Реклама

Голова "Укрсадпрому": За декілька років українські фрукти знатимуть по всьому світі

За останні декілька років українська садівнича галузь зробила багато кроків вперед – російське ембарго стимулювало виробників до відкриття  нових ринків збуту і пошуку сучасних підходів ведення бізнесу. Про те, чому іноземці зацікавлені в українських фруктах, а також про цінові очікування поточного сезону розповів голова асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка.

 

На тлі зацікавленості садівництвом, про яку Agravery.com неодноразово писали, у березні цього року була створена асоціація «Укрсадпром». Її засновниками стали 10 найбільших підприємств галузі із 3 областей  України. Станом на сьогодні в асоціацію входить 25 активних членів, асоціація охоплює 143 підприємства. Зацікавленість в асоціації Дмитро Крошка пояснює просто - держава фактично повністю ігнорує галузь садівництва.

- Наприклад, сьогодні садівники не можуть придбати земельні ділянки  за системою державних аукціонів.  Для того, аби закласти промисловий сад потрібно виконати певний цикл підготовки до процесу, який триватиме, як мінімум рік, перед садінням саджанців. Потім закласти сад, і ще мінімум 2-3 роки чекати  вступу у плодоношення, а повну урожайність сади демонструють лише на 6-7 рік після посадки. Тобто, це так звані відкладені інвестиції, і садівництво аж ніяк не тотожне іншим агрогалузям – тут окупності інвестицій можна чекати 5 років. Натомість, держава не враховує особливостей і продовжує гнути свою лінію. Проте я впевнений, що вже незабаром ситуація зміниться, і нас почують. Власне, цей процес уже розпочато.

 

Багато хто з аграріїв, наприклад тваринники, скаржаться на велику заборгованість по державній підтримці. Наскільки актуальною ця проблема є для садівників?

- Жодної підтримки з боку держави садівники не отримують. Станом на 1  квітня поточного року заборгованність держави за попередні роки становить 255 млн. грн. Кредитування також садівникам не по кишені – ринок землі не працює, багаторічні насадження як заставу ніхто не бере.  Тож роботи у садах підприємці роблять поступово: як тільки з`являються оборотні кошти добудовують та удосконалюють свої підприємства.  У рамках децентралізації у місцевих бюджетах мають з'явитися певні кошти, які можна буде спрямувати на підтримку місцевих фермерів, тож ми дуже сподіваємось, що це допоможе галузі.

Що стосується скасування спецрежиму ПДВ з 1 січня 2017 року, то ми також готуємось до цього. Всі аграрні об`єднання згрупувались довкола цих проблемних питань і виступають за надання аграріям якоїсь альтернативи, замість скасованого єдиного податку. Розроблено  певний законопроект, щодо встановлення зниженої ставки ПДВ для деяких агрогалузей, в тому числі і садівництва, на деякі види продукти буде поширюватись ставка мита 7%.

Читайте також: Сергій Українець: з яхти в ягоди, або як знайти вільну нішу в переробці фруктів

 

Чи враховані інтереси садівників у новому податковому законодавстві?

- У Податковому кодексі існує норма по пільговій сплаті земельного податку до початку плодоношення багаторічних культур, але водночас податкова  інспекція не знає до якого саме часу цю норму слід застосовувати у кожному окремому випадку. Тож, тут виникає ще більше законодавчих колізій.

 

Одним із принципів державної програми «3+5», що задекларована  профільним міністерством, є підтримка проектів зрошення.  Для садів це дуже важливо. Ви розраховуєте на підтримку?

- На жаль, цей напрямок підтримки формувався на основі потреб зернових культур, проблема зрошення у садівництві не була врахована. Натомість, садівництво без зрошення  взагалі не може існувати – сад буде давати не більше 20 т/га яблук. Завдяки постійній волозі у кореневій системі урожайність збільшується мінімум у 2 рази. Тому на сьогодні ми будемо відстоювати інтереси нашої галузі та наполягатимемо на отриманні певних преференцій.

НАЙЦІКАВІШЕ: 

У інтерв'ю Agravery.com Дмитро Крошка розповів про те, що: 

1) жодної підтримки з боку держави садівники не отримують;

2) при зрошенні урожайність збільшується мінімум у 2 рази;

3) вартість закладки нового яблучного чи грушевого саду стартуватиме в межах 100-150 тис. грн;

4) є 48 найбільших потенційних країн-імпортерів  плодів і ягід;

5) закупівельна ціна яблук в Інонезії у 6-7 разів більша, ніж та, за якою ми продаємо. 

 

Яблуневий світ

Попри відсутність державної підтримки останні 4-5 років можна назвати справжнім розквітом галузі садівництва. Чому, на ваш погляд, це відбувається і?

- Агробізнес - це дуже вигідна ніша, тож, розуміючи це, бізнесмени дедалі частіше вкладають сюди гроші. Чому сади? Тут все просто – рентабельне садівництво не вимагає багато землі. Один гектар землі під садами може дорівнювати за окупністю 100 га пшениці. Тут менша кількість техніки та витратних матеріалів. Вартість закладки нового яблучного чи грушевого саду, залежно від схеми посадки та умов стартуватиме в межах 100-150 тис. грн. Вартість українських плодових саджанців може коливатися від 10 грн до 50-60 грн, вартість іноземних, стійких до хвороб, так званих ресортів, може сягати 25 доларів за один саджанець. Крім саджанців потрібно врахувати ціну підготовки саду, води, прокладки краплинного зрошення,  ЗЗР, зрештою,  робочої сили – тож задоволення не з дешевих.

Садівництво не є галуззю для холдингів. У деяких є свої сади, але вони не є основним джерелом прибутку. Основа садівничого бізнесу в Україні на сьогодні -  дрібні господарства, що в середньому мають 50 га саду. При цьому  цілком окупним та прибутковим може бути уже 10 га саду – тут все залежить від культур, сортів, схеми посадки тощо. Фактично 10  га саду вже дозволяють господарству сформувати експортну партію та бути конкурентними.

Інтенсивний сад відразу зі зрошенням, впровадженням  новітніх технологій може з легкістю давати своєму господареві 50-60 т плодів. Звичайно, подібні обсяги вимагають продумати наперед їхню логістику та систему збуту.

Друга причина – це як внутрішній так і зовнішній попит. Плоди та ягоди – це ті культури, які завжди матимуть свого споживача.

Читайте також: Валентина Лановенко: Ніша органічних плодів ні у Європі, ні в Україні абсолютно не закрита

 

Але точної статистики - скільки садів та які врожаї вони приносять, майже ніхто не знає. У вас вона є?

- Досі в Україні системного обліку садів не було, і це стосується не лише урожаю, а й кадрів, сортів, техніки, каналів збуту. Приміром, ніхто не врахував, що на промислові сади припадає лише приблизно 25% всього урожаю яблук у країні, решта - це домогосподарства населення. Після створення асоціації, ми зібрали усю можливу інформацію щодо галузі садівництва, яка містилась у відкритих джерелах. Ввели спеціальне детальне анкетування для усіх наших членів і тих, хто планує вступати у нашу організацію, а також силами наших спеціалістів перевірили ці дані під час поїздок. Всі ці дані дозволяють отримати реальну, а не приблизну картину всього того, що відбувається у галузі. Ми активно ділимось поточною інформацією про стан садівництва із усіма зацікавленими,  в тому числі, із Мінагропродом, Мінекономіки, тощо.

 

Як ви оцінюєте експортний потенціал?

- Якщо порівняти світові ціни, то, враховуючи витрати на вирощування, логістику, тощо,  тонну  яблук дорівнюватиме чотирьом тонам пшениці.  Тож, за нашими підрахунками, тільки на експорті яблук Україна щорічно недоотримує мінімум 370 млн доларів.

До 2015 року у нас був відкритий ринок РФ, тож проблем зі збутом не було і саме тоді і закладались нові інтенсивні сади. Наші господарі мали змогу обирати час продажу і навіть диктувати росіянам ціну – рентабельність була шаленою, адже за тим курсом кілограм яблук продавали подекуди по 1 долару за кілограм. Плоди забирали відразу з саду. Якщо помножити  це як мінімум на партію у 5 т, то отримаєте прибутки садівника.

Із введенням ембарго та закриттям транзиту продукції через Росію ситуація стала набагато гіршою, - закладені декілька років тому сади  вже вступили у плодоношення, проте купувати ті ж самі яблука в Україні  ніхто не поспішає.

Для експорту потрібні сертифікати та відповідна дозвільна документація, яку більшість підприємств не має. Фрукти і ягоди - специфічний продукт, який може поставлятися як у свіжому так і у переробленому вигляді.  У кожній країні є фітосанітарний контроль і перед відкриттям ринку кожна позиція має бути узгоджена, а український фітосанітарний сертифікат по кожній окремій позиції має визнаватися кожною окремою країною. Тому цей процес «взаємного притирання» дуже складний і тривалий – подекуди на паперову тяганину може піти півроку.  

 

Втім, куди Україна може експортувати?

- Ми визначили 48 найбільших потенційних країн-імпортерів  плодів і ягід – Китай, Індія, Індонезія, Нігерія, Японія, Пакистан, В`єтнам, Єгипет, Великобританія, Танзанія, Корея тощо. Нажаль, ними майже не займаються. Запит до співпраці із В`єтнамом прийшов іще 1,5 роки тому, проте дозвільну документацією ще не погоджено. Така ж ситуація із Мексикою, Бразилією, низкою інших. З, приміром, Індонезією процедура є полегшеною – країни обмінялись відповідними листами із намірами і процес експорту плодової продукції до цією країни уже стартував – за нашою інформацією, туди вже було відправлено перші 500 тонн яблук.

У цьому році відрились ринки Лівії та Індонезії. Планується укладання договорів із ОАЕ, Єгиптом та Іраком. Ми дуже сподіваємось, що незабаром нашими покупцями станують Китай, Індія та В`єтнам. У наступному році заплановані перемовини щодо експорту із Мексикою та Японією. Якщо говорити у розрізі культур, то найбільше іноземних покупців цікавлять українське яблуко, лохина, вишня та черешня.

Читайте також: В Україні лише 2 господарства з виробництва яблук пройшли європейську сертифікацію

 

Про які  обсяги експорту, приміром по яблуках, йдеться та яку  кількості плодової продукції може потенційно продавати Україна?

- За весь 2015 рік офіційний експорт яблук склав 5 тисяч тонн, тоді як за перше  півріччя 2016 року ми вже експортували 7 тисяч тонн. Розраховуємо, що за результатами поточного року зможемо втричі перевершити результати сезону 2015.

 

Чи дозволить це зробити урожай, адже, наскільки мені відомо, із ним цьогоріч є проблеми?

- Дійсно, певні проблеми із урожаєм яблук існують, але це не завадить експорту. У минулому році фактично уся не продана яблучна продукція пішла на переробку. При цьому у червні наші яблука переробники приймали по 1,2-1,5 грн/кг. Підприємці мали здавати яблука, бо фактично не могли їх продати всередині держави. У поточному році такої ситуації не буде.

Що стосується погоди та урожаю, то, на відміну від Польщі, Голандії та Бельгії, де частину урожаю було знищено градом, у нас втрати були незначними і в масштабах держави не принесли значних збитків. Втім, певні площі були ушкоджені квітневими морозами, у деяких господарствах кісточкових майже не було.  

 

Чекати ціну

На яку експортну ціну орієнтується українські садівники?

- У минулому році ми мали одну із найнижчих експортних цін на яблука - 218 доларів/т, при цьому середня ціна на світових ринках - 742 доларів/т. Приміром, закупівельна ціна яблук в Інонезії у 6-7 разів більша, ніж та, за якою ми продаємо. Цьогоріч ціна буде однозначно більшою, проте все буде залежати від ринків, куди саме буде постачатись ця продукція.

 

Яких внутрішніх цін на яблука слід очікувати?

- Зараз виробники говорять про ціну реалізації 6 грн/кг, але, за моїм прогнозом, і враховуючи динаміку закупівель внутрішнього ринку, закупівельна ціна  на яблука буде у межах 8-10 грн/кг. Фермери будуть більше орієнтуватись на експорт, що автоматично «підтягуватиме» за собою внутрішні ціни. Так само і кількість яблук на переробку буде значно меншою, а ціна буде вищою. Все більше українських підприємств працюють на експорт. Підбори, які раніше йшли  на переробку, на сьогодні можна буде поставляти  за межі України, і продавати по такій же ціні, як і звичайне сортове яблуко. Тому українські переробники отримуватимуть додаткову зовнішню конкуренцію.

Водночас, це не означає що внутрішні споживчі ціни будуть сильно зростати – це відбуватиметься поступово, але, однозначно, низької ціни на яблука очікувати не варто.  

 

Наскільки сильно впливає на ціну плодової продукції наявність під боком такого потужного гравця як Польща?

- Коли  Польща стала членом ЄС, вона експортувала до Німеччини 4 тисячі тонн фруктів на рік. Станом на 2014 рік Польща експортувала в цю країну більше 100 тисяч тон фруктів, при цьому частка  і присутність інших країн на ринку Німеччини скоротилась в рази. Це  відбулось як за рахунок новизни гравця на ринку, так і за рахунок ціни – сьогодні польські фрукти добре знають по всьому світі.

Тому я переконаний, що за декілька років Україну чекає те саме. Наша проблема у тому, що країну знають як продавця зернових, а ось репутації на плодоовочевому ринку у нас немає.  Іноземці не знають про  те, що ми здатні не гірше поляків вирощувати черешні, лохину, малину, тощо.  

Крім того, не будемо забувати і про можливості  органічної продукції – ніша тут не закрита. Європейці потребують органічних фруктів, а ціна на них дуже конкурентна – кілограм органічних яблук у німецькому супермаркеті коштує мінімум 6 євро. Тому я рекомендую виробникам, окрім звичайного саду, відводити певну територію і під органічне виробництво – наявність у асортименті органічної продукції дає додаткові очки для покупців.

 

Яка комбінація сортів та культур є на сьогодні найбільш виграшною?

- Єдиного рецепту не існує, адже все залежить від кліматичних та грунтових умов, фінансових можливостей та бізнес-плану господарства. Моя порада  - не робити ставку на один чи два сорти, а максимально диверсифікувати ризики – садити сорти від ранніх до пізніх, із різними смаками.  Маючи сорти із різними строками плодоношення, ви створюєте і рівномірне навантаження, і циклічність робіт у саду – від липня аж до першого снігу.  Крім того, набувають все більшої  популярності так звані гібридні сади із посадками як плодових, так і ягідних культур. Наголошу, що формувати сад потрібно таким чином, аби переважну більшість року ти був із урожаєм та прибутками.

Ірина Забуга



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама