Хроніки агромайданів: як протягом року аграрії боролися за свої права

Українські аграрії пішли шляхом своїх європейських колег та протягом року декілька разів намагались довести чиновникам та парламентарям, що в єдності сила, яка здатна відмнити будь-яке незручне рішення. Проте такого креативу, як цього року, країна від вітчизняних тваринників. Agravery.com згадав найяскравіші моменти з масових акцій протету селян у 2015 році. 

Вперше масовий аграрний страйк Україна побачила цьогоріч влітку. Всупереч коаліційній угоді Арсеній Яценюк в червні подав законопроект про електронне адміністрування ПДВ, де було включене й питання термінового скасування спец режиму ПДВ. Такий поворот збурив аграріїв усієї країни..Фермери розповідають, що нині ситуація в агробізнесі критична. І якщо влада хоче скасувати спецрежим, то має представити альтернативу. Фермери не розуміють, чому можновладці порушують коаліційну угоду, яку самі ж підписали. 

На початку липня кілька сотень аграріїв з яскравими транспарантами атакували парламентську будівлю, вимагаючи не скасовувати режим ПДВ. З прапорами Аграрної партії Федерації профспілок,  Конфедерації вільних профспілок та плакати з написами "Мінфін, скільки коштує Батьківщина?", "Скасування спецрежиму ПДВ для тваринництва залишить українців без молока і м'яса", "Нема села = немає Держави" тощо  За їхніми словами, скасування цього режиму знищить галузь, оскільки це призведе до значного підвищення цін. Крім того, активісти виступають проти норм закону, який зобов’язує всіх підприємців-“спрощенців” на третій групі оподаткування з 1 липня встановити касові апарати.

Згодом до мітингувальників  приєдналися представники профспілок і валютних позичальників з вимогами виплатити зарплати бюджетникам і прийняття закону про реструктуризацію валютних кредитів у третьому читанні. Всього перед Радою зібралося до 1 тис. осіб. Того разу аграрії поводились мирно.

Докладніше про акцію протесту – у сюжеті Agravery.com.

Осінь пережили відносно спокійно, а чим ближче було до прийняття бюджету та зміни податкового законодавства,тим активнішими ставали аграрії. 

На початку вересня аграрії оголосили, що візьмуться до рішучих дій  у разі повторного винесення на обговорення ініціативи щодо скасування системи спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість для аграрно-промислового комплексу. Тоді аграрії заявили, що блокуватимуть автошляхи.

"Координаційна Рада Всеукраїнського аграрного форуму ухвалила рішення організувати та провести Всеукраїнський аграрний страйк шляхом перекриття основних автомагістралей України, якщо уряд відмовиться від зустрічі та переговорів щодо збереження системи пільгового оподаткування в аграрному секторі", –говорилося у відкритому зверненні Співголів Координаційної Ради Всеукраїнського аграрного форуму на адресу членів Кабінету міністрів.

Як відзначають в аграрному форумі, проведення такого страйку може привести до зменшення виробництва агропродовольчої продукції, скорочення валютних надходжень обсягом $5-10 млрд, що може спричинити суттєву девальвацію національної валюти, системні збої в роботі транспортної інфраструктури, збільшення імовірності виникнення дефолтів за зовнішньоекономічними контрактами та зменшення інвестицій.

Проте реальністю ці загрози стали пізніше, у листопаді. Першими до рішучих дій постали фермери Тернопільщини, які вимагали повернення боргів від ДП Укрспирт. Пізніше рук по перекриттю автошляхів переріс у загальнонаціональну акцію: дороги перекривали на Полтавщині, Сумщині, Чернігівщині тощо. Але вимога була старою - ніякої відміни податкових пільг.

Четвертого грудня відбувся аграрний майдан на Хмельниччині, де селяни протестували проти захоплення землі власником мережі "Епіцентр" Олександром Герегою.

На поведінку аграріїв тоді звернули увагу хіба що мсцева влада й регіональні ЗМІ, Тому 9 грудня вони оголосили 10-тисячний страйк під парламентом. 

За словами голови Аграрної партій Віталія Скоцика, понад 100 тисяч аграріїв в 473 сільский районах в усіх областях, крім Донецької та Луганської,мали вийти на загальнонаціональний страйк.

«Аграрії протестуватимуть проти  скасування сільськогосподарських пільг. Їх скасування передбачено проектом Нового Податкового кодексу.  Зокрема сільгоспвиробники  позбудуться  спецрежиму ПДВ і їх буде переведено зі спрощеної системи оподаткування на загальну», - говорив він. Проте задум далось реалізувать лише частково. 

І 17 грудня, коли погоджувальна рада при головуванні спікера парламенту Володимира Гройсмана прийняла рішення не підтримувати Податкову реформу, запропоновану Міністерством фінансів, аграрії вийли на протест.
 

Страйк підтримали в регіонах України. Зокрема, аграрії Уманського району Черкаської області вивели на трасу Київ-Одеса сільгосптехніку, погрожуючи перекрити тракторами рух автотранспорту. І... диво сталось. Принаймні так всім здалося: комітети Верховної Ради заблокували передачу документу в сесійний зал, не давши заних жодного голосу. Аграрії кричали: "Перемога! Подіяло". Проте рішення про неухвалення урядового варіанту податкових змін визріло ще раніше і залежало не лише від аграріїв.

 І 24 грудня парламентарі знову анонсували розгляд та голосування податкової реформи. Аграрний креатив перевершив себе й тут. Селяни принесли до стін парламенту труну з мервою свинею, яку демонстраційно перевернули...
 

Проте, ні залякування, ні креатив ніяким чином не допомогли аграріям зберегти свій ПДВ, Депутати прийняли компромісний варіант податкової реформи, розділивши за галузями розмір сплати ПДВ до бюджету.

І вже сьогодні зранку соціальні мережі почали виблискувати іронічними коментарями.

А ось який тон завдали вчора у соціальних мережах депутати та активісти.

Читайте також:

Компромісне рішення: як аграрії відстоювали податкові пільги

Податкове сьогодення: що означають для аграріїв зміни в Податковому кодексі