Географія, врожайність, площі: як змінилось вирощування топових культур за роки Незалежності?

Родючі землі - найбільш відомий та беззаперечний бренд України. З року в рік наша держава нарощує валове виробництво зернових, посилює свої позиції на міжнародному ринку. Наприклад, у минулому маркетинговому році Україна посіла перше місце в світі за обсягами виробництва соняшнику та олії з нього, очолила рейтинг експортерів соняшникової олії, стала третьою за рівнем продажів на зовнішньому ринку ріпаку, четвертою - кукурудзи та ячменю, і п'ятою - пшениці. Такі результати на світовій арені є наслідком змін всередині сектору. Як змінювались посівні площі, урожайність та живлення ґрунту - в інфографіці Agravery.com.

ПОСІВНІ ПЛОЩІ

Половина посівних площ* зайнята під зерновими та зернобобовими культурами. Майже втричі  збільшились площі під технічними культурами. У більш як чотири рази виросли посіви кукурудзи та соняшнику, у 12 раз - ріпаку.

ГЕОГРАФІЯ ПОСІВІВ

Пшениця

1990 - 7557,7 тис. га

2018 - 6603,9 тис. га

Суттєвих змін у географічній структурі посівів пшениці немає. По кожному з регіонів є незначне зменшення посівних площ культури. У Центрі під пшеницю у 2018 р. відведено майже на півмільйона гектар менше землі, ніж у 1990 р.

Ячмінь

1990 - 2712 тис. га

2018 - 2484,3 тис. га

Пояс ячменю трохи змістився з Півночі на Південь. Основні посіви зосереджені у Південному і Центральному регіонах.  Водночас аграрій з Харківщини Юрій Умріхін констатує, що в областіі ярому ячменю бракує вологи, а озимий - вимерзає. Аналітик компанії Agritel Олексій Єрьомін зауважує, що світове споживання ячменю не показує активного росту, а тому немає перспектив збільшення його експорту з України. Відтак і площі під цією культурою переживають незначне скорочення. Фахівець додає, що вибагливий у виробництві ячмінь програє кукурудзі та соняшнику, а ціноутворення на культуру залежить від вузького кола споживачів та виробників.

Соняшник

1990 – 1626,3 тис. га

2018 – 6166,5 тис. га

Пояс соняшнику змістився з Центрального та Південного регіону у бік Західного та Північного. На Волині, Івано-Франківщині та Тернопільщині 28 років тому соняшник не вирощували взагалі. Водночас половина площ під соняшником все одно зосереджена в Центральній Україні.

Агровиробник з Львівщини Ярослав Микитчин говорить, що в останні роки господарства регіону узяли в обробіток нові площі. "На цілинних землях ви не будете одразу вирощувати пшеницю або ячмінь. Спочатку їх потрібно засіяти соняшником або кукурудзою. Усього в моєму господарстві під соняшник відведено 35% посівних площ. Але в області є господарства, які і 80% ріллі засівають соняшником", - зазначає фермер. Степан Сайкевич з Волині наголошує, що одним із визначальних факторів при виборі культур є рівень рентабельності виробництва. За його словами, для соняшника він складає щонайменше 30%. Доцент кафедри землеробства та гербології НУБіП України Микола Косолап зауважує, що стало можливим вирощувати соняшник на територіях, де його раніше не сіяли, завдяки тому, що там відсутній основний шкідник - бур'ян вовчок соняшниковий. Юрій Умріхін спростовує твердження про те, що соняшник сильно виснажує ґрунт, та говорить, що після нього добре росте озима пшениця. Єдина проблема - накопичення після соняшника у ґрунті патогенів. Однак з цим слід боротись дотриманням сівозміни, наголошує фермер.

Кукурудза

1990 – 1223,1 тис. га

2018 – 4564,2 тис. га

Кукурудзяний пояс змістився на Північ, майже в 10 раз зросли площі під цією культурою в регіоні. Приблизно у 18 раз збільшились посіви кукурудзи на Чернігівщині. Найбільше культуру вирощують в Центрі України, зокрема, на Полтавщині нею засіяно біля 600 тис. га.

"У нас практично зникла зона перезволоження, яка раніше була на Півночі та Заході. Водночас Південний регіон стає занадто посушливим для кукурудзи. Інколи на Дніпропетровщині, Миколаївщині, Херсонщині вона засихає в середині літа. Адже за температури +35 градусів пилок з волоті не долітає до жіночого суцвіття - початки залишаються не заплідненими. Разом з тим на Заході і Півночі ґрунти менш родючі. Але простіше в тих регіонах добривами підвищити родючість, ніж забезпечити водою посушливий Південь", - говорить Микола Косолап. За словами начальниці відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяни Адаменко, кукурудзу на Півночі та Заході вирощували і раніше, але культура не завжди достигала до утворення зерна через брак тепла. Тому її збирали на зелений корм. Зараз теплозабезпеченість цих регіонів зросла, відтак є можливість вирощувати більш урожайні пізньостиглі сорти та гібриди. Фахівчиня додає, що кукурудза, як і соняшник, "іде" у зони з кращою зволоженістю, тобто у Північні та Західні області. Хоча цього року на Півдні влітку дощів випало більше, ніж, наприклад, у Чернігівській, Житомирській областях, додає Тетяна Адаменко.

Ріпак

1990 – 89,6 тис. га

2018 – 1030,3 тис. га

Пояс ріпаку роззосередився із Західного та Північного регіону на Центр і Південь України. Посіви більш-менш однорідно розподілені між регіонами – біля 30% у кожному, крім Північного, якому належить 14,1% посівів станом на 2018 рік. У східних областях, каже  консультантка компанії Agritel International Вікторія Блажко, аграрії за рахунок ріпаку коректують сівозміну і зменшують критично насичені площі під соняшником. Водночас погодні умови останніх сезонів вносять незначні корективи. Юрій Умріхін зауважує, що на Харківщині у серпні бракує дощів, тому нема сенсу сіяти ріпак у сухий ґрунт - він просто може не зійти. А Степан Сайкевич з Волині говорить, що доки держава відшкодовує трейдерам ПДВ при експорті ріпаку, доти аграрії його сіятимуть. Що буде з посівними площами після скасування компенсації експортного ПДВ (з 1 січня 2020 р.) - невідомо, зазначає фермер. За словами Вікторії Блажко, Україна експортує у вигляді сировини близько 90% врожаю ріпаку, причому до ЄС надходить 80-90% його експортного потенціалу. 

Олексій Єрьомін відмічає ріст світового попиту на продукцію, пов'язану з кормами для тварин та птиці. Відтак на міжнародному ринку є запит на кукурудзу та шрот з олійних культур. Окрім того, збільшення використання біодизелю та біоетанолу в якості пального для автомобілів, теж привело до зростання попиту на ріпак і кукурудзу. За його словами, в останні десять років в Україні збільшилась присутність транснаціональних трейдерів та іноземних виробників. Це позначилось на спрощені процедури виходу на міжнародні ринки та зростанні експорту, зокрема, тих же соняшнику, ріпаку і кукурудзи. Водночас девальвація гривні, яка спостерігається щонайменше протягом останніх десяти років, зробила вітчизняне зерно конкурентоспроможним на світовій арені. Загалом доступ до новітніх технологій, якісного посівного матеріалу та ЗЗР сприяв збільшенню урожайності та рівня рентабельності виробництва як зернових, так і технічних культур.

УРОЖАЙНІСТЬ

Пшениця: середня урожайність по Україні залишилась на рівні 40 ц/га. Водночас більш як на 40% вона виросла у Хмельницькій, Житомирській і Тернопільській областях. В той же час суттєво знизився збір з гектара на Закарпатті, Запоріжжі, Донеччині і на Дніпропетровщині.

Ячмінь: в середньому по Україні врожайність впала майже на 4 ц/га або на 12%. Більш як у два рази скоротився збір з гектару на Закарпатті, менше - на Дніпропетровщині. 

Соняшник: середня урожайність по Україні зросла на 46%. Лідери по приросту збору з гектара - західні та північні області - Івано-Франківщина, Хмельниччина, Волинь, Київщина та Рівненщина. Незначне падіння врожайності на Запоріжжі (-15%) та Донеччині (-11%). Тетяна Адаменко пояснює, що у зв'язку зі змінами клмату, тепла, яке накопичується на Заході та Півночі країни, достатньо для визрівання соняшнику. "Якщо на Херсонщині потенціал у соняшника рідко буває більшим за 15 ц/га, то у північних областях за нормального зволоження впродовж вегетаційного періоду урожайність може сягати 30 ц/га, - зазначає експертка. - Ми проводимо агрометеорологічні спостереження за сільгоспкультурами. Іноді трапляються казуси, коли на Рівненщині неможливо знайти ярий ячмінь, є пшениця, жито, а все решта - соняшник." 

Кукурудза: в цілому по Україні урожайність кукурудзи збільшилась на 103% - з 38,7 ц/га у 1990 р. до 78,4 ц/га у 2018 р., а найбільше - на Півночі. Водночас збір з гектара скоротився на Донеччині, Запоріжжі та Луганщині (-7%). У 2018 р. у зв'язку із сприятливими погодними умовами у більшості областей аграрії зібрали аномально високі врожаї. Тому середня врожайність за 2016-2018 рр. у 10 областях менша на 10 і більше ц/га, ніж у 2018 р. 

Ріпак: з 1990 р. по Україні урожайність виросла на 83%. Найбільше виріс збір з гектара у Харківській (+188%), Волинській (+160%), Хмельницькій (+156%) та Рівненській (+152%) областях. Вікторія Блажко зауважує, що на Півдні присутні ризики для врожайності, де вона нижча за середню по країні. Унаслідок цього рентабельність в регіоні складає 30-40%, тоді як середній показник по країні протягом кількох останніх років перевищував 60%.

ДОБРИВА

З 2000 р. збільшується частка удобрених міндобривами площ від загальної площі посіву та норма внесення поживної речовини на гектар. Водночас скорочується частка удобреної площі органікою від загальної площі посіву та зменшується норма внесення органіки на гектар. "Для того, щоб корова давала гній, їй треба згодувати певну кількість зерна, зеленої маси, сіна. При цьому тварина забере 50% собі на приріст і молоко, а 50% поверне з гноєм, який вивезуть на поле. А якщо ми всю цю солому залишимо на землі, то ґрунт отримає більше органіки, аніж отримав би з гноєм. Та солома, яку ми раніше забирали і використовували для підстилки, годівлі тощо, сьогодні лежить на полі. Деструктори стерні прискорюють її перетворення на органічну речовину ґрунту", - пояснює Микола Косолап.

*співвідношення зібраної площі вказаних культур до всієї посівної площі с/г культур.