Гендиректор "Сингента" в Україні: Виробництво агрохімічної продукції в Україні було б дуже логічним
Чи можливе будівництво заводу по виробництву пестицидів та насіння в Україні компанією Syngenta? Яка різниця між Україною та Китаєм, Африкою чи Росією? Чи будуть довіряти європейці українському насінню? На ці та інші питання відповідав новий генеральний директор компанії "Сингента" в Україні П'єр Кохадон.
Ви з вересня 2018 року працюєте в Україні, до цього ви працювали в Африці та на Ближньому Сході, а ще раніше в Китаї, Росії, Угорщині та Франції. Розкажіть про умови роботи в цих регіонах та порівняйте їх з тими, які є в Україні?
- Україна – це сьома країна, в якій я працюю. Я вважаю, що країна, де ти працюєш, її культура, і історія важливі, але значно важливішими є люди, з якими ти працюєш, та те, чому ти навчаєшся поруч з ними. І в кожній з тих країн, де я працював, колектив був різний, але цікавий. Я можу відмітити, що українці дуже енергійні, здатні фокусуватись на позитиві та швидко забувати щось негативне. І я це бачив багато разів у різних ситуаціях. В цілому українці налаштовані оптимістично. Це чудово, і для мене особисто такий настрій має велике значення. І це одна із вагомих причин, чому я приїхав працювати саме в Україну.
Що ж стосується сільського господарства, то, наприклад, в Африці дуже різні умови для сільського господарства. Syngenta працює у понад 60 країнах цього континенту. Здебільшого сільське господарство знаходиться на сучасному рівні в Південній Африці. Проте і на Півночі є країни з добре розвинутою галуззю, наприклад, у Марокко. Однак, є також країни, де сільське господарство значно відстає. Але одне ми можемо сказати напевне, що для Африки головним викликом на найближчу перспективу буде самозабезпечення свого населення власною сільгосппродукцією. Для цього континенту це надзвичайно важливо. Проте ми забуваємо, що розвинені сільськогосподарські країни, такі як Україна, не стали такими за одну ніч, а ми хочемо, щоб Африка за два тижні стала дуже продуктивною. На це потрібен час. Дуже легко купити трактор та відправити його до Африки, але через півроку він вже працювати не буде, оскільки немає запчастин та ремонтних центрів, а отже він буде просто стояти та іржавіти. Це проблема, до якої потрібно підходити комплексно. Тож Syngenta намагається допомогти сільському господарству у цьому регіоні розвиватись таким чином, аби були створені належні умови для подальшого росту цієї індустрії. Схожа ситуація була в Китаї. Для країни головним пріоритетом було зробити себе самодостатньою, незалежною від імпорту сільгосппродукції державою. Проте не забуваємо, Китай – це країна із єдиним сильним державним апаратом. І коли в Китаї поставили за мету зробити сільське господарство самодостатнім, вони це зробили. Тоді як Африка – це понад 60 країн і не всюди присутній сильний уряд, а отже зміни займатимуть більше часу.
В Україні сільське господарство має гарні перспективи, тут зосереджена найбільша кількість чорноземів у світі, врожайність постійно зростає і усе готово для того, аби зробити Україну житницею світу. У наступні 10 років Україна стане навіть ще важливішою країною в плані сільського господарства. Особливо враховуючи, що сільське господарство ЕС починає втрачати позиції і це дасть певні перспективи Україні та Росії. Тому це може підштовхнути ці країни до інтенсивнішого розвитку сільського господарства. Україні просто потрібно обрати вірних людей, які будуть керувати цими змінами.
В якій країні вам сподобалось працювати найбільше та чому?
- Це завжди остання країна. Тому що там ти дізнаєшся щось нове, бачиш якісь відмінності, робиш якісь відкриття для себе. Мене приваблюють зміни та нові знання. І в даний момент - це Україна. Але про Україну я вже дещо знав, оскільки вже бував тут раніше, в мене тут є кілька друзів. Тоді як усі інші країни, де я починав працювати, були для мене цілком невідомими.
Як ви прийняли рішення працювати в Україні? Чи не лякали вас ті складнощі із якими ви тут можете зіштовхнутися? Як ви погодились на цю позицію знаючи, що в країні йде війна з Росією та її найманцями?
- Мені куди складніше було поїхати з Африки, це було дуже непросте рішення, оскільки це було перше місце роботи після мого навчання, і я завжди мріяв туди повернутись. Щодо питання війни, то це не питання безпеки для Києва. Так, є певний прогрес у подоланні цієї кризової ситуації, але я вважаю, що ЕС та міжнародна спільнота повинні докладати більше зусиль, аби припинити цей воєнний конфлікт якомога скоріше. Ця війна жахлива.
Читайте також: GPS на нулі: що загрожує навігаційним системам у квітні
Які перші кроки на посаді генерального директора компанії Syngenta в Україні були вами зроблені? Що плануєте зробити в найближчому часі?
- Обов’язково дивитись, слухати, та намагатися зрозуміти, ось що я роблю в першу чергу. Тому що неможливо одразу стати експертом, потрібно розібратись, чому це працює так, а це інакше. Також я вивчаю тутешніх людей, продукти харчування, кулінарні страви, часто буваю в магазинах та на продовольчих ринках. Окрім того, Гебхард (Гебхард Рогенхофер, попередній генеральний директор компанії Syngenta в Україні - Ред.) мені дуже допоміг розібратись в темі. І це дуже важливо в такій структурі як Syngenta в Україні. З такою допомогою увійти в курс справ набагато легше. Наприклад, коли багато років тому я почав працювати у Гані, у мене не було людини, яка могла б про усе розповісти, поділитись досвідом, і було дуже складно зробити це самостійно. Звісно, я не буду завжди тільки спостерігати та слухати, з часом починаєш розуміти, що якісь моменти потрібно змінити.
Які подальші плани розвитку компанії ви бачите? Які глобальні зміни варто очікувати у роботі компанії?
- Глобальні зміни не робляться так швидко, нові продукти, ціни, усе міняється з часом. Проте наразі відбуваються глобальні злиття таких компаній як Bayer і Monsanto та Dow і DuPont. Можливо, і для компанії BASF настане час змін. В результаті, разом із нашою компанією, залишиться усього чотири великих гравця. І через злиття ця четвірка втрачає певні продукти у зв’язку з антимонопольними законами, ці продукти купують інші компанії, такі як, наприклад, FMC Corporation. Усе це робиться для того, аби дати поштовх новим змінам та відкриттям, подолати виклики і cкладнощі сучасного агроринку. У подальшому процес змін суттєво сповільниться. Щодо придбання компанії Syngenta компанією ChemChina, то це відкриває для нас великі можливості. Це логічне поєднання компаній, яке надасть нам додаткові переваги для розвитку компанії і інвестицій, а також змогу охопити ринок Китаю, а китайцям це дасть змогу вийти на самозабезпечення сучасними технологіями у сфері захисту рослин.
Наразі є дані про подальше злиття компанії ChemChina з компанією Sinochem, як це вплине на ці компанії?
- Так склалося, що голова нашої компанії також є головою компанії Sinochem, а це, звичайно, створює певні можливості для розвитку бізнесу у подальшому. Sinochem - дуже велика компанія, яка має широкий портфель добрив, пестицидів та насіння. Крім того, ми вже доволі довго співпрацюємо з Sinochem як з постачальником хімічних речовин і в нас гарні партнерські відносини.
У багатьох українських сільгоспвиробників відношення до китайських продуктів дещо негативне, оскільки вони вважають їх неякісними. Чи не призведе з часом злиття компанії Syngenta з китайським хімічним гігантом до того, що аграрії почнуть упереджено ставитись до ваших препаратів?
- Перш за все, хочу звернути увагу, що компанія Syngenta має багато заводів і за межами Китаю. Але дійсно, лейбл «Зроблено в Китаї» негативно позначався на репутації країни у минулі роки через низьку якість і дешевизну вироблених там товарів. Але наразі ситуація змінюється на краще. Зокрема, невеликі заводи зникають, тому що вони не можуть впоратися з новими суворими екологічними нормами і стандартами. Тому в агрохімічному секторі створюються тільки великі, сучасні хімічні заводи, які відповідають усім вимогам до безпечності виробництва і навколишнього середовища, більше того, вимоги до роботи цих заводів стають дедалі жорстокішими. В результаті залишаються лише сильні гравці, які виробляють якісну продукцію. Тепер Китай - це не дешева країна, все змінилось. І це досягнення Сі Цзіньпіну, він не хоче, аби Китай був фабрикою для всього світу, він бажає, аби в Китаї розвивалась внутрішня економіка. Це великі зміни і вони вже відбуваються.
Читайте також: Новий курс. Як укріплення гривні вплине на ціни для аграріїв?
Питання контрафакту для України доволі болюче, а як із цим склалася ситуація у тих країнах, де ви працювали раніше?
- У Китаї – це катастрофа. В Африці - схожа ситуація. Чим більше дрібних господарств – тим більші проблеми з використанням контрафакту. У Китаї підробляють сигарети, алкоголь, одяг, пестициди, одним словом – багато чого. Але, якщо ти купив підроблену сумку чи одяг, вони просто менше послугують тобі, або не будуть задовольняти тебе у плані якості. Інша справа із пестицидами. Купуючи підробку ти ризикуєш знищити культуру, завдати шкоду власному здоров’ю і здоров’ю споживачів, а також навколишньому середовищу. Проте я не можу сказати, який відсоток таких підробок є на ринку Китаю, це дуже складно. В ЄС цей показник становить, ймовірно, менше 10%, а в Україні 15-20% для промислового сектору. В Африці ситуація із контрафактом варіюється в залежності від країни, чим більш розвинений ринок, тим краща ситуація. Найбільша проблема із підробками в цьому регіоні у Нігерії, в якій проживає найбільше населення в Африці та є велика залежність від сільського господарства, тому на цьому ринку дуже велика кількість контрафакту.
Чи є якісь напрацювання, які були здійснені при роботі в інших регіонах світу і які б ви хотіли запровадити в Україні?
- Це так не робиться, не можна взяти якісь напрацювання, зроблені, наприклад, в Китаї, і перенести їх в Україну. Принцип Copy-Paste тут не спрацює. Україна – це повна протилежність Китаю. В Україні господарства дуже великі, тут кращі землі в світі, тоді як в Китаї 200 мільйонів господарств і вони значно дрібніші.
Минуле керівництво компанії Syngenta в Україні розглядало можливість виробництва засобів захисту рослин в Україні, або на тих заводах, що уже існують, або на власному, але до якогось рішення це питання так і не дійшло. Як ви дивитесь на таку можливість, чи є шанс, що препарати компанії Syngenta будуть вироблятись в Україні?
- Цілком можливо. Україна одна з найбільших аграрних країн у світі, а Syngenta - одна з найбільших компаній, що постачає продукти для сільського господарства, тому я б хотів, щоб так сталося, але я не можу сказати коли це буде і як це буде. Можливо, доречніше робити це самим, а можливо, із партнерами. У будь-якому випадку, виробництво агрохімічної продукції в Україні було б дуже логічним. Тому ми тримаємо це питання у себе в голові.
Схоже питання по виробництву насіння, чи планує Syngenta будівництво насіннєвого заводу в Україні? Чи взагалі є такі плани у компанії хоча б у довгостроковій перспективі?
- Наразі ми частково виробляємо насіння кукурудзи на потужностях нашого партнера в Дніпрі, і найближчим часом не маємо конкретних планів щодо створення додаткових виробничих майданчиків.
Українські сільгоспвиробники досить обережно відносяться до насіння виробленого в Україні, навіть якщо компанія стверджує про відповідність посівного матеріалу усім стандартам якості. Вони бажають купляти імпортне насіння. Як ви ставитесь до цієї ситуації?
