Реклама

Картопляний блокчейн: чи є у галузі право на життя?

Не так давно Україна посідала лідируючі позиції у вирощуванні картоплі, а зараз картопляний бізнес на межі виживання. Тільки комплексна підтримка допоможе галузі провести імпортозаміщення на внутрішньому ринку, побудувати переробні підприємства та вийти на експортні горизонти, які були втрачені Україною 2017 року.

журналіст

Цього року вітчизняні картоплярі об’єдналися, щоб обговорити нагальні питання, поділитися досвідом, познайомитись з технологічними новинками. Приєднались до них і чиновники різного рівня та іноземні гості. Площадка Всеукраїнський день картоплі – Картопляний блокчейн 2021, що розвернулася на базі ФГ «Аделаїда», що на Херсонщині, стала тим місцем, де зібралися зацікавлені у розвитку галузі люди.

Офіційна позиція

 

Не часто можна побачити таку єдність та синергію між громадськими організаціями та фермерами, які об’єднуються заради улюбленої справи, особливо коли йдеться про її порятунок. З 2014 року українські картоплярі втратили експортні можливості у напрямку Митного Союзу, що змусило багатьох виробників перепрофілюватися на вирощування зернових, олійних і технічних культур. Наші «сусіди» скористалися цим охолодженням і докладають неабияких зусиль, щоб завоювати український ринок. Тільки втручання держави може зупинити картопляну агресію.

«Держава має підтримати картоплярство як галузь. Ми запустили невелику програму, яка компенсує будівництво сховищ, закупку обладнання для доробки картоплі. Ми хочемо показати країні успішні результати реалізації цієї програми, щоб до 2022 року закласти фундаментальні програми та показати приклад ефективного господарювання, формування доданої вартості, розвитку сучасної інфраструктури. Головну мету, які ми ставимо перед собою, – це імпортозаміщання. У нас є все необхідне, щоб стати лідерами. Те, що Україна посідає 4 місце в світі з виробництва картоплі, – це не наш максимум, ми можемо набагато більше. Уряд, у свою чергу, може підсилити господарства у рамках державних програм», - сказав Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України.

Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України та Сергій Козир, голова Херсонської обласної державної адміністрації на відкритті Картопляного блокчейну 2021. фото: пресслужба Херсонської ОДА

Не усі зацікавлені у тому, щоб вітчизняне картоплярство було «сильною» галуззю. Навіть на державному рівні чимало було лобістів, у яких в пріоритеті були інтереси не вітчизняних виробників, а сусідніх держав. Але, як запевнив міністр Мінагрополітики, постанова про підтримку картоплярів уже на фінальній стадії і найближчим часом вона буде підписана.

«Для Херсонщини аграрний напрямок – це потужна сила, тому «Картопляний блокчейн» показує яким шляхом нам йти», - додає Сергій Козир, голова Херсонської обласної державної адміністрації.

Читайте також: Викликати грім: чому в парламенті гальмують ухвалення законопроєкту про об’єднання водокористувачів

Міжнародна оцінка

 

Уважно за українською картопляною галуззю не тільки спостерігають, а й допомагають експерти з Нідерландів.

«Для уряду Нідерландів українська картопляна галузь у пріоритеті. Уже 10 років ми намагаємося допомагати розвиватися картоплярській галузі та нарощувати потужності. Ми проводимо низку заходів протягом року та підтримуємо ініціативу проведення заходів на кшталт Всеукраїнського Дня картоплі. Нідерландці, як нація, відомі тим, що уміють співпрацювати між собою. Яскравий приклад – це спільна боротьба проти повені. Також ми відкриті до міжнародної співпраці, зокрема з Україною і ми бачимо перспективи такої співпраці. Зокрема, вона сприятиме торговим відносинам, разом ми можемо здолати і наслідки кліматичних змін. Український картопляний сектор робить великі кроки на шляху до свого зміцнення, щоб бути готовим до нових викликів слід впроваджувати інновації, нові практики господарювання та співпрацювати не лише на рівні бізнесу, а також з міжнародними організаціями.

Поглянувши на карту України, одразу видно, що основи успіху для розвитку галузі є: географічне становище, кліматичні зони, працьовиті люди», - говорить Рейнауд Наутен, радник з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерланди в Україні.

Під час Всеукраїнського дня картоплі була представлена новітня техніка, яка зацікавила і німецьких експертів.

«Якщо подивитись на це конкретне сільськогосподарське підприємство, на техніку, яка тут представлена, то можу сказати, що у картоплярства в Україні великий потенціал у тому числі і для розвитку доданої вартості. Український уряд має на меті підтримати цей сектор, ухваливши важливу програму розвитку галузі. Наше посольство у рамках міжнародної співпраці підтримує дану ініціативу», - заявив Франк Мюллер, Радник з питань сільського господарства Посольства ФРН в Україні.

Читайте також: Процесуальне пекло: як фермера на Одещині майже два роки «кошмарять» правоохоронці

Актуальні проблеми

 

На Всеукраїнський день картоплі «Картопляний блокчейн-2021» приїхали депутати аграрного комітету ВРУ. Окрім гучних заяв, слів  підтримки та поваги до картоплярів та їх роботи були зроблені і більш конкретні кроки. Зокрема, прийняти законопроєкти, які мають на меті реформування системи зрошення, яка так необхідна регіону.

«Аграрний комітет 3 березня прийняв рішення щодо розширення об’єктів державної підтримки. Одне з них – це картоплярство. У цьому році буде зроблено перший крок, а у подальші роки, упевнені, будуть зроблені більш суттєві кроки у напрямку фінансування. Хочу нагадати, що важливо не тільки виростити врожай, але й зберегти його. Для цього потрібні потужні сховища, в яких продукція може зберігатися протягом року. Тоді на ринку з’явиться якісна вітчизняна продукція. Херсонщина – один з регіонів, для яких важлива система зрошення та меліорації», - зазначив Олександр Старинець, керівник секретаріату аграрного комітету Верховної Ради України.

Під час Всеукраїнського дня картоплі багато говорилося про меліорацію та реформування зрошення. Саме тут, у селі Чугуївка, Херсонської області відбувся виїзний круглий стіл Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики «Проблеми реформування зрошення в Україні», на якому головував Артем Чорноморов, голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

«У Верховні Раді знаходиться законопроєкт, щодо створення об’єднання водокористувачів  №5202-Д. Сподіваємось, що цієї осені він таки буде прийнятий», - додав Олександр Старинець.

«Херсонська земля є родючою, але її потрібно постійно «поїти», «годувати», «любити» та «оберігати». Тільки тоді вона віддячить сторицею. На столі кожного українця (депутати тут не виняток) картопля посідає почесне місце. Упевнений, так воно і залишиться», - додає Олександр Самойленко, голова Херсонської обласної ради.

Про виклики, які стоять перед картоплярами говорив і Денис Стаценко, президент Української асоціації виробників картоплі (УАВК). Зокрема, він бачить два сценарії розвитку картоплярства: песимістичний та оптимістичний. Перший передбачає бездіяльність держави. «Якщо держава не захистить внутрішній ринок від дешевого імпорту, виробники не зможуть заробляти на коливанні цін і будуть переходити на більш рентабельні культури для вирощування. Таким чином, картоплярство як галузь зникне, а Україна буде споживати імпортну картоплю», - сказав він.

Оптимістичним сценарієм Денис Стаценко вважає варіант, коли держава не тільки захистить внутрішній ринок, але й допомагатиме та стимулюватиме розвиток картоплярства. Тоді можна говорити і про рентабельність бізнесу, і розвиток промислових виробників картоплі, задоволення потреб ринку вітчизняною продукцією. «Два останні роки показали, що в умовах природнього зменшення вирощування картоплі у домогосподарствах, промисловому виробництву необхідно нарощувати обсяги, щоб забезпечити Україну власною картоплею. Саме над цим ми усі разом повинні працювати», -  зазначив президент УАВК.

Читайте також: Збір картоплі 2021.  Чому сертифікований посівний матеріал кращий за «сірий»?

Картоплесховища як двигун розвитку галузі

 

Експерти картопляної галузі в кулуарах обговорювали необхідність будівництва сучасних картоплесховищ. Вони дозволяють фермеру не одразу продавати свою продукцію, а дочекатись більш вигідних пропозицій. Як показує практика останніх років, ціни на бульбу протягом року можуть значно різнитися.

На ринку є лише три оператори, які мають потужності понад 20 тис. т, які, на жаль, минулого року не були повністю задіяні. У рамках «Картопляного блокчейну» відбулося відкриття першої черги сховища ФГ «Аделаїда». Загальна площа забудови становить 7000 кв.м. Сховище може вмістити до 15 тис. тонн картоплі, що зберігатиметься насипом. Саме приміщення складається з 8 камер підлогового зберігання та було зібране з сендвіч-панелей, які виготовили на заводі у Кіровоградській області. На Херсонщину панелі транспортувалися баржами. На будівництво картоплесховища Європейський банк реконструкції та розвитку та Прокредитбанк виділили 100 млн грн інвестицій.

Червону стрічку перерізали Роман Лещенко, міністр Мінагрополітики, Олександр Самойленко, голова Херсонської обласної ради, Сергій Козир, голова Херсонської обласної державної адміністрації та Сергій Рибалко, керівник ФГ «Аделаїда».

Відкриття першої черги сховища ФГ «Аделаїда». фото: facebook Романа Лещенко

Необхідність будівництва такого потужного картоплесховища в господарстві була викликана об’єктивною причиною.

«Два роки тому ми започаткували традицію посадки і збору двох врожаїв – надрання картопля, що здебільшого іде на експорт і на переробні підприємства для виготовлення чіпсів. Потім, наприкінці червня - початку липня, ми проводимо другу посадку картоплі, яку копаємо наприкінці жовтня. Наявність у господарстві зрошення дозволяє нам отримувати врожай понад 40 т/га. Цьогоріч восени ми викопаємо демо-поле, яке було посаджено 30 червня, обов’язково виберемо 3-4 найкращих сорти картоплі. Нинішнє сховище фактично було збудоване саме під другий урожай», - розказав Сергій Рибалко, голова ФГ «Аделаїда».

Читайте також: Довгі інвестиції: нюанси вирощування волоського горіху в Україні

У полі та у виставковому містечку

 

Під час офіційної частини Дня картоплі піднімалися найгостріші питання та йшлося про перспективи розвитку галузі. Більш жвавим було спілкування у полі. Адже саме тут відвідувачі змогли познайомитися з пропозицією селекційних компаній, постачальників обладнання для сховищ, виробників техніки, компаній, що пропонують обладнання для зрошення, постачальників ЗЗР, добрив тощо. Зацікавились фермери новинками селекціонерів, які пропонують сорти для літньої посадки.

Після огляду демо-поля (76 сортів картоплі), яке знаходиться на дощувальному поливі від заводу «Фрегат» із використанням лінійки захисту та живлення рослин картоплі від агрохімічних компаній BASF, Summit-Agro, ICL, Белхім, Terrа Tarsa, Еко-органік тощо стало зрозумілим, що успішно вирощувати картоплю можна навіть у такому посушливому регіоні як Херсонщина.

фото: growhow.in.ua

Неабиякий інтерес у відвідувачів викликала новинка від ПБП «ВИМАЛ» - перший вітчизняний сортувальний комплекс для картоплі. Зазначимо, що це обладнання вже внесено в список вітчизняної сільгосптехніки та обладнання, що підлягає компенсації державою.

«Ми створили сортувальні машини двох типів: для великих господарств потужністю - 45-50 т/год. Для дрібних і середніх фермерів придумали менш потужну лінію потужністю - 10 т/год. Також ми побудували машину для очистки картоплі, яку у нас просто тут уже й придбали.

Ми будемо працювати у тому ж напрямку, оскільки бачимо, що попит на нашу техніку є. Завдяки тому, що ми потрапили у державну програму по відшкодуванню вартості вітчизняної сільгосптехніки та обладнання, вона буде на 300-350 тис. грн дешевше за зарубіжні аналоги. Також ми будемо дослухатись до побажань фермерів, щоб і надалі вдосконалювати наші моделі», - з гордістю розповів Віктор Лазар, засновник ПБП «ВИМАЛ».

Перший вітчизняний сортувальний комплекс для картоплі.від ПБП «ВИМАЛ». фото: facebook VIMAL

У рамках виставки техніки та обладнання для промислового картоплярства відбулися презентація посівного комплексу від ТОВ «Технолоджі Україна» та послуги приймання та калібрування картоплі на полі від ТОВ «Заможна країна».

Уже у скорому часі ми дізнаємося чого варті обіцянки вітчизняних чиновників, адже Верховна Рада уже запрацювала.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама