Грант від USAID: які проблеми аграрії сходу зможуть вирішити?

 «З початку 2017 року впроваджено величезну грантову програму по всій території України підтримки невеликих виробників. На сьогодні фінансову допомогу у розмірі 50% покриття витрат виграли вісім компаній", - розповів Владислав Карпенко, експерт з питань розвитку бізнесу в сільській місцевості Проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку».  

Одна з них знаходиться на території Донецької області, а саме – це "Сады Донбасса". По завершенню тендерних процедур їм встановлять сортувальну лінію та облаштують регульоване газове середовище для зберігання овочів і фруктів. "З вересня разом з USAID плануємо розпочати для Донецької та Луганської областей окремий грантовий конкурс", - сказав Карпенко. – "Ми розуміємо нерівні умови участі і можливості співфінансування цих регіонів в порівнянні з іншими регіонами України. Тому хочемо зробити окремий конкурс, який допоможе розвинути ланцюжки доданої вартості з переробки та збуту продукції в цих областях".

За словами експерта кількість переможців залежатиме від вартості кожного проекту і від цікавості пропозиції. Перемогу одержать ті, хто покаже, що проект насправді здатен вплинути на вирішення поточної ситуації із налагодженням збуту продукції. Для участі потрібно заповнити аплікаційну форму. Після розгляду заявки грантовою комісією починається детальна співпраця із підприємством. Вона включає визначення його потенціалу, спроможності співфінансування, наявності проектної документації, приміщень, дозволів і т.д. Керівник напрямку маркетингових досліджень та консалтингу MLS group Надія Кузьмичова зауважила, що комісія звертатиме увагу на наявність основи. Тобто у компанії вже має бути своє виробництво та детально розроблений проект. За її словами важлива наявність досвіду. Наприклад, якщо до 2014-го року було виробництво, його згорнули, але зараз хочуть відновити. Учасник мусить обґрунтувати, що в нього є достатньо сировини для переробки і бачення, куди її збувати. Якщо до супермаркетів регіону, то треба пояснити, чому вони будуть зацікавлені у цій продукції. Учасник має додаткову перевагу, коли вигоди від переробки отримує ще й громада. Наприклад, якщо виробник закуповує сировину у місцевих жителів за ціною, вищою від середньої.

Про проблеми

27 липня під час круглого столу в Києві консалтингова компанія MLS group спільно з USAID презентували результати дослідження стану аграрної галузі в східному регіоні. Дослідження та подальші рекомендації розроблялись трьома компаніями: MLS group, Synergy Development Consulting та Agrochallenge. Акцент був зроблений на чотири напрямки виробництва: молоко, м'ясо, овочі та фрукти. Представники Донецької, Луганської та Запорізької областей вказали на болючі місця своїх територій.

Олександр Дзигім, в. о. директора департаменту АПК та розвитку сільських територій Донецької облдержадміністрації

- В області виробляється 537 т молока, з них 310 т дає населення. Тільки 10% цього молока беруть на переробку промислові підприємства.  Перша причина – не дуже висока якість сировини і друга – довге плече доставки, що простягається вздовж всієї області. Підприємства, які переробляють молоко безпосередньо у Донецькій області, знаходяться в Костянтинівці та Маріуполі. Можете собі уявити цю відстань. Тому основне завдання – сформувати невеликі кооперативи по збору та охолодженню молока з подальшою його переробкою. Такий проект ми розробляємо зараз у Званівці. Також у нас є переробне підприємство у Мар’янському районі, але воно не працює. Якщо вдасться отримати співфінансування на його відновлення, зможемо там переробляти своє молоко. Це дозволить отримати додану вартість на продукцію й реалізувати її безпосередньо на території Донецької області. Не секрет, що навіть крупні компанії, наприклад HarvEast (30% від промислового виробництва молока) також не переробляють молоко. Вони майже повністю продають його за межі Донецької області. Вивезти та переробити молоко, а також знову завезти його назад є дуже затратним процесом. Це, в свою чергу, позначається на ціні продукції. Складніша ситуація із переробкою м’яса.  Ще однією проблемою є відсутність дорадчої служби. Цю роботу взяв на себе наш департамент. Також активно допомагають департаменти інвестицій та економіки Донецької облдержадміністрації. Однак ми не можемо охопити подальший супровід учасників конкурсних програм, які виграють гранти для кооперації в тій чи іншій формі.

Любов Бескоровайна, в.о. директора Департаменту агропромрозвитку Луганської облдержадміністрації

- У нас відсутня логістика. Також значна різниця в закупівельних цінах. Якщо по Україні вона становить 45 грн/кг, то у Луганській області вона ледве перевищує 30 грн/кг. До війни ми мали понад 600 переробних підприємств. Більшість з них опинилась в окупованій зоні, зокрема великі м’ясопереробні комбінати. На щастя, на підконтрольній Україні території залишилися молокозаводи. Але, якщо джерела сировини тут, то основні ринки збуту відрізані лінією розмежування. І підприємствам було складно за короткий термін переорієнтуватись та знайти нові майданчики для збуту. До 2014-го року нашими молокозаводами перероблялось близько 50% виробленого молока. Сьогодні ця цифра зменшилась вдвічі. На 72% виробництво молока забезпечує населення. Тому в нас недостатньо сировини для хорошої якісної продукції. Ми працюємо з FAO над створенням кооперативів. Адже для того, щоб покращити якість молока, необхідно встановити поблизу охолоджуючі пункти. З переробкою м’яса в нас склалась катастрофічна ситуація. На сьогодні маємо всього три маленьких підприємства загальною потужністю дві тонни в місяць. Цього замало. Провівши аналіз, ми виявили, що 97% готової продукції завозиться з Харківської області. Цього року ускладнили ситуацію спалахи АЧС. В області немає сертифікованої бійні. Є проблеми з безпечністю продукції, оскільки нова сучасна лабораторія залишилась в окупованому Луганську.

Олександр Ясинецький, заступник директора Департаменту агропромрозвитку Запорізької облдержадміністрації

- Серед чотирьох районів, прилеглих до Луганської та Донецької областей, тільки в Бердянському є м’ясокомбінат. Він готовий переробляти також рибну сировину. Там же є підприємство, яке займається підготовкою меду до експорту, однак не переробляє його. В Більмацькому районі є птахофабрика, яка експортує яйце. Ми також повинні розуміти, якщо з 2018-го року завершиться створення об’єднаних територіальних громад, не буде управлінь сільського господарства, районних рад тощо. Тому ми потребуємо допомоги в навчанні керівників новостворених інституцій.

Анастасія Карпенко