- Нонсенс! Така ж сама проблема існує, наприклад, з авто і технікою. Багато місцевого населення ставиться упереджено до транспортних засобів, які виробляються локально в Україні, і віддають перевагу імпортній техніці. Я мало розуміюся на цій темі, але щодо насіння, яке виробляється в Україні компанією Syngenta, я можу гарантувати, що його якість така ж висока, як і насіння, вироблене в будь-якій іншій країні світу. Більше того, у разі, якщо українське насіння, вироблене нашою компанією, буде колись експортуватись в країни ЄС, то сільгоспвиробники цих країн не будуть ставитись до нього із упередженням. Вони, як і будь-які споживачі, спочатку спробують його і переконавшись в якості насіння, будуть спокійно його купувати. Сільгоспвиробники усіх країн однаково ставляться до нових продуктів на ринку – спочатку потрібно випробувати новинку на невеликій площі і якщо вона їм сподобається, то сільгоспвиробники наступного року куплять більшу партію. До того ж, Україна сприймається як провідна аграрна країна, і тому відношення до такого насіння буде цілком нормальним. Перша реакція буде «я не здивований».
Читайте також: 10 years challenge: трактори тоді і зараз
Минулого року в Києві була відкрита Лабораторія цифрових інновацій, розкажіть про неї більш детально, чим вона займається, та які результати її роботи вже є?
- По перше - це велика гордість. По друге, в Україні сектор ІТ-технології стрімко розвивається, тому цілком природньо було відкрити цю лабораторію саме в Києві. До того ж UNIT.City, де ми запустили наш цифровий майданчик у жовтні 2018 року, – магічне місце. За три місяці її роботи ми найняли 12 спеціалістів, які вже розробили два успішні пілотні проекти для інших країн, які наразі тестуються. Один з цих проектів був розроблений для ринку США. Це дуже гарний початок. Взагалі перетин ІТ та сільського господарства відкриває надзвичайні можливості для розвитку. Для прикладу, активно розробляються технології, які дозволять точково обприскувати на полі виключно бур’яни, не витрачаючи робочий розчин на усе поле, або навпаки, при роботі з фунгіцидами ви обприскуєте виключно культурні рослини. Це дозволить зменшити норму витрати препаратів та покращити екологію. Ви переконаєтесь дуже скоро, що використання ІТ-технологій в сільському господарстві призведе до великих змін.
Яке ваше персональне відношення до технології генної модифікації та редагування геному?
- Тут скоріше подвійне сприйняття. Як для громадянина, мені важливо насамперед впевнитись у тому, що ці технології безпечні, як для науковця – я вже знаю, що вони безпечні, адже ми спостерігаємо і аналізуємо ефективність і вплив ГМ-технології вже протягом 25 років. Моя думка: не варто будувати навколо цієї технології «стіну», не треба бездумно захищати себе тотально від неї та від інших технологій. Подивіться на мобільні телефони. Вони мають деяке випромінення, яке, цілком можливо, може бути шкідливим для здоров’я. Але чому ми їх не забороняємо? Тому що це настільки зручно та корисно, що ми не можемо представити свого життя без цього гаджету. Здається, нікого не хвилює ця ймовірна шкода.
Чи доводилось вам вживати продукти, що містять ГМО?
- Так, скажу більше – ми всі, так чи інакше її вживаємо. Я переконаний, що на сьогодні ця революційна технологія – одна з найбезпечніших. Ніяка інша технологія не проходить такий ретельний, суворий і досконалий науковий аналіз і контроль, як ГМО технологія. Уся справа у нашому сприйнятті, рівні інформованості з теми і здатності критично мислити. Без сумнівів, питання генної інженерії - дуже неоднозначне і комплексне. Так чи інакше, треба брати до уваги занепокоєння людей, намагатися говорити «однією мовою» і доступно пояснювати складні речі, зокрема сутність сучасних технологій.
На українському ринку насіння і пестицидів збільшується кількість гравців, чи відчуваєте ви ущільнення ринку і як це позначається на вашій стратегії?
- Український сільськогосподарський ринок великий та зростаючий, тому не дивно, що усі великі гравці, що постачають продукцію для цього ринку, присутні в Україні. Постійне збільшення гравців на ринку – це дуже добре для українських сільгоспвиробників та галузі в цілому, це мотивує до створення кращих рішень і пропозицій. Щодо нас, то звісно, ми б хотіли займати більшу частку ринку, але конкуренція – це завжди корисно, адже вона стимулює до розвитку.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)