Реклама

Ігор Заблоцький: Установка і ремонт зрошувальної системи – витрати вертаються за рік

Посухи в Україні стають все частішими. На півдні країни без зрошення урожайність с/г культур набагато нижча. Які капіталовкладення потрібно здійснити в полив полів?

Заступниця головного редактора

Досвідом ділиться технічний директор ООО «Украгроком» Заблоцький Ігорь Леонідович.

Що вирощуєте і які площі під поливом у вашому господарстві?

-Загальна площа земель в обробітку становить у нас 80 тис га. На зрошенні поки що тільки 1200 га. Поливаємо кукурудзу і цього року експериментально посіяли сою на поливі.

Звичайно, посіяна в господарстві кукурудза не може бути вся на зрошенні, загалом сіємо її близько 22 тис. га, а також 20 тис. га пшениці, 5,5 тис. га цукрових буряків, близько 20 тис соняшника, трохи ячменю і гороху, і з сотню гектарів гречки.

Чи це перший рік буде вирощено урожай на зрошенні, і які показники врожайності?

-У нас зрошення третій рік працює. Кожного року нарощуємо поливні площі. Якщо три роки назад в нас було 150 га, пізніше 900 га, на сьогодні маємо базу для поливу 1,5 тис. га.

Врожайність рік на рік не приходиться, та результати на зрошенні відрізняються від вирощування на богарі мінімум удвічі. Минулого року різниця була такою: на зрошенні отримали по 16 тон кукурудзи з гектара, в середньому по господарству — 9,5 т/га.

фото: приватний архів Ігора Заблоцького

Як зважились на зрошення, що спонукало інвестувати в устаткування?

-Почалося з того, що ми придбали невеличку установку від іноземного виробника і пробували вирощувати огородину на поливі, та ця тема не пішла, і кілька років простоювала куплена установка. Плюс до цього в господарстві лишилася частково стара система поливу, яка дісталась від Радянського Союзу. Відповідно, вона була занедбана, частково розкрадена: фактично від неї на момент, коли було вирішено займатися зрошенням, лишилися тільки центральний водогін і насосна станція, які не встигли розікрасти.

З року в рік у нас літо стає більш жарким. Відповідно, прийняли рішення про зрошення. Кінцеву точку в цьому питанню поставив наш директор, один із головних акціонерів, Кузьменко Анатолій Іванович. Для нас він є батько і вчитель. Це була його ініціатива.

А у вас орендована земля в господарстві чи є і власна? Наскільки це ризиковано — запроваджувати зрошувальне обладнання на орендованій землі?

-Землю орендуємо. Є частина земель державного сектору в оренді, а в основному це паї.

Ризики є, та все залежить від обсягів капіталовкладень. Якщо у нас магістральна труба вже проходила і насосна була цілою, то нам не потрібно було створювати проект, робити на початку геологічні вишукання, отримувати дозволи тощо. Це вже все зроблено за часів Радянського Союзу, і це спрощувало нашу задачу.

Я є реалізатором цього проекту в господарстві під керівництвом Анатолія Івановича Кузьменко, і моя задача звелась до того, щоб зробити розрахунки, правильно обрати та спроектувати поливні машини, адаптувати під них поливну систему ту, що є, частково відремонтувати, щось модернізувати, змінити напрямки труб. Бо раніше це були установки Дніпро, довжина яких не перевищувала 400 м, тобто це декілька рядів гідрантів по полю, які заважали б проходу техніки: тракторів, комбайнів. Відповідно, все було перероблено, модернізовано.

Читайте також: Хроніки поля: які врожаї уже зібрали в Україні та чого очікувати далі?


Придбали обладнання в компанії Фрегат, і зараз в нас поливна система сама коротка — 692 м, сама довга- 1003 м. Встановлена фронтальна система зрошення, оскільки наші поля більш-менш прямокутні, так що раціонально використовувати саме фронтальні системи. Допомогу при реалізації проекту одержували від комерційного директору заводу Фрегат, головного конструктора, сервісних інженерів, які, до речі, завжди приходять на допомогу в разі необхідності.

