Їде ревізор. Що потрібно знати про анонсовані урядом перевірки підприємств?

З 31 грудня 2019 року компанії можуть без попередження перевіряти на присутність неоформлених робітників. Але експерти відмічають, що попри це рівень тіньової зайнятості (зокрема, в АПК) суттєво не зменшиться.

журналіст Agravery.com

Тиждень тому міністр економіки Тимофій Милованов поділився успіхами у боротьбі з тіньовою зайнятістю в Україні. За його словами, після двотижневої роз'яснювальної кампанії, яка відбулася на більш як 184 тисячах підприємств, роботодавці почали надсилати до податкової повідомлення про оформлення трудових відносин. «На роботу в сфері торгівлі, тимчасового розміщення та громадського харчування оформили понад 123 тисячі людей. Дуже крутий результат», — написав міністр на своїй сторінці у facebook, і додав, що на черзі рейди (справжні перевірки, а не роз'яснювальні зустрічі) по підприємствах будівельної галузі, сільського господарства і транспорту.

Тимофій Милованов також зазначив, що п'ята частина усіх зайнятих українців працює «без трудової». Для робітників це означає відсутність будь-яких соціальних гарантій, наприклад, компенсації вартості лікування у випадку професійної травми або захворювання. А для роботодавця — сплату штрафу в розмірі 47 230 грн за кожного неоформленого працівника (або 141 690 грн, якщо таке порушення вчинено повторно протягом двох років). Тепер, окрім планових щорічних перевірок (з графіками можна ознайомитись тут і тут), до яких є час підготуватись, на підприємстві також можуть провести «ревізію» без попередження.

Справа в тому, що з 31 грудня 2019 року в дію вступила постанова Кабміну № 1132, якою затверджено новий Порядок контролю за додержанням законодавства про працю. Відповідно до цього Порядку, інспектори органів місцевого самоврядування можуть будь-коли прийти на підприємство з метою виявлення неоформлених працівників. І якщо вони «знайдуть те, що шукали», тоді власник бізнесу буде вимушений заплатити штраф незалежно від офіційного працевлаштування таких робітників у майбутньому. Іван Фурсенко, перший заступник голови Асоціації сільських та селищних рад вбачає корупційний ризик під час таких перевірок, які будуть здійснювати представники місцевого самоврядування.

Читайте також: Земельні інсайти: Роман Лещенко та Тарас Висоцький про проблеми реформи

Підставою для проведення інспекції може бути, зокрема, якщо 30% і більше робітників працюють за цивільно-правовим договором, якщо співвідношення кількості працівників та обсягів виробництва не відповідає середнім значенням по галузі тощо. Згідно з Порядком, контролер може ухвалювалювати рішення про проведення інспекції на підставі інформації, отриманої, зокрема, зі ЗМІ та інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством. Партнер аудиторської компанії Crowe Horwath AC Ukraine Ольга Богданова вбачає у цьому ризик недобросовісної конкуренції, коли гравці ринку можуть один на одного «наводити» перевірки. Тому про всяк випадок радить підприємцям ретельно перевірити кадрову документацію.

Частина з опитаних Agravery.com експертів скептично зауважує, що першопричиною посилення контролю за додержанням трудового законодавства є «дірка» в держбюджеті (за 2019 рік дефіцит бюджету виріс на 32%), а відтак і потреба у податкових надходженнях, а не посилення соціального захисту працівників.

Чи варто аграріям боятися перевірок?

Точної інформації про кількість неофіційно зайнятих в АПК немає. За оціночними даними, в цілому 30% аграрної економіки (зокрема, 40% ринку зерна) перебуває в тіні. Сприяє цьому, зокрема, хаос у земельних відносинах. Наприклад, за словами заступника міністра економіки Тараса Висоцького, з півтора мільйона гектарів земель, які Держгеокадастр передав громадам у 18−19 роках в комунальну власність, довели справу до кінця, провели документацію десь на 340 тисяч гектарів. По решті — не можуть офіційно використовувати. Агробізнес, особливо дрібний, може ховатись від держави через надмірне оподаткування. На думку економіста Олега Нів'євського, 18% податку на доходи були б непідйомними для самозайнятих мікропідприємців і домогосподарств за відсутності в них змоги врахувати витрати на виробництво. Також наймані працівники, щоб не залишитись без субсидії, іноді самі не хочуть офіційно працевлаштуватись.

Загрозливою для товаровиробників є фактична перевірка, коли «по головах» рахують кількість людей в полі, на тракторній бригаді або ще десь. За цих умов, зростають ризики, зокрема, для рослинників у період збору. Часто зі збирачами та різноробочими не оформлюють трудового договору на час виконання робіт, як того вимагає законодавство. «Приїжджає людина, їй говорять: „За три ящика ягід ти отримаєш 100 грн, назбираєш шість — 250 грн“. Він назбирав, гроші отримав і поїхав», — розповідає ветлікар Ігор Присяжнюк.

Читайте також: Як оптимізувати виробництво? Поради восьми успішних аграріїв

Перший заступник голови Асоціації сільських та селищних рад Іван Фурсенко припускає, що перевірки, навпаки, переважно торкнуться ланки переробки, куди можна прийти і зафіксувати кількість присутніх. Каже, що на таких підприємствах, як правило, оформлені всі, але по документах отримують занижену з/п. За словами одного представника агенції з працевлаштування, часто люди самі не хочуть офіційно працевлаштуватися, оскільки через це втратять субсидію на комуналку. «Якщо у людей середня заробітна плата 8 тисяч, а комуналка та газ 2−3 тисячі гривень, то з такими коштами дуже важко прожити в сучасному світі», — сказав кадровик.

В умовах поточного хаосу у земельних відносинах, говорить Іван Фурсенко, складно взагалі зрозуміти, чи людина працює на когось, чи вона вийшла працювати на власних двох гектарах землі. «Умовно кажучи, це може бути моя власна ділянка, яку я здав в оренду, але здав без реєстрації в Держгеокадастрі, відтак вона де-юре моя, і де-юре вона в оренду не здана, але ж мені за це гроші платять, і я ще там можу підробляти», — пояснює перший заступник голови Асоціації сільських та селищних рад. Він, до всього, зауважує, що наразі в держави відсутній зв'язок з виробниками та селянами. Виною цьому — ліквідація відділів управління АПК при районних та обласних держадміністраціях. Фурсенко говорить, що уряд «бачить» тих, хто офіційно зареєстрований у податковій, просить компенсацію, але натомість не працює із сільськими територіями та селянами. Додає, що в Україні 90% картоплі, 70% молока виробляють ті, кого юридично не існує (за даними Держстату, у 2018 році 98% картоплі та 72,6% молока було вироблено господарствами населення, — Ред.).

Читайте також: Млинці перед постом: історичні традиції Масляної

Чому перевірки, ймовірно, не зарадять тіньовій зайнятості в АПК?

Доцент кафедри економіки праці та соціального розвитку НУБіП України Євгеній Ланченко каже, що насамперед потрібно шукати економічні інструменти для стимулювання офіційної зайнятості. Окрім обтяжливого оподаткування для дрібних виробників, Олег Нів'євський також відмічає проблему нерівності між єдинниками 3-ї групи та агрокомпаніями 4-ї групи на користь останніх, які сплачують до $ 10 на га, звільнені від сплати податку на прибуток та земельного податку.

За словами Івана Фурсенка, найбільш прийнятним є такий формат, при якому держава сплачує єдиний соціальний внесок за офіційно зареєстрованих фермерів та дрібних підприємців. Нагадаємо, що з 1 січня 2020 року набула чинності Постанова Кабміну про Порядок доплати державою ЄСВ на користь членів/голови сімейного фермерського господарства (платників єдиного податку 4-ї групи). «Щороку доплата фермерам зменшуватиметься. Так на першому році вона становитиме 0,9 мінімального страхового внеску, а на дев’ятий та десятий роки —.0,1 мінімального страхового внеску», — зазначено у Постанові. Більше про умови отримання доплати читайте за посиланням.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама