Географія врожаїв. Центральний Лісостеп – що треба знати агроному

Аграрна Україна надзвичайно різноманітна: коли фермери Херсонщини страждають від нестачі вологи, фермери Волині клянуть дощі. Але знаючи особливості погоди та клімату, не завжди враховують їх при виборі насіння чи побудові системи захисту. Спільно з компанією DuPont Pioneer Agravery.com продовжує проект “Географія врожаїв”, в якому ми будемо говорити про особливості регіональної агрономії. Сьогодні ми розглянемо нюанси роботи в Центральному Лісостепу.

Центральний Лісостеп вже не так страждає від дефіциту вологи, як степова зона, але вона все одно є вирішальним фактором при отриманні врожаю у цій зоні. Тому аграріям варто звертати увагу на правильний підбір гібридів, аби отримати максимально можливий результат.

Центральний Лісостеп займає території чотирьох областей: Вінницької, Черкаської, Полтавської та південну частину Київської області. Клімат Центрального Лісостепу помірно-континентальний, із порівняно м’якою, малосніжною зимою та теплим, помірно вологим літом. За даними відділу агрометеорології Українського Гідрометцентру, середня температура повітря за рік становить 7,6–9,3 °С. Зимовий період триває в середньому 80-105 днів – з кінця листопада до кінця лютого-початку березня, коли починається весна.

Середня кількість опадів за рік у Центральному Лісостепу становить від 575 до 615 мм. Близько 70 % від річної кількості опадів випадає у теплий період року.

Перші осінні заморозки за середніми багаторічними даними спостерігаються у першій-другій декаді жовтня, останні весняні – у другій-третій декаді квітня. Загальна тривалість залягання снігу за зиму коливається від 55 до 95 днів. Середня висота снігу за зиму становить 2–11 см, тоді як максимальна висота в окремі роки досягає 54–78 см. В останні десятиріччя досить часто спостерігаються зими без сталого снігового покриву або взагалі безсніжні.

По соняшнику даних про запаси продуктивної вологи для даної зони не має. Представлені в нашому матеріалі дані – це середні багаторічні показники, тобто ряд безперервних спостережень не може бути менший, ніж 10 років. За меншу кількість років інформація не буде репрезентативною. В зоні центрального Лісостепу великі посівні площі соняшнику – надбання останніх років, пов'язане із тим, що значно збільшилося теплозабезпечення цієї зони, та з економічними причинами.  Метеорологічні станції вже визначають запаси вологи під соняшником і у цій зоні, однак для узагальнення кількості таких визначень не достатньо.

■ Тетяна Адаменко, керівник відділу агрометеорології Українського Гідрометцентру

Вегетаційний період (із середніми добовими температурами повітря 5°С і вище) триває 207-227 днів, починається в середньому в кінці березня-на початку квітня і закінчується у кінці жовтня - на початку листопада. Сума позитивних температур повітря вище 5 °С за цей період змінюється від 2990 − 3130 °С на півночі Центрального Лісостепу до 3200 − 3410 °С на півдні.

Період активної вегетації с.-г. культур (із середніми добовими температурами повітря 10 °С і вище) в середньому триває 162-173 дні, змінюючись в окремі роки від 130 до 200 днів, починається у другій декаді квітня і закінчується на початку жовтня. Сума позитивних температур повітря вище 10 °С за цей період коливається від 2635−2795 °С на півночі до 2860 − 3045 °С на півдні, в окремі роки досягаючи 3200-3435 °С.

Режим зволоження території створює в цілому позитивний баланс вологи в ґрунті. Проте через невелику кількість опадів у окремі роки, значну повторюваність мають атмосферні засухи, які часто поєднуються із ґрунтовими, що негативно впливає на розвиток с.-г. культур. Помірна атмосферна засуха, має ймовірність 90 % на більшій частині території даної кліматичної зони. Кількість днів із суховіями за теплий період (квітень-жовтень) досягає 9-16 днів.

Серед інших несприятливих для с.-г. культур явищ погоди на території цієї кліматичної зони у вегетаційний період спостерігається град, сильний вітер, сильний дощ, зливи.

Відносна вологість повітря у теплий період року (квітень–жовтень) по областях Центрального Лісостепу коливається від 61-63 % до 77-80 %, а кількість днів із відносною вологістю повітря 30 % та менше (показник посушливості) за цей період становить в середньому 11-28 днів (максимальні значення цього показника сягали 55-76 днів).

Перші осінні заморозки (зниження температури повітря до 0 °С і нижче) за середніми багаторічними даними спостерігаються у першій-другій декаді жовтня, останні весняні – у другій-третій декаді квітня.

Як працюють агрономи у зоні Центрального Лісостепу

■ Ярослав Гутенко, СТОВ «Придніпровське», Черкаська область, Чорнобаївський район, село Придніпровське

Площа: 2000 гектарів

Вирощує кукурудзу, соняшник, пшеницю та люцерну

В нас господарство направлене на молочне тваринництво, тому ми вирощуємо здебільшого кормові культури. Половину площ в нас займає кукурудза, яка переважно вирощується на силос, хоча є посіви на зерно, які займають 300 гектарів. Чверть площ займає соняшник, усе інше засіяне пшеницею і люцерною.

Основною проблемою для нашого регіону є дефіцит опадів та аномально жарка погода. Тому аби зменшити втрати вологи ми мінімізуємо кількість механічних обробок поля. Також бувають заморозки. Минулого року від них за одну ніч вимерзло 80 гектарів кукурудзи. Сусіднє поле із гібридом PR37N01 також постраждало, але там вимерзло не більше 10% кукурудзи. Я не можу пояснити чому так сталось, можливо лісополоса якось захистила від морозу, а може просто випадковість.

Кукурудзу ми сіємо із ФАО від 300 до 400, більше ФАО іде на силос, а на зерно сіємо ФАО 320-340, глибина посіву складає 5 сантиметрів. Завдяки підбору такого ФАО ми економимо на сушці, адже затрати на неї дуже великі. Ми довго підбирали оптимальний варіант і зупинились на ФАО від 320 до 360 для кукурудзи на зерно. Нажаль не кожного року нам вистачає вологи для такого ФАО, хоча від сусідів по врожайності не відстаємо. Ми продовжуємо експериментувати та кожного року висіваємо на пробу 5 нових гібридів.

У минулому році у нас були проблеми із сажкою на кукурудзі яка була призначена на силос, а як ви розумієте, якщо дати кукурудзу уражену сажкою корові, то потім потрібно буде визивати ветеринара. Така проблема виникла через те, що частина площ кукурудзи була посіяна по кукурудзі. Тому у цьому році половину площ кукурудзи на силос ми засіяли гібридом PR37N01, оскільки із ним такої проблеми не було та і мороз він краще переніс. Нехай цей гібрид і дорожчий, але воно того варте.

Соняшник ми сіємо по двом технологіям. Там де високий рівень засміченості поля бур’янами ми висіваємо соняшник стійкий до імідазолінонів. Де такої проблеми немає ми сіємо звичайний гібрид соняшнику P63LL06, який дає більшу врожайність. Були роки коли звичайний гібрид давав врожайність на 10 центнерів більше в порівнянні із стійким до гербіцидів гібридом, але боротись із бур’янами там значно важче. Ґрунтові гербіциди не завжди спрацьовують та не можуть витримати більше трьох хвиль сходів бур’янів.

■ Володимир Гришко, ПСП Ковпаківец, Полтавська область, Котелевський район, село Мала Рублівка

Площа: 1500 гектарів

Вирощує кукурудзу, соняшник, сою, озиму пшеницю, ріпак

Зимової вологи у нас було цілком достатньо і її вистачило практично до літа. Ми проводили обов’язкове закриття вологи, та глибоке рихлення аби покращити ситуацію із зволоженням. Останню вологу ми бачили у середині травня, тоді випало два дощі по 10 і 16 мм, тому зараз ми вже відчуваємо дефіцит. Минулого року ситуація із зволоженням у нашому регіоні була цілком нормальною, тоді як у позаминулому році був критичний дефіцит вологи. Окрім малої кількості вологи нам також дошкуляють засухи та високі температури, заморозки в нас бувають рідко.

Кукурудзи ми посіяли на площі 500 гектарів. Вирощуємо цю культуру із ФАО від 190 до 390. Така велика розбіжність пояснюється віддаленістю деяких наших полів від бази на 30-40 кілометрів. Тому там ми сіємо більш ранні гібриди аби мати змогу зібрати врожай до того, як будуть зайняті комбайни на ближніх полях.

До вибору гібриду ми підходимо досить відповідально. В нас є демо-ділянки на яких ми перевіряємо більше 20-ти гібридів кукурудзи. Після цього аналізуємо врожайність та приймаємо рішення про те, який саме гібрид будемо сіяти наступного року. Наразі ми зупинились на таких гібридах як: PR37N01, PR37Y12, P7709 та P8521. Ці гібриди доволі стійкі до сажкових хвороб та показують гарну врожайність. Ми ще не разу не бачили, щоб вони були уражені сажкою, тоді як на демо-ділянках інші гібриди іноді уражувались цим захворюванням. Середня врожайність кукурудзи у нашому господарстві коливається від 50 до 75 центнерів з гектару.

Соняшник в нас займає 200 гектарів. Ми переважно вирощуємо ранні або середні гібриди, такі як P64LE25, P63LE113, P64LE99. Це дає нам змогу раніше зібрати врожай та не витрачати кошти на десикацію, що також дуже важливо. Із вовчком поки проблем у нас немає, хоча в нашому районі він вже з’явився. В нас не така велика кількість соняшнику у сівозміні, аби вовчок почав активно розвиватись. До того ж всі гібриди Піонер, що ми вирощуємо, мають гарну стійкість до вовчку. У нас є деякі проблеми із хрестоцвітими бур’янами, тому ми використовуємо гібриди ExpressSun®. Середня врожайність соняшнику у нас складає 25-30 центнерів.

Поради DuPont Pioneer

■ Володимир Олешко, регіональний агроном з продажу по Центральному Лісостепу

Кукурудза

При виборі гібриду кукурудзи у зоні Центрального Лісостепу, я радив би аграріям звернути увагу на головний секрет успіху гібридів DuPont Pioneer – інтенсивна вологовіддача. Вміст вологи у насінні зменшується по мірі проходження кукурудзи відповідних фаз розвитку: блістер – 85% вологи, молочна стиглість – 80% вологи, молочно-воскова стиглість – 70% вологи, воскова стиглість – 55% вологи та фізіологічної стиглості – 30% вологості. Зменшення вологості насіння до фізіологічної стиглості відбувається через комбінацію випаровування насінням вологи та накопичення сухої речовини внаслідок наливу зерна. Після настання фізіологічної стиглості, вологість втрачається переважно через випаровування насінням вологи.

Вологовіддача кукурудзи залежить від багатьох агрономічних та генетичних характеристик:

• Група стиглості гібриду, товщина та структура перикарпу (оболонки) насіння, кут кріплення початку до рослини після настання фізіологічної стиглості впливають на рівень вологовіддачі. Гібриди із більш тонкими початками втрачають вологу швидше.
• Коли настає фізіологічна стиглість, кукурудза втрачає вологу через качан та його кріплення до рослини, оголені кінчики початків та обгортки. Гібриди із качанами, розташованими під гострим кутом до рослини після настання фізіологічної стиглості схильні накопичувати вологу в обгортках та сповільнювати вологовіддачу. Обвислі початки втрачають вологу швидше, ніж підняті качани. Насіння із товщою оболонкою та вищою заліковою вагою сохне довше, а пошкоджене та легке насіння втрачає вологу швидше.
• Покриття качана обгортками, їх кількість, товщина та щільність впливають на швидкість вологовіддачі. Товщина качана та довжина насінини також відбиваються на швидкості віддачі вологи. Через те, що гібриди відрізняються за цими показниками, вони мають різний рівень вологовіддачі.
• Кліматичні умови мають найбільший вплив на вологість зерна при збиранні. Температура, кількість опадів та сонячна активність відображаються у швидкості висихання зерна. Погодні умови після завершення наливу насіння мають найбільший вплив на швидкість вологовіддачі у полі. В середньому для втрати 1% вологості необхідно 20-25 градусів суми ефективних температур. Таким чином, на вологовіддачу впливає цілий ряд факторів і аграріям слід знайти баланс між бажанням збирати кукурудзу якомога сухішою та втратами від полягання через пізнє збирання.

Враховуючи усі ці фактори я хотів би порадити такі гібриди кукурудзи до вирощування у зоні Центрального Лісостепу: Р9175 Optimum® AQUAMax® (ФАО 330), Р9241 (ФАО 360), Р9911 Optimum® AQUAMax® (ФАО 440), Р8816 (ФАО 300), PR37Y12 (ФАО 390), P9578 (ФАО 350), PR37N01 (ФАО 390).

Також раджу звернути увагу на нові гібриди кукурудзи: P9074 (ФАО 330), P8567 (ФАО 290), P9903 Optimum® AQUAMax® (ФАО 390), P0216 Optimum® AQUAMax® (ФАО 480).

Соняшник

Господарям-землеробам потрібні гібриди із високим потенціалом урожайності, високими якісними показниками та хорошою прибутковістю. Тому я би порадив вирощувати такі гібриди соняшнику:

P64LE25 – це високорослий виключно стійкий до полягання гібрид лінолевого типу з високим вмістом олії. Він має середньоранню групу стиглості. Вирощується за технологію ExpressSun®, стійкий до 5-ти рас (А-Е) вовчка та має горизонтальну стійкість System II. Також він стійкий до нових рас несправжньої борошнистої роси. Посухостійкість – відмінна, добра толерантність до хвороб листя та кошика.

P64LE99 – це високорослий середньостиглий інтенсивний гібрид лінолевого типу із дуже доброю посухостійкістю, що вирощується за технологією ExpressSun®. Стійкий до 5-ти рас (А-Е) вовчка та горизонтальною стійкістю System II. Має добру толерантність до хвороб листя та кошика, стійкий до нових рас несправжньої борошнистої роси.

P63LL06 - урожайний гібрид толерантний до найбільш шкодочинних хвороб, середньоранній простий гібрид лінолевого типу з високим вмістом олії. Стійкий до 5-ти рас (А-Е) вовчка. Висота рослин - нижче середньої, стебло міцне, стійкий до стеблового полягання. Насіння добре утримується в кошику від осипання. Винятково пластичний та адаптивний гібрид, що має відмінну посухостійкість та вищу за середню толерантність до склеротинії та фомопсису.

Також добре себе показують у нашій зоні нові гібриди соняшнику:

P64LL125 - середньоранній урожайний простий гібрид лінолевого типу з високим вмістом олії та доброю посухостійкістю. Стійкий до 5-ти рас (А-Е) вовчка та горизонтальною стійкістю System II. Має високі рослини, стійкі до кореневого вилягання. Добра толерантність до хвороб листя та кошика, високий вміст олії в насінні.

P63LE113 - це ранній урожайний гібрид із доброю посухостійкістю, що вирощується за технологією ExpressSun. Цей гібрид лінолевого типу з високим вмістом олії, стійкий до 5-ти рас (А-Е) вовчка та горизонтальною стійкістю System II. Має високі рослини, стійкі до кореневого вилягання. У нього добра толерантність до хвороб листя та кошика та стійкість до нових рас несправжньої борошнистої роси. Високий вміст олії в насінні.

P64HE118 - це середньостиглий простий гібрид з високим вмістом олії, що вирощується за технологією ExpressSun та має високий вміст олеїнової кислоти. Має стійкість до 5-ти рас (А – Е) вовчка. Рослини середньої висоти з доброю посухостійкістю. Має добру толерантність до хвороб листя та кошика, а також стійкість до нових рас несправжньої борошнистої роси.