Починаючи з 2017 року група компаній «УкрАгроКом» почала використовувати зрошення для врожайності вирощувальних культур. Для цього були застосовані дощувальні машини виробництва заводу "Фрегат". фото:  «УкрАгроКом»

Використання зрошувальних систем дозволяє негайно провести зрошення на великих площах з точною нормою опадів, необхідної для намокання шару ґрунту, зайнятого кореневою системою рослин. фото:  «УкрАгроКом»

Чому ви купили саме це обладнання Фрегат, як обирали серед пропозицій від інших компаній?

-Ринок зрошувальних систем переглядали досить прискіпливо. Як вже йшлося, почали ми з негативного досвіду — придбали імпортну техніку, та пізніше списали це обладнання. Зараз усі компанії використовують одні і ті ж самі головки для розпилення води, відповідно, до поливу питань нема. Є питання надійності, ремонтоздатності, наявності сервісу.

З негативного першого досвіду — сервісу не було, запчастин не було, конструкція не вражала міцністю, навіть падала декілька разів. Відповідно, коли вона падає, все там вигинається, викручується, замінити його не вдасться. Відмовились від неї без сумнівів.

Читайте також: Українське зерно: очікування нових рекордів або вирішення старих проблем?

Розглядали як варіант арабські поливні системи. Це, як сказати, вже в фіналі, розглядали серйозно, купляти чи ні. Придивлялись до обладнання Фрегат, і в кінці вирішили на його користь. По-перше, ми все-таки віримо в нашу державу і було бажання купити те, що роблять наші люди. Перевагою стала наявність запасних частин, сервісу і, відповідно, відсутність мовного бар'єру, якщо необхідно звернутися прямо на завод, енергійність та компетентність комерційного директора компанії Фрегат. По-друге, наявність компенсації від держави у 25% також стала приємним бонусом.

Ви вже отримали держкомпенсацію, наскільки дешевше обійшлося вітчизняне обладнання?

-Компенсацію отримали. По ціні вітчизняні машини у порівнянні з арабськими виявилися майже однаковими, якщо не враховувати компенсацію. Хоча Фрегат вітчизняний виробник, та в обладнанні присутня значна частка імпортних складових: система керування, генератор, редуктора, електродвигуни тощо.

Ви можете назвати вартість цього устаткування, що ви придбали?

-На кожне поле — це індивідуальна машина. Для прикладу — на поле придбали дві установки. Одна на 6 прольотів, на 1,5 млн гривень. І друга на 19 прольотів — це 1003 м — це 4,5 млн грн.

Монтаж дощувальної машини "Фрегат". фото:  «УкрАгроКом»

Чи розраховували, коли окупиться обладнання?

-Звичайно. На сьогоднішній день в нас окупність фактично на установку і ремонт існуючої системи — кошти за рік вертаються. Можливо, наступного року, коли будемо будувати власні трубопроводи, то там інвестиції вже зростуть. За будови нових трубопроводів — строк окупності буде не менше двох років.

А як часто потребує ця установка ремонту і заміни деталей?

-З точки зору нашого ринку, подібні зрошувальні установки досить часто виходять з ладу. Що стосується обладнання Фрегат, їх основних конструкцій, то до них питань нема.

Думаю, з часом виникне необхідність ремонту приводних редукторів. Коли машина рухається, електромотор, редуктор, з часом зношуються. Тим більше, що у цих машинах вони одинакові. З часом все входить з ладу, та думаю, що років з п’ять до неї можна не підходити з ремонтом.

Якість води, чи вона має значення? Чи не було проблем з водопостачанням цього року?

-Ми отримуємо воду з Інгульця, там кожної весни на Кривий Ріг прокачують воду. Відповідно, рівень є. У нас проблема виникає восени, коли вже воду на Кривий Ріг не качають і рівень води в річці понижується. Води достатньо для полива, але є проблема, коли зупиняється насос. Він досить високо стоїть і не завжди включається, не вистачає рівня води.

У нас дамба внизу, підсипаємо її, підіймаємо рівень води та й поливаємо. Рівень річки дозволяє, це тимчасові проблеми.

Це устаткування, воно взагалі чутливе до якості води чи ні?

-Взагалі ні. З точки зору її хімічного складу — ні. А щодо того, скільки в ній жабуриння, рівень замулення, то про очистку слід подбати. Якщо не чиста вода йде з водоймища, то потрібно ставити ще додаткові фільтри. Ми ще їх не ставили, але плануємо, тому що вода з річки йде досить брудна, доводиться прочищати розпилювачі.

Фронтальна зрошувальна система ДМФ-1. фото: Завод "Фрегат"

Розкажіть про ваш регіон, на Кіровоградщині аграрії часто купують обладнання для зрошення?

-Досить малий відсоток господарств користується поливом. В Олександрійському районі, зокрема, ми єдині. Хоча магістральні трубопроводи збереглися ще в кількох селах, фермери не бажають цим займатися. Простіше посіяти соняшник, зібрати гроші, чим ремонтувати насоси, робити капіталовкладення. Частина виробників не бажає інвестувати в поливні системи. Можливо, відкладають кошти на придбання землі в майбутньому.

Аграрії не ризикують робити інвестиції, з огляду на те, що працюють на орендованій землі?

-Якщо в тебе труба під боком проходить і твоя задача відремонтувати і купити поливну систему, яка себе окупить за рік, то в принципі ніяких ризиків я не бачу. Вважаю, що протягом трьох років робити інвестиції - це безпечно. Інвестиції з окупністю більше трьох років — в нашій державі це вже зона ризику.

А яким ви бачите взагалі сільськогосподарське виробництво в регіоні у зв’язку з кліматичними змінами? На які культури будуть переходити?

-Зрошення ми не можемо дати на великий відсоток площ, навіть за великого бажання, у нас немає достатніх водних ресурсів ні в районі, ні в області. Дебету води не має.

Що стосується перспективи сівозміни, то вже зонально, починаючи із Одеської області, аграрії відмовляються від кукурудзи, від цукрового буряку. Пшениця лишиться, соняшник лишиться. Ріпак займе своє місце, озимий ячмінь.

Ви плануєте розширювати зрошення в господарстві, до яких максимальних меж?

-У нас в планах додати 480 га зрошення по Новоукраїнському району, по Олександрійському району ще 900 га можна зробити під поливом. В Петрівському районі близько 200 га можна додати, це вже буде нове будівництво.

На скільки років розрахована така стратегія?

-Суто технічно проект можна реалізувати за два роки. Як це зробити фінансово? Це питання винесемо на збори акціонерів, представлю план доходів і видатків, тоді буде прийнято рішення, чи будемо робити в поточному році, чи в наступному.

фото: приватний архів Ігора Заблоцького

Розширення поливних площ торкнеться лише кукурудзи чи інших культур?

-Кукурудза залишиться основною культурою під поливом, та можливо підуть і буряки під зрошення. В нас є власний цукровий завод, в певній мірі ми його заручники, змушені сіяти цукрові буряки. Площа під культурою в нас становить від 5,5 до 7тис. га.

Читайте також: Не платити двічі: як уникнути фальсифікату насіння та агрохімії?

Буряк можна теоретично весь вирощувати на зрошенні. Тобто культура дає в середньому близько 45 т/га, а на поливі можем отримати до 100 т/га. Таким чином, посіявши тисячу гектарів поливних буряків, ми вивільнимо для других культур півтори тисячі гектарів додатково. Іншими словами, нам не 6 тис. га треба буде посіяти буряка, а 4 тис. га. А ще на 2 тис. га ми можем посіяти соняшник чи пшеницю.

Які ще культури цікаво вирощувати на поливі?

-Кукурудза найбільш ефективна на зрошенні. Пшениця, фактично, якщо є запас вологи з весни, то їй достатньо. Соя теж така культура, що їй як два дощі пройшло, то вона поливу не потребує. Самими продуктивними на поливі вважаю дві культури — цукровий буряк і кукурудзу. Поки у нас на сьогодні експериментальне поле сої на поливі. Буряк буде можливо з точки зору сівозміни на поливі, але здебільшого — кукурудза.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама