Йдемо в зиму: в якому стані сходи озимої пшениці?
Коментарі
В Україні цієї осені посівна розтягнулася з вересня по листопад, маємо значну кількість пізніх посівів озимої пшениці. Чи готова озимина до похолодання? Яких погодних змін очікувати?
Станом на 22 листопада, в Україні посіяно 6248,2 тис. га озимої пшениці, що становить 93,8% до прогнозу. Такі дані наводять у Міністерстві агрополітики та продовольства. Та ще місяць тому показники були суттєво меншими, оскільки аграрії ще збирали соняшник і вимушено відтерміновували строки посівів озимини.
Хоч суха осінь, та холодна
Незважаючи на дефіцит опадів восени майже по всій території України, волога у ґрунті зберіглася завдяки помірній температурі повітря.
Тетяна Адаменко, очільниця відділу агрометеорології Укргідрометцентру, розповідає:
— Посівна була стандартною для останніх років, з великою кількістю пізніх посівів, рівень яких перевищив 35%. До того ж сіяли до кінця жовтня, незважаючи на суттєвий дефіцит опадів. Осінь дуже суха цього року у більшості районів, унікально суха, лише у 2014 році була така суша. Та внаслідок помірної температури повітря, критичного висушення ґрунту, як можна було очікувати, не відбулося. Останні заміри проводилися 30 жовтня, це кінець осінньої вегетації, і вони свідчать, що на 30% території запаси вологи вкрай низькі, це традиційно Південь України. Але було багато туманів та роси, а це додаткова волога у ґрунті. То ж не спостерігаємо негативних явищ на посівах озимих, є певне пригнічення рослин внаслідок нестачі вологи, але ситуація не гірша, ніж минулорічна, навіть краща у деяких районах. Можу відзначити, що внаслідок пізніх посівів, у нас традиційно 30% посівів — це слаборозвинені рослини. Та пшениця, яка щойно сформувала сходи, із пониженням температури до 5 градусів, так званого біологічного нуля, зупиняє розвиток і входить у зиму слабкою.
Читайте також: Чому обрали KUHN? Обприскувач Fighter: якісний обробіток стає ближчим
Строката посівна
Варіативність стану посівів цьогоріч вражає як ніколи. Оскільки вже навіть у рамках одного господарства фермери виокремлюють ранні та пізні посіви, то ж кращі ті, де насіння потрапило у місця з вищою вологозабезпеченістю, а поля дуже строкаті.
Олександр Гончаров, експерт з агрономії, розповідає про ситуацію на Півдні України:
— Стан озимих різний: хтось сіяв дуже рано, а є дуже пізні посіви. В результаті пшениця в полях у різних варіаціях, від фази шила і 2-х листків до повністю розкущених. Соняшник цього сезону збирали довго, тож посівна озимих закінчилася близько тижня тому. Щодо вологи, то опади йшли нерівномірно і строкатість полів неймовірна.
Взагалі, пізні посіви — це нормальне явище, в Україні посівна поступово починає тяжіти до зими: ярові починають сіяти пізньою зимою, озимі - починають сіяти під зиму. В певних ситуаціях пізні посіви є найбільш правильними, це дозволяє уникнути певних проблем, наприклад, з бур’янами.
На добривах не економили
Неприємним моментом посівної стали захмарні ціни на добрива, які взяли рекордні позначки. Деякі аграрії придбали їх завчасно, у період низьких цін, та це вдалося не всім.
Артем Бессараб, засновник ФГ «Фіто», що на Миколаївщині, розповідає:
— Озимі у відмінному стані, вологи було багато як ніколи. Сіяли озиму пшеницю пізніше, бо відтермінувався збір соняшника. Якщо зазвичай сіємо пшеницю 20 вересня, то цьогоріч посівна відбулася на початку жовтня. Зараз пшениця на полях у фазі кущення. На добривах не економили, хоча й не купили їх завчасно. Брали азотні вже по високій ціні, по 26 000 грн/т. Але якщо не внесеш їх на старті, то програєш з урожайністю. Якщо вже будемо змушені економити, то будемо робити це навесні.
Галина Осадчук, очільниця ФГ «Сокіл-Агро» на Хмельничині, вважає, що вже частину озимини буде змушена пересівати яровими:
— Опадів було недостатньо. Ту зимину, що посіяло в оптимальні терміни, до 20 вересня, то вона у гарному стані, пізні посіви показали дуже погані сходи: «клаптиками» посходили, зійшло насіння лише там, де було вологи більше. Така ж ситуація і на сусідніх полях. Озимина буде «ніяка» через посуху, майбутні опади вже не врятують те зерно, що не зійшло, можливо прийдеться пересівати яровими. Засмучує, що добрива дуже дорогі. Влітку ціни були у діапазоні 13 000−15 000 грн/т, і з цим ще можна було змиритися. Та нещодавно нам пропонували селітру по 25 000 грн/т, сульфат амонію — по 21 000 грн/т. Порівняйте, у позаминулому році 6300−7000 грн/т коштувала селітра, минулого року вже 10 000 грн/т, тобто майже втричі подорожчали добрива. Та в нашому господарстві вносили, не економили, бо без добрив не будеш сіяти.
Читайте також: Додаткові $100 з гектара уже сьогодні: досвід Контінентал
Юрій Горбачов, агроном ФГ «Аллазаров», яке розташоване в Київській області, не є прибічником пізніх посівів і цьогорічну ситуацію вважає екстремальною:
— Озима пшениця у гарному стані, сходи дружні, вологозабезпеченість висока, у регіоні були дощі і до і після посівів. У господарстві є ранні посіви, які сіяли 25 вересня, та пізні, що сіяли до 24 жовтня. У кращому стані знаходяться більш ранні посіви. Вважаю пізні посіви наслідком екстремальних умов, цьогоріч так сталося через пізній збір соняшника, а оптимальними для осінньої посівної вважаю строки 20−25 вересня. Добрива вносили повноцінно, не економили.
Неприємність із добривами швидко не закінчиться. Олександр Гончаров вважає, що явище із подорожчанням азотних є закономірним: «Щодо добрив, то це зростання цін є циклічним, 8−10 років. Згадаймо, що 2001, 2008 — це роки зростання цін на добрива. Тож сьогоднішнє здорожчання є закономірним, і швидкого падіння цін на добрива годі чекати».
Читайте також: Чому обрали KUHN? Обприскувач Boxer: якісна «самохідка» для малих господарств
А чи буде зима?
Осінь завершується, зима на носі, та остання лише за календарем. За прогнозами синоптиків, на початку грудня значно потеплішає, а снігу зовсім не очікується. Та прогнозувати метеорологи можуть не більш як на два тижні.
Тетяна Адаменко прогнозує: «У найближі два тижні очікуємо підвищення температури та опади. Дощі дуже потрібні у південно-східній частині, сподіваюся, що наші прогнози справдяться. Тож на початку грудня тепло і опади. На останні числа листопада передбачаємо потепління до 10 градусів, це означає пробудження рослин і витрати ними поживних речовин, а такі погодні коливання для них некорисні. Зими поки немає, а коливання температур триватимуть».
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)