Евросуд з прав людини VS Верховна Рада: Хто правий у земельному питанні?

Уже п'ятнадцять років в Україні ведуться дискусії про доцільність введення мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Думки аналітиків, юристів, аграріїв підкріплюють аргументацію як "за", так і "проти", а парламентське лобі просуває обидві сторони.

Нова хвиля подій привнесла новина про те, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) прийняв 25 травня на первинну експертизу заявки українських власників земельних паїв про обмеження їхніх прав на власність.

Прихильники даної ініціативи позиціонують мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення виключно як інструмент дискримінації і обмеження конституційних прав (зокрема, економічних прав, закріплених у статті першій Протоколу №1 Конвенції).

Виникає питання про те, чи можна рішенням суду вплинути на ситуацію формування ринку землі ринку в Україні. Більш того, чи може рішення ЄСПЛ стати причиною скасування мораторію?

Для початку варто прояснити, що сам факт прийняття ЄСПЛ заявки від українських аграріїв можна вважати перспективним. У ЗМІ широко поширюється думка про те, що успішна комунікація ЄСПЛ і українських аграріїв вже говорить про цілком реальні перспективи скасування мораторію, адже 90% поданих в вищевказану інстанцію заявок взагалі відхиляються, а ця була прийнята. Але успішна комунікація з ЄСПЛ далеко не завжди означає позитивні зміни, а вже тим більше не гарантує позитивний результат. Це лише демонструє дотримання формальних вимог при подачі заявки для того, щоб її допустили до подальшого розгляду.

Так само це не вказує, що прийняття заявки підтверджує тези про те, що мораторій є інструментом порушення прав людини. Адже на початковому етапі заявка проходить аналіз секретаріату ЄСПЛ на предмет дотримання формальних вимог, наявності необхідних документів і аргументації. Йдеться саме про наявність аргументації, а не її обгрунтованості. Звичайне рішення рядового судового клерка про допуск заяви до розгляду. Таким чином, ЄСПЛ ще не прийняв і проміжного рішення про порушення прав українців мораторієм.

На сьогодні судова практика ЄСПЛ побудована на принципі «невтручання в національне законодавство». Законодавчо встановлений мораторій на продаж землі можуть порахувати необгрунтованим тільки за умови доведення того, що закон є «неякісним» або відсутній «передбачуваність» закону (наприклад, справа «Волоха проти України»). Ці твердження і лягли в основу скарги заявників.

ЄСПЛ ж, за нашими очікуваннями, зверне увагу на те, що і Конвенція і Протокол перший до неї (що захищає право власності) містять можливість прямого обмеження національним законодавством прав людини. Наприклад, з метою державної безпеки або оподаткування.

З іншого боку, не варто забувати, що для отримання річного траншу від МВФ, Україна зобов'язана реформувати своє законодавство, зокрема скасувати мораторій. Якщо рішення ЄСПЛ буде на користь заявників, то це стане ще одним інструментом тиску на сьогоднішній істеблішмент.

За такого сценарію, скасування мораторію буде піднесено як торжество права над обмеженням свобод населення. Але все ж основну вигоду отримають, хоч як це дивно, великі агрохолдинги, які в умовах масового збільшення пропозиції (всі кинуться продавати землю), і будуть бенефіціарами скасування мораторію, скуповуючи землю за безцінь. Досягти рівня гіганта галузі можна буде за $ 180 - $ 700 млн доларів США. І це копійки для тих інвесторів, які готові сколотити для себе земельний банк власної, а не орендованої землі.

З нашої точки зору зняття мораторію не стане запуском повноцінного ринку землі в умовах несформованої економічної і політичної позиції з цього приводу. Така дія принесе користь лише після того, як буде відпрацьований це питання з усім аграрним співтовариством, реалізовані рівні умови створюваного земельного ринку для всіх суб'єктів, завершено інвентаризацію і розмежування земель сільськогосподарського призначення, проведено нормативну і грошова оцінка землі, і встановлена ​​мінімальна ціна продажу землі.