяч заяв (5718). Ними задекларовано до відшкодування – 25,8 млрд. грн.

За результатами автоматизованих перевірок на відповідність критеріям, визначеним п.200.19 Кодексу, надіслано рішення про невідповідність:

537 платникам (по деклараціях поданих у лютому 2016р. на суму 1,1 млрд. грн.);

348 платникам (у березні 2016р. – на суму 0,5 млрд. грн.);

311 платникам (у квітні 2016р. – на суму 0,5 млрд. грн.);

286 платникам (у травні 2016р. – на суму 0,5 млрд. грн.);

225 платникам (у червні 2016р. – на суму 0,4 млрд. грн.);

210 платникам (у липні 2016р. – на суму 0,2 млрд. грн.).

по Реєстру 2 (ті, які задекларували, але не відповідають критеріям) – більше 12 тисяч заяв (12310) на суму 25,4 млрд. грн.

Платник сам декларує у який реєстр потрапляє, згідно критеріїв. Автоматизована програма перевіряє відповідність критеріям, що платник сам заявив. Якщо за результатами перевірки програми, платникам надсилається повідомлення про те, що вони не відповідають критеріям, вони  переносяться у другий реєстр. Але відшкодування ПДВ, незалежно від реєстру в якому платник перебуває, проходиться у хронологічному порядку.

Читайте також: Відшкодування ПДВ відбувається в звичайному режимі — Насіров

То навіщо їх тоді два?

- Це питання не до ДФС. З двома реєстрами працювати незручно і ми за введення єдиного. Більше того, приходять звернення, що платник подав заяву на відшкодування в перший реєстр, а його перевели у другий, і він хоче отримати автоматичне повернення ПДВ. Не всі платники розуміють, що різниці в відшкодуванні між реєстрами немає. Немає норми, згідно з якою першому реєстру мають повертати швидше за другий. Все за хронологією. Тільки в одному більше підприємств, а в іншому менше.

А як щодо тіньового ринку алкоголю?

- Протидія незаконному обігу спирту та спиртовмісних рідин - це комплексне питання посилення контролю за діяльністю спиртзаводів, за переміщенням товарів через кордон, за переміщенням спиртовмісних рідин по території України. Ми ще будемо оцінювати ринок алкоголю у контексті створення системи “електронна акцизна марка”. Першим пунктом плану реалізації Концепції стоїть аналіз тіньового ринку алкоголю і тютюну. Тіньовий ринок алкоголю оцінюють по-різному, дивлячись як рахувати. Хтось називає цифри 30%, хтось - 40%.

Ви як вважаєте?

- Чесно кажучи, без аналітики мені важко сказати. Але за досвідом минулих років, різні експерти називали 30-40%. Актуальне питання на сьогодні – посилення контролю на спиртзаводах. Починаючи з вересня минулого року, на розгляді в центральних органах виконавчої влади розглядається законопроект, котрий стосується електронних ліцензій, електронних лічильників для обліку спирту.

Що заважає?

- Різні бачення центральних органів влади, зміни в уряді. В черговий раз законопроект погоджений із новим міністром фінансів, відправили у Мінекономіки, МінАПК і ніби як є діалог та розуміння, що електронні лічильники (що працюватимуть у режимі онлайн) на спиртзаводах мають бути. Можна буде щогодинно відстежувати обсяги виробленого спирту в автоматизованому режимі. Зрозуміло, що це спростило би контроль за обліком виробленого спирту.

Наступний крок. Спирт зі спиртзаводів потрібно ще якось вивозити. Треба, щоб цей процес було видно онлайн. Наприклад, у нас є моніторинговий центр, в якому можна здійснювати моніторинг переміщення транспортних засобів в зонах митного контролю. Подібну систему було б логічно й потрібно зробити на спиртзаводах. Усі ці механізми дозволили б нам ефективніше боротися із тим, якщо хтось із спиртзаводів починає "хімічити". Ми стараємося максимально контролювати діяльність спиртзаводів, періодично приїздимо на заводи, перевіряємо пломби, які поставили. Але тут є людський фактор. Тому система відеоконтролю дозволить мінімізувати його.

Ми хочемо запустити систему "Електронна акцизна марка" - систему, що стосуватиметься контролю за оборотом підакцизної продукції маркованої марками акцизного податку. Але для цього потрібні зміни в закон. Більше того, сьогодні у контексті електронізації і посилення контролю ми вже погодили із центральними органами і Мінфін має подати на розгляд Кабміну зміни до постанови 1251 по акцизним маркам. Щоб заявки платників на отримання акцизних марок, подавались у електронному вигляді, щоб ми могли все оперативно звести і відправити зведену заявку на Поліграфкомбінат, що виробляє акцизні марки.

Що це дасть?

- Буде легше платнику, бо зараз замовлення акцизних марок приходить на паперах. Більше того, говоримо про необхідність удосконалення інформаційного обміну з Поліграфкомбінатом. Потрібно зробити цілісний та автоматизований контроль за рухом акцизних марок. Це сприятиме посиленню боротьби з незаконним обігом алкоголю.

Загалом нашими колегами з податкової міліції за півроку із незаконного обігу вилучено підакцизної продукції на 434 млн. грн., зупинено діяльність 104-х незаконних виробництв підакцизних товарів, з яких 84 - виробництво алкогольної продукції, 6 - незаконних виробництв спирту.

Планується підвищення акцизів до кінця року?

- У Мінфіні є відповідний законопроект. Здається, на 12%. Результат того, що ми отримаємо наступного року, повністю залежить від позиції Верховної Ради.

Наталія Гузенко