Географія врожаїв: Західний Лісостеп - що треба знати агроному

Аграрна Україна надзвичайно різноманітна: коли фермери Херсонщини страждають від нестачі вологи, фермери Волині клянуть дощі. Але знаючи особливості погоди та клімату, не завжди враховують їх при виборі насіння чи побудові системи захисту. Спільно з DuPont Pioneer, що увійшла до складу Corteva Agriscience™, Сільськогосподарського підрозділу DowDuPont Agravery.com продовжує проект “Географія врожаїв”, в якому ми будемо говорити про особливості регіональної агрономії. Наразі ми розглянемо нюанси роботи в Західному Лісостепу.

Із вологою у Західному Лісостепу все гаразд, тут скоріше проблема в недостатній кількості сум ефективних температур та, в деяких випадках, із надмірною кількістю опадів, які призводять до поширення хвороб. Тому у цій зоні варто звернути увагу на ранньо- та середньостиглі гібриди, які мають гарну стійкість до хвороб, та потурбуватись про надійний фунгіцидний захист.

Західний Лісостеп займає територію Хмельницької, Тернопільської  та Львівської областей. Клімат Західного Лісостепу помірно-континентальний, м’який, достатньо вологий. Зима малосніжна, нестійка, порівняно тепла, літо тепле і помірно вологе. Середня температура повітря за рік становить 7,4 – 8,6 °С. Середня температура повітря у січні становить мінус 1,6-3,8 °С, середня температура повітря у липні – плюс 18,5-19,9 °С.

Середня багаторічна кількість опадів за рік у Західному Лісостепу коливається від 627 до 694 мм, розподіляючись по території від 572 до 769 мм. Найбільша річна кількість опадів коливається від 1035 до 1094 мм, у  посушливі роки становить лише 317-373 мм. Близько 70 % від річної кількості опадів випадає у теплий період року.

Перші осінні заморозки за середніми багаторічними даними спостерігаються у першій-другій  декаді жовтня, останні весняні – у другій-третій декаді квітня. Середня кількість днів із заморозками у повітрі (за середніми багаторічними даними) становить 5-12 днів, на поверхні ґрунту – 9-26 дні. Середня тривалість періоду без заморозків у повітрі становить 160–186 днів, на поверхні ґрунту – 141–170 днів. У більшості років сніговий покрив утворюється в кінці листопада-на початку грудня, а руйнується у впродовж березня.

Загальна тривалість залягання  снігового покриву за зиму коливається від 61 до 91  дня. Середня висота снігу за зиму становить 5–18 см, тоді як максимальна висота в окремі роки досягала 55-58 см. В останні десятиріччя досить часто спостерігаються  зими без сталого снігового покриву або взагалі безсніжні. Середня глибина промерзання ґрунту за зиму коливається від 13 см до 38 см. Максимальна глибина промерзання досягала 103-117 см. Середня із мінімальних температура ґрунту на глибині 3 см (глибина залягання вузла кущіння озимини) за зиму, залежно від типу  ґрунту, становить мінус 2,1-3,9 °С.

■  Тетяна Адаменко, керівник відділу агрометеорології Українського Гідрометцентру

Вегетаційний період триває 209-227 днів, починається в середньому в кінці березня - на початку квітня і закінчується у кінці жовтня - на початку листопада. Сума позитивних температур повітря вище 5 °С за цей період змінюється від 2925 °С до 3190 °С.  Період активної вегетації с.-г. культур (із середніми добовими температурами повітря  10 °С і вище) в середньому триває 163-172 дні, змінюючись в окремі роки від 140 до 210 днів, починається у другій-третій декаді квітня і закінчується в першій декаді жовтня. Сума позитивних температур повітря вище 10 °С за цей період коливається від 2460−2600 С на півночі до 2710 − 2880 °С на півдні, в окремі роки досягаючи 2910-3100 °С.

Помірна атмосферна засуха має ймовірність 90 % на більшій частині території даної кліматичної зони. Кількість днів із суховіями за теплий період (квітень-жовтень) в середньому становить 1- 6 днів, хоча трапляються роки коли суховії не спостерігаються зовсім. Серед інших несприятливих для с.-г. культур явищ погоди на території цієї кліматичної зони у вегетаційний період спостерігається град, сильний вітер, сильний дощ, зливи.

Відносна вологість повітря у теплий період року (квітень–жовтень) по областях  Західного Лісостепу коливається від 62-70 % до 75-84 %, а кількість днів із відносною вологістю повітря 30 % та менше (показник посушливості) за цей період становить в середньому 3-15 днів (максимальні значення цього показника сягали 36-43 дні).

Узимку зазвичай спостерігаються відлиги, кількість днів з якими за період грудень – лютий коливається від 39 до 60. Відлиги, які тривають більше ніж 5 днів поспіль, зумовлюють порушення зимового спокою озимини, що призводить до зниження морозостійкості рослин. Після тривалих відлиг за наявності снігового покриву існує значна ймовірність його руйнування, що сприяє утворенню льодяної кірки на полях. Небезпечна для посівів льодяна кірка товщиною 10 мм і більше та тривалістю залягання три декади і більше спостерігається в 10-30% років (один-три рази за 10 років).

Як працюють агрономи у зоні Західного Лісостепу

■ Віктор Єхіменко, ТОВ «Агросолюшинс», Хмельницька область, Кам’янець-Подільський район, село Врублівці

Площа: 2700 гектарів

Вирощує озиму пшеницю, озимий ріпак, соняшник, сою та кукурудзу

Весною у нас були проблеми із обробітком ґрунту через ґрунтову кірку. Було важко обробляти і втрачалась волога. Всходи ми отримали нормальні, але довгий час у нас не було опадів, через що у озимих культур дещо впала врожайність. Більш пізні культури підтягнулись після липневих дощів. Особливо вони вплинули на кукурудзу та сою, тоді як соняшнику не вистачило сонця. Також через опади відбулось збільшення ураження хворобами. Соняшник, особливо, який був раніше посіяний, почав уражуватись фомопсисом та склеротиніозом. Рівень ураженості був доволі високим і це вплинуло на врожайність. Ми планували отримати 3,5-4 тони соняшнику з гектару, але через хвороби врожай був дещо меншим. Також ці опади завадили збиранню пшениці, частину врожаю довелось досушувати, впала якість пшениці. Також пшениця почала проростати прямо в колосі. Ще однією проблемою стала падалиця соняшнику, яка після дощів почала відростати в посівах пшениці. Бували такі випадки, що соняшник був навіть вищим за пшеницю.

Кукурудза

У нас посіяно 600 гектарів кукурудзи. Із них 400 гектарів під гібридами Pioneer. Кукурудзу ми сіємо під глибоке рихлення. Вирощуємо гібриди П9175 із ФАО 330 та П8523 із ФАО 260. Ми спеціально обрали гібриди із різним ФАО, аби підготуватись до будь-якого розвитку погодних умов. Та і збирати гібриди із різним ФАО значно краще, не потрібно одночасно усе молотити. У минулому році ми отримали 7 тонн врожаю з гектару. Цього року ми тільки почали збирати кукурудзу і до гібридів Pioneer ще не дійшли. Поки-що врожайність кукурудзи в нас на рівні 10 тонн з гектару і думаємо що далі буде не менше. Під кукурудзу ми вносили 100 кілограмів амофосу та 300 кілограмів карбаміду. По листу працювали сульфатом калію і цинком.  Взагалі по кукурудзі в цьому році відмічалось ураження фузаріозом, але все залежить від гібриду. Посіви під гібридами Pioneer виявились більш стійкими до цього захворювання. Із шкідниками в нас також були проблеми, особливо на тих полях де ми застосовували трихограму, шкодив кукурудзяний метелик та совка. Все-таки біологічний метод поступається хімічному. Із бур’янами проблем не було, працювали спочатку ґрунтовим, потім страховим гербіцидом і все було гаразд.

Соняшник

Ми цього року посіяли 620 гектарів соняшнику із яких 500 гектарів під гібридами Pioneer.  Вирощуємо П64ЛЕ25 та високоолеїновий П64ГЕ118. Гібрид П64ГЕ118 ми завжди беремо, він має більшу ціну від звичайного, а П64ЛЕ25 досить непогано себе показує. Минулого року у нас середня врожайність була на рівні 3,3 тонни з гектару. Цього року П64ГЕ118 показав врожайність на рівні 3,3 тонни з гектару, а П64ЛЕ25 дав 3,5 тонни з гектару. Це найкращий результат серед усіх гібридів, які ми вирощували. Могли би отримати і більше, але були проблеми із хворобами. Ми цього року робили лише одну фунгіцидну обробку. У наступному році вже мабуть зробимо два обприскування. Із бур’янами проблем не було. Під соняшник ми провели глибоке рихлення та дали 100 кілограмів амофосу та 100 кілограмів карбаміду. По листу вносили сульфат магнію.

■ Олег Тіс, ФГ «Коровай», Львівська область, Мостиський район, село Черневе

Площа: 2000 гектарів

Вирощує озимий ріпак, озиму пшеницю, кукурудзу, соняшник і сою

Цього року були цілком сприятливі погодні умови, опадів було вдосталь. Єдине що у період запилення соняшнику була дощова погода і слабо бджоли літали. В результаті запилення було слабким. Пшеницю я зібрав ще до дощів, тому тут проблем в мене також не було. От у минулому році погода була посушливою, в мене є одне поле, на якому я зібрав кукурудзи лише півтори тонни з гектару. Звісно, там піщані ґрунти і воно високо знаходиться, але я все одно був шокований такою врожайністю. Заморозки у нас бувають рідко. За 10 років моєї роботи лише один раз у нас вимерз ріпак.

Кукурудза

Кукурудзи в мене було посіяно 570 гектарів. З них у мене було засіяно 80 гектарів гібридами Pioneer. Поки ці гібриди виглядають найкраще. Ми міряли їх врожайність, то показувало на рівні 14 тонн, але то була слабка ділянка поля. Тому має бути навіть більше. Минулого року врожайність становила 8 тон з гектару. Вирощую переважно кукурудзу із ФАО 220. Як показує практика, більше ФАО дає менше врожаю і більше вологи при збиранні, тому намагаюсь не сіяти ФАО більше 220. Із гібридів  Pioneer в мене посіяний лише П8521. Наразі ми почали його збирати і вологість становить 23%. Під посів кукурудзи ми провели оранку, закриття вологи та культивацію. При посіві внесли 200 кілограмів нітроамофоски 15:15:15+8 сірки. У підживлення внесли 120 кілограмів карбаміду за допомогою культиватору. По листу нічим не підживлювали. Працювали ґрунтовим та страховим гербіцидами, а також інсектицидом зробили крайову обробку. Фунгіцидами не працювали взагалі, ніяких проблем із хворобами не було.

Соняшник

У цьому році в мене було посіяно 330 гектарів соняшнику. Я вирощую виключно гібриди Pioneer. В цьому році посіяв П63ЛЕ113. У наступному році хочу посіяти ще П63ЛЛ06. Врожайність у цьому році у нас була на рівні двох тонн, але враховуючи погане запилення, я вважаю, що це нормально. Люди у нашому районі по 1,5 тонни отримують. У минулому році врожайність була більше трьох тонн з гектару. Через дощі в усьому районі відмічався розвиток фомозу, але я не помітив сильного впливу цієї хвороби на врожайність. Він почав розвиватись у фазу цвітіння і по-троху під’їдав нижні листки, але вони вже не грали суттєвої ролі для формування врожаю. Фунгіцидів я не застосовую на соняшнику, єдине що я використав – це морфорегулятор із фунгіцидним ефектом і він зіграв зі мною злий жарт. Спочатку соняшник призупинився у розвитку і все йшло як потрібно, але потім він почав інтенсивно рости і виріс дуже високим, через що почав падати. Під соняшник ґрунт ми обробляємо так-само як і під кукурудзу. При посіві вносимо 200 кілограмів нітроамофоски при посіві і 100 кілограмів карбаміду в міжрядне підживлення.

■ Михайло Саламандра, ПП «Дари Ланів», Тернопільська область, Підволочиський район  село Магдалівка

Площа: 1300 гектарів

Вирощує кукурудзу, сою, озиму пшеницю, озимий ріпак

На даний момент за сезон в нас випало трохи більше 300 міліметрів вологи, але випадали вони дуже нерівномірно. Усю весну опадів майже не було, через що у нас були проблеми зі сходами. Проте ґрунтові гербіциди спрацювали як треба, не дивлячись на відсутність опадів. Дощі в нас пішли лише наприкінці червня. Це дещо покращило ситуацію із соєю та кукурудзою.

Кукурудза

Кукурудза в нас посіяна на площі 380 гектарів, з них 120 займають гібриди Pioneer. Вирощую гібрид П9175 із ФАО 330. Взагалі ми вирощуємо кукурудзу із ФАО від 260 до 330. Досить багато експериментуємо на демо-посівах, дивимось і сусідам показуємо. В нас стільки гібридів посіяно, як у кращих господарств, є на що подивитись. У нас тільки 14 гібридів Pioneer посіяно, а є ще і інші. Врожайність минулого року гібриди Pioneer показали на рівні 11,9 тонн з гектару, тоді як загальний залік у нас був 11,7 тонн по господарству.  В цьому році почали молотити, але побачили, що вологість дуже висока і зупинили комбайнування. Те що ми зібрали, показало врожайність більше 16 тонн при вологості 28%. Але це лише 1,5 гектари і це ще нічого не означає. Тому маємо надію зібрати в заліку в межах 13 тонн. Хвороб по нашому господарству ми цього року не побачили. Проти шкідників працювали інсектицидами і їх тепер також немає. Із бур’янами також проблеми відсутні, в нас чистота поля 99,9%. Працюємо ґрунтовим та страховим гербіцидом. Після пшениці провели лущення стерні, глибоку оранку, вирівнювання ґрунту та культивацію після чого посіяли кукурудзу. Живлення в нас складало 160 кілограмів азоту по діючій речовині та по 30 кілограмів фосфору та калію.

Поради експертів Pioneer

■ Микола Костюк, регіональний менеджер із агрономічної підтримки

Кукурудза

Для Львівської області найкраще підходять гібриди із ФАО 250-290, у Хмельницькій області непогано себе показують гібриди із ФАО 350. У Тернопільській області також можна брати гібриди із ФАО до 350, особливо у її південній частині. Серед середньо-ранніх та середньостиглих гібридів кукурудзи я можу порекомендувати для нашої зони гібриди П8307, П8567, П9074 та П9241. Вони оптимально себе показують як по вологовіддачі так і по врожайності. Цього року врожайність складає від 14 до 17 тонн з гектару. Це гібриди зубовидного типу, тому потрібно сіяти їх в оптимальні строки при температурі 8 °С на глибині залягання насінини. Оптимальна густота для гібридів із ФАО 320-350 складає 80 тисяч насінин на гектар на момент посіву. Ранню групу гібридів можна сіяти із невеликим загущенням, від 80 до 90 тисяч насінин на гектар. Також варто звертати увагу на швидкість посіву, ми рекомендуємо господарствам не перевищувати швидкість, оскільки це може призвести до падіння врожайності на 700 кілограмів з гектару. Найкращу стійкість до сажкових хвороб показує гібрид П9074, він найбільш придатний для монокультури. Також ми рекомендуємо застосовувати мікроелементи на кукурудзі, як показують наші дослідження, це може збільшити врожай на 6,5%. Під кукурудзу ми рекомендуємо вносити 200 кілограмів азоту, 100 кілограмів фосфору та 200 кілограмів калію по діючій речовині. Калій та фосфор треба вносити під основний обробіток, а азот під весняну культивацію, у передпосівний обробіток і під міжрядне рихлення.

Соняшник

Я раджу звернути увагу на ранньостиглу групу. Це гібриди П62ЛЛ109 та П64ЛЛ125, це нові гібриди, які гарно себе показують цього року. Вони мають непогану посухостійкість та врожайність. Серед стійких до хвороб гібридів я би рекомендував П63ЛЛ06, П62ЛЛ109 та П63ЛЛ124. Гібрид П63ЛЛ06 на Львівщині показує урожайність на рівні 3,5 тонн з гектару, в інших областях на рівні 3,2 тонни з гектару. Серед високоолеїнових гібридів я можу порекомендувати П63ГГ111 та П64ГГ106. Для вирощування високоолеїнових гібридів необхідно зберігати просторову ізоляцію у 200 метрів від звичайних гібридів. Вміст олеїнової кислоти у гібридів цього типу залежить від погодних умов у перші два тижні після цвітіння, якщо буде прохолодна погода із опадами, то її вміст буде падати. Окрім того, враховуючи погодні умови нашої зони я рекомендую відповідально підходити до фунгіцидної обробки. Дуже важливо на ранній фазі розвитку соняшника (3-4 листок) провести першу фунгіцидну обробку, а у фазу бутонізації необхідно зробити друге обприскування. Бажано також провести третю фунгіцидну обробку. Разом із фунгіцидним захистом доцільно провести підживленням бору в нормі 600 грам на гектар по діючій речовині. По соняшнику я раджу вносити 200 кілограмів карбаміду, це 92 кілограми азоту по діючій речовині. Таку саму кількість треба вносити фосфору та калію у вигляді діамофоски та хлористого калію. Азот вноситься під посів, а фосфор з калієм під основний обробіток ґрунту. Під соняшник варто проводити оранку або поглиблене дискування на глибину від 15 сантиметрів.