Хочу бути аграрієм: як стати оператором сільгосптехніки?

Рік за роком в Україні виробляють рекордні обсяги сільськогосподарської продукції, а аграрний експорт є вкрай важливим джерелом надходження валютної виручки в країну. Однак високі виробничі результати могли залишатися тільки мріями, якби не професіоналізм та відповідальне ставлення до своєї справи кожного окремого працівника в сільському господарстві. Agravery.com та агрохолдинг HarvEast розпочинають серію публікацій про ключові професії в агросекторі. Ми з'ясуємо — як стати найкращим у своїй агро-спеціальності та за якими критеріями обирати роботодавця своєї мрії. Досвідчені фахівці поділяться рецептами успіху та особливостями роботи у тій чи іншій професії, викладачі навчальних закладів порадять де здобути потрібні знання, а керівники компаній та рекрутери розкажуть наскільки затребуваними сьогодні є представники різних агро-професій, та чи є їм місце в агробізнесі у майбутньому.

Почнемо з однієї із найважливіших виробничих професій в сільському господарстві — механізатора.

Роль оператора сільгосптехніки в агробізнесі

Механізатор 37-го агроцеху дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» агрохолдингу HarvEast Олег Сірик вже 15 років вирощує хліб. Пояснює, що його обов'язком передусім є заробіток грошей: «Якщо мене тут не буде, то і ніхто інший теж не потрібен. Якщо я не посію і не скошу, не буде зерна, а відтак і коштів. Компанія не зможе виплатити зарплату своїм працівникам». Не випадково один із найуспішніших механізаторів агрохолдингу починає розмову про свою роботу з питання грошей. Сьогодні і великі, і малі агропідприємства навчають механізаторів думати не тільки про свій заробіток, а й про те скільки його праця принесе прибутку роботодавцю. Це підприємницьке мислення значно відрізняє сучасних робітників від аграріїв радянських часів та спонукає до більшої відповідальності працівника перед роботодавцем за свій особистий результат. Той, хто планує обрати професію механізатора, має бути максимально відповідальним та керуватися не тільки своїми інтересами.

Олег Сірик, механізатор 37-го агроцеху дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» агрохолдингу HarvEast. фото: прес-служба HarvEast

Отриманню гарного врожаю передує чимала кількість операцій, які механізатор здійснює протягом сезону. Запорукою нормального розвитку рослин, зокрема, є якісний обробіток ґрунту. Лише для цього оператору сільгосптехніки потрібно вміти працювати щонайменше з трьома агрегатами — глибокорозпушувачем, культиватором, дисковою бороною тощо. Кількість операцій та глибину обробітку визначає агрономічний відділ компанії. Механізатору ж потрібно правильно налаштувати техніку і слідкувати за тим, аби обробіток увесь час здійснювався на точно задану глибину. Несправність техніки, пошкодження запчастин перешкоджають правильному виконанню операцій. Тому механізатору доводиться швидко реагувати на форс-мажорні ситуації і за можливості ремонтувати агрегат прямо в полі — це теж важлива особливість цієї професії, до якої потрібно бути готовим, якщо обираєш шлях механізатора.

Більшого зосередження, каже Олег Сірик, вимагає посів сільгоспкультур: «Заїхав на поле — і треба визначити, з якого боку краще почати сіяти, аби був меншим „клин“, бо ж поле не всюди рівне. Також потрібно налаштувати норму висіву, дотримуватись прямолінійності посіву». Для здійснення контролю за якістю робіт, трактор оснащують GPS-навігацією. Але іноді навіть сучасні технології можуть поступатись багаторічному досвіду людини. «Цьогоріч я проводив посів уночі, аж раптом мені зателефонував керівник і спитав що ж я насіяв. Відправив мені фото системи спостереження руху, на якому і справді останній прохід був кривим. Я покликав керівника в поле — адже тут усі сліди рівні. А електроніка показувала хибну картинку», — ділиться механізатор HarvEast. Нарешті у жнива всі зусилля спрямовані на уникнення втрат урожаю. Це також досягається правильним налаштуванням комбайну та оптимальною швидкістю руху техніки. 

Щоб встигнути зробити все вчасно, механізатори працюють у полі по 12 годин. У пік сезону вихідні наступають хіба що тоді, коли йде дощ. Та й у цей час механізатори, як правило, ремонтують техніку. «Під час збору врожаю дуже не вистачає часу на сон. О 8 ранку вже косимо, а виїжджаємо з поля тільки о 10 вечора. І вже о 5 ранку доводиться прокидатись, бо в 6 нас забирають на поле. Перед початком робіт ми ще протягом півгодини проводимо техогляд техніки», — розповідає Олег Сірик. Каже, разом з витривалістю потрібно мати міцне здоров’я. Не менш важливо й відчуття команди, взаємодопомоги у колективі. «Якщо один комбайн зламався, то інші також зупиняються, і механізатори допомагають один одному», — зауважує він. Неодноразово йому пропонували перейти до інших компаній, та він не збирається залишати своє місце роботи. Каже, все порівнював, і поки що кращих пропозицій не отримував. Змінювати професію теж не думав, наприклад, стати водієм: «Мені подобається обробляти землю. Більше тягне земля, ніж дорога».

Механізаторів багато, справжніх фахівців — мало

Аграрії занепокоєні тим, що в майбутньому взагалі може не стати бажаючих працювати на землі. Передусім складно знайти механізаторів тому, що люди, особливо молодь, залишають села. А значно старше покоління спеціалістів не завжди може адаптуватись до роботи із сучасною технікою. «Це раніше тракторист був людиною „по лікоть в мазуті“. Зараз же потрібно розумітись як на механіці, так і на електроніці, знати роботу комп'ютерних систем», — зазначає директор ТОВ «Полковничий хутір» Віталій Орловський. Каже, що хороші спеціалісти — ті, які переживають і за те, що вони роблять, і за техніку, на якій працюють. Знайти таких украй важко. Механізатор HarvEast також нарікає на застаріле уявлення людей про його професію: «Скажи комусь, що ти тракторист, частіше малюють не зовсім привабливий портрет. А насправді ти відповідаєш за трактор вартістю мільйон доларів, і за такий же комбайн. Хіба може з такою технікою працювати абихто?» Власник фермерського господарства з Харківщини «Умріхіна Ю.М.» Юрій Умріхін просить своїх механізаторів за півроку попереджати, якщо вони збираються піти на іншу роботу, — бо саме стільки часу потрібно, щоб знайти людей на сезон.

Згідно даних порталу пошуку робітників Rabota.ua, обов'язковою вимогою для механізаторів є досвід керування імпортним трактором від двох років. Роботодавці охоче запрошують фахівців віком до 40, які мають посвідчення тракториста-машиніста, володіють процесами обробітку ґрунту, знаються на сільськогосподарському устаткуванні та продуктивності техніки. Якщо людина просто вміє їздити на тракторі, вона ще не є трактористом, говорить керівник ПП «Калинський ключ» Ігор Гай. «Є великий попит саме на професійних механізаторів — тих, які можуть розпізнати яка саме форсунка не працює, вчасно виявити, що трактор неправильно виконує технологічну операцію, може встановити норму висіву на сівалці. Такому спеціалісту власники господарств можуть платити не менше 200 тисяч гривень на рік», — стверджує аграрій.

Оплата праці механізаторів залежить від виду робіт й можливостей техніки, за допомогою якої ці роботи виконуються. Розцінки зазвичай прив'язані до площі робіт, обсягу зібраного врожаю, кількості відпрацьованих годин. «Наприклад, я маю посіяти 75 гектар за 7 годин, — розповідає Олег Сірик. — Роботу понад норму оплачують вище. Під час жнив оплата прив'язана до зібраної площі, але також враховується урожайність. Що вона більша, то вища розцінка за кожен скошений гектар». Протягом року заробіток розподіляється нерівномірно: в сезон активних робіт оператори сільгосптехніки отримують в рази вищу зарплату, ніж в інші місяці.

Разом з тим ціна помилки оператора сільгосптехніки чимала. Оскільки поломка імпортного трактора може обійтись подекуди у 10−20, а іноді й у 50 тисяч гривень та більше. В гіршому випадку непрофесіоналізм комбайнера може згаяти рік роботи. Так було у господарстві Юрія Умріхіна з Харківщини. Механізатор знехтував розпорядженням косити гречку на заданій швидкості, і зрештою більшість зерна залишилась на землі. А в іншому підприємстві сповільнення швидкості руху комбайна під час збору картоплі з 5 до 4 км/год, навпаки, дозволило на 10% знизити травмованість плодів.

Де здобути профільну освіту?

Для того, щоб розуміти як робота техніки впливає на ґрунт та продукцію, як проводити операції з меншими витратами палива, як працюють комп'ютерні системи у тракторі і комбайні, потрібно володіти спеціальними знаннями. Є кілька способів їх здобути. Студенти аграрних коледжів залежно від обраного фаху можуть або протягом навчання одразу отримати п’ять категорій (розрізняють залежно від потужності та виду техніки) — А1, А2, В1, В2 і В3, або додатково до основної спеціальності отримати ще й робітничу — тракториста-машиніста та здобути початкову категорію А1 (дозволяє керувати тракторами потужністю до 100 к. с.). Також при багатьох закладах професійно-технічної освіти є комерційні курси тракториста-машиніста, які доступні всім охочим. Компанії-дистриб'ютори сільгосптехніки теж організовують спеціальне короткострокове навчання. Однак слухачі таких курсів здобувають навички роботи лише з технікою визначеної марки.

фото: НУБіП України

Більш універсальну освіту можна отримати у вищому навчальному закладі на факультеті механізації. «Випускник університету — це інженер, який повинен розуміти що таке техніка, як вона впливає на ґрунт, вміти правильно підібрати причіп до трактора, розуміти, до чого призводить рівень завантаження двигуна, рівень буксування, оцінювати витрати палива на гектар», — розповідає викладач кафедри тракторів, автомобілів та біоенергосистем факультету механізації НУБіП України Василь Ачкевич. Визнає, що освітня програма сьогодні дещо відстає від реального виробництва. Наприклад, у вишах студенти вивчають базу МТЗ, тоді як на полях їздить John Deere. Викладач переконаний, що для роботи в полі, у першу чергу, не диплом потрібен, а практичні знання та навички. Механізатор агрохолдингу HarvEast Олег Сірик свого часу закінчив лише тримісячні курси тракториста-машиніста. Каже, що все залежить від людини: «Якщо є бажання, то ти будеш пізнавати і запам'ятовувати. А якщо відвідуєш заняття, аби „просидіти“, то нічого не засвоїш». Жартує, що не одразу народився комбайнером, а на початку працював помічником, сам багато запитував, дізнавався, дивився перш ніж стати справжнім фахівцем у своїй справі. А ставши ним, все одно тримає руку на пульсі. Оскільки усі механізатори компанії щороку складають кваліфікаційний іспит на знання чотирьох видів самохідної та десяти — причіпної техніки.

Василь Ачкевич наполягає на тому, що хоча б один сезон, перш ніж влаштуватись на роботу, молодому спеціалісту потрібно попрактикуватись помічником комбайнера. Додає, що не варто зі старту очікувати високих заробітків, але вже за рік чи два здобутий досвід дозволить заробляти від 1000 гривень за зміну у пік сезонних робіт. 

В HR-департаменті «Контінентал Фармерз Груп» зауважують, що сучасна молодь швидко навчається. Для початку хлопці під керівництвом наставника проходять стажування на порівняно легших технічних операціях — дискуванні, культивації, ремонтних роботах, а вже потім їм довіряють і складніші операції, наприклад, посів.

Як обрати найкращого роботодавця?

Професіонали із досвідом шукають не тільки велику зарплатню, а й надійного роботодавця із побудованою корпоративною культурою, де можна відчувати себе максимально комфортно та захищено. В свою чергу компанії, які прагнуть формувати колектив не на сезон, а на роки, утримувати кращих не грошима, а бажанням працювати саме тут, багато працюють над створенням такої атмосфери на підприємстві. Окрім емоційної складової, велике значення надається соціальним пакетам, або додатковим благам для співробітників. «Ми вважаємо, що згуртований колектив, у якому працюють справжні професіонали із однаковими цінностями, — це те, що забезпечує значну долю успіху компанії. Керуючись таким підходом, й будуємо нашу корпоративну культуру. При цьому наші підприємства також пропонують робітникам багато соціальних переваг, наприклад, літнє оздоровлення всією родиною на корпоративній базі відпочинку на Азовському узбережжі, страхування здоров’я, спеціально розроблену програму лояльності зі з знижками від аптек, АЗС, будівельного гіпермаркета, спец. тариф на мобільний зв’язок для членів родини та інше», — розповідає керівниця pr-департаменту агрохолдингу HarvEast Наталя Лехка.

Виконавчий директор компанії Agricom Group Петро Мельник погоджується з тим, що в умовах підвищеної конкуренції на ринку праці в аграрній галузі вже замало просто забезпечити конкурентний рівень заробітної плати. «Варто зазначити, що ми конкуруємо не лише з українськими компаніями, але і з ближнім зарубіжжям, в першу чергу — з Польщею. Втім, як показує досвід останніх років, Agricom Group ефективно виграє суперництво на цьому ринку завдяки тому, що є досить інноваційною та орієнтованою на працівника компанією. Наприклад, завдяки впровадженню інформаційних систем, наші спеціалісти мобільні у виборі робочого місця. Потужні переробні можливості забезпечують широке поле для експериментів при розробці нових продуктів», — розповідає Петро Мельник. В Agricom Group також наголошують, що корпоративна культура компанії не просто прописана на папері, вона глибоко інтегрована у всі сфери діяльності на всіх рівнях. «При конкурсному відборі на заміщення вакантних посад значну увагу приділяємо особистим якостям, а що стосується професійних, то постійне навчання та розвиток є невід'ємною частиною роботи у компанії», — стверджує виконавчий директор.

Чи буде професія актуальною в майбутньому?

Директор ТОВ «Полковничий хутір» Віталій Орловський наголошує, що за 7−10 років компаніям буде дуже складно знаходити механізаторів. Та чи зможе колись автопілот повністю замінити на полі людину? На це викладач факультету механізації НУБіП України Василь Ачкевич відповідає, що в такому випадку все одно знадобиться людина, яка управлятиме технікою дистанційно. Також потрібні будуть люди, які її ремонтуватимуть. Експерт припускає, що такі фахівці зароблятимуть більше за своїх колег, які сьогодні керують сільгоспмашинами безпосередньо в полі. Додає, що професія механізатора може стати хорошим підґрунтям для розвитку кар'єри інженера-механіка, а в подальшому — навіть керівника компанії.